Справа № 212/9121/26
2/212/6213/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., секретаря судового засідання Осіпової К.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 1480734 від 07 січня 2020 року в розмірі 14 815,00 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1480734, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.
10 грудня 2020 року між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ, за умовами якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 1480734 від 07 січня 2020 року.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 14 815,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7 515,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 2 300,00 грн.
Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
05 липня 2026 року до суду надійшов відзив відповідачки на позовну заяву, у якому вона заперечувала проти позовних вимог.
Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом статей 77, 78, 79, 80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими є докази, одержані у порядку, встановленому законом; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом установлено, що 07 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1480734, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. (а.с.5-7)
Факт перерахування відповідачці кредитних коштів підтверджується матеріалами справи, зокрема інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк» у відповідь на запит суду, відповідно до якої платіжна картка, на яку було зараховано кошти, належить відповідачці, а 07 січня 2020 року на неї зараховано 5 000,00 грн. (а.с.9)
10 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ. (а.с.11-23)
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином - відступлення права вимоги.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, позивач набув право вимоги за кредитним договором № 1480734 від 07 січня 2020 року.
Відповідачка належним чином не виконала зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів, унаслідок чого утворилася заборгованість.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд виходить із такого.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачці було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів, до 06 лютого 2020 року.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період користування кредитом у межах погодженого строку нараховано проценти в розмірі 15,00 грн, а надалі нараховано проценти за користування кредитом після закінчення строку кредитування.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформульовано правовий висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, після закінчення строку кредитування кредитодавець не має права продовжувати нарахування договірних процентів за користування кредитом на умовах, передбачених договором для періоду кредитування.
За таких обставин нараховані позивачем проценти за межами строку кредитування в розмірі 7 500,00 грн не підлягають стягненню. Натомість проценти в розмірі 15,00 грн, нараховані за період користування кредитом у межах погодженого строку, відповідають умовам кредитного договору.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн та проценти за користування кредитом у межах строку кредитування в розмірі 15,00 грн.
Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 300,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Обов`язок доведення правомірності та розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій покладається на позивача відповідно до статей 12, 81 ЦПК України.
З урахуванням установлених у справі обставин та поданих доказів вимога про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 300,00 грн задоволенню не підлягає.
Щодо заяви відповідачки про застосування позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Водночас при обчисленні позовної давності підлягають урахуванню положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо продовження строків позовної давності на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, та на період дії воєнного стану, а також зміни, внесені Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року.
З огляду на дату виникнення зобов`язання та наведені законодавчі положення сам по собі факт спливу строку виконання кредитного зобов`язання 06 лютого 2020 року не є достатньою підставою для висновку про сплив позовної давності на час звернення позивача до суду.
За таких обставин підстав для застосування наслідків спливу позовної давності та відмови в позові з цієї підстави суд не вбачає.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн суд зазначає таке.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою та другою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано документи щодо укладення договору про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2026 року, акт наданих послуг №Д/25311 від 14.04.2026 року та детальний опис виконаних робіт. (а.с.23-25)
Зазначені документи містять відомості про надання правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою та поданням позовної заяви, аналізом матеріалів справи й формуванням правової позиції.
Заперечення відповідачки щодо розміру витрат не спростовує факту надання позивачу професійної правничої допомоги та не є достатньою підставою для відмови в їх відшкодуванні за наявності належних доказів.
З урахуванням поданих документів судові витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають стягненню з відповідачки в повному обсязі.
Щодо розподілу судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З огляду на часткове задоволення позову з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.
За наведених обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позову: стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн та процентів у межах строку кредитування в розмірі 15,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в повному заявленому розмірі 8 000,00 грн. У задоволенні вимог про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, та штрафних санкцій належить відмовити.
Судовий збір, що підлягає стягненню пропорційно задоволеним майновим вимогам, становить 901,24 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 256, 257, 267, 509, 512, 514, 526, 549, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1480734 від 07 січня 2020 року в розмірі 5 015 (п`ять тисяч п`ятнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 901 (дев`ятсот одна) гривня 24 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Рішення суду складено та підписано без його проголошення 14 жовтня 2026 року.
Суддя: Н. М. Ваврушак