Справа № 727/11181/26
Провадження № 2/727/3602/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого - судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Зінич Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Чернівецької міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилалася на те, що вона є рідною донькою ОСОБА_2 .
22.09.1998 року вони разом із матір`ю придбали квартиру АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати ОСОБА_2 померла.
Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Позивач 10.01.2024 року звернулась до приватного нотаріуса Кривцової К.Т. із заявою про прийняття спадщини та нотаріусом було заведено спадкову справу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75377921 від 10.01.2024 року.
Однак, 10.01.2024 року приватним нотаріусом Кривцовою К.Т. було надано інформаційний лист вих. № 2/02-14 від 10.01.2024, в якому зазначено, що на день смерті ОСОБА_2 спадкоємець ОСОБА_1 разом із нею не проживала, заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подала, а отже вважається такою, що не прийняла спадщину на підставі ст. 1272 Цивільного кодексу України. З метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу рекомендовано звернутись до суду із заявою на продовження строку для подання заяви на отримання спадщини.
Зазначила, що пропустила строк для прийняття спадщини з огляду на наступне. Так, позивач є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням з 01.03.2016 року, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою до акта огляду МСЕК від 01.03.2016 року. Вона знаходиться на «Д» обліку з діагнозом остеохондроз грудного, попереково-крижового відділів хребта, що підтверджується довідкою від 14.12.2021 року. Відповідно до виписки з медичної карти № 7381, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 13.10.2023 року по 23.10.2023 року з діагнозом «хронічна дискогенно-вертеброгенна попереково-крижова радикулітопатія в стадії загострення з вираженим корінцево-больовим і мязево-тонічним синдромом, стато-динамічними порушеннями на фоні компресійної стондилопатії з ретролістезом хребця, протрузії міжхребцевих дисків, остеоходрозу, спондильозу, спондилоартрозу і сколіозу поперекового відділу хребта». Також, згідно Виписного епікризу з історії хвороби № 7397, позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні з 24.10.2023 року по 07.11.2023 року з діагнозом «компресія нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях» зі скаргами на виражений біль в поперековому відділі хребта з іррідацією в ліву ногу, який збільшується при фізичному навантаженні, обмеженість рухів, загальну слабкість. З аналогічним діагнозом ОСОБА_1 перебувала на лікуванні і в 2025 році, що підтверджується відповідними епікризами. Вказані захворювання почали проявлятись з 2006 року, є хронічними та обмежують її можливість пересуватись, оскільки при будь-якому фізичному навантаженні вона відчуває нестерпний біль.
Окрім того, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5279 вказано, що Позивач близько 5 років страждає на хворобу Паркінсона, має ІІІ групу інвалідності по психічному захворюванню безтерміново. На обліку в ЧПНД з 1987 року. Тричі лікувалась стаціонарно. Близько року відмічає погіршення психічного стану: посилилась тривога, з`явились приступи паніки, страх, перестала спати вночі.
У зв`язку з тим, що мати ОСОБА_2 потребувала догляду та допомоги, а вона не могла через стан здоров`я та проблеми з хребтом доглядати свою матір, спільно з матір`ю було вирішено укласти договір довічного утримання. Так, 31.08.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого ОСОБА_2 передала у власність набувачу квартиру АДРЕСА_2 та взамін чого ОСОБА_3 зобов`язалась забезпечувати матір позивача утриманням довічно на умовах цього договору. 22.01.2014 року у вказаному договорі було змінено набувача з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
Також, посилалась на те, що не мала коштів на оплату послуг нотаріуса, оскільки одержує пенсію по інвалідності в розмірі 3038,00 грн., якої навіть не вистачає на продукти, а послуги нотаріуса щодо відкриття спадкової справи коштують від 3000 грн., що становить її місячний дохід.
Отже, вона не подала вчасно нотаріусу або уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, у зв`язку із чим їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Крім того, інших осіб, які б звернулись з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 немає.
Просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на три місяці.
Ухвалою суду від 07.08.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Тоді ж судом було витребувано у приватного нотаріуса спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .
Відповідачем відзиву подано не було.
У подальшому, ухвалою суду від 22.09.2026 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та підтвердила викладені в заяві обставини. Просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з`явилась. У поданій до суду заяві просила справу розглянути в її відсутності. Вирішення справи залишає на розсуд суду та просить ухвалити рішення у відповідності до вимог чинного законодавства за наявними у справі доказами.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що допомагав брату здійснювати догляд за померлою ОСОБА_2 . Йому відомо, що в останньої інших спадкоємців, окрім доньки ОСОБА_1 не було. Позивач за станом здоров`я не могла здійснювати догляд за матір`ю.
Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідка, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом установлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12.03.2019 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками згідно свідоцтва про народження від 04.01.1967 року: батько - ОСОБА_6 , мати - ОСОБА_2 (а.с.50).
Згідно договору купівлі-продажу від 22.09.1998 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купили квартиру АДРЕСА_3 (а.с.6).
Із дослідженої судом копії спадкової справи №1/2024, заведеної після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що після смерті спадкодавця до приватного нотаріуса Кривцової К.Т. із заявою про прийняття спадщини 10.01.2024 року звернувся лише один спадкоємець ОСОБА_1 (а.с.48).
Останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 є АДРЕСА_4 (а.с.49).
Місцем проживання позивача є АДРЕСА_5 .
Окрім того, із наданої суду Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що інших дітей у спадкодавця ОСОБА_2 не було, на час смерті остання у шлюбі не перебувала (а.с.67-73).
У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За змістом ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
У силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за законом, так і за заповітом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування та дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.
У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за законом слід подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини суд визнав поважними.
Позивач ОСОБА_1 просить встановити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 3 (три) місяці.
Причиною пропуску строку на прийняття спадщини позивач вказує те, що з 2006 року хворіє, стан її здоров`я важкий.
Так, позивач є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням з 01.03.2016 року, що підтверджується пенсійним посвідченням та довідкою до акта огляду МСЕК від 01.03.2016 року. Вона знаходиться на «Д» обліку з діагнозом остеохондроз грудного, попереково-крижового відділів хребта, що підтверджується довідкою від 14.12.2021 року.
Відповідно до виписки з медичної карти № 7381, ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 13.10.2023 року по 23.10.2023 року з діагнозом «хронічна дискогенно-вертеброгенна попереково-крижова радикулітопатія в стадії загострення з вираженим корінцево-больовим і м`язево-тонічним синдромом, стато-динамічними порушеннями на фоні компресійної стондилопатії з ретролістезом хребця, протрузії міжхребцевих дисків, остеоходрозу, спондильозу, спондилоартрозу і сколіозу поперекового відділу хребта».
Також, згідно Виписного епікризу з історії хвороби № 7397, позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні з 24.10.2023 року по 07.11.2023 року з діагнозом «компресія нервових корінців та сплетінь при інших дорсопатіях» зі скаргами на виражений біль в поперековому відділі хребта з іррідацією в ліву ногу, який збільшується при фізичному навантаженні, обмеженість рухів, загальну слабкість. З аналогічним діагнозом ОСОБА_1 перебувала на лікуванні і в 2025 році, що підтверджується відповідними епікризами. Вказані захворювання почали проявлятись з 2006 року, є хронічними та обмежують її можливість пересуватись, оскільки при будь-якому фізичному навантаженні вона відчуває нестерпний біль.
Окрім того, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 5279 вказано, що позивач близько 5 років страждає на хворобу Паркінсона, має ІІІ групу інвалідності по психічному захворюванню безтерміново. На обліку в ЧПНД з 1987 року. Тричі лікувалась стаціонарно. Близько року відмічає погіршення психічного стану: посилилась тривога, з`явились приступи паніки, страх, перестала спати вночі.
У постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.
Згідно п.24 вищевказаної постанови Пленуму особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, строки на подання заяви про прийняття спадщини не визнаються преклюзивними, можуть бути поновлені з дотриманням правил частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини і можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18).
Отже, на переконання суду, наведені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними для надання судом додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 за станом свого здоров`я не могла в повній мірі реалізувати свої права, що призвело до не подання нею заяви про прийняття спадщини у строк, передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.
Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд також керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.
При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.10,11,12,13,141,259,263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючій в АДРЕСА_5 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном 1 (один) місяць, з дня набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий-суддя: _________________ Одовічен Я.В.