Судові рішення

Рішення № 140679992 у справі № 159/5027/26 від 16.10.2026

Рішення від 16.10.2026 у цивільній справі № 159/5027/26 (категорія «За законом»). Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області, суддя Окостень І. В.

Справа№ 159/5027/26
СудКовельський міськрайонний суд Волинської області
СуддяОкостень І. В.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяЗа законом
Дата ухвалення16.10.2026
Надійшло до реєстру17.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140679992

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 159/5027/26

Провадження № 2/159/2902/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянув справу № 159/5027/26,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі:

Колодяжненська сільська рада Ковельського району Волинської області,

ОСОБА_2 ,

вимоги позивача: про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування за законом,

представники учасників справи:

представники позивача - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

У серпні 2026 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне нерухоме майно було збудоване у 1951 році та за даними погосподарського обліку належало бабусі позивача - ОСОБА_5 (померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Після її смерті спадщину фактично прийняла її дочка - ОСОБА_6 (мати позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а після неї спадщину прийняв її чоловік - ОСОБА_4 (батько позивача). Жоден із попередніх спадкоємців за життя не оформив право власності на житловий будинок у встановленому законом порядку.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, прийняла спадщину шляхом спільного проживання, а згідно з укладеним 02.12.2025 між спадкоємцями договором про поділ спадщини право на спірний житловий будинок повністю перейшло до неї. Проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний будинок через відсутність первинних правовстановлюючих документів спадкодавців. Оскільки іншим шляхом оформити свої спадкові права позивач не може, вона змушена захищати свій майновий інтерес у судовому порядку.

Провадження у справі відкрито 06.08.2026 за правилами загального позовного провадження. Під час підготовчого провадження відповідачі Колодяжненська сільська рада Ковельського району Волинської області та ОСОБА_2 , кожен зокрема, направили суду письмові заяви про розгляд справи у їхній відсутності та відсутності представника, заявлені вимоги визнають, не заперечують щодо задоволення позову.

Суд витребував матеріали спадкових справ щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

В підготовчому судовому засіданні суд заслухав пояснення представника позивача адвоката Хомич А.В., яка підтримала позовні вимоги з наведених у позові підстав. Надалі представник позивача подала письмові заяви про підтримання позову та проведення судових засідань у її відсутності.

Суд, безпосередньо дослідив наявні у матеріалах справи докази, витребувані копії спадкових справ, надав їм правову оцінку, встановив такі фактичні обставини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 ЦК України встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів судом, одним з яких є визнання права.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з неможливістю реалізації позивачем ОСОБА_1 своїх спадкових прав у нотаріальному порядку через відсутність первинних правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належав первинному спадкодавцеві ОСОБА_5 .

Визначаючи законодавство, яке регулює вказані правовідносини, суд виходить із того, що згідно з пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року (ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті постійно проживала та була прописана в АДРЕСА_1 . Факт її смерті підтверджується повторним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.01.2024 (долученим до позовної заяви) та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.03.1998 (наявним у матеріалах спадкової справи).

З витребуваних судом у Волинському обласному державному нотаріальному архіві матеріалів спадкової справи №558/2001, заведеної в Ковельській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_5 , вбачається, що спадщину після її смерті прийняла її дочка - ОСОБА_6 . 14.07.2001 вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно померлої ОСОБА_5 , яке складалося з права на земельну частку (пай) у землі КСП ім. Васюти Ковельського району Волинської області розміром 3,18 в умовних кадастрових гектарах (зареєстровано в реєстрі за №3-971). Свідоцтво про право на спадщину видано ОСОБА_6 на підставі статті 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), як спадкоємцю першої черги за законом (діти спадкодавця). Факт родинних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтверджується посвідкою про народження серії НОМЕР_3 від 22.03.1946 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 28.02.1965. Інші спадкоємці у спадщину після ОСОБА_5 не вступали.

Відповідно до положень чинного на момент відкриття спадщини ОСОБА_5 законодавства УРСР отримання свідоцтва про право на спадщину було правом, а не обов`язком спадкоємця, а закон не пов`язував виникнення права власності на спадкове майно з обов`язковою нотаріальною реєстрацією самого свідоцтва чи реєстрацією права власності на житловий будинок.

Оскільки ОСОБА_6 на підставі ст. 529 ЦК УРСР прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_5 та отримала 14.07.2001 свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , також увійшов до складу прийнятої нею спадщини та належав їй з моменту відкриття спадщини, незважаючи на те, що право власності на сам житловий будинок нотаріально за життя нею оформлено та зареєстровано не було. Належність спадкодавцеві ОСОБА_5 цього будинку підтверджується витягом з погосподарської книги №1 за 1996-2000 роки, записи в якій на час побудови та відкриття спадщини мали статус публічних актів органів влади.

Спадкування після смерті ОСОБА_6 та після смерті ОСОБА_4 мали місце після 01 січня 2004 року, а тому регулюються нормами чинного ЦК України.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 27.08.2005. На момент смерті вона постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Заповіти від її імені не посвідчувалися. За відомостями зі Спадкового реєстру спадкова справа після її смерті нотаріусом не заводилася.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв тільки її чоловік - ОСОБА_4 на підставі спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, що вбачається із довідки Колодяжненської сільської ради від 18.04.2023 №13. Шлюб між ними підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 28.02.1965.

До складу спадщини ОСОБА_6 увійшов вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , який вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_5 , але не зареєструвала. ОСОБА_4 за життя також не оформив право власності на цей об`єкт нерухомості.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 20.07.2023. на момент смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Заповіти від його імені не посвідчувалися.

З досліджених судом матеріалів витребуваної спадкової справи №05/2024, заведеної приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Олєйніковою О.В., встановлено, що спадщину після померлого прийняли його дочки - позивач ОСОБА_1 (шляхом постійного проживання разом із батьком на момент відкриття спадщини, що підтверджується довідкою Колодяжненської сільради від 09.01.2024 №03 та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_7 від 26.09.1967) та відповідач ОСОБА_2 (шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини). Інші спадкоємці у спадщину не вступали.

Між сторонами у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.12.2025 року було укладено нотаріально посвідчений договір про поділ спадщини, за умовами якого серед іншого у власність позивача ОСОБА_1 повністю перейшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , а також ще один житловий будинок АДРЕСА_3 та три земельні ділянки. У власність відповідача ОСОБА_2 перейшло три земельні ділянки. Того ж дня нотаріус видала позивачу та відповідачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно (крім спірного будинку).

Письмовою відповіддю нотаріуса від 02.12.2025 №471/01-16 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для вчинення цієї нотаріальної дії (правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавців), та роз`яснено право вирішення питання в судовому порядку.

Згідно з витягом з погосподарської книги №1 за 1996-2000 роки від 04.07.2023 (особовий рахунок № НОМЕР_8 ), житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 побудований у 1951 році та належав первинному спадкодавцю ОСОБА_5 .

Технічні характеристики об`єкта підтверджуються копією технічного паспорта, виготовленого ФОП ОСОБА_7 від 03.03.2026. Вказано рік побудови житлового будинку, господарських будівель і споруд - 1951.

За довідкою КП «Волиньпроект» від 31.03.2026 №1950/01-04 право власності на даний житловий будинок станом на 31.12.2012 не реєструвалося.

Ринкова вартість будинку з будівлями та спорудами згідно з Висновком №74-Н від 03.03.2026 становить 48 158,00 грн.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1223, ст. 1261 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом, зокрема, у першу чергу мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_4 правомірно прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_6 , а позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 - після смерті батька ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за законам мають право за взаємною згодою змінити розмір часток у спадщині чи здійснити її поділ, уклавши відповідний договір, який згідно з ч. 3 цієї статті щодо нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню. Укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 договір про поділ спадщини від 02.12.2025 є чинним, ніким не оспореним правочином, за умовами якого право на спірний житловий будинок повністю перейшло до ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте, як визначено у ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Правовстановлюючі документи на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у позивача відсутні, що унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Правовідносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, порядок забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

За змістом ст. 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виписка з погосподарської книги є документом для первинної державної реєстрації індивідуальних садибних будинків та господарських будівель, збудованих до 5 серпня 1992 року.

До 05.08.1992 законодавство не передбачало процедури введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва вперше встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» від 05.08.1992 №449.

Оцінюючи правовий статус житлового будинку АДРЕСА_1 , суд враховує, що вказаний об`єкт нерухомого майна було зведено у 1951 році. З огляду на час будівництва, право власності на цей будинок на той період не підлягало обов`язковій державній реєстрації. Водночас належним і достатнім доказом законного володіння нерухомістю у сільській місцевості в той час виступали записи у погосподарських книгах сільських рад. Оскільки ці книги велися як документи первинного обліку, наявні в них відомості є офіційним підтвердженням прав володільця з боку органу влади. Єдиним документом, що містить актуальні технічні характеристики цього будинку та підтверджує його фактичне існування на час розгляду справи, є технічний паспорт.

Матеріали справи не містять відомостей про наявність самочинного будівництва за вказаною адресою об`єкта нерухомого майна.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, аналіз наведених норм законодавства та фактичних обставин справи дає підстави для висновку, що відсутність у позивача правовстановлюючого документа на успадкований житловий будинок не спростовує законності права власності на це майно. Записи у погосподарських книгах є належними актами органів влади, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_5 . Через відсутність правовстановлюючого документа встановленого зразка та первинної реєстрації майна за спадкодавцями, позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права та оформити право власності на нерухомість у нотаріальному порядку, що відповідно до ст. 392 ЦК України є підставою для захисту її прав у суді.

З огляду на характер спору та клопотання позивача, судові витрати у справі слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 76 - 81, 141, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ,

відповідачі - Колодяжненська сільська рада Ковельського району Волинської області, місце знаходження: с. Колодяжне, вул. Лесі Українки, буд. 20, Ковельський район, Волинська область, код в ЄДРПОУ 04333974,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 .

Повне судове рішення складено 16.10.2026.

Головуючий: І. В. ОКОСТЕНЬ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.09.2026 Ухвала № 139840552 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
06.08.2026 Ухвала № 138780496 Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 04333974. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг