Справа № 175/13652/26
Провадження № 2-з/175/98/26
У Х В А Л А
13 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
за участі секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні в с-щі Слобожанське заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання відсутньою заборгованістю та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання відсутньою заборгованістю та зобов`язання вчинити дії.
25 вересня 2026 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просила суд постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Товариству обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» вчиняти дії, спрямовані на ініціювання припинення або обмеження електропостачання/розподілу електричної енергії об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з несплатою спірного нарахування, сформованого за особовим рахунком № НОМЕР_1 ; заборонити Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» здійснювати припинення або обмеження розподілу електричної енергії до об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі вимог, повідомлень чи звернень, пов`язаних із несплатою спірного нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 (о/р ДТЕК 12[телефон приховано]).
Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Разом із тим, у період надходження заяви до суду суддя Озерянська Ж.М. перебувала у відпустці з 24 вересня 2026 року по 09 жовтня 2026 року включно, у зв`язку з чим заява не була розглянута у строк передбачений ч.1 ст. 153 ЦПК України.
Ознайомившись з матеріалами заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2, 4 ч.1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Як зазначає позивач в обґрунтування своєї заяви, що наявність спірної заборгованості створює реальну загрозу відключення електропостачання до будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскарженим фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Текстуальний аналіз цієї норми дозволяє визначити необхідні і достатні критерії застосування цієї норми права.
Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ регулює правовідносини між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання) лише на період розгляду судом спірних питань.
Характерно, що предметом позову в такій справі є оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, за який передбачено припинення електропостачання.
Отже, позивачем у такій є саме споживач, оскільки саме йому належить право оскаржити встановлений факт порушення ним ПРРЕЕ або умов договору.
Необхідними умовами застосування цієї норми права є своєчасне надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що ця норма права, встановлена в абзаці четвертому пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його.
Проте суб`єкти постачання електричної енергії не завжди виконують вимоги абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ.
За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень споживачі обирають два способи для захисту своїх прав у разі невиконання суб`єктами постачання електричної енергії абзацу четвертого пункту 7.11 ПРРЕЕ та невідновлення електропостачання: шляхом звернення до суду з новим позовом або шляхом звернення до суду із заявою про забезпечення позову.
Наведені критерії свідчать про те, що зміст цієї норми прямо передбачає право споживача на забезпечення позову у спорі з електропостачальником.
Так, за статтею 149 ЦПК України суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Положення цієї норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 76 ЦПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.
У разі звернення до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Абзац четвертий пункту 7.11 ПРРЕЕ встановлює, що на час розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Отже, ініціювання споживачем спору щодо порушення ПРРЕЕ є самостійною підставою для того, щоб позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спору щодо правомірності припинення електропостачання.
Підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
За своєю суттю постачання електричної енергії передбачає доволі складну технологічну процедуру. Процес відновлення постачання електричної енергії споживачу постачальником та оператором розподілу систем є тривалим і у разі припинення постачання електричної енергії та встановлення судом безпідставності такого припинення, процедура відновлення постачання електричної енергії споживачу займе тривалий проміжок часу, що призведе до порушення прав споживача.
Мета застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ збігається з метою забезпечення позову, а тому його реалізацію необхідно здійснювати в межах відповідного спору до ухвалення судового рішення по суті справи.
Вирішення питання щодо відновлення / припинення або обмеження електропостачання на підставі пункту 7.11 ПРРЕЕ здійснюється шляхом використання інституту процесуального права - забезпечення позову, це буде відповідати завданням та основним засадам судочинства.
Отже, у випадку звернення споживача до суду за захистом своїх прав безальтернативним та найефективнішим для практичного застосування пункту 7.11 ПРРЕЕ є механізм забезпечення позову з огляду на зміст цієї норми права, а саме постановлення ухвали про заборону відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.
У протилежному випадку, якщо електропостачальники не виконують вимоги пункту 7.11 ПРРЕЕ в межах ініційованого спору, це наслідок, матиме звернення до суду в рамках іншого судового процесу.
Реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права на збереження електропостачання на час вирішення судового між споживачем і електропостачальником через механізм статей 149, 150 ЦПК України сприяє зменшенню кількості справ позовного провадження між тими ж сторонами про той самий предмет, пришвидшенню розгляду, полегшує можливість примусового виконання та скорочує термін на захист прав споживачів.
Таким чином, споживач має право звернутися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відключення електропостачання такого споживача на час вирішення справи про оскарження факту порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів.
Наведена позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року справа № 344/13201/23 провадження № 14-80цс25.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, прийшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом заборони Товариству обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» вчиняти дії, спрямовані на ініціювання припинення або обмеження електропостачання електричної енергії об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 та заборони Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» здійснювати припинення або обмеження розподілу електричної енергії до об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 (о/р ДТЕК 12[телефон приховано]).
Керуючись ст.ст. 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», третя особа Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі» про визнання відсутньою заборгованістю та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Заборонити Товариству обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» вчиняти дії, спрямовані на ініціювання припинення або обмеження електропостачання електричної енергії об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Заборонити Акціонерному товариству «ДТЕК Дніпровські електромережі» здійснювати припинення або обмеження розподілу електричної енергії до об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_1 (о/р ДТЕК 12[телефон приховано]).
Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Озерянська Ж.М.