ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/16196/24
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки - адвоката Матвійчук Анастасії Сергіївни про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2024 року Великокошелівське споживче товариство Ніжинської райспоживспілки (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ДПС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2024 року № 18430/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) у сумі 337 450, 50 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року позов Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2024 року № 18430/ж10/25-01-07-05-01.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області на користь Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки судовий збір у розмірі 4 049, 41 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року - без змін.
02 червня 2026 року Матвійчук Анастасія Сергіївна, діючи в інтересах Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки, звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 620/16196/24, яким просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 650, 00 грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року - без змін. Водночас судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи. Вказує, що 03 березня 2025 року між Великокошелівським споживчим товариством Ніжинської райспоживспілки та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 03/03/25, предметом якого є складання та подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області у справі № 620/16196/24. Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору вартість правничої допомоги становить 12 650, 00 грн, які позивачем сплачено в повному обсязі. На підтвердження фактичного понесення зазначених витрат заявник посилається на договір про надання правової допомоги від 03 березня 2025 року № 03/03/25, рахунок на оплату від 03 березня 2025 року № 81, платіжну інструкцію від 03 березня 2025 року № 69 та акт наданих послуг від 07 березня 2025 року № 75. Наголошує, що про необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивач заявив у відзиві на апеляційну скаргу, до якого було долучено відповідні докази на підтвердження їх розміру та фактичної сплати. Посилаючись на положення статей 132, 134, 139 КАС України, заявник зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, а в разі задоволення позовних вимог особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, такі витрати відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень. З огляду на те, що за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, ухвалене на користь позивача, залишено без змін, однак питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом апеляційної інстанції не вирішено, заявник вважає наявними передбачені пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України підстави для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 12 650, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового судового рішення Головне управління ДПС у Чернігівській області просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на порушення позивачем установленого процесуального строку для подання відповідної заяви, а також на необґрунтованість та неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України докази понесення судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила відповідну заяву. Водночас постанову Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалено 14 травня 2026 року, тоді як із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач звернувся лише 02 червня 2026 року, тобто з пропуском установленого процесуального строку. Крім того, ГУ ДПС у Чернігівській області наголошує, що сам по собі факт укладення договору про надання правничої допомоги та погодження сторонами певного розміру адвокатського гонорару не є безумовною підставою для покладення обов`язку з його відшкодування в повному обсязі на іншу сторону. Зазначає, що відповідно до статей 134, 139 КАС України розмір витрат на професійну правничу допомогу має відповідати критеріям реальності, необхідності, обґрунтованості, розумності та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторін. Для підтвердження обґрунтованості заявленої суми витрат сторона повинна надати належні докази фактично виконаних адвокатом робіт, детальний опис наданих послуг, а також розрахунок їх вартості із зазначенням часу, витраченого на виконання відповідних робіт. При цьому посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22 червня 2022 року у справі № 380/3142/20, від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18 та від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, щодо необхідності належного документального підтвердження витрат на правничу допомогу та оцінки їх співмірності. Також відповідач звертає увагу на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 та від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до яких відшкодуванню підлягають лише фактичні, необхідні та обґрунтовані за своїм розміром судові витрати, а домовленість між адвокатом і клієнтом щодо розміру гонорару не є обов`язковою для суду під час вирішення питання про його компенсацію. Заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 650, 00 грн є завищеною та не відповідає критерію розумності, оскільки справа, на переконання відповідача, не належить до категорії складних, її розгляд здійснювався в порядку письмового провадження без виклику сторін, а кількість часу, зазначена як витрачена адвокатом на надання правничої допомоги, є явно завищеною.
Вирішуючи подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 620/16196/24, колегія суддів враховує наступне.
За пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною третьою статті 134 КАС України встановлено для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ця норма закону кореспондується з частиною сьомою статті 139 КАС України, згідно з якою розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Про це саме зазначено в частині третій статті 143 КАС України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені умови представником позивача дотримані, оскільки у відзиві від 11 березня 2025 року на апеляційну скаргу представник позивача повідомляв суд про понесені витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 12 650, 00 грн та надав апеляційному суду відповідні докази.
Вказане спростовує доводи апелянта про пропуск позивачем п`ятиденного строку подання доказів про витрати на правничу допомогу.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункту 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий самий правовий підхід застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункту 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
Про таке йдеться також в іншій практиці ЄСПЛ, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01): заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява №58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2025 року між Великокошелівським споживчим товариством Ніжинської райспоживспілки та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги № 03/03/25, відповідно до пункту 1.1 якого Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу, а саме здійснити складання та подання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025 року у справі № 620/16196/24.
Згідно з пунктом 3.1 зазначеного Договору сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) за надання професійної правничої допомоги становить 12 650, 00 грн.
На виконання умов вказаного Договору Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» виставлено рахунок на оплату № 81 від 03 березня 2025 року на суму 12 650, 00 грн за надання послуг з професійної правничої допомоги у межах апеляційного перегляду справи № 620/16196/24.
Факт надання відповідних правничих послуг підтверджується актом наданих послуг № 75 від 07 березня 2025 року, складеним на виконання умов Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 03/03/25 від 03 березня 2025 року.
Крім того, понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується платіжною інструкцією № 69 від 03 березня 2025 року, відповідно до якої Великокошелівським споживчим товариством Ніжинської райспоживспілки здійснено оплату послуг Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» у розмірі 12 650, 00 грн згідно з умовами укладеного Договору.
Верховний Суд у постанові від 01 вересня 2022 року у справі № 640/16093/21 вказав, що в будь-якому випадку суд зобов`язаний перевірити докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість, з огляду на положення частини четвертої статті 134 КАС України, згідно з якою для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Верховний Суд у пунктах 48-49 додаткової постанови від 08 квітня 2021 року у справі № 922/2321/20 констатував, що зазначені окремо в акті надання правової допомоги послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги; правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається.
Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів вважає, що надані адвокатом види послуг не є окремими процесуальними діями, а такими, що направлені на досягнення одного результату, яким в даному випадку є підтримання рішення суду першої інстанції в апеляційній інстанції.
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В даній правовій ситуації колегія суддів вважає, що визначений стороною та його адвокатом розмір гонорару у сумі 12 650, 00 грн є завищеним щодо іншої сторони спору, беручи до уваги конкретні обставини справи.
Зважаючи на заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу, керуючись засадами справедливості та верховенства права, враховуючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, незначну складність справи, незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, відсутність необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, складення адвокатом одного процесуального документа - відзиву на апеляційну скаргу, розгляд справи судом апеляційної інстанції за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, як наслідок, відсутність проведення судових засідань, колегія суддів вважає, що сума, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу за перегляд справи судом апеляційної інстанції, у розмірі 6 000 00 грн є справедливою та співмірною.
Керуючись статтями 139, 143, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника представника Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки - адвоката Матвійчук Анастасії Сергіївни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь Великокошелівського споживчого товариства Ніжинської райспоживспілки (адреса: 16621, Чернігівська область, Ніжинський район, село Велика Кошелівка, вулиця Шкільна, будинок 2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (адреса: 14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Реміснича, будинок 11, код ЄДРПОУ 44094124) витрати на правничу допомогу в сумі 6 000, 00 грн (шість тисяч гривень нуль копійок).
Додаткова постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Тереза Ю.О.