Рішення № 140682580 у справі № 758/15173/25 від 16.10.2026

Справа № 758/15173/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року позивач ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулося до Подільського районного суду міста Києва з позовом через систему «Електронний суд» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019 у розмірі 56 356,15 грн, а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.11.2019 між АТ «Ідея Банк», ТОВ «Нью Файненс Сервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z76.00608.005919824. За умовами укладеного договору відповідач отримав кредитні кошти на власні потреби в сумі 26 200,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж в сумі 3 613,79 грн, строком на 12 місяців з датою повернення кредиту 07.11.2020 та зі сплатою річної змінюваної процентної ставки, яка на день укладення договору становила 9,99% річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу в розпорядження й користування кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку. Водночас відповідач свої зобов`язання з повернення суми кредиту разом з процентами не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість. 25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», правонаступником якого є ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна». 26.07.2023 між ТОВ «Росвен Інвест Україна», правонаступником якого є ТОВ «Свеа Фінанс» та ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-38/23, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс». У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 56 356,15 грн, що складається з: 26 200,00 грн - суми заборгованості за кредитом, 8 804,84 грн - суми заборгованості за процентами, 21 351,31 грн - суми заборгованості за плату за обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене, позивач звернувся із вказаним позовом до суду та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 01.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

В порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Відповідно до Відповіді № 1830996 від 29.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача лист з копією ухвали про відкриття провадження.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду 28.01.2026 року.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Вказане передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою.

З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем реєстрації), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07.11.2019 між АТ «Ідея Банк» (надалі - Банк, кредитодавець), ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (надалі - страховий агент) та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z76.00608.005919824, підписаний власноручно позичальником, що акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», яка розміщена на офіційному вебсайті банку www.ideabank.ua.

Відповідно до п. 1 договору відповідач отримав кредит в сумі 26 200,00 грн. строком на 12 місяців, зі сплатою річної змінюваної процентної ставки, яка становить 9,99% річних.

Відповідно до пп. 1.5. договору, під час користування кредитом Банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБОФО), за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 додатку № 1 як «Інші послуги Банку». Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною договору, та розміщенні на вебсайті Банку www.ideabank.ua.

Пп 1.6. договору, встановлена дата повернення кредиту 07.11.2020. Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок НОМЕР_2 IBAN ( НОМЕР_1 ), відкритий у Банку, відповідно до Графіка, викладеного в додатку № 1 до договору.

Згідно пп. 1.7. договору, Банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 22 586,21 грн на рахунок № НОМЕР_2 IBAN ( НОМЕР_1 ) позичальника, який відкритий в АТ «Ідея Банк», МФО 336310, та позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 3 613,79 грн згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору.

Пп. 3.2. договору визначено, що нанесенням власноручного підпису під цим договором, позичальник погоджується з тим, що договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід`ємними складовими цього договору.

Відповідно до п. 6 договору визначено, що всі відносини між позичальником та Банком, що не врегульовані договором, регулюються ДКБОФО, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом додатково до тих, що вказані в договорі і є невід`ємною частиною договору та чинна редакція якого розміщена на сайті Банку www.ideabank.ua.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, що є додатком № 1 до договору кредиту та страхування № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019, підписаного власноручно позичальником, в інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначена процентна ставка - 9,99 % річних, тип ставки - змінювана, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,10% щомісячно від початкової суми кредиту, загальні витрати за кредитом 34 329,65 грн.

Факт перерахування коштів на рахунок позичальника та на рахунок страхової компанії підтверджується ордером-розпорядженням АТ «Ідея Банк» № 1 про видачу кредиту від 07.11.2019 в сумі 26 200,00 грн та ордером-розпорядженням АТ «Ідея Банк» № 2 про сплату страхового платежу від 07.11.2019 в розмірі 3 613,79 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 509 цього Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1054 ЦК кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Суд вважає встановленою ту обставину, що відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов договору, оскільки позивачем доведено факт надання кредитором грошових коштів відповідачу, який в свою чергу взяв на себе зобов`язання повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору.

У той же час відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки за кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_3 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 25.07.2023 року АТ «Ідея Банк». Станом на 25.07.2023 року заборгованість відповідача становить 56 356,15 грн, з яких: 26 200,00 грн - заборгованість за основним боргом, 8 804,84 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 21 351,31 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями.

Суд враховує те, що відповідач не спростував розміру нарахованої суми заборгованості, не надав контррозрахунку щодо нарахування відсотків за таким кредитним договором, як і не довів виконання належним чином своїх грошових зобов`язань перед Банком.

Таким чином, суд вважає доведеним вказаний розмір заборгованості, допущений відповідачем за договором № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019.

Згідно з частиною 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору свої Права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Реєстру боржників № 3 від 25.07.2023 до договору факторингу від 25.07.2023 № 01.02-31/23, від АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019 року в розмірі 56 356,15 грн.

Проведення оплати за договором факторингу 01.02-31/23 від 25.07.2023 підтверджено платіжною інструкцією № 9217 від 26.07.2023 року в сумі 11 963 508,00 грн.

В подальшому, 26.07.2023 між ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-38/23, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору свої Права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за первинними договорами та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами, у паперовому вигляді в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 1 від 26.07.2023 до договору факторингу від 26.07.2023 № 01.02-38/23, від ТОВ «Росвен Інвест Україна» до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019 року в розмірі 56 356,15 грн.

Проведення оплати за договором факторингу № 01.02-38/23 від 26.07.2023 підтверджено платіжною інструкцією № 128 від 26.07.2023.

Вказані договори факторингу підтверджують належний перехід Прав вимоги до ОСОБА_1 від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Росвен Інвест Україна», від ТОВ «Росвен Інвест Україна» до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

На підставі частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Крім того, всі нарахування, які відбувалися до дати отримання права грошової вимоги, здійснювались АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги - 25.07.2023. ТОВ «Росвен Інвест Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019, заборгованість перед позивачем становить 56 356,15 грн, що складається з: 26 200,00 грн - суми заборгованості за кредитом, 8 804,84 грн - суми заборгованості за процентами, 21 351,31 грн - суми заборгованості за плату за обслуговування кредитної заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши надані розрахунки заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема, достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду про чинність договору, правомірності переходу прав вимоги до позивача, відповідачем суду не надано, в тому числі не спростовано розміру нарахованої суми заборгованості, як і не доведено виконання грошових зобов`язань перед позивачем належним чином.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що обґрунтування позовних вимог знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході розгляду справи, позивачем доведено неналежне виконання відповідачем умов договору та наявність заборгованості, що стороною відповідача спростовано не було, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення заборгованості із відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2 422,40 грн при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією № 3046 від 08.09.2025.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Приймаючи до уваги наведене, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн із позовними вимогами та вважає вірним часткове стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат - у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за Договором № Z76.00608.005919824 від 07.11.2019 року в сумі 56 356 (п`ятдесят шість тисяч триста п`ятдесят шість) грн 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

У задоволенні решти судових витрат - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 4, код ЄДРПОУ 41915308;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Я.К. Левицька