П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/3406/26
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В.
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
16 жовтня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина.
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1994 згідно з довідкою №03-03/16 від 19.01.2026 та період роботи з 1982 по 1993 роки згідно з довідкою №03-03/14 від 19.01.2026.
1.2 Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком із врахуванням зазначених періодів роботи, однак рішенням від 18.02.2026 №221950004315 йому відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. Підставою для незарахування спірних періодів стало неправильне зазначення прізвища позивача в архівних довідках.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.
2.1 11.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV.
2.2 За принципом екстериторіальності, Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №221950004315 від 18.02.2026 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за віком згідно заяви від 11.02.2026 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
2.3 До страхового стажу позивача не зараховано: період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1994, згідно довідки № 03-03/16 від 19.01.2026 та період роботи з 1982 по 1993 роки згідно довідки № 03-03/14 від 19.01.2026, оскільки в довідках зазначено особу ОСОБА_1 (неправильно зазначено прізвище). Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області позивач ОСОБА_1 .
2.4 Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 26 років 10 місяців (при необхідних 32), що недостатньо для призначення пенсії за віком.
2.5 Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.07.2026 позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №221950004315 від 18.02.2026 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 01.01.1988 по 31.12.1994 згідно довідки №03-03/16 від 19.01.2026 та період роботи з 1982 по 1993 згідно довідки №03-03/14 від 19.01.2026.
3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що записи у трудовій книжці та наявні архівні довідки підтверджують трудову діяльність позивача у спірні періоди. Неправильне зазначення прізвища в документах не може бути підставою для незарахування відповідного стажу, оскільки позивач не повинен нести відповідальність за недоліки в оформленні трудових документів. Відповідачі не надали доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці, а тому суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення та наявність підстав для задоволення позову.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
4.1 Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
4.2 Позивач правом подачі письмового відзиву не скористався.
ІІ. Мотивувальна частина.
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
1.1 Відповідно до частини 1, 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
1.2 Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
1.3 У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
1.4 Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності - на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №727/4082/17.
1.5 Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
1.6 Як установлено судом першої інстанції, трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 від 22.12.1988 містить записи про трудову діяльність позивача. Зокрема, 30.08.1982 він розпочав роботу у тракторній бригаді №1 колгоспу ім. Калініна в с. Чапля Летичівського району Хмельницької області. У трудовій книжці зазначено прізвище, ім`я та по батькові - ОСОБА_1 .
1.7 У цьому колгоспі позивач працював у 1982-1988 роках та протягом 1992-1993 років, що підтверджується записами у трудовій книжці й архівною довідкою відділу трудового архіву Летичівської сільської ради від 19.01.2026 №03-03/17.
1.8 Крім того, протягом 1988-1994 років позивач працював у сільськогосподарському підприємстві - колгоспі ім. Куйбишева в с. Суслівці Летичівського району Хмельницької області. Цей період підтверджується архівною довідкою від 19.01.2026 №03-03/16 та записами у трудовій книжці.
1.9 Записи у трудовій книжці разом з архівними довідками підтверджують трудову діяльність позивача у спірні періоди. Водночас самі лише неточності в оформленні документів не спростовують зазначених у них відомостей.
1.10 Так, у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, зазначених у трудовій книжці. У постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, відповідно до якої недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи при обчисленні стажу для призначення пенсії.
1.11 Отже, відповідальність за правильність оформлення трудової книжки не може покладатися на працівника, а недоліки її заповнення самі по собі не є підставою для виключення підтверджених нею періодів роботи зі страхового стажу.
1.12 Пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які знали заявника по спільній роботі та мають документи про власну роботу за відповідний період.
1.13 Таким чином, підтвердження трудового стажу показаннями свідків передбачене за відсутності документів про стаж та неможливості їх отримання. У цій справі трудова діяльність позивача підтверджується трудовою книжкою й архівними довідками, а доказів недостовірності відповідних записів відповідачами не надано.
1.14 З урахуванням наведеного, записи у трудовій книжці та наявні архівні довідки підтверджують трудову діяльність позивача у спірні періоди. Водночас відповідачами не надано доказів, які б спростовували достовірність зазначених у трудовій книжці відомостей.
1.15 За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.01.1988 по 31.12.1994 згідно з архівною довідкою від 19.01.2026 №03-03/16 та періоду роботи з 1982 по 1993 роки згідно з архівною довідкою від 19.01.2026 №03-03/14.
1.16 Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 18.02.2026 №221950004315 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню. Належним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивача зазначені періоди роботи. Отже, висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.