Справа №295/11991/26
2-з/295/69/26
УХВАЛА
16.10.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,
за участі секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засідання заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
ВСТАНОВИВ:
Адвокатом Фещенком І.С., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , була подана до Богунського районного суду м. Житомира указана заява, в якій представник просить суд здійснити заміну заходу забезпечення позову, вжитого ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11.09.2026 у справі №295/11991/26, та забезпечити позов шляхом накладення арешту на предмет застави згідно з Договором застави від 22.10.2020 року, укладеним між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: 1) Верстат тросовий прямого різу КХJ-1500 (виробник Fujian Xinda Machinery Co.Ltd), інв.№004; 2) Автоматичний відрізний верстат марки QZQ-1600 (виробник Xiamen Yinhua Building Machinery Co.Ltd), інв.№005; 3) Фрезерний станок для обробки каменю ФС-00.00.1600/01, 2004 року виготовлення, інв.№001; 4) Станок каменевідрізний окантовочний ФМО-06, 2003 р.в., інв.№002; 5) Верстат колінноважільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№003; 6) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№006; 7) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2006 р.в., інв.№007; 8) Полірувальна машина MS-2600, зав. №3487533, 2010 р.н., інв.№008; 9) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487235, 2010 р.н., інв.№009; 10) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487257, 2010 р.н., інв.№010; 11) Станок окантовочний однодисковий ОКФ-00.00.400/03, інв.№011; 12) Кран мостовий електричний вантажопідйомністю 8,0 т, 1990 р.в., СРСР; однобалковий, зав. №0989, 13) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№098, вантажопідйомністю 2,0 т, 1990 р.в., СРСР; Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.07.2026 9 14) електричний однобалковий, зав.№2254, Кран мостовий вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., СРСР; 15) Кран мостовий електричний вантажопідйомністю 1,0 т, 1991 р.в., СРСР; 16) Кран мостовий електричний вантажопідйомністю 3,2 т, 1989 р.в., СРСР; однобалковий, однобалковий, зав.№7432, зав.№1151, 17) Таль електрична Т10532, зав.№1207120, вантажопідйомністю 3,2 т, 1996 р.в., Болгарія; 18) Таль електрична Т10332, зав.№8682254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., Болгарія.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що ним подано до Богунського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет застави, оскільки 22.10.2020 було укладено договір позики, за умовами якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти у розмірі 100 000,00 доларів США, а відповідач взяв на себе зобов`язання повернути такі грошові кошти до 22.10.2022 у гривневому еквіваленті, що визначається відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день погашення позики та не може становити менше 100 000,00 доларів США. Відповідач коштів у зазначений строк не повернув позивачу й досі.
Позивач вважає за необхідне здійснити заміну заходу забезпечення позову, встановленого ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11.09.2026 у справі № 295/11991/26, на арешт майна, оскільки саме указаний захід дозволить забезпечити збереження спірного майна - предмет застави у тому стані, в якому він перебуває на момент застосування заходу забезпечення позову. Арешт спрямований на недопущення ситуації, за якої до моменту ухвалення судового рішення предмет застави буде відчужено відповідачем, передано іншій особі або щодо нього будуть вчинені інші дії, здатні ускладнити подальший захист прав позивача. Арешт створить правовий бар`єр відповідачу для вчинення дій, спрямованих на вибуття предмета застави з володіння відповідача, або на зміну його правового статусу.
На переконання позивача, необхідність застосування такого заходу забезпечення позову як арешт майна зумовлена характером самого спірного майна та ризиками, які виникають у разі продовження його експлуатації протягом часу розгляду справи. На відміну від майна, цінність якого може зберігатися незалежно від його використання, рухоме майно відповідача, що використовується за своїм функціональним призначенням, у процесі експлуатації зазнає фізичного зносу, що закономірно впливає на його технічний стан, залишкову вартість та загальну майнову цінність. У зв`язку з цим залишення спірного рухомого майна у фактичному володінні та користуванні відповідача на період розгляду справи створює ризик не лише його відчуження чи іншого розпорядження, а й поступового погіршення його стану внаслідок звичайної експлуатації.
В судове засідання позивач не з`явився, його представник - адвокат Фещенко І.С. подав клопотання про розгляд заяви без участі заявника та його представника, ОСОБА_1 підтримує заяву про заміну заходу забезпечення позову у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлявся відповідно до положень ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України
Вивчивши й дослідивши матеріали заяви суд дійшов наступного висновку.
За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першою та другою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії; забороною вчиняти певні дії.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин першої-третьої статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.
За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.
Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У даній справі ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики від 22 жовтня 2020 року у національній валюті - гривні - у розмірі, еквівалентному 100 000,00 доларів США за курсом Національного банку України на день виконання рішення суду (день здійснення платежу);
- у рахунок погашення заборгованості за договором позики від 22 жовтня 2020 року звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави від 22 жовтня 2020 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а саме: 1) Верстат тросовий прямого різу КХJ-1500 (виробник Fujian Xinda Machinery Co.Ltd), інв.№004; 2) Автоматичний відрізний верстат марки QZQ-1600 (виробник Xiamen Yinhua Building Machinery Co.Ltd), інв.№005; 3) Фрезерний станок для обробки каменю ФС-00.00.1600/01, 2004 року виготовлення, інв.№001; 4) Станок каменевідрізний окантовочний ФМО-06, 2003 р.в., інв.№002; 5) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№003; 6) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№006; 7) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2006 р.в., інв.№007; 8) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487533, 2010 р.н., інв.№008; 9) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487235, 2010 р.н., інв.№009; 10) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487257, 2010 р.н., інв.№010; 11) Станок окантовочний однодисковий ОКФ-00.00.400/03, інв.№011; 12) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№0989, вантажопідйомністю 8,0 т, 1990 р.в., СРСР; 13) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№098, вантажопідйомністю 2,0 т, 1990 р.в., СРСР; 14) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№2254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., СРСР; 15) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№7432, вантажопідйомністю 1,0 т, 1991 р.в., СРСР; 16) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№1151, вантажопідйомністю 3,2 т, 1989 р.в., СРСР; 17) Таль електрична Т10532, зав.№1207120, вантажопідйомністю 3,2 т, 1996 р.в., Болгарія; 18) Таль електрична Т10332, зав.№8682254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., Болгарія, шляхом продажу згаданого рухомого майна на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів.
У вересні 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом:
1) заборони ОСОБА_2 на час розгляду судом справи № 295/11991/26 вчиняти дії щодо предмета застави за договором застави від 22.10.2020, а саме: заборонити користуватися і передавати у користування предмет застави, з метою збереження його товарної цінності, запобіганню зносу, пошкодженню чи знищенню, а також відчужувати предмет застави будь-яким третім особам за оплатними чи безоплатними правочинами;
2) заборони ОСОБА_2 на час розгляду судом справи № 295/11991/26 вчиняти дії, які спрямовані на порушення умов договору застави від 22 жовтня 2020 року, а також перешкоджати реалізації прав Позивача, передбачених таким договором.
Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 11 вересня 2026 року частково задовольнив заяву про забезпечення позову. Заборонив ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду судом справи №295/11991/26 вчиняти дії щодо предмета застави за договором застави від 22.10.2020, а саме: заборонити передавати у користування предмет застави (1) Верстат тросовий прямого різу КХJ-1500 (виробник Fujian Xinda Machinery Co.Ltd), інв.№004; 2) Автоматичний відрізний верстат марки QZQ-1600 (виробник Xiamen Yinhua Building Machinery Co.Ltd), інв.№005; 3) Фрезерний станок для обробки каменю ФС-00.00.1600/01, 2004 року виготовлення, інв.№001; 4) Станок каменевідрізний окантовочний ФМО-06, 2003 р.в., інв.№002; 5) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№003; 6) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№006; 7) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2006 р.в., інв.№007; 8) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487533, 2010 р.н., інв.№008; 9) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487235, 2010 р.н., інв.№009; 10) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487257, 2010 р.н., інв.№010; 11) Станок окантовочний однодисковий ОКФ-00.00.400/03, інв.№011; 12) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№0989, вантажопідйомністю 8,0 т, 1990 р.в., СРСР; 13) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№098, вантажопідйомністю 2,0 т, 1990 р.в., СРСР; 14) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№2254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., СРСР; 15) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№7432, вантажопідйомністю 1,0 т, 1991 р.в., СРСР; 16) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№1151, вантажопідйомністю 3,2 т, 1989 р.в., СРСР; 17) Таль електрична Т10532, зав.№1207120, вантажопідйомністю 3,2 т, 1996 р.в., Болгарія; 18) Таль електрична Т10332, зав.№8682254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., Болгарія), з метою збереження його товарної цінності, запобіганню зносу, пошкодженню чи знищенню, а також відчужувати предмет застави будь-яким третім особам за оплатними чи безоплатними правочинами.
За словами позивача, раніше заявлений ним захід забезпечення позову у вигляді заборони передавати у користування предмет застави був спрямований на недопущення його передачі третім особам у користування та, відповідно, на збереження фактичного стану заставного майна. Водночас з урахуванням фактичних обставин справи та тривалості судового розгляду зазначений захід не забезпечує належною мірою досягнення мети забезпечення позову та не усуває всіх наявних ризиків щодо збереження предмета застави.
У зв`язку з цим виникла необхідність замінити такий захід забезпечення позову на накладення арешту на предмет застави. Необхідність такої заміни зумовлена насамперед тим, що заборона передачі предмета застави у користування сама по собі не усуває можливості збереження майна у фактичному володінні та користуванні заставодавця і не створює належного правового механізму запобігання його відчуженню, повторному обтяженню чи іншому розпорядженню ним. Іншими словами, зазначений захід спрямований лише на один із можливих способів зміни фактичного стану предмета застави його передачу у користування іншій особі, однак не охоплює всіх інших дій, вчинення яких може створити ризики для належного виконання майбутнього судового рішення. Натомість накладення арешту безпосередньо спрямоване на збереження предмета спору та недопущення зміни його правового статусу протягом розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2020 року між сторонами був укладений договір позики, за умовами якого позивач передав у власність відповідача грошові кошти у розмірі 100 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів до 22 жовтня 2022 року у гривневому еквіваленті, що визначається відповідно до офіційного курсу Національного банку України на день погашення позики та не може бути менше 100 000,00 доларів США.
Цього ж дня між сторонами укладено договір застави, що був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та зареєстрований в реєстрі за 10241. Зміст договору полягає у забезпеченні вимог заставодержателя ОСОБА_1 , що випливає з договору позики від 22.10.2020 року. Сторони у пункті 2.2 договору застави передбачили, що в забезпечення своєчасного повернення позики заставодавець ОСОБА_2 заставляє наступне майно: 1) Верстат тросовий прямого різу КХJ-1500 (виробник Fujian Xinda Machinery Co.Ltd), інв.№004; 2) Автоматичний відрізний верстат марки QZQ-1600 (виробник Xiamen Yinhua Building Machinery Co.Ltd), інв.№005; 3) Фрезерний станок для обробки каменю ФС-00.00.1600/01, 2004 року виготовлення, інв.№001; 4) Станок каменевідрізний окантовочний ФМО-06, 2003 р.в., інв.№002; 5) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№003; 6) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№006; 7) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2006 р.в., інв.№007; 8) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487533, 2010 р.н., інв.№008; 9) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487235, 2010 р.н., інв.№009; 10) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487257, 2010 р.н., інв.№010; 11) Станок окантовочний однодисковий ОКФ-00.00.400/03, інв.№011; 12) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№0989, вантажопідйомністю 8,0 т, 1990 р.в., СРСР; 13) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№098, вантажопідйомністю 2,0 т, 1990 р.в., СРСР; 14) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№2254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., СРСР; 15) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№7432, вантажопідйомністю 1,0 т, 1991 р.в., СРСР; 16) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№1151, вантажопідйомністю 3,2 т, 1989 р.в., СРСР; 17) Таль електрична Т10532, зав.№1207120, вантажопідйомністю 3,2 т, 1996 р.в., Болгарія; 18) Таль електрична Т10332, зав.№8682254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., Болгарія. Указане технологічне устаткування з переробки природного каменю та вантажопідйомні крани сторони правочину оцінили у 1 500 000,00 грн.
У матеріалах справи містяться письмова вимога позивача про усунення порушень та відповідь відповідача на повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, в якій ОСОБА_2 зазначив, що борг в сумі 100 000 дол. США було повернуто позикодавцю, а ненадання договору позики позичальнику з відміткою про його виконання саме пор собі не підтверджує невиконання зобов`язання чи безспірність вимоги. Крім цього, у відповіді гр. ОСОБА_2 просив, зокрема, утриматись від вжиття заходів безспірного звернення стягнення на предмет застави чи стягнення заборгованості у позасудовому порядку, визначеному Законом України «Про нотаріат» та Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», щодо виконання договору позики, укладеного між сторонами по справі 22 жовтня 2020 року у зв`язку з наявністю спору про суми і спосіб виконання зобов`язань.
Проаналізувавши доводи сторони позивача щодо наявності підстав для задоволення заяви про заміну одного заходу забезпечення позову іншим суд зважує на те, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. За правовою сутністю цей вид забезпечення позову обмежує право відповідача розпоряджатися спірним майном, без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19.
Таким чином, з огляду на мету застосування заходів забезпечення позову у цій справі (збереження майна, належного відповідачу, та яке є предметом застави), зміст позовних вимог (стягнення заборгованості за договором позики та звернення стягнення на предмет застави), суд дійшов висновку, що заміна застосованого заходу забезпечення позову на арешт майна не вплине негативно на право відповідача та інших осіб користуватися майном; арешт майна цілком виконає мету забезпечення позову у цій справі.
При цьому необхідно зазначити, що оцінка законності та обґрунтованості позовних вимог має бути надана судами під час вирішення спору по суті, а застосовані у цій справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер.
З огляду на обставини справи, наявні в матеріалах справи документи та положення ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення під час розгляду питання щодо заміни заходу забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 10, 149-150, 156, 260, 353 ЦПК України суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ) - адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича про заміну одного заходу забезпечення позову іншим задовольнити.
Змінити заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 11.09.2026 року, а саме:
1) скасувати заборону ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) на час розгляду судом справи №295/11991/26 вчиняти дії щодо предмета застави за договором застави від 22.10.2020, а саме: заборонити передавати у користування предмет застави: 1) Верстат тросовий прямого різу КХJ-1500 (виробник Fujian Xinda Machinery Co.Ltd), інв.№004; 2) Автоматичний відрізний верстат марки QZQ-1600 (виробник Xiamen Yinhua Building Machinery Co.Ltd), інв.№005; 3) Фрезерний станок для обробки каменю ФС-00.00.1600/01, 2004 року виготовлення, інв.№001; 4) Станок каменевідрізний окантовочний ФМО-06, 2003 р.в., інв.№002; 5) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№003; 6) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№006; 7) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2006 р.в., інв.№007; 8) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487533, 2010 р.н., інв.№008; 9) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487235, 2010 р.н., інв.№009; 10) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487257, 2010 р.н., інв.№010; 11) Станок окантовочний однодисковий ОКФ-00.00.400/03, інв.№011; 12) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№0989, вантажопідйомністю 8,0 т, 1990 р.в., СРСР; 13) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№098, вантажопідйомністю 2,0 т, 1990 р.в., СРСР; 14) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№2254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., СРСР; 15) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№7432, вантажопідйомністю 1,0 т, 1991 р.в., СРСР; 16) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№1151, вантажопідйомністю 3,2 т, 1989 р.в., СРСР; 17) Таль електрична Т10532, зав.№1207120, вантажопідйомністю 3,2 т, 1996 р.в., Болгарія; 18) Таль електрична Т10332, зав.№8682254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., Болгарія), з метою збереження його товарної цінності, запобіганню зносу, пошкодженню чи знищенню, а також відчужувати предмет застави будь-яким третім особам за оплатними чи безоплатними правочинами.
2) накласти арешт на предмет застави згідно з договором застави від 22.10.2020, укладеним між ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме на: 1) Верстат тросовий прямого різу КХJ-1500 (виробник Fujian Xinda Machinery Co.Ltd), інв.№004; 2) Автоматичний відрізний верстат марки QZQ-1600 (виробник Xiamen Yinhua Building Machinery Co.Ltd), інв.№005; 3) Фрезерний станок для обробки каменю ФС-00.00.1600/01, 2004 року виготовлення, інв.№001; 4) Станок каменевідрізний окантовочний ФМО-06, 2003 р.в., інв.№002; 5) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№003; 6) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2004 р.в., інв.№006; 7) Верстат колінно-важільний полірувальний ПФ-01, 2006 р.в., інв.№007; 8) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487533, 2010 р.н., інв.№008; 9) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487235, 2010 р.н., інв.№009; 10) Полірувальна машина MS-2600, зав.№3487257, 2010 р.н., інв.№010; 11) Станок окантовочний однодисковий ОКФ-00.00.400/03, інв.№011; 12) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№0989, вантажопідйомністю 8,0 т, 1990 р.в., СРСР; 13) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№098, вантажопідйомністю 2,0 т, 1990 р.в., СРСР; 14) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№2254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., СРСР; 15) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№7432, вантажопідйомністю 1,0 т, 1991 р.в., СРСР; 16) Кран мостовий електричний однобалковий, зав.№1151, вантажопідйомністю 3,2 т, 1989 р.в., СРСР; 17) Таль електрична Т10532, зав.№1207120, вантажопідйомністю 3,2 т, 1996 р.в., Болгарія; 18) Таль електрична Т10332, зав.№8682254, вантажопідйомністю 1,0 т, 1986 р.в., Болгарія).
Ухвала про забезпечення позову у виді накладення арешту на майно підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.
Суддя Д.В. Кузнєцов