Судові рішення

Постанова № 140676916 у справі № 320/32990/24 від 15.10.2026

Постанова від 15.10.2026 в адміністративній справі № 320/32990/24 (категорія «Осіб з інвалідністю»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Черпак Юрій Кононович.

Справа№ 320/32990/24
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяЧерпак Юрій Кононович
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОсіб з інвалідністю
Дата ухвалення15.10.2026
Надійшло до реєстру17.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140676916

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/32990/24 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2024 року Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач/Фонд) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі - відповідач/апелянт/УДП «Укрінтеравтосервіс») про стягнення з відповідача за невиконання нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, на користь позивача грошової суми в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 241 043, 30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що УДП «Укрінтеравтосервіс» упродовж 2023 року не забезпечило виконання встановленого законодавством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю визначено до сплати адміністративно-господарські санкції у розмірі 238 279, 31 грн. Оскільки зазначена сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк відповідачем сплачена не була, позивачем відповідно до положень Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нараховано пеню у розмірі 2 763, 99 грн. Невиконання відповідачем обов`язку щодо добровільної сплати адміністративно-господарських санкцій та нарахованої пені стало підставою для звернення Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду з позовом про їх примусове стягнення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задоволено.

Стягнуто з УДП «Укрінтеравтосервіс» на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 238 279, 31 грн та пеню у розмірі 2 763, 99 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на роботодавця покладено обов`язок щодо створення та виділення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також інформування органів державної служби зайнятості про наявність відповідних вакансій, водночас обов`язку самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю законодавством на роботодавця не покладено. Доказом створення відповідних робочих місць та інформування органів зайнятості про наявність вакансій є, зокрема, подання звітності за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». При цьому судом з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи було витребувано у відповідача докази створення у 2023 році робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, розрахунок середньооблікової чисельності штатних працівників, штатні розписи, інформацію про відповідні вакансії, звіти за формою № 3-ПН, документи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю та інші докази виконання встановленого законом нормативу. Водночас УДП «Укрінтеравтосервіс» вимоги ухвали суду не виконало та належних і допустимих доказів на підтвердження виконання такого нормативу не надало. Крім того, суд врахував відомості, надані Київським обласним центром зайнятості, відповідно до яких упродовж 2023 року УДП «Укрінтеравтосервіс» звітність за формою № 3-ПН не подавало, а інформація про випадки відмови підприємства у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненням або за направленням органів служби зайнятості у Центру відсутня. За таких обставин, зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів створення відповідачем спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про відповідні вакансії, суд дійшов висновку про невиконання УДП «Укрінтеравтосервіс» вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та, як наслідок, про наявність підстав для стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій у розмірі 238 279, 31 грн і пені у розмірі 2 763, 99 грн.

В апеляційній скарзі Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначило, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, визнав установленими обставини, які належними доказами не підтверджені, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. Матеріали справи не містять належних доказів того, що Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передавалась до територіального органу Держпраці інформація про можливе порушення відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів проведення Держпраці відповідної перевірки та складення за її результатами акта, яким було б встановлено факт невиконання підприємством такого нормативу у 2023 році. Саме за результатами контрольного заходу Держпраці можуть бути встановлені обставини, що свідчать про наявність у діях роботодавця правопорушення та підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій. Крім того, УДП «Укрінтеравтосервіс» вказує, що позивачем не надано доказів отримання від Пенсійного фонду України інформації, яка б містила ознаки порушення відповідачем законодавства про створення робочих місць, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а також належних доказів того, що у 2023 році середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві осіб з інвалідністю була меншою за норматив, встановлений статтею 19 Закону № 875-XII. У зв`язку з цим апелянт вважає, що Фонд передчасно звернувся до суду з вимогою про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, відповідно до яких обставини невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю мають бути підтверджені результатами перевірки уповноваженого органу. Також апелянт посилається на аналогічні, на його думку, висновки Шостого апеляційного адміністративного суду у справах № 320/31138/23 та № 320/23385/23. Окремо апелянт зазначає, що адміністративно-господарські санкції є заходом відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, а тому їх застосування можливе лише за умови належного встановлення складу відповідного правопорушення. За твердженням скаржника, якщо суб`єкт господарювання вжив усіх залежних від нього заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю, підстави для застосування таких санкцій відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю просить залишити апеляційну скаргу УДП «Укрінтеравтосервіс» без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX механізм визначення роботодавців, які не забезпечили виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюється в автоматизованому режимі з використанням відомостей Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Відомості щодо відповідача за 2023 рік надійшли до відповідних інформаційних ресурсів на підставі поданих самим підприємством податкових розрахунків, а сформований на їх основі розрахунок адміністративно-господарських санкцій засвідчив, що середньооблікова чисельність штатних працівників становила 42 особи, кількість працівників, яким установлено інвалідність, - 1 особу, тоді як норматив становив 2 робочі місця, у зв`язку з чим одне робоче місце залишилося незайнятим. Позивач наголошує, що наведені у розрахунку кількісні показники апелянтом по суті не спростовані, іншого розрахунку чи доказів фактичного працевлаштування необхідної кількості осіб з інвалідністю останнім не надано. На підтвердження достовірності таких відомостей Фонд також посилається на інформацію з Централізованого банку даних з проблем інвалідності, відповідно до якої протягом 2023 року середньооблікова кількість працюючих на підприємстві осіб з інвалідністю щомісячно становила одну особу. Окремо у відзиві зазначено, що відповідач не виконав ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів створення робочих місць для осіб з інвалідністю, а також не подав відзиву на позов, унаслідок чого не скористався наданими йому процесуальними правами своєчасно. На думку позивача, подання відповідних доводів та доказів лише на стадії апеляційного перегляду не може компенсувати пасивну процесуальну поведінку відповідача у суді першої інстанції. Також Фонд звертає увагу на неподання УДП «Укрінтеравтосервіс» у 2023 році форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та відсутність доказів створення відповідного робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю. У зв`язку з цим позивач вважає, що відповідач не довів вжиття всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу, встановленого статтею 19 Закону № 875-XII. Щодо доводів апелянта про необхідність попереднього проведення перевірки органами Держпраці позивач зазначає, що чинна на момент виникнення спірних правовідносин редакція Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII не встановлює такої перевірки як обов`язкової передумови для формування розрахунку адміністративно-господарських санкцій та звернення Фонду до суду з вимогою про їх стягнення. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21 позивач вважає неприйнятним, оскільки вказана постанова стосувалася правовідносин за 2021 рік, які регулювалися попередньою редакцією Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII, тоді як спір у цій справі стосується виконання нормативу за 2023 рік уже після законодавчих змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX. Позивач також посилається на те, що положення статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII прямо передбачають право територіальних відділень Фонду звертатися до суду з вимогами про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, код ЄДРПОУ 21536845, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 50.

За результатами опрацювання відомостей щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відомості, використані для формування такого розрахунку, отримані з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Інформація до реєстру застрахованих осіб надходила, зокрема, на підставі податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, та сум нарахованого єдиного внеску, поданих УДП «Укрінтеравтосервіс» за 2023 рік.

Відповідно до сформованого розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу УДП «Укрінтеравтосервіс» за 2023 рік становила 42 особи, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність, - 1 особу. Виходячи з установленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нормативу у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, відповідач мав забезпечити працевлаштування 2 осіб з інвалідністю. Отже, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відповідачем не виконано на одне робоче місце.

Фонд оплати праці штатних працівників підприємства за відповідний період становив 10 007 730, 81 грн, а середня річна заробітна плата одного штатного працівника - 238 279, 31 грн. У зв`язку з невиконанням нормативу на одне робоче місце Київським обласним відділенням Фонду визначено суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 238 279, 31 грн.

Сформований розрахунок було направлено відповідачу в електронній формі через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

У встановлений частиною четвертою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII строк - до 15 квітня 2024 року визначену суму адміністративно-господарських санкцій відповідач добровільно не сплатив, у зв`язку з чим Київським обласним відділенням Фонду нараховано пеню у розмірі 2 763, 99 грн. Загальна сума заборгованості склала 241 043, 30 грн.

Несплата УДП «Укрінтеравтосервіс» адміністративно-господарських санкцій та пені у добровільному порядку стала підставою для звернення Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Київського окружного адміністративного суду з позовом про їх стягнення.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та гарантії реалізації ними права на працю визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX (далі - Закон № 2682-IX), який набрав чинності 06 листопада 2022 року, істотно змінено механізм обліку виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та визначення адміністративно-господарських санкцій за його невиконання.

Зокрема, після зазначених законодавчих змін Пенсійний фонд України у визначеному порядку надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, їх зайнятість та працевлаштування, а також інформацію, необхідну для обчислення кількості робочих місць відповідно до нормативу.

Водночас Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності визначає роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, обчислених відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.

Механізм надання Пенсійним фондом України відповідної інформації конкретизовано Порядком та формою надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженими постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, а порядок надсилання роботодавцю розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій - постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року № 17.

За змістом частини першої статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів..

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Отже, у правовідносинах, які виникли після 06 листопада 2022 року, законодавець запровадив механізм, за якого визначення роботодавців, котрі не забезпечили норматив, здійснюється не на підставі щорічної звітності роботодавця перед Фондом, як це передбачалося попереднім правовим регулюванням, а шляхом автоматизованого співставлення відомостей державних інформаційних ресурсів.

З матеріалів цієї справи вбачається, що за результатами такого автоматизованого опрацювання даних щодо УДП «Укрінтеравтосервіс» за 2023 рік установлено середньооблікову чисельність штатних працівників у кількості 42 осіб та середньооблікову чисельність штатних працівників, яким установлена інвалідність, у кількості однієї особи, тоді як визначений законом норматив для відповідача становив дві особи. Таким чином, норматив не було виконано на одне робоче місце. Виходячи із фонду оплати праці у сумі 10 007 730, 81 грн та середньої річної заробітної плати одного штатного працівника у розмірі 238 279, 31 грн, Фондом визначено адміністративно-господарські санкції у сумі 238 279, 31 грн.

При цьому використані для формування розрахунку відомості походять з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, а інформація до реєстру застрахованих осіб формувалася, зокрема, на підставі податкових розрахунків, поданих самим УДП «Укрінтеравтосервіс» за 2023 рік.

Також колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 280/3642/23, відповідно до якої після набрання чинності Законом № 2682-IX Фонд здійснює визначення факту невиконання нормативу в автоматизованому режимі на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Верховний Суд також наголосив, що відомості цих реєстрів формуються, зокрема, на основі звітності самого роботодавця, на якого покладається відповідальність за повноту, достовірність та своєчасність подання відповідної інформації.

Наведене має істотне значення для оцінки доводів апеляційної скарги про недоведеність кількісних показників, покладених Фондом в основу розрахунку.

Так, апелянт, стверджуючи про відсутність належних доказів невиконання нормативу, водночас не наводить іншої середньооблікової чисельності штатних працівників за 2023 рік, не зазначає про працевлаштування двох чи більшої кількості осіб з інвалідністю, не надає альтернативного розрахунку нормативу чи адміністративно-господарських санкцій та не посилається на конкретну помилку у поданій ним звітності, яка могла б призвести до неправильного формування відомостей державних реєстрів.

Більше того, наведені в автоматизованому розрахунку показники у частині кількості працюючих осіб з інвалідністю узгоджуються з доданою позивачем інформацією з Централізованого банку даних з проблем інвалідності, відповідно до якої протягом 2023 року на підприємстві обліковувалася одна працююча особа з інвалідністю. Сам апелянт ці відомості конкретними доказами не спростував.

Колегія суддів враховує також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22 квітня 2026 року у справі № 160/19526/24, згідно з якими у разі виникнення між сторонами реального спору щодо правильності вихідних показників, використаних Фондом при формуванні розрахунку, такі показники мають перевірятися на підставі даних відповідних державних реєстрів, а не лише самого розрахунку адміністративно-господарських санкцій. У тій справі відповідач конкретно заперечував установлену Фондом чисельність працівників та кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, наводив інші числові показники, які безпосередньо впливали на розмір нормативу і санкції.

Натомість обставини цієї справи є відмінними, оскільки УДП «Укрінтеравтосервіс» не наводить жодних альтернативних показників та не подає доказів, які б свідчили про помилковість відомостей, використаних при автоматизованому розрахунку. Його заперечення фактично зводяться до твердження про недостатність наданих позивачем доказів, однак не містять фактичного спростування того, що у 2023 році при середньообліковій чисельності 42 працівники на підприємстві працювала одна особа з інвалідністю.

Водночас матеріали справи містять відомості державних інформаційних ресурсів, які узгоджуються із показниками сформованого розрахунку.

Безпідставними є й доводи апелянта про те, що обов`язковою передумовою звернення Фонду до суду із вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій необхідне проведення органом Держпраці перевірки та встановлення її актом факту невиконання нормативу.

Так, у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 280/3642/23 Верховний Суд прямо сформулював висновок, що з 06 листопада 2022 року, після набрання чинності Законом № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції на підставі автоматизованого аналізу відомостей державних інформаційних ресурсів без необхідності попереднього проведення позапланової перевірки Держпраці. Верховний Суд розмежував відповідні механізми контролю, зазначивши, що перевірка Держпраці є засобом контролю за дотриманням роботодавцями законодавства та може мати наслідком притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності, тоді як автоматизоване визначення Фондом невиконання нормативу після закінчення звітного року є самостійним механізмом, результатом якого є виникнення обов`язку сплатити адміністративно-господарські санкції.

Цей висновок надалі підтверджено Верховним Судом, зокрема у постанові від 13 липня 2026 року у справі № 160/11423/23, у якій довід про необхідність попереднього проведення перевірки Держпраці також визнано безпідставним.

За таких обставин посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21 не може бути підставою для відмови у задоволенні позову.

Зазначена справа стосувалася стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць за 2020 рік, тобто правовідносин, які виникли за попередньої редакції статті 19 Закону № 875-XII та до набрання чинності Законом № 2682-IX.

Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 280/3642/23 окремо наголосив, що правовий висновок зі справи № 400/3957/21 щодо необхідності встановлення порушення за результатами перевірки Держпраці є неактуальним для правовідносин, які виникли після 06 листопада 2022 року, у зв`язку зі зміною законодавчого регулювання.

Оскільки предметом цього спору є виконання УДП «Укрінтеравтосервіс» нормативу за 2023 рік, тобто після набрання чинності Законом № 2682-IX, підстав для застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду у справі № 400/3957/21 немає.

Також не спростовують висновків суду першої інстанції посилання апелянта на відсутність його вини у невиконанні нормативу.

Колегія суддів погоджується з тим, що законодавство не покладає на роботодавця обов`язку самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю. Разом із тим роботодавець зобов`язаний створити або виділити відповідне робоче місце та своєчасно повідомити державну службу зайнятості про наявність попиту на робочу силу, надавши інформацію, необхідну для організації працевлаштування.

За правилами Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 12 квітня 2022 року № 827-22, відповідна інформація подається роботодавцем за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

У справі встановлено, що Київський обласний центр зайнятості листом від 31 липня 2024 року № 1900/06/01-36 повідомив про неподання УДП «Укрінтеравтосервіс» протягом 2023 року звітності за формою № 3-ПН. При цьому відомості про відмову підприємства у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненням або направленням центру зайнятості відсутні.

Неподання форми № 3-ПН не є єдиною та самостійною підставою для стягнення адміністративно-господарських санкцій, оскільки визначальним для цілей статей 19 і 20 Закону № 875-XII є фактичне виконання встановленого нормативу. Водночас така обставина має значення в сукупності з іншими доказами при вирішенні питання про те, чи вжив роботодавець усіх залежних від нього заходів для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю.

У цьому випадку відповідач не тільки не подав до центру зайнятості інформацію про наявність відповідної вакансії, але й не надав суду доказів створення або виділення у 2023 році робочого місця для другої особи з інвалідністю, доказів звернення до державної служби зайнятості з метою його заповнення чи будь-яких інших документів, які б свідчили про вжиття ним усіх залежних заходів для виконання нормативу.

При цьому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у відповідача витребовувалися докази створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, штатні розписи, розрахунок середньооблікової чисельності працівників, інформація щодо вакансій, звіти за формою № 3-ПН, документи щодо осіб з інвалідністю, які перебували з підприємством у трудових відносинах, та інші документи, що стосувалися виконання нормативу. Однак відповідач вимог цієї ухвали не виконав та жодних відповідних доказів суду першої інстанції не надав.

Крім того, відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча був належним чином повідомлений про відкриття провадження та мав процесуальну можливість викласти свої заперечення й надати всі наявні у нього докази.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Покладення на позивача обов`язку довести факт невиконання нормативу не усуває обов`язку відповідача довести ті конкретні обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, зокрема фактичне виконання нормативу, неправильність вихідних показників розрахунку або вжиття ним усіх залежних заходів для недопущення правопорушення.

Натомість таких доказів матеріали справи не містять.

Таким чином, твердження апелянта про недоведеність невиконання ним нормативу має суто формальний характер і не спростовує сукупності доказів, відповідно до яких у 2023 році при нормативі у дві особи з інвалідністю на підприємстві фактично обліковувалася одна така особа.

Колегія суддів також враховує, що сформований Фондом розрахунок було направлено УДП «Укрінтеравтосервіс» через електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, однак визначену суму адміністративно-господарських санкцій у строк до 15 квітня 2024 року підприємство не сплатило.

Доказів сплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк, неправильності визначеного їх розміру або помилковості розрахунку пені апелянтом не надано.

Отже, за встановлених у цій справі обставин невиконання УДП «Укрінтеравтосервіс» у 2023 році нормативу на одне робоче місце, відсутності доказів, які б спростовували вихідні показники, використані при автоматизованому розрахунку, та несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений законом строк Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю мало правові підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення 238 279, 31 грн адміністративно-господарських санкцій та 2 763,99 грн пені.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. При цьому акцентування судом першої інстанції уваги на неподанні відповідачем форми № 3-ПН не змінює правильності кінцевого висновку суду, оскільки наявність підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій підтверджується сукупністю встановлених у справі обставин та чинним на час виникнення спірних правовідносин механізмом автоматизованого визначення невиконання нормативу.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 січня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.03.2025 Ухвала № 126002664 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
27.02.2025 Ухвала № 125512193 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
10.02.2025 Ухвала № 125079031 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
08.01.2025 Рішення № 124283659 без тексту Київський окружний адміністративний суд
29.07.2024 Ухвала № 120661113 без тексту Київський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 21536845. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг