Справа № 159/6905/25
Провадження № 2/159/297/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю:
секретаря
судового засідання Гусар Т.М.,
відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 , від імені якого для подання позовної заяви діяла ОСОБА_5 , звернувся в суд з позовом до Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтовано тим, що батьками позивача є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
Згідно витягу з рішення Поповичівської сільської ради від 18.10.1996 року № 7/4 "Про передачу у власність земельних ділянок", ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у с. Поворськ, площею 0,25 га., та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,53 га.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. Заповіт від імені ОСОБА_1 не посвідчувався. Матір позивача - ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала з чоловіком - ОСОБА_1 по день його смерті в господарстві по АДРЕСА_1 , а тому, як спадкоємець першої черги, який проживав із спадкодавцем на день його смерті, є такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла.
Від імені померлої ОСОБА_6 . Голобською селищною радою 08.09.2017 року посвідчено заповіт за № 236, згідно якого ОСОБА_6 усе своє майно заповіла позивачу у справі ОСОБА_4 .
Позивач на день смерті його матері - ОСОБА_6 проживав разом з нею, а тому після смерті матері, позивач, як спадкоємець першої черги за законом та як спадкоємець за заповітом, вважав що є таким, що прийняв спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, оскільки протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.
Згідно відповідних медичних документів, позивач у 2021 році переніс ішемічний інсульт у вигляді виражених когнітивних порушень та сенсо-моторної афазії. За результатами обстеження, наслідками цього захворювання у ОСОБА_4 було встановлено утруднений контакт, зниження пам`яті критики, утруднено вимову слів.
В подальшому, позивачу було встановлено багато діагнозів після перенесеної ним хірургічної операції 31.05.2023 року, зокрема діагноз - наслідки мозкового інсульту.
Тобто, через таке захворювання як ішемічний інсульт, яке він переніс у 2021 році, ОСОБА_4 до листопада 2024 року страждав на виражені когнітивні порушення та сенсо-моторні афазії, що виражалося у тому, що він не міг розмовляти, погано чув та погано бачив, не міг розбірливо висловлюватися, а тому, відповідно, не міг звернутися до нотаріуса та пояснити свої вимоги.
У ОСОБА_4 фактично лише у листопаді 2024 року частково відновилася мова та слух, і він зміг у нотаріуса пояснити, що надає право на представлення його інтересів за довіреністю та зміг підписати документ.
Вказані обставини стали причиною того, що ОСОБА_4 не зміг вчасно, як спадкоємець за заповітом, який бажає прийняти спадщину, звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки за станом здоров`я не міг раніше реалізувати таке своє право.
Враховуючи викладене, позивач просив суд визначити йому додатковий строк в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2025 року до участі в даній справі залучено ОСОБА_1 , в якості відповідача в даній справі.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.12.2025 року до участі в даній справі залучено ОСОБА_2 , в якості відповідача.
В судовому засіданні, яке відбулось 16.07.2026 року, представник позивача - адвокат Шинкар О.В. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Вказувала на те, що позивач за станом свого здоров`я, що підтверджено медичними документами, не міг вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Вважала такі обставини поважними для поновлення строку для його звернення до нотаріуса з відповідною заявою.
В подальшому, 11.09.2026 та 01.10.2026 представник позивача в судові засідання не з`явилась, однак подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутності, згідно яких позовні вимоги підтримує повністю. Додатково скерувала до суду письмовий виступ в судових дебатах, в якому вказувала на те, що відповідачі не надали жодних даних та доказів, які б спростовували обставини, вказані в позові, а їх незгода з позовом зводиться лише до того, що вони бажають перерозподілу спадщини. Вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Представник відповідача - Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області в судове засідання не з`явився, однак неодноразово до суду надійшли заяви сільського голови про розгляд справи у відсутності представника. Позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Хомич Ю.В. заперечував проти задоволення даного позову. Вказував на те, що позивачу було відомо смерть матері, а його хвороба не є поважною причиною для пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини. Відповідачі вчасно звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому є єдиними спадкоємцями за законом. Згідно медичних документів, позивач мав задовільний стан здоров`я, а тому не доведено, що позивач не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса з відповідною заявою. Вважає, що позов є надуманим, а тому підстав для його задоволення немає.
Відповідач ОСОБА_1 в судових дебатах висловив думку про те, що спадщина після смерті їх матері має бути поділена на трьох дітей, незалежно від заповіту.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного позову. Не заперечуючи того факту, що позивач є тяжко хворим, вважає, що останній не мав бажання приймати спадщину. В той же час, в судових дебатах висловила позицію про те, що згідна на поділ спадкового майна між трьома спадкоємцями.
Суд, заслухавши учасників судового засідання, з`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.
Так, згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про смерть, виданого 07.11.2024 року Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 .
Відповідно до заповіту ОСОБА_6 , посвідченого 08.09.2017 року секретарем Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області та зареєстрованого в реєстрі за № 236 встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті зробила розпорядження, згідно якого належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 та все належне їй майно, де б воно не було б і з чого б воно не складалося б і все, що буде належати по закону на день смерті і на що вона буде мати право після смерті, заповіла ОСОБА_4 .
Згідно відповіді на адвокатський запит № 1534/110-2-43.1.22/2-24 від 05.12.2024 року наданої Голобською селищною радою Ковельського району Волинської області встановлено, що, згідно запису погосподарської книги № 8 за 2011-2015 роки, особовий рахунок № НОМЕР_1 , в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована ОСОБА_6 . ОСОБА_4 на день смерті його матері - ОСОБА_6 проживав разом з нею.
Відповідно до довідки Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області № 570 встановлено, що ОСОБА_6 постійно була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 з 1972 року по день смерті. Померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 знята з реєстрації. Крім неї, ніхто інший не зареєстрований і не проживає. Від імені померлої ОСОБА_6 заповіт Голобською селищною радою не посвідчувався.
Представник відповідача - адвокат Хомич Ю.В. в ході судового розгляду справи звертав особливу увагу на розбіжності в зазначених вище довідках щодо фактичного місця проживання позивача разом з відповідачем на день смерті останньої.
Однак, як встановлено в ході судового розгляду даної справи, позивач на день смерті спадкодавця був зареєстрований в АДРЕСА_2 , а тому його фактичне місце проживання на день смерті його матері для вирішення даного позову правового значення не має, оскільки позивач, звертаючись до суду з даним позовом, сам зазначає, що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері.
В іншому випадку, в разі доведення перед нотаріусом факту спільного проживання на момент прийняття спадщини, позивач вважався б таким, що прийняв спадщину у встановленому законом порядку, а тому не мав би підстав та необхідності звертатись до суду з даним позовом.
Згідно матеріалів спадкової справи № 213/2024 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після смерті останньої звернулись відповідачі у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 6751-462 від 08.06.2023 року, позивачу ОСОБА_4 , окрім багатьох діагнозів після перенесеної хірургічної операції 31.05.2023 року, було встановлено діагноз - наслідки мозкового інсульту.
Згідно з довідкою від 30.01.2025 року, за результатами огляду невропатолога встановлено, що у 2021 року позивач ОСОБА_4 переніс ішемічний інсульт у вигляді виражених когнітивних порушень та сенсо-моторної афазії.
За результатами обстеження, наслідками цього захворювання, станом на день звернення до лікаря, у ОСОБА_4 було встановлено утруднений контакт, зниження пам`яті критики, утруднено вимову слів.
На думку представника позивача, через таке захворювання, яке позивач переніс у 2021 році, останній до листопада 2024 року страждав на виражені когнітивні порушення та сенсо-моторні афазії, що виражалося у тому, що він не міг розмовляти, погано чув та погано бачив, не міг розбірливо висловлюватися, а тому, відповідно, не міг звернутися до нотаріуса та пояснити свої вимоги.
Зазначені обставини підтвердив в судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_7 (лікар - невропатолог КНП "Ковельське МТМО").
Таким чином, судом встановлено, що вказані обставини щодо стану здоров`я позивача стали причиною того, що останній не мав об`єктивної можливості у встановлений законом строк, як спадкоємець за заповітом, звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року №6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження №61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі №750/262/20 (провадження №61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі №145/148/20 (провадження №61-16153св20).
Відповідно до роз`яснень, даних у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом встановлено, що позивач, на час відкриття спадщини, за станом здоров`я, у визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини даної справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, оскільки позивач на час відкриття спадщини за станом здоров`я не міг реалізувати своє право на спадщину.
Підстави пропуску позивачем строку для звернення до нотаріального органу про прийняття спадщини суд вважає поважними, а тому йому слід визначити додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 .
Доводи представника відповідача - адвоката Хомича Ю.В. про те, що позивач фактично є недієздатним та не зможе особисто подати заяву про прийняття спадщини, як того вимагає ЦК України, до уваги судом не приймаються, оскільки таке безпосереднє подання особою заяви про прийняття спадщини є наступним юридично значущим кроком після того, коли особа буде мати право на подання такої заяви.
Як саме позивач буде в подальшому реалізовувати таке право, не є предметом даного позову, а тому розгляду та дослідженню не підлягає.
Обставинами, які підлягали дослідженню в ході розгляду даної справи, зважаючи на предмет позову, були: 1) чи пропущений позивачем шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері; 2) якщо такий строк пропущений, то чи пропущений він з поважних причин та чи підлягає поновленню.
З огляду на встановлені судом обставини, суд прийшов до переконливого висновку про те, що: шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері позивача пропущено, що не заперечувалось всіма учасниками судового засідання; вказаний строк було пропущено позивачем з поважних причин, виходячи з міркувань, зазначених вище, а тому підлягає поновленню.
В той же час, суд вважає, що надання позивачу двохмісячного додаткового строку буде достатнім для вчинення ним відповідних дій щодо подання заяви про прийняття спадщини, а тому в цій частині задовольняє позовні вимоги частково.
Зважаючи на обставини справи та заяву представника позивача в судовому засіданні, суд залишає судові витрати за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_4 до Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 06.12.2004 року Ковельським МРВ УМВС України у Волинській області, РНОКПП НОМЕР_3 ) додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Малий Порськ Ковельського району Волинської області, протягом двох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2026 року.
Головуючий П. Ю. БОЙЧУК