Справа № 212/11669/26
2/212/7350/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу, у складі: головуючого судді Зіміна М.В., за участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В., в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
22 липня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Венера Фінанс») звернулось з позовом до суду до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 лютого 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 8000,00 грн., строк кредиту - 90 днів, відсоткова ставка - 0,72 % (процентів) на добу.
19 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором № 131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 17 лютого 2025 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 .
Внаслідок неналежного виконання умов вказаного договору у відповідача перед позивачем виникла кредитна заборгованість, яка станом на 20.02.2026 становить 10937,60 грн. та складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 8000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2937,60 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованість у загальній сумі 10937,60 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглядати справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не подала. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 8000,00 грн., строк кредиту - 90 днів, відсоткова ставка - 0,72 % (процентів) на добу.
Договір укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписаний шляхом використання електронного підпису, а також підписано графік розрахуків.
ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» виконав умови договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідачки, зазначеної у договорі №131083 від 17 лютого 2025 року, кошти в розмірі 8000,00 гривень, що підтверджується інформацією ТОВ «ПрофітГід».
19 грудня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором № 131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 17 лютого 2025 року, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №19122025/2 від 19 грудня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 17 лютого 2025 року в сумі 10937,60 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 8000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2937,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно Виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 131083 від 17 лютого 2025 року, наданої позивачем, з якою погоджується суд, відповідач внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов`язань має заборгованість за кредитним договором № 131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 17 лютого 2025 року у розмірі 10937,60 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 8000,00 грн., простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 2937,60 грн., яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.
Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 17 лютого 2025 року у розмірі 10937,60 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15500,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, 09 квітня 2026 року між позивачем та адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» укладено договір про надання правової допомоги №09/04/2026, до якого додано акт про отримання правової допомоги від 01.09.2026 за Договором про надання правової допомоги від 09.04.2026 в розмірі 15500,00 гривень, з детальним описом виконаних робіт, платіжну інструкцію від 01.09.2026 про оплату правничої допомоги у розмірі 15500,00 гривень.
З урахуванням принципу співмірності, складності справи, яка не вимагає використання значного часу на її оформлення та надання консультації, обсягу виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, а також того, що зазначений в акті про отримання правової допомоги час, який витратив адвокат є надмірним, а отже і ціна однієї години роботи є невиправдано завищеною, суд дійшов висновку, що вартість фактично наданих для ТОВ «ФК «Венера Фінанс» послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 77-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за Договором №131083 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 17 лютого 2025 року в розмірі 10937,60 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд.23, оф.703, ЄДРПОУ 43561872.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний 16 жовтня 2026 року.
Суддя: М. В. Зімін