Рішення № 140681365 у справі № 205/5417/26 від 02.09.2026

Єдиний унікальний номер 205/5417/26

Номер провадження2/205/4125/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 146 699 грн 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що сторони є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/3839/18 з відповідача на користь позивачки присуджено аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 5 червня 2018 року й до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 57685959.

За твердженням позивачки, відповідач сплачує аліменти нерегулярно та не в повному обсязі, унаслідок чого виникає заборгованість і допускається прострочення виконання щомісячних аліментних зобов`язань. У позові вона зазначає, що станом на 22 квітня 2026 року непогашена заборгованість становить 49 824 грн 84 коп.

На підтвердження заявлених вимог позивачка надала розрахунок, у якому загальна сума нарахованої пені становить 219 563 грн 11 коп., а сума, заявлена до стягнення з урахуванням застосованого нею обмеження розміру пені, - 146 699 грн 20 коп. Посилаючись на статтю 196 СК України, позивачка просить стягнути з відповідача зазначену суму.

Представник відповідача подав відзив, у якому заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що відповідно до розрахунку державного виконавця у виконавчому провадженні № 57685959 заборгованість відповідача зі сплати аліментів за період із 1 лютого 2022 року до 20 квітня 2026 року становить 64 824 грн 84 коп. На думку сторони відповідача, заявлена до стягнення пеня перевищує встановлену частиною першою статті 196 СК України межу - 100 відсотків заборгованості, на яку вона нарахована.

У зв`язку з цим представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, а в разі встановлення підстав для стягнення пені - зменшити її розмір відповідно до частини другої статті 196 СК України.

У поданих поясненнях щодо відзиву представник позивачки наполягає на правильності розрахунку пені та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивач просить суд справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, про що надала відповідну заяву.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволені відмовити у повному обсязі, про що було зазначено у відзиві на позов.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31 січня 2015 року до 7 листопада 2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 3 січня 2018 року.

З матеріалів справи також вбачається, що Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 жовтня 2018 року у справі № 205/3839/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 присуджено аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 5 червня 2018 року й до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного рішення 07 листопада 2018 року видано виконавчий лист № 205/3839/18. Постановою старшого державного виконавця Ужгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 15 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження № 57685959.

Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження, 26 січня 2022 року матеріали виконавчого провадження передано до Гайворонського відділу державної виконавчої служби у зв`язку зі зміною місця проживання боржника. Постановою державного виконавця від 7 лютого 2022 року виконавче провадження прийнято до виконання. Постановою від 15 лютого 2022 року змінено реєстраційні відомості про адресу боржника.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження, отриманої 15 квітня 2026 року, виконавче провадження № 57685959 перебувало на стадії примусового виконання.

У матеріалах справи є наявним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, сформований державним виконавцем Гайворонського відділу державної виконавчої служби Н.І. Шевчук 20 квітня 2026 року. Розрахунок охоплює період із січня 2022 року до березня 2026 року включно та містить помісячні відомості про нараховані аліменти, враховані платежі й сукупний залишок заборгованості. Згідно із цим розрахунком станом на 20 квітня 2026 року заборгованість відповідача становить 64 824 грн 84 коп.

Зазначений розрахунок відображає здійснення відповідачем платежів у різних розмірах та наявність заборгованості за окремі періоди. Водночас сукупний залишок за грудень 2023 року та січень 2024 року має від`ємне значення, що свідчить про перевищення врахованих на відповідні дати платежів над сумами нарахованих аліментів.

Позивачка надала власний розрахунок неустойки (пені), у якому зазначено суми щомісячних аліментних зобов`язань, суми й дати платежів, періоди нарахування та кількість днів прострочення. Кінцевою датою нарахування пені в цьому розрахунку визначено 22 квітня 2026 року.

За підсумками наданої позивачкою таблиці сума нарахованих аліментів становить 184 225 грн 10 коп., сума врахованих платежів - 134 132 грн 85 коп., загальна сума нарахованої пені - 219 563 грн 11 коп., а сума пені, заявлена до стягнення, - 146 699 грн 20 коп. Водночас у тексті позовної заяви позивачка зазначає непогашену заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 49 824 грн 84 коп.

Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням відповідачем установленого рішенням суду обов`язку зі сплати аліментів. Предметом спору є наявність підстав для застосування відповідальності за прострочення їх сплати та визначення розміру неустойки, що підлягає стягненню.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Також у відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, відповідач зобов`язаний виконувати зазначене рішення суду, сплачуючи аліменти своєчасно та в установленому розмірі.

В даному випадку обов`язок відповідача сплачувати аліменти на утримання доньки, їх розмір та початок стягнення визначені рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/3839/18, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 196 СК України в разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, для визначення розміру пені необхідно встановити суму кожного простроченого місячного платежу, дату виникнення прострочення, суми та дати його погашення.

У постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що пеня обчислюється за кожним простроченим місячним платежем окремо. Кількість днів прострочення визначається з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому відповідні аліменти мали бути сплачені, до дня їх фактичної сплати. День погашення заборгованості до періоду прострочення не включається.

У разі часткового погашення місячного платежу пеня надалі нараховується на його непогашений залишок. Загальний розмір пені визначається шляхом підсумовування результатів її обчислення за кожним простроченим місячним зобов`язанням.

Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 зазначив, що за наявності заборгованості платежі зараховуються насамперед у рахунок погашення найбільш ранніх непогашених аліментних зобов`язань, а після їх погашення - у рахунок поточних платежів. Передбачене статтею 196 СК України обмеження стосується заборгованості, на яку нараховується пеня, та не ототожнюється із сукупним непогашеним залишком боргу на дату звернення до суду.

Таким чином суд зазначає, що погашення аліментів із простроченням припиняє лише подальше нарахування пені на погашену суму, але не усуває відповідальності за вже допущене прострочення у вигляді нарахованої пені до моменту погашення такої заборгованості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази окремо та в сукупності; жоден доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

При цьому цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і диспозитивності. Учасники справи мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних у передбачених законом випадках. Зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд сприяє реалізації процесуальних прав учасників справи, проте не підміняє сторони у виконанні їхнього обов`язку доказування. Кожна сторона самостійно розпоряджається своїми процесуальними правами та несе ризик наслідків невчинення відповідних процесуальних дій.

Суд вказує, що в даному випадку позивачка надала деталізований розрахунок пені із зазначенням сум щомісячних аліментних зобов`язань, сум і дат платежів та періодів прострочення. У свою чергу представник відповідача заперечував проти заявленого розміру пені, посилаючись на залишок заборгованості за розрахунком державного виконавця, однак власного розрахунку пені не подав.

Разом із цим, неподання контррозрахунку іншою стороною не звільняє суд від обов`язку перевірки правильності нарахувань. Так саме заперечення щодо граничного розміру пені саме собою не може спростовувати наведених позивачкою відомостей про конкретні платежі та їх дати.

Суд зазначає, що розрахунок державного виконавця від 20 квітня 2026 року містить помісячні підсумки нарахованих і сплачених аліментів та визначає непогашений залишок у розмірі 64 824 грн 84 коп. Однак він не містить точних дат кожного платежу, необхідних для обчислення тривалості прострочення. Крім того, розрахунок позивачки охоплює платежі, зазначені нею за квітень 2026 року.

Таким чином, для перевірки заявленої пені суд ураховує суми та дати платежів, наведені позивачкою, включаючи платежі, які зменшують розмір відповідальності відповідача, і які при цьому не спростовані стороною відповідача.

Суд вказує, що загальна сума врахованих за її таблицею платежів становить 134 132 грн 85 коп. Водночас зазначений у тексті позову залишок боргу 49 824 грн 84 коп. не використовується як вихідна величина для обчислення пені, оскільки не узгоджується з підсумками наданої таблиці. Зокрема, перевіркою розрахунку судом встановлено помилки у визначенні початку прострочення. Так, за січень 2022 року позивачка починає нарахування пені з 02 січня 2022 року, хоча прострочення цього місячного платежу починається з 01 лютого 2022 року.

Також при обчисленні пені суд послідовно враховує погашення найбільш ранніх зобов`язань, надлишок платежів у рахунок наступних місяців та зменшення залишку після кожної часткової сплати.

Також суд застосовує передбачене частиною першою статті 196 СК України обмеження розміру пені - не більше 100 відсотків заборгованості, на яку вона нараховується. Якщо місячний платіж погашався частинами, суд спочатку підсумовує пеню, нараховану за відповідні періоди прострочення його сплати, після чого застосовує зазначене обмеження до цього місячного зобов`язання, не допускаючи повторного врахування тієї самої суми заборгованості як граничного розміру пені.

За підсумками вищенаведеного, здійснивши перерахунок за наведеними позивачкою сумами та датами платежів, визначивши початок прострочення з першого дня наступного місяця, виключивши день погашення відповідної суми та врахувавши платежі в рахунок найстаріших непогашених зобов`язань, суд визначив наступний розмір пені.

Період, за який нараховані аліменти Нарахована пеня Пеня з урахуванням обмеження

Січень-грудень 2022 року 15 788,97 грн 14 786,98 грн

Січень-грудень 2023 року 8 694,59 грн 8 659,98 грн

Січень-грудень 2024 року 45 991,37 грн 27 875,23 грн

Січень-грудень 2025 року 96 657,06 грн 54 935,63 грн

Січень-березень 2026 року 10 929,61 грн 10 929,61 грн

Разом 178 061,60 грн 117 187,43 грн

Отже, заявлена стороною позивача сума до стягнення пені у розмірі 146 699 грн 20 коп. не підтверджується у її повному обсязі. Водночас виявлені методологічні помилки сторони позивача у її нарахуванні не є підставою для відмови в позові повністю, оскільки надані відомості дозволяють суду у повній мірі визначити розмір відповідальності за встановлені періоди прострочення.

При цьому доводи представника відповідача про обмеження всієї пені залишком боргу в розмірі 64 824 грн 84 коп. суд відхиляє, оскільки такий підхід не враховує відповідальності за платежами, які були погашені із простроченням, та ототожнює непогашений залишок боргу із заборгованістю, на яку нараховується пеня.

Доказів того, що прострочення виникло з незалежних від відповідача причин, суду не надано.

Частина друга статті 196 СК України передбачає можливість зменшення неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Однак достатніх доказів обставин, які обґрунтовували б додаткове зменшення визначеної судом пені, відповідач не подав. Саме прохання про її зменшення без належного доказового обґрунтування не є достатньою підставою для застосування цієї норми.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 117 187 грн 43 коп. У решті заявлених вимог щодо стягнення 29 511 грн 77 коп. суд відмовляє через їх безпідставність.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку ціна позову становить 146 699 грн 20 коп., а тому судовий збір за подання позовної заяви становить 1 466 грн 99 коп.

Однак оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено лише частково у розмірі 117 187 грн 43 коп., тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1 171 грн 87 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 180, 196 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) за прострочення сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану за прострочення щомісячних платежів за січень 2022 року - березень 2026 року включно, станом на 22 квітня 2026 року, у розмірі 117 187 (сто сімнадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 43 копійки.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн 87 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан