ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Постанова
Іменем України
14 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 644/735/21
провадження № 22-ц/818/4831/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого: Пилипчук Н.П.,
суддів: Яцини В.Б., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Муренченко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жовновач Антона Михайловича про призначення комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси СХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси Київського картонно-паперового комбінату», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат», про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси Схід» в особі представника Зябкіна Вадима Володимировича на ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 26 травня 2026 року, постановлену суддею Саркісян О.А., -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
Представник позивача - адвокат Жовновач А.М., через систему «Електронний суд», надав клопотанння про призначення комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи, в якому просить суд призначити по справі комісійну судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, буд. 8A, м. Харків, 61177). 2. На розгляд експертів поставити наступні питання: 1) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату 13.02.2020 року? 2) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату 13.02.2020 року? 3) Яка ринкова вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в непошкодженому стані до моменту дорожньо-транспортної пригоди, на дату 13.02.2020? 4) Яка ринкова вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 13.02.2020 станом на дату 13.02.2020 на момент після дорожньо транспортної пригоди? 5) Чи є доцільним відновлення транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи вартість матеріальної шкоди / відновлювального ремонту та ринкову вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди, станом на дату 13.02.2020? 6) Яка ліквідаційна вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні на нові під час відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату 13.02.2020? 7) Яке значення становить величина втрати товарної вартості «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату 13.02.2020? 8) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату проведення експертизи? 9) Чи є доцільним відновлення транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи вартість матеріальної шкоди (відновлювального ремонту) та ринкову вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення експертизи? 10) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату проведення експертизи? 11) Яка ліквідаційна вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні на нові під час відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату проведення експертизи? 12) Яке значення становить величина втрати товарної вартості «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату проведення експертизи? 3. Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання про призначення експертизи зазначив,що в даній справі мається два звіти визначення матеріального збитку, завданого позивачу і один висновок експертизи, які носять суперечливий характер та виконувались за різними Методиками. Важає, що ухвалення рішення за цих умов є об`єктивно неможливим.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 26 травня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Жовновач Антона Михайловича про призначення комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи - задоволено.
Призначено комісійну судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, буд. 8A, м. Харків, 61177).
На вирішення експертів поставлено запитання:
1) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату 13.02.2020 року?
2) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату 13.02.2020 року?
3) Яка ринкова вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в непошкодженому стані до моменту дорожньо-транспортної пригоди, на дату 13.02.2020?
4) Яка ринкова вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 13.02.2020 станом на дату 13.02.2020 на момент після дорожньо транспортної пригоди?
5) Чи є доцільним відновлення транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи вартість матеріальної шкоди / відновлювального ремонту та ринкову вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди, станом на дату 13.02.2020?
6) Яка ліквідаційна вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні на нові під час відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату 13.02.2020?
7) Яке значення становить величина втрати товарної вартості «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату 13.02.2020?
8) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату проведення експертизи?
9) Чи є доцільним відновлення транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи вартість матеріальної шкоди (відновлювального ремонту) та ринкову вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення експертизи?
10) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату проведення експертизи?
11) Яка ліквідаційна вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні на нові під час відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату проведення експертизи?
12) Яке значення становить величина втрати товарної вартості «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату проведення експертизи?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи покладено на ОСОБА_1 .
Надано експертам для проведення експертизи матеріали цивільної справи №644/735/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Роз`яснено сторонам, що у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що як вбачається з наявних у вказані справі висновків з визначення збитків, дослідження виконувалися експертами з урахуванням лише однієї методики - Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції Міністерства юстиції України. Фонду державного майна України від 24.07.2009 №1335/5/1159). Вказує, що в матеріалах справи наявний висновок (Звіт №17457), який обґрунтовує розмір матеріального збитку, який нанесений Позивачу. Наголошує, що сторонами по справі не надано жодних письмових заперечень щодо визначених у Висновку №17457 розміру матеріального збитку, ринкової вартості транспортного засобу до моменту аварійного пошкодження, а тому відсутня об`єктивна необхідність та доцільність у призначенні додаткової судової експертизи. Вказує, що ні представником позивача ні судом першої інстанції жодним чином не обгрнутовано призначення саме комісійної судової експертизи. Звертає увагу, що судове засідання 26.05.2026 року не відбулося, сторони були позбавлені можливості взаємно погодити установу, в якій буде проводитися експертиза та доцільність її призначення. Враховуючи наявність Висновку №5174, зазначає, що у них є сумніви в об`єктивності експертів Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» при проведенні судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи. Вважає, що відсутня доцільність у поставленні експертам питань, які необхідно визначити станом на дату проведення експертизи, тобто станом на 2026 рік, оскільки: Представником позивача неодноразово зазначалося, що транспортний засіб «BMW Х5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відновлений (відремонтований) та проданій третій особі. Позивач втратив право на відшкодування шкоди в розмірі, визначеному станом 2026 рік (після продажу транспортного засобу), а лише має право на відшкодування шкоди, розмір якої розрахований на момент події (13.02.2020), а саме витрати передбачені ст. 29. Закону №1961-VI - пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Вказує, що поставлені Судом питання №5, 6, 7,11, 12 - не є заявленими позовними вимогами Позивача, не є предметом розгляду даної справи. Зазначає, що в Ухвалі Судом не враховано п. 2.3. Інструкції, в порушення п. 5.1. Методики Судом не надано вказівки експертам про проведення судової експертизи саме за матеріалами цивільної справи №644/735/21.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що в підготовчому судовому засіданні 26.03.2024 за участі Сторін, судом було визнано недопустимим висновок експертного автотоварознавчого дослідження №5174 від 23.06.2020р., складеного Харківським НДІ судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса - через відсутність даних, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Клопотання ОСОБА_1 про допит судового експерта Харківського НДІСЕ було відхилено. (Протокольна ухвала), також було визнано недопустимим Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» 26.03.2020р. №17457, на замовлення ПрАТ СК «Інтерполіс» - оскільки усі сторони заперечували правильність здійснених розрахунків в тій чи іншій частинах обчислень. (Протокольна ухвала) 26.03.2024 Місцевий суд своєю ухвалою частково задовольнив клопотання ТОВ «Вторресурси СХІД» та призначив судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Після надходження висновку Київського НДІСЕ МЮУ Сторонами подані письмові заперечення щодо недопустимості експертного дослідження через порушення експертом Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2090 від 24.11.2003. Судом першої інстанції були призначені засідання на 16.03.2026, 23.03.2026, 30.03.2026, 27.04.2026, 13.05.2026, 26.05.2026 - на які представники ТОВ «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», ТОВ «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ», ПрАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ОСОБА_2 - не з`явилися. 13.05.2026 представником позивача Івлюшина С.В. заявлено клопотання про призначення саме комісійної транспортно-товарознавчої експертизи для уникнення помилок при застосуванні Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Наголошує, що ТОВ «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» та ОСОБА_1 заперечували правильність висновків звіту №17457, ТОВ «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» подало до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи. Вказує, що ТОВ «Вторресурси Схід» та його представники не подавали заперечення на запропоновану ОСОБА_1 експертну установу, не заперечували проти покладення витрат на ОСОБА_1 . В ухвалах Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 26.03.2024, від 05.06.2024 прийнятих за клопотанням ТОВ «Вторресурси Схід» було визначено, що розмір матеріального збитку необхідно визначати на дату проведення експертного дослідження. Позивач ОСОБА_1 в заяві про збільшення позовних вимог також покладався на розмір матеріального збитку станом на дату проведення експертного дослідження. Тому є логічним, що судом при призначенні експертизи 26.05.2026 поставлено питання аналогічні з тими, що були визнані істотними в ухвалах суду від 26.03.2024, від 05.06.2024.
Представник ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат" надав пояснення на відзив на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що у Висновку, зробленому на замовлення Позивача значно завищена величина вартість матеріального збитку. У разі якщо Позивач вважає, що експертом Страхової компанії при проведенні огляду був описаний не весь обсяг пошкоджень, він мав право повторно звернутися до ПрАТ СК «ІНТЕР-ПОЛІС» та клопотати про проведення додаткового огляду. Отже, для визначення величини матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , слід керуватися Звітом складеним страховою компанією за вирахуванням суми податку на додану вартість. Зазначає, що як в матеріалах судової справи №644/735/21 так і в матеріалах страхової справи наданих ПрАТ «СК «Інтер -Поліс» відсутні данні, що Позивачем оспорювалися результати Звіту№17457чи розмір страхового відшкодування сплачений Страховиком. Отже, за даних умов, твердження Представника позивача, що в матеріалах вказаної справи відсутній належний та допустимий висновок про розмір матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 внаслідок події 13.02.2020 є помилковим та не відповідає дійсності. Зазначає, що судові засідання 13.05.2026 та 26.05.2026 - не відбулися не з причин, які залежали від сторін по справі, а в зв`язку із значною кількістю призначених судових справ до розгляду та непідключенням Представника Третьої особи до судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Вказує, що в додатках до Висновку №5174 в порушення пп. с п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика), відсутній протокол технічного огляду, чи інший документ, в якому зафіксовано дату, час огляду, обсяг, характер пошкоджень транспортного засобу та прийняті способи їх усунення (як наслідок відсутні докази проведення самого огляду), на підставі яких експертом у Висновку №5174 у Таблиці №1 зазначений перелік пошкоджень, а в подальшому визначено вартість ремонтно-відновлювальних робіт транспортного засобу «BMW X5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також, з Висновку №5174 вбачається не врахування експертом при проведенні дослідження п. 5.1, 8.5 Методики, оскільки експертом без результатів технічного огляду транспортного засобу складено ремонту калькуляцію вартості ремонту досліджуваного транспортного засобу. Отже, спростовується твердження Представника позивача, що експерти ННЦ «ІСЕ ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» оглядали транспортний засіб «BMW X5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , і як наслідок твердження Позивача про те, що є доцільним залучення вищевказаних експертів експертної установи - є безпідставним. В ухвалі суду від 05.06.2024 наявна інформація, що Позивачем було отримано кошти від продажу транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто Позивачем було отримано часткове відшкодування шкоди завданої транспортному засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 13.02.2020 року. За даних обставин, Позивач втратив право на відшкодування шкоди в розмірі, визначеному станом як на 2024 та 2026 рік (після продажу транспортного засобу в травні 2023 року), а лише має право на відшкодування шкоди, розмір якої розрахований на момент події (13.02.2020), оскільки заявлені позовні вимоги Позивача не являються прямими збитками в розумінні ст.22 ЦК України. Отже, відсутня необхідність в призначенні судової експертизи з визначення розміру матеріального збитку заподіяного Позивачу станом на дату проведення судової експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі мається два звіти визначення матеріального збитку, завданого позивачу і один висновок експертизи, які носять суперечливий характер та виконувались за різними Методиками, ціни на деталі автомобіля бралися станом на різний період часу, що безумовно впливало на зроблені висновки, отже вважає клопотання про призначення комісійної судової транспортно-товарознавчої експертизи таким, що підлягає задоволенню, що буде сприяти повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що у лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси СХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси Київського картонно-паперового комбінату», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат», про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди та просив стягнути з відповідачів суму матеріального збитку у розмірі 975 536,77 грн., вартість оренди автомобіля - 150 000 грн., моральну шкоду - 100 000 грн.
На підтвердження позовних вимог разом з позовом позивачем надано, зокрема, висновок автотоварознавчого дослідження № 5174 від 23.06.2020 року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у висновку експерта, зробленому за замовленням позивача значно завищена величина матеріального збитку та разом із відзивом на позов надав звіт № 17457 від 26.03.2020 року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» звернувся до суду із клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи та вказав, що необхідність проведення вказаної експертизи полягає у тому, аби експерти встановили дійсну величину завданого позивачу матеріального збитку та усунули суперечності, які виникли на підставі висновку експерта та звіту.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 березня 2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси СХІД» про призначення судової автотоварознавчої експертизи - задоволено частково.
Призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6). На вирішення експертів поставлено запитання: - Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року?
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05 червня 2024 року клопотання експерта Василя МАТВЕЇВА про надання додаткових матеріалів - задоволено.
Змінено процесуальний статус призначеної експертизи з судової автотоварознавчої експертизи на судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Вирішено провести судову транспортно-товарознавчу експертизу за матеріалами справи №644/735/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ КИЇВСЬКОГО КАРТОННО-ПАПЕРОВОГО КОМБІНАТУ», треті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» про відшкодування матеріального збитку заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, станом на дату проведення експертизи.
Провести судову транспортно-товарознавчу експертизу у строк понад 90 календарних днів.
На виконання ухвали до суду надійшов висновок експерта № 5784/24-57 від 18.12.2024 року.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» у поясненнях від 21.04.2025 року, зокрема, зазначив, що вважає висновок експерта № 5784/24-57 від 18.12.2024 року таким, що не відображає дійсний розмір матеріального збитку, який було понесено позивачем. Зазначив, що у своєму клопотанні про призначення експертизи просили визначити розмір матеріального збитку на момент вчинення ДТП - 13.02.2020 року, а не на момент складення висновку.
13.05.2026 року представник позивача - адвокат Жовновач А.М., через систему «Електронний суд», надав клопотанння, в якому просить суд призначити по справі комісійну судову транспортно-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, буд. 8A, м. Харків, 61177). 2. На розгляд експертів поставити наступні питання: 1) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату 13.02.2020 року? 2) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату 13.02.2020 року? 3) Яка ринкова вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в непошкодженому стані до моменту дорожньо-транспортної пригоди, на дату 13.02.2020? 4) Яка ринкова вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 13.02.2020 станом на дату 13.02.2020 на момент після дорожньо транспортної пригоди? 5) Чи є доцільним відновлення транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи вартість матеріальної шкоди / відновлювального ремонту та ринкову вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди, станом на дату 13.02.2020? 6) Яка ліквідаційна вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні на нові під час відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату 13.02.2020? 7) Яке значення становить величина втрати товарної вартості «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату 13.02.2020? 8) Яка вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату проведення експертизи? 9) Чи є доцільним відновлення транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , враховуючи вартість матеріальної шкоди (відновлювального ремонту) та ринкову вартість транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення експертизи? 10) Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування ПДВ, внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась 13.02.2020 року, станом на дату проведення експертизи? 11) Яка ліквідаційна вартість пошкоджених запчастин, які підлягають заміні на нові під час відновлювального ремонту транспортного засобу «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату проведення експертизи? 12) Яке значення становить величина втрати товарної вартості «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату проведення експертизи? 3. Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання про призначення експертизи зазначив,що в даній справі мається два звіти визначення матеріального збитку, завданого позивачу і один висновок експертизи, які носять суперечливий характер та виконувались за різними Методиками. Важає, що ухвалення рішення за цих умов є об`єктивно неможливим.
Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків (п. 1); проведення експертизи в суді повинно здійснюватися з додержанням правил, передбачених процесуальним законом.
Суд з`ясовує обставини, що мають значення для дачі експертного висновку; пропонує учасникам судового розгляду письмово подати питання, які вони бажають порушити перед експертами; оголошує ці питання, а також питання, запропоновані судом; заслуховує думки учасників судового розгляду з приводу поданих питань; у нарадчій кімнаті обмірковує всі питання, виключає ті з них, що виходять за межі компетенції експерта або не стосуються предмета доказування, формулює питання, які він порушує перед експертом з власної ініціативи, остаточно визначає коло питань, що виносяться на вирішення експертизи, і виносить ухвалу (постанову) про її призначення; оголошує в судовому засіданні ухвалу (постанову) про призначення експертизи і вручає її експертові; після проведення експертом досліджень, складання й оголошення експертного висновку приєднує його до справи; допитує експерта з метою роз`яснення й доповнення ним висновку.
Порядок призначення судової експертизи, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертизи та оформлення її результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, науково - методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Згідно ч. 1 ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це складений у визначеному законодавством порядку докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування, та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну (ч. 5 ст. 103 ЦПК України).
Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч. 6 ст. 103 ЦПК України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).
Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19)).
Отже, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) дійсно змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.
Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.
Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу.
Так, у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.
Зв`язок принципів змагальності та рівності, що, зокрема, досліджений у роботі «Конституційний принцип рівності та його особливості в адміністративному судочинстві», акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).
У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).
Оскільки сторона позивача заявляє клопотання про призначення експертизи, то враховуючи, що одним з принципів цивільного судочинства, є змагальність сторін, суд не має права позбавляти сторону по справі можливості таким чином довести обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевказане колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для проведення експертизи.
Посилання апелянта на те, що в матеріалах справи містяться два висновки експерта та один звіт, яким суд може надати належну оцінку та прийняти обґрунтоване рішення колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі висновки зроблені на замовлення учасників справи, в яких висновки щодо вартості матеріального збитку власнику транспортного засобу, які є відмінними один від одного, а тому з метою повного, всебічного розгляду справи, а також з метою забезпечення диспозитивності процесу суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для призначення експертизи з метою усунення таких розбіжностей.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції погодився із запропонованими позивачем питаннями, поставленими експерту.
Відповідач не погоджується із поставленими експертам питаннями, згідно яких необхідно визначити збитки станом на дату проведення експертизи, тобто станом на 2026 рік, оскільки автомобіль позивача вже відремонтовано та продано, отже позивач не може отримати відшкодування, визначене станом на 2026 рік.
Між тим, ці доводи можуть бути оцінені лише при ухваленні рішення по суті спору, а не на стадії призначення судової експертизи.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що в ухвалі судом не враховано п. 2.3. Інструкції, в порушення п. 5.1. Методики, а саме судом не надано вказівки експертам про проведення судової експертизи саме за матеріалами цивільної справи №644/735/21, колегія суддів зазначає.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про судову експертизу» судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування, а також ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерт має право, відповідно до процесуального законодавства, заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи.
Належність та достатність матеріалів для проведення експертизи визначає сам експерт як особа, яка володіє спеціальними фаховими знаннями. У разі недостатності наданих матеріалів експерт має право заявити відповідне клопотання або повідомити про неможливість проведення експертизи.
Отже, у разі недостатності вихідних даних для проведення експертизи, експерт зазначить про це у відповідному клопотанні.
Стосовно доводів апелянта щодо безпідставного призначення додаткової комісійної експертизи, колегія суддів зазначає.
Пунктом 1.2.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 січня 1998 року № 53/5 визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта) або керівником експертної установи.
Враховуючи те, що для встановлення обставин, які входять до предмету доказування необхідні спеціальні знання в галузі, що є відмінною від права, наявність суперечностей між двома висновками експертизи, які викликають сумніви у сторін щодо їх правильності та об`єктивності, судом першої інстанції обґрунтовано призначено комісійну судову експертизу.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що сторони були позбавлені можливості взаємно погодити установу, в якій буде проводитися експертиза, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 статті 103 ЦПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у клопотанні про призначення експертизи була запропонована експертна установа для проведення судової експертизи - Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Вказане клопотання позивача було надіслано на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРРЕСУРСИ СХІД» 13.05.2026 року, про що свідчить квитанція про доставку документів до Електронного кабінету відповідача (т. 6 а.с. 28).
Разом з тим, відповідач, отримавши вказане клопотання, ніяк не відреагував, не зазначив свого варіанту експертної установи, в якій він бажає провести експертизу та не зазначив питань, які він бажав би поставити на вирішення експертам.
Доводи щодо сумніву стосовно об`єктивності та неупередженості судових експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» є безпідставними, оскільки зроблені на припущеннях без надання будь-яких доказів на підтвердження цього.
На переконання колегії суддів, дотримуючись принципу змагальності сторін і не створюючи їм перешкод у процесі доказування обставин, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.12 ЦПК України призначив експертизу з дотриманням вимог процесуального закону.
Враховуючи наведене вище, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування ухвали суду, колегією суддів не встановлено, оскаржувана ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторресурси Схід» в особі представника Зябкіна Вадима Володимировича - залишити без задоволення.
Ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 26 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: В.Б. Яцина
О.Ю. Тичкова