ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
08 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 638/22540/24
провадження № 22-ц/818/4274/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.
за участю секретаря судового засідання: Муренченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року, постановлене суддею Хайкіним В.М.,-
ВСТАНОВИВ:
26 листопада 2024 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 20.11.2017 у розмірі 515 027,07 грн. станом на 22.09.2024, що складається з: 428 926,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 86 100,89 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, а також просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6 180,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку №б/н від 20.11.2017 та приєднався до умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку. 18.01.2018 відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну карту, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 400 000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії 01/21. Після спливу строку дії першої картки, відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: № НОМЕР_2 строк дії 10/22; № НОМЕР_3 строк дії 02/24, № НОМЕР_4 строк дії 05/25. У процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки на 36,0% річних. 16.04.2021 відповідачем підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку № НОМЕР_5 зі строком дії 04/24. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами. У зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 22.09.2024 має заборгованість у розмірі 515 027,07 грн., яка складається з: 428 926,18 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 86 100,89 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.11.2017 у розмірі 428 926 грн. 18 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками скасувати, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вирішити питання щодо судових витрат.
Зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за відсотками за даним кредитним договором. Зазначає, що 18.01.2018 відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 400000.00 грн., що підтверджується доданою до позову Випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/21, тип - МаsterСагd World Вlаск Еdition. У подальшому картка була неодноразово перевипущена. 16.04.2021 Відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту, після чого Відповідачем підписана Заява про приєднання до умов та правил надання послуг від 16.04.2021. Умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки передбачені безпосередньо у ЗАЯВІ, що особисто підписана Відповідачем. Підписанням ЗАЯВИ про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 16.04.2021 без - будь яких застережень Відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору. Та обставина, що Відповідач тривалий час вносив плату відповідно до умов зазначеної вище угоди, вказує на вільне волевиявлення позичальника у момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування. З матеріалів справи не вбачається відсутності заборгованості за процентами та, відповідно, виконання умов договору відповідачем належним чином. Однак суд не встановив повно та всебічно обставини справи, не визначив дійсного розміру заборгованості ОСОБА_1 , а натомість зменшив заборгованість та передчасно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, що призвело до безпідставного звільнення Відповідача від частини обов`язків за укладеним договором з одних лише формальних міркувань. Вважає, що рішення суду першої інстанції є таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами.
Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №б/н від 20.11.2017 станом на 22.09.2024 становить 515 027,07 грн. та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 428 926,18 грн; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 86 100,89 грн., погашено за поточним тілом кредиту - 2 552 248,31 грн., погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту 37,39 грн. Крім того з розрахунку вбачається, що процентна ставка змінювалася. Позивачем не надано відомостей щодо типу виданої позичальнику картки, а з наданих документів суд позбавлений можливості визначити який саме розмір процентної ставки погоджено сторонами та застосовувався до позичальника за договором від 20.11.2017, оскільки у заяві визначено різний розмір процентної ставки до двох різних типів карток, інформації щодо типу виданої відповідачу картки матеріали справи не містять. Виписку по рахунку та розрахунок заборгованості, на які у позовній заяві посилається представник позивача щодо розміру процентної ставки, суд не може вважати беззастережним доказом на підтвердження узгодженої сторонами процентної ставки. Відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором від 20.11.2017 у розмірі 428 926,18 грн., а в задоволенні іншої частини заявлених вимог позивачеві слід відмовити.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що 20.11.2017 між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву №б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач підписанням анкети-заяви приєднався до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку і які разом із пам`яткою клієнта та тарифами складають договір банківського обслуговування.
16.04.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву №б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, згідно якої відповідач підписанням заяви приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Відділені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» Умов та Правил надання банківських послуг.
У заяві зазначені наступні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія, сума кредиту до 100 000,00 грн. для преміальної картки Platinum, до 200 000,00 грн. для преміальної картки World Black Edition, до 400 000,00 грн. для преміальної картки World Elite, до 800 000,00 грн. для преміальної картки Infinite, до 300 000,00 грн. для преміальної картки Visa Signature, строк 12 місяців з пролонгацією, мета- споживчі цілі, спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом, процентна ставку 36% для преміальних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, Visa Signature. Також зазначений порядок повернення кредиту та наслідки невиконання/прострочення виконання зобов`язань, угода про використання простого електронного підпису, витяг з умов та правил надання банківських послуг. Вказана заява підписана відповідачем власноручним підписом.
Крім того, у паспорті кредиту від 16.04.2021, підписаного відповідачем в електронному вигляді власноручним підписом, зазначено істотні умови кредитного договору для карток Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, VC World Black Edition, Visa Signature, MC WorldElite, Visa Infinite.
За даними виписки за договором №б/н за період з 18.01.2018 по 24.09.2024 відповідач користувався наданими коштами та частково погашав заборгованість.
З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №б/н від 20.11.2017 станом на 22.09.2024 становить 515 027,07 грн. та складається з заборгованості за кредитом в розмірі 428 926,18 грн; заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 86 100,89 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Апелянт посилається на те, що на підтвердження позовних вимог та розміру заборгованості відповідача позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку за договором, які є належними та допустимими доказами наявної заборгованості за кредитним договором.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).
За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
П. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Розрахунок і виписка з особового рахунку відповідача є належними та допустимими доказами у справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, зокрема баланс станом на дату укладання кредитного договору, всі операції за кредитом, а розрахунок заборгованості відображає суми сплаченого як основного боргу, так і суми сплачених щомісячних процентів.
На підтвердження позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» надано Анкету-заяву від 20.11.2017 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 462), Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 16.04.2021 (а.с. 463-473), Паспорт кредиту (а.с. 474-477), розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с. 536-548) та виписку за договором за період з 18.01.2018 по 24.09.2024 (а.с. 399-461)
З виписки за договором вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами та здійснював погашення заборгованості.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали справи містять відомості, що підтверджують факт укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, користування цими коштами та наявності заборгованості за договором.
Стосовно доводів АТ КБ «Приватбанк» про неповне дослідження судом доказів щодо наявної суми заборгованості за кредитним договором колегія суддів зазначає наступне.
Банк, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути й заборгованість за відсотками.
За даними наявної в матеріалах справи Анкети-заяви від 20.11.2017- строки здійснення періодичних платежів за кредитом та умови нарахування та сплати відсотків за користування кредитом не встановлені. (а.с. 462)
Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилався на Умови та Правила надання банківських послуг, які є у вільному доступі на сайті банку.
Колегія суддів вважає, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування.
Такі висновки містяться й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Крім того, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися. Тобто, кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Приватбанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 слідує, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг Банку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливість використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таким чином, колегія суддів критично оцінює посилання АТ «Приватбанк» на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг.
Анкета-заява від 20.11.2017 містить анкетні дані відповідача, між тим не містить істотних умов договору, зокрема відсотків за користування кредитними коштами.
Між тим, як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 погашав заборгованість, у т.ч. і за відсотками за користування кредитними коштами до підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 16.04.2021. Отже, сплачені ОСОБА_1 суми до 16.04.2021 безпідставно зараховувались на погашення відсотків за кредитом.
Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що всі істотні умови договору містяться у підписаних відповідачем 16.04.2021 Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг та Паспорті кредиту, а також критично оцінює твердження апелянта про те, що для всіх типів преміальних карт процентна ставка є однаковою і становить 36%, з огляду на наступне.
З наданих документів суд позбавлений можливості визначити, який саме розмір процентної ставки погоджено сторонами та застосовувався до позичальника за договором від 20.11.2017, оскільки у Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 16.04.2021 визначено розмір процентної ставки для різних типів преміальних карток Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite та Visa Signature.
Позивачем не надано належних доказів щодо типу виданої позичальнику картки.
Самі лише посилання АТ КБ «Приватбанк» у позовній заяві на видачу ОСОБА_1 двох різних типів карток не є належними та допустимими доказами видачі ОСОБА_1 саме преміальної картки банку.
Крім того, за умовами Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 16.04.2021 визначена процентна ставка відсотків річних для преміальних карток у розмірі 36%, поза межами пільгового періоду процентна ставка складає 42,55 %, а процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту становить 72%.
Умовами Паспорту споживчого кредиту від 16.04.2021 передбачена різна відсоткова ставка для типів карток Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, World Black Edition, Visa Signature, World Elite та Infinite.
З розрахунку заборгованості встановлено, що процентна ставка змінювалася та становила 36%, 37,2% та 74,4%.
Тлумачення змісту вказаних умов договору дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. (Постанова ВС від 07.09.2026 у справі №552/672/23)
Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що визначена банком заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами є необґрунтованою.
За таких обставин висновки суду відповідають доказам у матеріалах справи, не суперечать умовам договору та вимогам закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, п.1 ч.1 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: О.В. Маміна
В.Б. Яцина