"23" вересня 2026 р. Справа № 363/2620/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Воронюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
АТ «Кредобанк» звернулось до Вишгородського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 98526,17грн. та понесенні судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 09.12.2022 року ОСОБА_1 підписано додаток про відкриття кредитної лінії №РКК/167325, до Заяви-Договору №26208011652743/980/РОК від 20.08.2021 року. Згідно з умовами кредитного договору позивач зобов?язується в межах ліміту кредитування, встановленого та у розмірі та на умовах, обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними, на момент укладення додатку, умовами Правил ФО і Тарифів, - відкрити клієнту кредитну лінію, в межах якої надавати йому грошові кошти згідно з Додатком, Правилами ФО та Тарифами, а клієнт зобов?язується повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами.
Відповідач, в свою чергу, належним чином не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 03.03.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 98 526,17грн. яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 76 325,69грн.; простроченої заборгованості за відсотками у сумі 22 200,48грн.
Оскільки відповідач добровільно не погашає заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
06.05.2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся. Надав заяву про розгляд даної справи за відсутністю представника позивача та проти заочного розгляду справи не заперечує .
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.
Суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно із положеннями статті 280 ЦПК України
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Зі змісту ч.1 ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
09.12.2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Додаток про відкриття кредитної лінії №РКК/167325 до Заяви-Договору № 26208011652743/980/РКО від 20.08.2021 року (далі-Договір).
Відповідно до п. 1. Додатку про відкриття кредитної лінії № 26208011652743/980/РКО, на умовах визначених Заявою-Договором та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», затвердженими Рішення Правління АТ «Кредобанк» - протокол № 0571 від 03.08.2022 року (Правила ФО), Правилами користування банківським платіжними картками АТ «Кредобанк», Тарифами АТ «Кредобанк», затвердженими Рішенням Комітет з управління активами, пасивами та тарифами АТ «Кредобанк» протокол № 49/2022 від 12.05.2022 року; - Клієнт просить, а Банк зобов`язується надати банківські послуги, визначені Додатком.
Відповідно до п. 1.3.1.1. Додатку, Банк зобов`язується в межах ліміту кредитування, встановленого та у розмірі та на умовах, обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними, на момент укладення Додатку, умовами Правил ФО і Тарифів, - відкрити клієнту кредитну лінію, в межах якої надавати йому грошові кошти згідно з Додатком, Правилами ФО та Тарифами, а клієнт зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами.
Відповідно до умов Додатку, максимальний ліміт Кредитної лінії: 200 000 грн., тип процентної ставки є фіксованою та складає 36,00%. видача клієнту кредиту (кредитів) за кредитним договором здійснюється банком, в межах поточного ліміту кредитної лінії, безготівковим шляхом з позичкового рахунку на поточний рахунок клієнта, на якому встановлений поточний ліміт кредитної лінії під час ініціювання клієнтом видаткової операції (видаткових операцій), якщо сума видаткової операції (видаткових операцій) перевищує залишок власних коштів клієнта на поточному рахунку. Датою видачі банком клієнту кредиту є дата проведення відповідної видаткової операції зі списання коштів з Поточного рахунку клієнта в межах поточного ліміту кредитної лінії. Ціль видачі кредиту (кредитів) за кредитним договором поточні потреби. Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором (у тому числі тіла кредиту, процентів, комісій, неустойки та інших платежів, передбачених кредитним договором) шляхом внесення коштів на поточний рахунок у будь-який спосіб, передбачений законодавством України. ( п.1.3.2.1, п. 1.3.2.3.2.1 п1.3.2.6.1 п. п.1.3.2.7.1).
Відповідно до п. 2 Додатку, кредитний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього додатку та діє до моменту повного виконання сторонами зобов`язань за кредитним договором. Зміни до цього додатку вносяться за згодою сторін у письмовій формі, крім випадків, передбачених Правилами ФО.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
АТ «Кредобанк» виконав свої зобов`язання, щодо надання ОСОБА_1 коштів на підставі кредитного договору №РКК/167325, що підтверджується випискою по особистому рахунку № НОМЕР_1 з 09.12.2022 року по 03.03.2026 року.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
17.11.2025 року у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором №РКК/167325 від 09.12.2022 року, банком направлено ОСОБА_1 досудову вимогу №6705/2025, щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором та погашення простроченої заборгованості. Вказуючи про те, що у разі невиконання досудової вимоги банк буде змушений звернутися до суду за захистом своїх права, та дострокового повернення кредиту у повній непогашеній сумі.
Як встановлено під час розгляду справи, досудову вимогу банку, ОСОБА_1 не виконав та станом на 03.03.2026 року, згідно розрахунку заборгованість по кредитному договору складає 98 526,17 грн., з них: 76 325,69 грн. - тіло кредиту; 22 200,48 грн. - відсотки.
На протилежність існування заборгованості, стороною відповідача не надано до суду допустимих доказів у розумінні статей 77, 78 ЦПК України.
Згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Таким чином, оскільки під час розгляду справи встановлено, що за кредитним договором № РКК/167325 від 09.12.2022 року існує заборгованість в розмірі 98 526,17 грн., АТ «Кредобанк» правомірно звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.
Таким чином, оскільки встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 укладався кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 взяв на себе певні зобов`язання, що належним чином не виконує, з наслідком маючи заборгованість, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника заявлено про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 9 852,62 грн.
В обґрунтування чого додано договір про надання правової допомоги від 11.02.2019 року. копію довіреності № 14132.
Суд приходить до наступного висновку з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин 3, 8 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч.2 ст.137 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009.
Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Надані документи відповідно до положень статей 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.
Таким чином, у відповідності до вимог ст.137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг).
Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 572, 589, 590, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 215-218, 226-228 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № РКК/167325 від 09.12.2022 року у розмірі 98 526,17грн. витрати на правову допомогу у розмірі 6 000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя О.Д. Рудюк