Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
Справа №377/837/26
Провадження №2/377/676/26
16 жовтня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Юніт Капітал» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 у розмірі 22 000,00 грн, а також судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.03.2025 між ТОВ «ФК «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», укладено кредитний договір № 8878198 на суму 10 000,00 грн. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявивши намір отримати кредитні кошти, здійснив реєстрацію, здійснив ідентифікацію та верифікацію на офіційному веб-сайті кредитодавця, надавши свої персональні ідентифікаційні дані. Позичальник приєднався до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора С7953, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. На виконання умов кредитного договору № 8878198 21.03.2025, первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на платіжну картку НОМЕР_7 відповідача, що є доказом виконання умов договору. 01.04.2026 первісний кредитор та позивач уклали договір факторингу № 04022026, відповідно до умов якого, останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № Б/Н від 04.02.2026 до договору факторингу №1 та акту прийому -передачі реєстру боржників від 04.02.2026 до договору факторингу №1, до позивача перейшло право вимоги до відповідача. Після отримання прав вимоги позивач не здійснював жодних нарахувань. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 27 000,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 000,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 5 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Вимоги про стягнення штрафних санкцій не заявляються, загальний розмір заборгованості до стягнення - 22 000,00 грн ( а.с. 3-7).
Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 14 вересня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» докази.
Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року відкладено судовий розгляд справи на 07 жовтня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.
Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали судді від 14 вересня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Кукси К.О., що підтверджується довідками про доставку електронного документу. У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлялась у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким їй направлялась судова повістка, копія ухвали судді від 14 вересня 2026 року за зареєстрованим місцем проживання, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку відповідач ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суду не повідомила.
За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення.
Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( частина п`ята статті 268 ЦПК України).
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального закону, оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, яким завершується розгляд справи, датою ухвалення судом рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення, що також узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
21 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір №8878198 про надання споживчого кредиту, який ОСОБА_1 підписала 21.03.2025 о 09.12:21 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7953, відповідно до п.1.2. якого на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (а.с. 10-19).
Відповідно до умов цього договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000,00 грн, тип - кредит (п.1.3.).
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п.1.4).
Згідно з п.1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов.
Підпунктом 1.5.1 п. 1.5 договору передбачено стандартну проценту ставку в розмірі 1,00 % в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п.2.2 договору сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 21.03.2025 або 22.03.2025.
Підпунктом 1 п. 4.4 договору встановлено, що споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів ( п. 5.1).
Відповідно до п. 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 900,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання ( п. 6.4.1); та у розмірі 200,00 гривень, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання ( п. 6.4.2).
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №8878198 від 21.03.2025, яку ОСОБА_1 підписала 21.03.2025 о 09:12:21 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7953, сторони погодили, що датою видачі кредиту в сумі 10 000,00 грн є 21.03.2025. Дати платежу визначені: 20.04.2025 у сумі 2 850,00 грн; в період з 20.05.2025 по 14.02.2026 визначені почергово через кожні 30 днів у сумі по 3 000,00 грн, 16.03.2026 у сумі 13 000,00 грн. Усього сума платежів за вказаний період складає 45 850,00 грн, з них: усього процентів за користування кредитом - 35 850,00 грн, сума кредиту - 10 000,00 грн (а.с. 18 зв. ст. - 19).
21 березня 2025 року ОСОБА_1 ознайомилась та підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором EF 7394 Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит) (Стандартизовна форма) (а.с. 63-65).
Порядок надання фінансових послуг ТОВ «Авентус Україна» визначено Правилами надання коштів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (нова редакція), які затверджені наказом № 2609/ОД від 27.12.2024 т.в.о. директора ТОВ «Авентус «Україна», набрання чинності яких з 27.12.2024 ( а.с. 27-32).
Відповідно до інформації ТОВ «Авентус Україна» № 1526/25-Е від 09.02.2026 21 березня 2025 року було здійснено перерахування коштів у сумі 10 000,00 грн ОСОБА_1 за договором №8878198, номер транзакції - [номер приховано] ( а.с. 35-36).
Як видно з інформації ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №20143 від 06.02.2026, згідно договору з ТОВ «Авентус» №087/20-П від 08.07.2020, успішно перераховано кошти: 21.03.2025 о 09:13 на суму 10 000,00 грн, на картку № НОМЕР_2 (а.с. 33-34).
Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260812/80825-БТ від 21.08.2026, яку суд отримав на виконання вимог ухвали суду від 04 серпня 2026 року, на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Номер телефону НОМЕР_6 був/є фінансовим номером телефону за платіжною карткою ( а.с. 109).
Відповідно до виписки про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 21.03.2025 по 26.03.2025 наявне зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн 21 березня 2025 року ( а.с. 110-111).
Згідно з карткою обліку договору ( розрахунок заборгованості), складеної ТОВ «Авентус Україна», станом на 03.02.2026 рахується заборгованість за договором №8878198 від 21.03.2025 ОСОБА_1 , з урахуванням часткової оплати у сумі 9 000,00 грн, у розмірі 27000,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн -заборгованість по основному боргу (тілу кредиту); 21 000,00 грн- заборгованість по відсоткам; 5 000,00 грн- заборгованість по штрафу ( а.с. 66-72).
04 лютого 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №04022026, згідно з п. 1.1. якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору ( а.с. 49-56).
Відповідно до п. 1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Разом із підписанням акту прийому-передачі реєстру боржників клієнт передає фактору додаткову інформацію до реєстру боржників згідно Додатку №2 до договору.
Згідно з пунктом 3. 3 договору факторингу ціна продажу за договором становить 4 099 070,22 грн.
Пунктом 11.2 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом 12 (дванадцяти) календарних місяців з дня його укладення.
На виконання умов договору факторингу №04022026 від 04.02.2026 ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «Авентус Україна» оплату за відступлення прав вимог відповідно до платіжних інструкцій: № 919 від 10.02.2026; №925 від 12.02.2026; №932 від 13.02.2026; № 933 від 13.02.2026; № 934 від 13.02.2026 ( а.с. 60-62).
04 лютого 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Авентус Україна» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу №04022026 від 04.02.2026 (а.с. 59).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №04022026 від 04.02.2026, укладеним між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Авентус Україна», відступлено право вимоги до боржників, зокрема ОСОБА_1 за договором №8878198 на загальну суму 27 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 12 000,00 грн - заборгованість по відсоткам, 5 000,00 грн - заборгованість по штрафам і пені (а.с. 57-58).
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( частина перша статті 13 ЦПК України).
За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом ( стаття 205 ЦК України).
Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну, припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що
якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Водночас не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Суд встановив, що 21 березня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №8878198 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа, підписаного, зокрема, відповідачем 21.03.2025 о 09.12.21 електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора С7953 ( а.с. 10-18).
Отже, позивач довів факт укладення між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договору №8878198 про надання споживчого кредиту в електронній формі, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариством для укладення кредитного договору від його імені відповідач суду не надав.
Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилась на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронні договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
На підтвердження виконання первісним кредитором умов укладеного договору №8878198 про надання споживчого кредиту від 21.03.2025, позивач надав: інформацію ТВ «Авентус Україна» № 1526/25-Е від 09.02.2026 та інформацію ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №20143 від 06.02.2026, відповідно до яких було успішно перераховано кошти: 21.03.2025 о 09:13 на суму 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 (а.с. 33-36)
Належність ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_4 до рахунку ( НОМЕР_5 ) та фінансового номера телефону НОМЕР_6 підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260812/80825-БТ від 21.08.2026, яку суд отримав на виконання вимог ухвали суду від 04 серпня 2026 року ( а.с. 109).
Номер зазначеного карткового рахунку був вказаний при укладенні договору №8878198 про надання споживчого кредиту від 21.03.2025 у п. 2.1 ( а.с. 11 зв.ст.).
Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк» про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) за період з 21.03.2025 по 26.03.2025, наявне зарахування коштів у сумі 10 000,00 грн 21 березня 2025 року ( а.с. 110-111).
Доказів протилежного матеріали справи не містять, як щодо укладення договору, так і неотримання зазначених коштів, тобто відповідач не спростувала факту отримання кредиту, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивач довів обставини щодо укладення 21 березня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі договору №8878198 про надання споживчого кредиту від 21.03.2025, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у сумі 10 000,00 грн на 360 днів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористалась та не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
Відповідно до статті 1077 ЦК України ( в редакції станом на час укладення договору факторингу №04022026 від 04.02.2026) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першої статті 1078 ЦК України, чинної станом на час укладення договору факторингу №04022026 від 04.02.2026, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
В обґрунтування заявлених вимог позивач на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором №8878198 про надання споживчого кредиту від 21.03.2025 від ТОВ «Авентус Україна» надав: копію договору факторингу №04022026 від 04.02.2026; копію акту приймання-передачі реєстру боржників до договору факторингу №04022026 від 04.02.2026; копії платіжних інструкцій : № 919 від 10.02.2026; №925 від 12.02.2026; №932 від 13.02.2026; № 933 від 13.02.2026; № 934 від 13.02.2026 про перерахування коштів на виконання вимог умов договору факторингу №04022026 від 04.02.2026; копію витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04022026 від 04.02.2026, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Авентус Україна», згідно з яким відступлено право вимоги до боржників, зокрема, ОСОБА_1 за договором №8878198 на загальну суму 27 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 12 000,00 грн - заборгованість по відсоткам, 5 000,00 грн - заборгованість по штрафам і пені ( а.с. 49-58).
Доказів того, що договір факторингу оскаржувався у судовому порядку або визнавалися судом недійними, у матеріалах справи відсутні, а тому є дійсним.
Відповідно до виписки з особового рахунку за договором №8878198 від 21.03.2025 ОСОБА_1 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 27 000,00 грн та складається із : 10 000,00 грн- заборгованість за основною сумою боргу; 12 000,00 грн - заборгованість за відсотками, 5 000,00 грн - заборгованість за штрафом ( а.с. 73).
Як вбачається з картки обліку договору ( розрахунок заборгованості), складеної ТОВ «Авентус Україна», станом на 03.02.2026 рахується заборгованість за договором №8878198 від 21.03.2025 ОСОБА_1 , з урахуванням часткової оплати у сумі 9 000,00 грн, у розмірі 27 000,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн заборгованості по основному боргу (тілу кредиту), 21 000,00 грн заборгованості по відсоткам, 5 000,00 грн заборгованості по штрафу( а.с. 66-72).
Згідно з вказаною карткою обліку договору проценти за користування кредитом нараховані за період з 21.03.2025 по 17.10.2025 (210 днів, за виключенням одного дня в періоді 20.04.2025), виходячи із процентної ставки 1% від суми кредиту ( по 100,00 грн за день)100,00 грн х 210 днів = 21 000,00 грн. Але з урахуванням часткової сплати : 29.04.2025 на суму 3 000,00 грн, 22.05.2025 на суму 3 000,00 грн, 22.06.2025 на суму 3 000,00 грн, всього на суму 9 000,00 грн, яка віднесена на погашення процентів за користування кредитом, заборгованість за процентами становить 12 000,00 грн ( 21 000,00 грн - 9 000,00 грн = 12 000,00 грн), які нараховані в межах строку кредитування, визначеного п. 1.4 договору - 360 днів з 21.03.2025.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №8878198 від 21.03.2025 у розмірі 22 000,00 грн, яка складається із: 10 000,00 грн заборгованості за тілом, 12 000,00 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом. Вимог щодо стягнення штрафних санкцій позивач не заявляв.
Доказів сплати відповідачем заборгованості за основним боргом ( тілом кредиту) в розмірі 10 000,00 грн, процентами в розмірі 12 000,00 грн, нарахованими за період з 21.03.2025 по 17.10.2025, тобто в межах строку кредитування, матеріали справи не містять.
Тому суд погоджується з доводами позивача про наявність заборгованості за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 у сумі 10 000,00 грн по основному боргу (тілу кредиту) та у сумі 12 000,00 грн нарахованих у межах строку кредитування процентів та вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини першої- п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною першою статті 26 цього Закону визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У попередньому ( орієнтовному) розрахунку витрат на правову допомогу, наведеному у позовній заяві, зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу позивача становлять 7 000,00 грн.
Суд встановив, що адвокат адвокатського бюро «Тимошенко та партнери» Тимошенко О.О. надавав позивачу ТОВ «Юніт Капітал» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, ордера серії АІ 3 2115416 від 30.01.2026, довіреності, виданої 12.02.2026 директором ТОВ «Юніт Капітал», якою уповноважено Тимошенка О.О. бути представником ТОВ «Юніт Капітал» в суді, свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю №4267/10 ( а.с. 41-42,74-75,78-79 ).
Пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 визначено, що отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору ( додаток № 1 до договору) (п. 3.3. договору). Гонорар сплачується шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро ( п. 3.7. договору).
20 квітня 2026 року між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюро- адвоката Тимошенка О.О. та ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. укладено додаткову угоду №25771536140 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до п.1 якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів, по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема, щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 (а.с. 76).
Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг ( даний акт є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026), укладеного 05 травня 2026 року між виконавцем адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та клієнтом ТОВ «Юніт Капітал», виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 - 2 години ( вартість послуг 5 000,00 грн); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 - 2 години (вартість послуг 1 000,00 грн); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - 1 година (500,00 грн); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №8878198 від 21.03.2025 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 - 1 година ( вартість послуг 500,00 грн), всього на суму 7 000,00 грн ( а.с.77).
Відповідач клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не подала.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено ( див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати у сумі 7 000 грн є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Вказані витрати є фактичними і неминучими, оскільки позивачу необхідна була правова допомога для звернення до суду з позовною заявою для захисту свого порушеного права.
Оскільки позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив за подання позовної заяви судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 48207 від 06.07.2026 (а.с.1). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 2).
З урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662,40 грн .
На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором №8878198 про надання споживчого кредиту від 21 березня 2025 року в розмірі 22 000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок № 34, офіс 333, місто Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення суду складено 16 жовтня 2026 року.
Суддя Н. С. Бабич