УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №480/10723/24
адміністративне провадження №К/990/46052/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 480/10723/24 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2024 року:
- № 1028618280901, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 362 100,00 грн;
- № 1029518280901, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 127 800,00 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року позов задоволено.
27 січня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 46 500,00 грн.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року, заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 14 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
09 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Сумській області, у якій скаржник просить скасувати додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 480/10723/24, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 329, 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Вимоги, які скаржник ставить перед судом касаційної інстанції мають узгоджуватись з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, які визначені положеннями статті 349 Кодексу адміністративного суду України.
Скаржник у касаційній скарзі ставить вимогу про скасування рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 480/10723/24.
Разом з тим, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2026 року залишено без змін додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити вимоги касаційної скарги із зазначенням судових рішень, які ним оскаржуються у порядку статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити судові рішення та вимоги до суду касаційної інстанції з врахуванням статті 341 КАС.
Згідно з положеннями частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
2. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 14 травня 2026 року у відкритому судовому засіданні, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 02 жовтня 2026 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що повний текст постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року отримано ним 25 травня 2026 року. Крім того, скаржник посилається на постійні обстріли, тривалі та часті повітряні тривоги в місті Сумах, а також перебої в роботі електронних підсистем та інтернету, що, на його думку, ускладнювало діяльність контролюючого органу та уповільнювало роботу його працівників. У зв`язку із цим відповідач вважає причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Суд установив, що відповідач уже неодноразово реалізовував право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
Водночас ухвалами Верховного Суду від 30 липня 2026 року та від 07 вересня 2026 року касаційні скарги було повернуто, оскільки вони не містили передбачених законом підстав касаційного оскарження.
У своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз`яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Доводи скаржника про перебування податкового органу у місті Суми, яке зазнає артилерійських обстрілів та повітряних тривог, а також про періодичні збої в роботі електронних підсистем та мережі Інтернет, самі по собі не можуть вважатися достатнім та безумовним підтвердженням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Суд враховує, що запровадження воєнного стану та пов`язані з ним обставини можуть бути підставою для поновлення процесуального строку лише за умови доведення безпосереднього впливу таких обставин на неможливість своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.
Водночас скаржником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про існування об`єктивних та непереборних перешкод для подання касаційної скарги у межах установленого процесуального строку.
Податковий орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, установлених Кодексом адміністративного судочинства України, така касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
Скаржнику слід надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду:
- уточненої касаційної скарги, в якій зазначити рішення які оскаржуються;
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 480/10723/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко