Справа № 357/7935/26
Провадження № 2/357/6244/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради , третя особа : військова частина НОМЕР_1 , Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
12.05.2026 року представник позивача від імені ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 її сина ОСОБА_2 .
Позивач мотивує свій позов тим, що 28.09.2024 року її син ОСОБА_2 був призваний на військову службу по за мобілізацією. 03.12.2024 року військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти поблизу с. Романівка, Покровського р-ну, Донецької області. 08.04.2025 року труп ОСОБА_2 у результаті обміну (як невстановленої особи) було направлено до Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи. 14.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про загибель сина, у зв`язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи. 05.11.2025 старшого стрільця ОСОБА_2 виключено із списків частини у зв`язку із загибеллю. 21 жовтня 2025 року позивач отримала свідоцтво про смерть свого сина. Позивач не пізніше 24.02.2026 року звернулась до другої Білоцерківської державної нотаріальної контори з приводу відкриття спадкової справи. Необхідністю відкриття спадкової справи стало те, що у зв`язку з внесенням змін до постанови КМУ від 30.11.2016 року за № 883 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти», а саме Постановою від 15 квітня 2025 за № 449, грошове забезпечення зниклого військовослужбовця з 01.02.2025 року стали виплачувати визначеним родичам не більше ніж 50 відсотків, а інша половина залишилася на рахунку військовослужбовця у військовій частині, у даному випадку у військовій частині НОМЕР_1 , яка є предметом спадщини. Нотаріальною конторою повідомлено про необхідність надати документи, а 29.04.2026 року при наданні до нотаріальної контори повного пакету документів , листом за № 958/01-16 повідомлено позивачу про пропуск строку на вступ у спадщину. Позивач вважає, що вчасно звернулася до нтаріуса, в шестимісячний строк, але не з вини позивача не було заведено спадкову справу, а тому позивач просила суд визначитиповажними причини пропуску строку та визначити позивачу додатковий строк - 2 місяці, для прийняття спадщини після загиблого ОСОБА_2 .
В судовому засіданні представник позивача адвокат Друзь В.В. підтримав позов.
Відповідач в судове засідання не направив свого представника, подали суду клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника, на розсуд суду.
Треті особи в судове засідання не направили своїх представників, про день та час розгляду даної справи були повідомлені належним чином.
Процесуальні дії та рішення у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026 р. вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я.
Ухвалою судді від 15.05.2026 року було відкрито провадження у даній справі за позовом до відповідача в/ч НОМЕР_1 , постановлено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.07.2026.
12.07.2026 представник позивача подав суду клопотання про заміну первісного відповідача належним - Білоцерківська міська рада.
21.08.2026 ухвалою суду було задоволено клопотання представика позивача про заміну первісного відповідача.
07.09.2026 ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.
23.09.2026 відповідач Білоцерківська міська рада направила суду клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника.
06.10.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України та повідомив про дату та час проголошення повного тексту рішення.
Заслухавши позицію сторони позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24)
Судом встановлено, що 28.09.2024 року гр. ОСОБА_2 був призваний на військову службу поза мобілізацією. 03.12.2024 року військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти поблизу с. Романівка, Покровського р-ну, Донецької області.
08.04.2025 року труп ОСОБА_2 у результаті обміну (як невстановленої особи) було направлено до Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи.
14.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про загибель сина, у зв`язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, яку було призначено у рамках кримінального провадження та наявності збігів ДНК родичів ОСОБА_2 з ДНК невстановлених осіб.
21.10.2025 було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 (а.с.26)
05.11.2025 старшого стрільця ОСОБА_2 виключено із списків частини у зв`язку із загибеллю.
Позивач в лютому 2026 року звернулась до другої Білоцерківської державної нотаріальної контори з приводу відкриття спадкової справи. Звернення до нотаріальної контори в строк не пізніше 24.02.2026 підтверджується листом Білоцерківської міської ради у якому стверджується, про отримання запиту від нотаріуса Марини Мельничук про реєстрацію ОСОБА_2 та інших осіб, які могли з ним проживати (а.с.17)
Представник позивача в судовому засіданні ствердив, що нотаріусом було позивачу повідомлено про необхідність зібрати документи згідно наданого переліку з метою проведення дій для успадкування майна.
Однак, 29.04.2026 року при наданні до нотаріальної контори повного пакету документів у можливий час запису на прийом до нотаріуса, у зв`язку із значним навантаженням другої Білоцерківської державної нотаріальної контори, позивачу було повідомлено листом за № 958/01-16 про пропуск нею строку на вступ у спадщину та рекомендували звернутися до суду.
Представник позивача пояснив, що позивач вважала, що коли звернулася до нотаріальної контори через чотири місяці після отримання свідоцтва про смерть сина, то вона виконала вимоги закону, щодо шестимісячного строку. Також позивачу, як особі літнього віку, яка має хронічні хвороби ускладнені загибеллю сина та тяжким морально-психологічним станом, тривалий час лікувалася амбулаторно, що значно обтяжило збір повного пакету документів, так як документи потрібно було подати і до ТЦК, і до військової частини, і до ПФУ та територіальної громади. Також, представник позивача просив врахувати незначний пропуск позивачем вказаного строку для прийняття спадщини, 8 днів.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст.1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
В п.23 вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті сина позивача сплив 03.06.2025, але по жовтень 2025 року ОСОБА_2 вважався зниклим безвісти і лише 14.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про загибель її сина та 21.10.2025 позивач отримала свідоцтво про смерть свого сина і набула право на спадкування, тобто почався відлік шести місяців для звернення за оформленням своїх спадкових прав щодо майна загиблого ОСОБА_2 .
За загальним правилом часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. ст. 46, 1220 ЦК України), однак в даному випадку, суд вважає, що позивач має поважні причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як за період з вказаного в свідоцтві про смерть часу смерті, так за період з часу отримання свідоцтва про смерть її сина.
Смерть військовослужбовця ОСОБА_2 була підтверджена лише 14.10.2025 та в лютому 2026 року його матір звернулася до нотаріуса за оформленням своїх спадкових прав, хоча її заява про прийняття спадщини не була належно зареєстрованою в органах нотаріату. Однак, наведені обставини звернення до нотаріуса підтверджено листом Білоцерківської міської ради, який було адресовано Державному нотаріусу другої Білоцерківської державної нотаріальної контори щодо відомостей про реєстрацію осіб, які були зареєстровані на день смерть за однією адресою з ОСОБА_2 . Отже, дані обставини підтверджують, що позивач вчиняла дії для вирішення своїх спадкових прав в шестимісячний строк для прийняття спадщини з часу коли була констатована смерть її сина.
Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Судом встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, тобто інші спадкоємці не зверталися із заявами про прийняття спадщини. Позивач мала намір спадкувати майно (кошти), що належало її сину, не подавала заяву про відмову від спадщини.
Наразі, факту наявного спору щодо спадкування не виявлено, та в силу норм Закону України «Про нотаріат» саме, до повноважень нотаріусів належить перевіряти наявність спадкоємців, робити відповідні запити, перевіряти відомості Спадкового реєстру, вживати заходи до охорони спадкового майна, коли це потрібно, приймати претензії можливих кредиторів та ін.
В даному випадку, з урахуванням принципу пропорційності та справедливого балансу інтересів сторін по справі, суд вважає за можливе надати позивачу додатковий строк для прийняття спадщини з метою фактичної реалізації нею своїх спадкових прав .
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216,1218, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), додатковий строк тривалістю у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін.
Позивач: ОСОБА_1 / НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 /
Відповідач: Білоцерківська міська рада /вул. Ярослава Мудрого,17, м.Біла Церква, Київська область, 09117 /
Третя особа : Військова частина НОМЕР_1 / АДРЕСА_2 /
Третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора / вул. Павліченко, буд. 65а, м. Біла Церква, Київська область, 09117/
Повний текст рішення суду складено та підписано 16.10.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола