УХВАЛА
16 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 620/9913/24
адміністративне провадження № К/990/46706/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 року у справі № 620/9913/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі про стягнення податкового боргу, -
УСТАНОВИВ:
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.09.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 задоволено позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі та стягнуто в дохід бюджету з рахунків відповідача, що обслуговують такого платника податків, кошти в сумі 117758,34 грн для погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на рахунок отримувача.
23.01.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду першої інстанції за нововиявленими обставинами на підставі статті 361 КАС України, яку просило задовольнити, скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 620/9913/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову, внаслідок наявності відповідної пільги відносно сплати цього податку, що встановлено судом рішенням і в іншій справі та рішенням селищної ради.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з посиланням на те, що обставини щодо звільнення заявника від орендної плати за землю на підставі рішення суду від 10.12.2025 у справі №620/9811/25 не існували на час прийняття Чернігівським окружним адміністративним судом рішення у даній справі, а з`явились після розгляду справи по суті.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року задоволено. Скасовано ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року та прийнято нову постанову, якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 620/9913/24 задоволено. Скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі № 620/9913/24 та прийнято нову постанову якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі про стягнення податкового боргу.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДПС у Чернігівській області, в якій підставою касаційного оскарження зазначено п. 1 ч. 4 статті 328 КАС України з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, передбачених статтею 361 КАС України та застосування вказаної норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 26 червня 2019 року у справі №493/410/15-а, від 02.05.2023 по справі 420/20522/21. За доводами скаржника, факт винесення рішення Чернігівським окружним адміністративним судом від 10.12.2025 по справі №620/9811/25 є юридичною подією (обставиною), яка виникла вже після винесення та набрання законної сили рішення і вказана обставина об`єктивно не існувала у вересні 2025 року, а тому не може бути нововиявленою обставиною для перегляду судового рішення в розумінні вимог статті 361 КАС України.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Як вбачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та дійшовши висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заяви про перегляд зазначив, що підставою для задоволення позову про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за періоди 2023-2024 рік слугувала узгодженість вказаного боргу, який добровільно не сплачений товариством, при цьому питання наявності у позивача пільги щодо сплати такого податку не досліджувалось.
Проте рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі №620/10308/24, яке набрало законної сили 11.06.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ФОРЕСТ ІНДАСТРІ до Ріпкинської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Ріпкинської селищної ради, що полягає у неприйнятті рішення за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ФОРЕСТ ІНДАСТРІ від 19.03.2024 Про потенційне забруднення земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вибухонебезпечними предметами (щодо рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів); зобов`язано Ріпкинську селищну раду розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГРІН ФОРЕСТ ІНДАСТРІ від 19.03.2024 Про потенційне забруднення земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких велися активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, вибухонебезпечними предметами (щодо рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів) та прийняти відповідне рішення згідно вимог чинного законодавства.
Отже за висновком суду апеляційної інстанції, наведені товариством з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі нововиявлені обставини свідчать, що з 01.04.2022 року по останнє число місяця, в якому земельні ділянки щодо яких нараховано зобов`язання з орендної плати, будуть визнані придатними до використання не підлягають оподаткуванням орендною платою. Наявність у позивача такої пільги підтверджено відповідними рішеннями Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 30.06.2025 року «Про встановлення додаткових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів», прийнятого на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 по справі №620/10308/24, яке набрало законної сили 11.06.2025, що на даний час свідчить про відсутність підстав для стягнення боргу з позивача.
При цьому дійшовши вказаного висновку, суд апеляційної інстанції керувався тим, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. При цьому «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Тобто нововиявленою обставиною є фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином доведені та засвідчені. Тоді як за висновком суду апеляційної інстанції, рішення Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо звільнення заявника від орендної плати за землю є додатковим доказом, що підтверджує відсутність у позивача такого обов`язку саме з 01.04.2022 року.
Дійшовши вказаних висновків суд апеляційної інстанції посилався на правові позиції, викладені в постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 26 червня 2019 року у справі №493/410/15-а, від 10.07.2017 у справі №760/12617/15-ц та Верховного Суду у постанові від 23.04.2018 у справі №910/15628/16, від 06.03.2018 у справі №2а-23903/09/1270, від 03.04.2018 у справі №477/1012/14-а, від 14.05.2019 у справі №826/14797/15 відносно застосування вимог статті 361 КАС України.
Однак скаржником не вказано, в чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, враховуючи вищенаведені висновки суду за результатами сукупної оцінки доказів у справі, які слугували підставою для прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, внаслідок відсутності підстав для стягнення податкового боргу у зв`язку з ретроспективною дією пільги, яка розповсюджується на позивача.
Доводи касаційної скарги лише містять посилання на переоцінку доказів у справі та їх додаткову оцінку судом касаційної інстанції, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції враховуючи вимоги статті 341 КАС України. Також скаржник здійснив комплексне посилання на постанови Верховного Суду відносно загального трактування поняття нововиявлених обставин без їх співвідношення до обставин даної справи, що не може свідчити про подібність правовідносин у справах.
Отже перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2026 року у справі № 620/9913/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Грін Форест Індастрі про стягнення податкового боргу, повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя І.А. Васильєва