Справа № 202/12434/25
Провадження № 2/202/2035/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
13 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
22 грудня 2025 року представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Тертиця Т.В. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 від 05.01.2025 року в загальному розмірі 75784,70 гривень, а також понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua/), було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1492-9890. Зазначений Кредитний договір, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 3800,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, промо-ставка - 0,55 % в день, знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0,75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Додатковою угодою №1 від 12.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1492-9890 від 05.01.2025 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5400,00 грн.. Додатковою угодою №2 від 22.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1492-9890 від 05.01.2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 7600,00 грн. Також Додатковою угодою №3 від 28.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1492-9890 від 05.01.2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 13 500,00 грн.
Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та Додаткових угод до нього. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти. В подальшому, відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору й не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання за Кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування.
Станом на 22.10.2025 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору становлять 75784,70 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 20881,40 гривень; заборгованість за нарахованими процентами - 39753,30 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 15 150,00 гривень.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань та наявність за ним заборгованості за договором, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за захистом своїх прав вимушене звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 23 грудня 2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до справи не подавались.
28 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що не погоджується з позовними вимогами, оскільки вони є необґрунтованими та незаконними. Фактично отримана ним сума кредиту становила 3800 грн., а збільшення боргу до 75784,7 грн. є явно неспівмірним, економічно необґрунтованим та таким, що суперечить принципам розумності і справедливості. Також відповідач вказує, що позивач не надав належних доказів отримання ОСОБА_1 повного тексту договору та погодження всіх істотних умов, детального розрахунку заборгованості із зазначенням періодів, процентної ставки та підстав нарахування штрафів. При цьому, нарахування процентів після закінчення строку кредитування є незаконним, розмір штрафних санкцій є надмірним, а умови договору, які призводять до багаторазового збільшення боргу, порушують баланс прав сторін та можуть бути визнані несправедливими. З урахуванням наведеного відповідач просить: відмовити у задоволенні позову в частині стягнення штрафів та пені; зменшити розмір процентів та неустойки до розумного рівня; судові витрати покласти на позивача.
Правом, передбаченим ст. 179 ЦПК України, щодо подачі відповіді на відзив на позовну заяву, позивач не скористався.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 14 квітня 2026 року зупинено провадження у цивільній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного Верховного Суду цивільної справи №552/672/23.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 21 вересня 2026 року поновлено провадження по цивільній справі.
Представник позивача у судове засідання не з`явилась, натомість в матеріалах справи наявне клопотання директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити рішення суду на підставі наявних у справі доказів з урахуванням позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua/) який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року (далі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: дата видачі кредиту - 05.01.2025 року; сума кредиту - 3800,00 грн.; базовий період складає 30 календарних днів; останній календарний день першого базового періоду - 21.11.2022 року; строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику - 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 04.01.2026 року; Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту; нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3116,24 %.
12 січня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року, за умовами якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди заборгованість за отриманих кредитом становить 0,00 гривень. Сторони домовились про надання 12.01.2025 року додаткових грошових коштів у Кредит за Договором в сумі 5400,00 гривень та продовження строку кредитування/строку дії Договору на строк 365 календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди. (п.п. 2., 2.1., 2.3, 2.4.). Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15.00 % (п. 2.6.). Стандартна процентна ставка: 1.00% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди; 0.75% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (п.2.8.).
22 січня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року, за умовами якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди заборгованість за отриманим кредитом становить 0,00 гривень. Сторони домовились про надання 22.01.2025 року додаткових грошових коштів у Кредит за Договором в сумі 7600,00 гривень та продовження строку кредитування/строку дії Договору на на строк 365 днів календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди. (п.п. 2., 2.1., 2.3, 2.4.). Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15.00 % (п. 2.6.). Стандартна процентна ставка: 1.00% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди; 0.75% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (п. 2.8.).
28 січня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року, за умовами якої кредитодавець та позичальник підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди заборгованість за отриманих кредитом становить 7600,00 гривень (тіло кредиту), 399,00 гривень (несплачені проценти), 1140,00 (несплачена комісія). Сторони домовились про надання 28.01.2025 року додаткових грошових коштів у Кредит за Договором в сумі 13500,00 гривень та продовження строку кредитування/строку дії Договору на строк 365 днів календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди. (п.п. 2., 2.1., 2.3, 2.4.). Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15.00 % (п. 2.6.). Стандартна процентна ставка: 1.00% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди; 0.75% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (п.2.8.).
Відповідно до п. 12.1 Кредитного договору цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті Кредитодавця або у Мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Пунктом 12.2. Кредитного договору усі зміни та доповнення до цього Договору укладаються виключно за взаємною згодою Сторін. Кредитодавець має право ініціювати процес внесення змін чи доповнень до цього Договору шляхом надсилання повідомлення про це Позичальнику узгодженим каналом комунікації. Сторони укладають відповідну додаткову угоду до цього Договору або договір про внесення змін до цього Договору шляхом підписання договору в паперовій формі або в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua/), у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Умови кредитування, Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (чинні на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції чинній на момент виникнення правовідносин (далі - Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. (частина 7 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону № 675-VIII електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 (провадження № № 61-16243 св 20) й інших.
Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідач пройшов реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на веб-сайті https://creditkasa.com.ua/, та шляхом прийняття (акцепт) договору, на умовах визначених офертою, із використанням одноразового ідентифікатора A9971, який через телекомунікаційну систему направлений позичальнику, ОСОБА_1 підписав електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомився до моменту укладання. Аналогічним шляхом, за допомогою одноразових ідентифікаторів ОСОБА_1 підписав Додаткові угоди до кредитного договору.
Слід зазначити, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно не можливим.
Отже, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Договір про відкриття кредитної лінії №1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року та Додаткові угоди до нього, укладені в спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договорів позик та кредитних договорів, які регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Уклавши кредитний договір на умовах, викладених в ньому, сторони тим самим засвідчили свою згоду та взяли на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1492-9890 від 05.01.2025 року, складеної директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та квитанцій АТ КБ «Приватбанк» ID операції: [номер приховано] від 05.01.2025 року, №[номер приховано] від 12.01.2025 року, №[номер приховано] від 22.01.2025 року, №[номер приховано] від 28.01.2025 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay, на банківську карту відповідача НОМЕР_1 , що зазначена в кредитному договорі, було зараховано кредитні кошти в загальній сумі 30300,00 гривень, а саме: 05.01.2025 року на суму 3800,00 гривень, платіж № [номер приховано], призначення платежу: Видача кредитних коштів за договором 1492-9890, 2 025-01-05; 12.01.2025 року на суму 5400,00 гривень, платіж № [номер приховано], призначення платежу: Видача кредитних коштів за договором 1492-9890, 2 025-01-12; 22.01.2025 року на суму 7600,00 гривень, платіж № [номер приховано], призначення платежу: Видача кредитних коштів за договором 1492-9890, 2 025-01-22; 28.01.2025 року на суму 13500,00 гривень, платіж № [номер приховано], призначення платежу: Видача кредитних коштів за договором 1492-9890, 2 025-01-28.
Відповідач підтверджує факт отримання ним коштів в розмірі 3800,00 гривень, що були направлені на банківську картку НОМЕР_1 . Отже, підтверджує й факт належності йому зазначеного карткового рахунку, на який в подальшому позивачем перераховано додатково надані кредитні кошти в сумі 26500,00 гривень (5400,00 гривень 12.01.2025 року, 7600,00 гривень 22.01.2025 року, 13500,00 гривень 28.01.2025 року) за Додатковими угодами від 12.01.2025 року, 22.01.2025 року, 28.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року.
Надання позичальнику грошових коштів за кредитним договором в загальній сумі 30300,00 гривень, підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, позицією відповідача, й самими договором кредитування, який є дійсним в силу статті 204 ЦК України.
Таким чином, безпідставними є посилання відповідача, що за Договором про відкриття кредитної лінії №1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року ним було отримано кредитні кошти лише в сумі 3800,00 гривень.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти та здійснюючи часткове погашення заборгованості за кредитом,шляхом внесення відповідних платежів, а саме 09.01.2025 року - 4474,50 гривень; 13.01.2025 року - 6318,00 гривень; 19.02.2025 року - 7305,00 гривень; 22.03.2025 року - 6500,01 гривень.
Окрім того, тричі укладаючи Додаткові угоди до кредитного договору, сторонами кожного разу узгоджувалась загальна сума заборгованості за кредитом із зазначенням її складових (тіло, відсотки, комісія), а також строк кредитування.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконував у зв`язку з чим, за останнім утворилась заборгованість яка згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 22.10.2025 року складає 75784,70 гривень, з яких: 20881,40 гривень - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 39753,30 гривень - залишок заборгованості за відсотками за користування кредитом; 15150,00 гривень - відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як встановлено судом, відповідач отримав та використав кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості, однак взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредиту.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, суду не надано.
Судом враховується, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, не повернув фактично отримані за кредитним договором кредитні кошти (тіло кредиту) в розмірі 20881,40 гривень, а тому має заборгованість перед кредитодавцем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», яке вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Вирішуючи вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про зменшення розміру відсотків за кредитним договором до суми кредиту, вказуючи на їх не співмірність та надмірність, порівняно з основною сумою боргу.
Умовами кредитного договору №1492-9890 від 05.01.2025 року передбачено, що строк кредиту складає 365 днів. Дата повернення (виплати) Кредиту 04.01.2026 року (п. 4.13.).
Сторонами також узгоджено сплату процентів за стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0.75% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору (п. 4.10.).
Під час укладення Додаткових угод від 12.01.2025 року, 22.01.2025 року, 28.01.2025 року до кредитного договору, за якими відповідач отримував додаткові кошти в кредит, сторонами було внесено зміни до строку кредитування - 365 днів з моменту укладення останньої додаткової угоди від 28.01.2025 року (строк кредитування за Договором становить: 388 днів, тобто до 27.01.2026 року). Також визначено, що нарахування процентів за користування сумою кредиту здійснюється на залишок кредиту за кожен день користування ним за стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Додаткової угоди; 0.75% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Визначено, що орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення Додаткової угоди від 28.01.2025 року до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням Несплачених процентів та Несплаченої комісії: 91 863.25 грн., з яких орієнтовні загальні витрати за споживчим кредитом - 70763,25 гривень.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним (частина п`ята статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Суд, без позовної вимоги споживача, може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору, суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Натомість, оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто, у разі якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
Наведене, відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року по справі № 552/672/23,провадження № 61-4595сво25.
У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20)).
Частиною 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Як встановлено судом, кредитодавцем дотримано імперативну норму, яка обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит - не більше 1 % в день.
Отже, у даному випадку, правочин в частині нарахування відсотків за користування кредитом, не є нікчемним, оскільки не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому відсутні підстави для застосування конструкції нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
За відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 05 січня 2025 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.
Аналіз наведених умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 від 05.01.2025 року та Додаткових угод до нього, з урахуванням викладених правових норм, дозволяє зробити висновок про те, що умови кредитного договору є чіткими й не мають двозначних варіантів тлумачення щодо розміру відсотків, а тому відсутні підстави для застосування правила частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Водночас, споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умов чи в цілому договору про споживчий кредит, зміну договору про споживчий кредит, тому суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
Як встановлено судом, сторонами кредитного договору погоджено сплату відсотків за весь строк кредитування (388 днів з 05.01.2025 року по 27.01.2026 року).
Зі складеного кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що пред`явлені до стягнення відсотки за користування кредитом, в період з 05.01.2025 року до 21.10.2025 року, що є менший за узгоджений строк кредитування. Їх нарахування було здійснено на суму неповернутого кредиту, з урахуванням погодженої сторонами процентної ставки (не більше 1% в день), зокрема, в періоди: з 05.01.2025 року по 09.01.2025 року за процентною ставкою - 0,55 % в день на суму основного боргу 3800,00 гривень; з 12.01.2025 року по 13.01.2025 року - 1% в день, на суму основного боргу 5400,00 гривень; з 22.01.2025 року по 27.01.2025 року - 0,75 % в день, на суму основного боргу 7600,00 гривень; з 28.01.2025 року по 18.02.2025 року - 0,75 % в день, на суму основного боргу 21100,00 гривень; з 19.02.2025 року по 20.02.2025 року - 0,75 % в день, на суму основного боргу 20941,75 гривень; з 21.02.2025 року по 21.03.2025 року - 1% в день на суму основного боргу 20941,75 гривень; з 22.03.2025 року по 26.07.2025 року - 1% в день на суму основного боргу 20881,40 гривень; з 27.07.2025 року по 21.10.2025 року - 0,74% в день на суму основного боргу 20881,40 гривень.
При цьому, в період кредитування відповідач частково здійснював повернення отриманих кредитних коштів та сплати комісії за їх отримання та відсотків за користування ними, а саме
09.01.2025 року - 4474,50 гривень; 13.01.2025 року - 6318,00 гривень; 19.02.2025 року - 7305,00 гривень; 22.03.2025 року - 6500,01 гривень.
Проаналізувавши умови кредитного договору та додаткових угод до нього, а також наданий позивачем розрахунок заборгованості, судом встановлено, що нарахування відсотків за користування кредитом було здійснено в межах строку кредитування, з дотриманням умов кредитного договору, що узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а загальний розмір несплачених процентів за користування кредитом, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 39753,30 гривень.
При вирішенні вимоги щодо стягнення заборгованості відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, з моменту його внесення до ЦК України не змінювався й дотепер його положення є чинними.
Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд доходить висновку, що на Договір про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року розповсюджується дія даного пункту. Отже, ОСОБА_1 звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а відсотки в сумі 15150,00 гривень, нараховані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі вимог ст. 625 ЦК України в період дії в Україні воєнного стану, з 22.04.2025 року по 03.07.2025 року, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача даної суми, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
При цьому, безпідставними є посилання представника позивача щодо обґрунтованості нарахування та витребування з відповідача платежів за прострочення виконання зобов`язання, на підставі п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким доповнено зазначений нормативно-правовий акт, згідно з Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Суд звертає увагу позивача, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).
Пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положення» Цивільного кодексу України, з моменту його внесення до ЦК України не змінювався й дотепер його положення є чинними.
Окрім того, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23), яка ухвалена після внесення змін до законодавчого акту на який посилається позивач, зазначив що п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року в розмірі 60634,70 гривень, з яких: 20881,40 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 39753,30 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2011 року, остаточне 10.05.2011).
З урахуванням викладеного, судом не надається детальна відповідь на інші аргументи сторін, оскільки вони самі по собі, або в сукупності з іншими аргументами та доказами по справі, не впливають на вищезазначений висновок суду.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідності до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 10311 від 10.12.2025 року
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1938,14 гривень.
Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1492-9890 продукту «CreditKasa» від 05.01.2025 року в розмірі 60634,70 гривень, з яких: 20881,40 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 39753,30 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407,понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 1938,14 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Мачуський