справа № 208/16302/25
провадження № 2/208/339/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського, Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді: Кузнецової А. С.
за участі секретаря судового засідання: Вікторовської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради, -
В С Т А Н О В И В :
Позиція позивача.
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25.06.2025 р. № 344 в частині відмови у постановці на квартирний облік.
- Зобов`язати виконавчий комітет Кам`янської міської ради повторно розглянути його заяву про постановку на квартирний облік як учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач звернувся до відповідача по справі з метою реалізації свого конституційного та житлового права на поставлення його на квартирний облік при виконавчому комітеті Кам`янської міської ради, однак у задоволенні його заяви було відмовлено рішенням виконкому № 344 від 25.06.2025 р.
Вважає, що рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради про відмову у постановці його на квартирний облік прийнято на підставі поверхневого розгляду наданих документів і з порушенням правових норм, а тому підлягає скасуванню як незаконне з огляду на такі підстави.
1. Інформація з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно не містить відомостей щодо реєстрації осіб за адресою об`єкта права власності. Ця інформація знаходиться у демографічному реєстрі територіальної громади. У Державному ж реєстрі прав власності вказуються лише співвласники нерухомого майна. У даному випадку, як вважає позивач, або навмисне або через недогляд замість позивача, ОСОБА_1 прийнято його батька, ОСОБА_2 , в результаті чого позивач штучно набув статус співвласника квартири.
Таке довільне трактування Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно дозволило органу влади на обгрунтування відмови неправомірно послатися на пункт 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. № 470.
Згідно цьому пункту на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок.
Помилковість трактування поняття «потребність» при ухваленні рішення виконкому Кам`янської міської ради про відмову позивачу у постановки на квартирний облік полягає у тому, що розрахунок розміру житлової площі, що припадає на одну зареєстровану особу у квартирі АДРЕСА_1 , зроблений без врахування:
а) правового статусу квартири;
б) фактичної відсутності поняття «сім`я», яке використовується при взятті на квартирний облік і подальшому наданні житлової площі;
в) спеціальних правові норми, що регламентують пільги учасників бойових дій.
Вказана квартира є об`єктом спільної сумісної власності осіб, які у ній зареєстровані, крім позивача; він не є носієм прав власника, які передбачені статтею 317 Цивільного кодексу.
Вважає, що лише реєстрація у приватизованій квартирі не надає право на цю квартиру. Така особа може бути виселена із займаного приміщення у встановлених законом випадках (визнана такою, що втратила право користування). Право на проживання у такому випадку не ґрунтується на положеннях статті 317 ЦКУ. Особа може бути позбавлена цього права (користування) на підставі статті 116 ЖК; у разі продажу квартири; на підставі статті 388 ЦК України тощо. Тобто, у такій особи немає самостійного права володіння і користування житловою площею.
Зауважує, що хоча правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, не містять такої підстави для постановки на квартирний облік, як проживання у квартирі, яка на праві власності належить іншим особам, однак ця підстава по своєї суті дорівнюється до «відсутності житла» або п/п 4 п. 13 Правил (які проживають за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів) або ідентична пункту 14 Правил, згідно якому потребують поліпшення житлових умов також громадяни, які проживають у комунальних квартирах.
Такий підхід обумовлений тим, що правила встановлені у 1984 році, а Житловий кодекс прийнятий ще у 1983 році. І ці нормативні акти давно вже не враховують реалій цього часу.
Наприклад, пунктом 61 ПОРЯДКУ декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, встановлено, що у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:
1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);
2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
Ця норма означає, що будь в який час таку особу можна зняти з реєстрації навіть без звернення до суду.
Також позивач вважає, що виконавчий комітет міської ради неправомірно до членів його сім`ї зарахував усіх осіб, що зареєстровані за цією адресою, у той час як він просив поставити на квартирний облік лише його самого, тому що у нього ніякої своєї сім`ї зараз не існує, свій шлюб він розірвав ще 19.08.2014 р., про що свідчить відмітка в паспорті.
Зауважує, що при розгляді його заяви працівники виконкому навіть не звернули увагу, що у своїй заяві він не просить поставити на облік його разом із рештою зареєстрованимх у квартирі осіб; він подавав заяву тільки відносно себе з посиланням на відсутність свого житла. Решта ж зареєстрованих у квартирі осіб забезпечені житлом і ніяких претензій до поліпшення своїх житлових умов мати не можуть.
Крім того, пунктом 18 Правил передбачається, що до заяви про постановку на квартирний облік надаються довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради). Працівники виконкому і на цю обставину не звернули уваги, - ніяких таких довідок позивач не надавав та їх з нього й не вимагали, що свідчить про заяву особи, сім`я якої складається з неї самої.
Зазначив, що у нього не склалися відносини з рештою його родичів, які проживають у квартирі, у тому числі й з батьком. Тому фактично він там не може проживати, а при можливості, коли знаходиться у місті, проживає за різними адресами. І у будь який час може бути позбавлений реєстрації у цієї квартирі.
Підкреслив, що він навіть не може скористатися правами, які гарантує стаття 405 Цивільного кодексу членам сім`ї власника житла.
У житловому праві України до членів сім`ї наймача віднесено дружину (чоловіка), їх дітей і батьків. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Враховуючи вік позивача та ступінь його спорідненості з співвласниками квартири по АДРЕСА_2 , він не може претендувати на статус члена сім`ї.
Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору (Стаття 64 Житлового кодексу).
Однак, права користування житловим приміщенням таких членів сім`ї розповсюджуються лише на житло, яке є об`єктом найму, але не власності.
Ступінь спорідненості у даному ж випадку не має ніякого значення, оскільки взаємовідносини позивача з решта мешканцями квартири не відповідають вимогам ані статті 64 Житлового кодексу, ані частини другій статті 3 Сімейного кодексу, згідно якої сім`ю складають особи, які 1) спільно проживають, 2) пов`язані спільним побутом, 3) мають взаємні права та обов`язки.
Підсумовує, що у приватизовані квартирі, яка має трьох співвласників і з якими він не веде спільного господарства, його права цілком ідентичні правам тимчасових мешканців або наймачів. За цими умовами він є таким, що не має власного житла і повинен визнаватися потребуючим поліпшення житлових умов.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення № 344 є протиправним та таким, що порушує його права; прийняте з порушенням вимог Закону, а відтак повинно бути скасованим з наступним повторним розглядом його заяви у відповідності до вимог закону.
Позиція відповідача.
17.03.2026 року від первісного відповідача по справі, Кам`янської міської ради, до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач забезпечений житловою площею вище встановленого мінімального рівня та не може бути визнаний таким, що потребує поліпшення житлових умов. Також вказав на те, що Кам`янська міська рада не є належним відповідачем у справі, оскільки оскаржуване рішення №344 від 25.06.2025 року прийнято виконавчим комітетом Кам`янської міської ради. Звернув увагу на те, що даний спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду, оскільки позивачем оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого під час реалізації ним управлінських функцій у сфері житлового забезпечення громадян.
Процесуальні питання.
24.12.2025 року позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Позивачем разом з позовною заявою було заявлено клопотання про витребування у відповідача рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25.06.2025 р. № 344 про відмову ОСОБА_1 у постановці на квартирний облік; копії заяви про постановку ОСОБА_1 на квартирний облік, за якою виконавчим комітетом ухвалено рішення № 344.
Ухвалою суду від 29.12.2025 р. справу прийнято до свого провадження суддею Кузнецовою А. С. і призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
10.03.2026 року на виконання ухвали суду Кам`янською міською радою було надано витребувані докази.
17.03.2026 року від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, з Кам`янської міської ради на виконавчий комітет Кам`янської міської ради.
Ухвалою суду від 27.05.2026 року клопотання позивача було задоволено, замінено відповідача з Кам`янської міської ради на виконавчий комітет Кам`янської міської ради.
04.06.2026 року від представника позивача, адвоката Куценка В.А., надійшла уточнена позовна заява з урахуванням наданого первісним відповідачем відзиву.
Відповідачем, Виконавчим комітетом Кам`янської міської ради процесуальне право на надання Відзиву на позов не використане.
Ухвалою суду від 28.08.2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено до судового розгляду.
29.09.2026 року від первісного представника відповідача Кам`янської міської ради, надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника виконавчого комітету Кам`янської міської ради. Поданий раніше Кам`янською міською радою відзив підтримано.
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, від представника позивача, адвоката Куценка В.А. надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримано.
Представник відповідача, Виконавчого комітету Кам`янської міської ради, в судове засідання не з`явився, причини неявки невідомі, судом вжито максимальні заходи для її повідомлення про розгляд справи з дотриманням ст. ст. 128, 130 ЦПК України. Заява про розгляд справи без участі представника від 29.09.2026 року була подана від імені представника первісного відповідача, Кам`янської міської ради.
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданої заяви про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов`язків учасників судової справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Обставини, встановлені судом.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 (підтверджено копією паспорта, довідкою - а.с.6,7), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12). Квартиру було приватизовано у 1999 році, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27.12.1999 р., виданим Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська (а.с.11).
Квартира належить на праві спільної сумісної власності бабусі позивача, - ОСОБА_3 , дяді, - ОСОБА_4 , батькові позивача, - ОСОБА_2 та прабабусі, ОСОБА_5 , яка померла декілька років тому.
На час приватизації квартири позивач проживав разом зі своєю матір`ю у належній їй квартирі по АДРЕСА_4 , а 23.02.2009 р. був зареєстрований за місцем проживання батька по АДРЕСА_2 .
З 23.08 2022 року позивач проходить службу у лавах ЗСУ, є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.10.2024 р.(а.с.8, 9).
У травні 2025 року він звернувся до Виконкому Кам`янської міської ради із заявою про постановку його на квартирний облік у зв`язку з відсутністю свого житла (а.с.40).
Листом від 13.11.2025 р. за вих. № П-4643 позивача було повідомлено, що рішенням виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25.06.2025 р. № 344 йому відмовлено у постановці на квартирний облік з посиланням на правила обліку при визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов від 1984 року (а.с.10). У даному листі було зазначено наступне: «Відповідно до інформації з Державного Реєстру прав на нерухоме майно Ви зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 житловою площею 39,2 кв. м., загальною площею 53,6 кв. м.
Постановою виконавчого комітету Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 24.05.1990 р. № 199 - рівень забезпечення житловою площею для визнання осіб такими, що потребують поліпшення житлових умов - 6,7 кв. м.
Таким чином, за Вашою адресою місця реєстрації розрахунок забезпеченості житловою площею становить: 39,2 : 4 = 9,8 кв. м. житлової площі на одну особу.
Відповідно пункту 15 Правил обліку при визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які проживають та мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті».
Відповідно до п.2.2. ч.2 Рішення виконавчого комітету КМР №344 від 25.06.2025 року, відмовлено у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 у зв`язку із забезпеченням житлової площі вище встановленого мінімуму (а.с.36-39)
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 31 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Відповідно до пункту 13 постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (далі - Правила) на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
1)забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської місцевих Рад народних депутатів разом з радами профспілок;
2)які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
3)які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї;
4)які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
5)які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
6)які проживають у гуртожитках;
7)які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статті старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більше як з однієї кімнати);
8)внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим-восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим-двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Отже, з наведених вище положень Правил, які регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік), судом вбачається, що наведений нормативний акт не відповідає реаліям часу і враховує, наприклад ситуацію, коли особа фактично є тимчасовим мешканцем, тобто і не членом сім`ї власника житла, і не наймачем, який користується житлом на підставі договору житлового найму.
Правила не містять вказівки на таку категорію громадян. Не містять вони також й ситуації, коли у особи взагалі немає житла у даному населеному пункті, але вона має реєстрацію.
Частина друга статті 34 Житлового кодексу України встановлює, що громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Ситуація, що є предметом спору у цієї справі, не підпадає не під один із 8 підпунктів пункту 13 Правил, а тому суд застосовує аналогію.
Частина 1 статті 8 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Таким чином, розв`язання спору у даному випадку повинне грунтуватися у відповідності з підпунктом 5 пункту 13 Правил: потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах) що належать громадянам на праві приватної власності.
Отже, з наведеного вище суд доходить висновку, що позивач має бути взятий на квартирний облік з включенням до першочергового списку, як особа, яка визнається потребуючою поліпшення житлових умов відповідно до п. 5 п. 13 Правил.
Також суд вважає неправомірною відмову у постановці позивача на квартирний облік, яка обґрунтовується розрахуванням норми житлової площі, що припадає на кожного члена сім`ї позивача.
Відповідно до частини 2 статті 64 Житлового кодексу до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано (у судовому порядку) й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Частинами 2 та 4 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. За змістом частини 3 цієї статті статус сім`ї має одинока особа.
Тому при визначенні критерію «потребуючими поліпшення житлових умов» враховуються наявні житлові умови усіх членів сім`ї, які відповідають ознакам, встановленим частиною 2 статті 64 ЖК та статті 3 СК України. І заява про постановку на квартирний облік подається на всю сім`ю.
Співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_2 вказаним ознакам членів сім`ї, крім батька позивача, не відповідають. І заяву на поліпшення житлових умов щодо цих осіб ОСОБА_1 не подавав.
Згідно із пунктом 18 Правил №470, заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян (у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 8 цих Правил, - за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб) та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об`єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім`ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
До заяви додаються:
- довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації), за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. №207 (207-2016-п);
- довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).
Ці документи заявником до виконавчого комітету не надавались і ніхто не вимагав їх надання.
Решта осіб, які за ініціативою виконкому зараховані до членів сім`ї ОСОБА_1 заяву не підписували і наміру про поліпшення своїх житлових умов ніяким чином не висловлювали.
Пунктом 14 статті 12Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Це право також міститься у пункті 44 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, п.п. 4 якого передбачає: учасникам бойових дій та учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи виконання обов`язків військової служби, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
Статтею 36 ЖК України передбачено, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
Як визначено частиною першою статті 39 ЖК України, громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Відповідно до підпункту 2 пункту (а) частини першої статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закону №280/97-ВР), до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності або яке отримано в оренду, користування (у тому числі комунальними підприємствами, установами, організаціями); вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.
Згідно ч. 10 ст. 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси особи.
Щодо обрання порядку судочинства.
Враховуючи неоднозначність у вирішенні питання щодо предметної та суб`єктної юрисдикції цієї категорії справ різними судами України, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу до юрисдикції загальних судів відноситься розгляд справ у порядку цивільного судочинства, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У даному випадку йдеться про спір щодо реалізації житлових прав. Тобто, предметом спору є цивільні правовідносини.
У постанові від 08.06.2022 у справі № 362/643/21 Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб?єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб?єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб?єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (п. 27 постанови).
Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб?єктами стосовно їх прав та обов?язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб?єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб?єкта (суб?єктів), а останній (останні) відповідно зобов?язаний (зобов?язані) виконувати вимоги та приписи такого суб?єкта владних повноважень (п. 28).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України резолютивна, частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат. Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Вимоги про стягнення судового збору позивачем не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 2, 3, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кам`янської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Кам`янської міської ради від 25.06.2025 р. № 344 в частині відмови у постановці на квартирний облік ОСОБА_1 .
Зобов`язати виконавчий комітет Кам`янської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про постановку на квартирний облік як учасника бойових дій.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно до ст. 273 ЦПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 354, 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення суду 16.10.2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Представник позивача - ОСОБА_6 , адреса АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ;
Відповідач - Виконавчий комітет Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, юридична адреса Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, 2; ЄДРПОУ 04052072.
Суддя А.С. Кузнєцова