Постанова № 140686852 у справі № 420/26638/25 від 29.06.2026

Справа № 420/26638/25

Номер провадження 2-а/504/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 смт.Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

за участі секретаря - Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, адміністративну справу за позовом адвоката Мандича Леоніда Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проти ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ), про визнання протиправними дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про розшук особи через порушення правил військового обліку та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача.

06.08.2025 року адвокат Мандич Л.Л. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр), відомості з якого відображаються у мобільному застосунку «Резерв+», відомостей про розшук позивача через порушення правил військового обліку та зобов`язати відповідача вилучити такі відомості з Реєстру.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.06.2025 року позивач виявив у застосунку «Резерв+» відмітки про порушення правил військового обліку та про розшук. До адміністративної відповідальності за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП позивач не притягувався, протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався, постанова не виносилась. На адвокатські запити від 30.06.2025 року та 07.07.2025 року відповідач відповіді не надав. Позивач вважає, що відомості внесено до Реєстру без передбачених законом підстав, що порушує його права.

28.06.2026 року представник позивача подав через підсистему «Електронний суд» заяву про уточнення позовних вимог, письмові пояснення та клопотання про вирішення питання щодо прийняття уточнених позовних вимог за відсутності позивача та його представника.

У письмових поясненнях представник позивача зазначив, що 06.12.2025 року о 10:50 у застосунку «Резерв+» з`явилося сповіщення «Вас розшукує ТЦК та СП. Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку», а о 13:20 того ж дня - сповіщення про зняття з розшуку. Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 01.05.2026 року, щодо позивача зазначено «Порушення правил військового обліку», причина звернення до Національної поліції - «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення - 06.12.2025 року. Адресою проживання позивача у Реєстрі з 21.08.2025 року зазначено: Ірландія, ОСОБА_2 . Представник позивача стверджує, що повістку на зазначену адресу не надсилали, виклику на проходження військово-лікарської комісії не було, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 9 ст. 38 КУпАП, сплили.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, будь-яких пояснень чи доказів на обґрунтування правомірності своїх дій суду не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі. Ухвалою цього ж суду від 10.09.2025 року справу передано за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Ухвалою судді Доброславського районного суду Одеської області справу прийнято до провадження та визначено розглядати її за правилами ст. 286 КАС України.

Щодо підсудності справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, крім справ, визначених частиною першою цієї статті. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, справи щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу, що у практиці П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо підсудності спорів про внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та розшук особи відсутня єдність.

Так, передаючи цю справу до Доброславського районного суду Одеської області, Одеський окружний адміністративний суд послався на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 420/23357/25, у якій такі дії кваліфіковано як пов`язані з провадженням у справі про адміністративне правопорушення.

Водночас у постанові від 14.11.2025 року у справі № 420/29734/25 П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що спір щодо внесення до реєстрів відомостей про порушення правил військового обліку та оголошення в розшук, за відсутності справи про адміністративне правопорушення, розглянутої суб`єктом владних повноважень, підсудний окружному адміністративному суду відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України.

На думку суду, такий спір за загальним правилом дійсно підсудний окружному адміністративному суду, оскільки стосовно позивача протокол про адміністративне правопорушення не складався і справа про адміністративне правопорушення не розглядалася.

Разом з тим, Одеський окружний адміністративний суд, відкривши 11.08.2025 року провадження у справі, ухвалою від 10.09.2025 року відмовився від її розгляду та передав справу за підсудністю до Доброславського районного суду Одеської області.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду є невід`ємною складовою права на справедливий суд (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 року), а також що це право має бути практичним і ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04.12.1995 року).

Позивач звернувся до суду 06.08.2025 року, і його справа вже понад десять місяців перебуває на розгляді. Повторна передача справи до окружного адміністративного суду за наявності ухвали цього суду про відмову від її розгляду призвела б до виникнення негативного спору про підсудність, який ст. 30 КАС України прямо забороняє, та до подальшого невиправданого затягування розгляду справи. Позивач не повинен нести негативні наслідки розбіжностей у судовій практиці щодо підсудності таких спорів.

За таких обставин суд, керуючись пріоритетом права позивача на доступ до суду, гарантованого ст. 6 Конвенції, та приписами ст. 30 КАС України, розглядає справу по суті.

Представник позивача 24.11.2025 року подав заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності сторони позивача.

В судове засідання 29.06.2026 року позивач та його представник не з`явилися, представник позивача подав клопотання про розгляд питання щодо прийняття уточнених позовних вимог за їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення відповідач повідомлявся через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, про причини неявки суд не повідомив.

Щодо заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що перше судове засідання у справі було призначено на 24.11.2025 року, а заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично змінив предмет позову (доповнив його вимогами щодо дій відповідача від 06.12.2025 року та вимогою зобов`язати відповідача утриматися від вчинення певних дій), подано 28.06.2026 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України. Клопотання про поновлення цього строку позивач не заявляв.

Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За таких обставин суд залишає заяву про уточнення позовних вимог від 28.06.2026 року без розгляду та вирішує спір у межах первісно заявлених позовних вимог. Позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом щодо дій відповідача, вчинених після подання цього позову.

Оскільки клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи по суті було пов`язане виключно з необхідністю вирішення питання про прийняття уточнених позовних вимог, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, а позивач просив розглядати справу за його відсутності, суд, з урахуванням тривалості розгляду справи та завдань адміністративного судочинства, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вирішує її за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 . За висновком військово-лікарської комісії від 06.01.2023 року його визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

У червні 2025 року в мобільному застосунку «Резерв+», в якому відображаються відомості Реєстру, щодо позивача з`явилися відмітки про порушення правил військового обліку та про розшук.

21.08.2025 року позивач уточнив свої військово-облікові дані, зазначивши адресу проживання: АДРЕСА_2 .

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 01.05.2026 року, щодо позивача міститься позначка «Порушення правил військового обліку», причина звернення до Національної поліції - «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення - 06.12.2025 року.

Матеріали справи не містять жодних доказів складення стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП, а також доказів оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вручення повістки) у спосіб, встановлений законодавством.

Норми права та висновки суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано; добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Водночас згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Правові, організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII передбачено, що до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, внесення до Реєстру відомостей про порушення особою правил військового обліку законодавець пов`язує з фактом притягнення її до адміністративної відповідальності, що підтверджується протоколом та/або постановою про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено обов`язок громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Порядок оповіщення військовозобов`язаних та підтвердження факту такого оповіщення визначено пунктами 34, 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).

З вернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції щодо доставлення військовозобов`язаного, відомості про яке відображаються в Реєстрі як «розшук», за змістом наведених норм можливе лише у разі неприбуття особи за викликом без поважних причин, тобто за умови, що особу було належним чином оповіщено про такий виклик у спосіб, визначений Порядком № 560.

Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01.10.2025 року у справі № 520/8558/25 зазначив, що сама по собі наявність у застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, а розшук і доставлення військовозобов`язаного здійснюються з метою складення протоколу; при цьому правомірність таких дій залежить від доведеності належного оповіщення особи відповідно до пунктів 34, 41 Порядку № 560.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові у справі № 400/11579/25, скасовуючи рішення суду першої інстанції, визнав протиправними дії територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та оголошення особи в розшук і зобов`язав виключити такі відомості з Реєстру, оскільки відповідач не надав доказів складення протоколу чи винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що відповідач, на якого законом покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій, відзиву на позов не подав та не надав суду жодного доказу, який би підтверджував: складення стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП; оповіщення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у спосіб, визначений Порядком № 560; виклик позивача для проходження військово-лікарської комісії; будь-які інші обставини, з якими закон пов`язує можливість звернення до органів Національної поліції щодо доставлення особи.

На думку суду, за відсутності таких доказів відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про його розшук внесено до Реєстру без передбачених законом підстав, що суперечить п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII та вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Суд переконаний, що наявність у Реєстрі таких відомостей порушує права позивача, оскільки створює для нього реальну загрозу застосування заходів примусу (затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки) за відсутності встановленого в законному порядку правопорушення, а також свідчить про його винуватість всупереч презумпції невинуватості.

Подальші дії відповідача 06.12.2025 року (повторне звернення до Національної поліції з посиланням на неприбуття за повісткою, вилучення та відновлення відмітки про розшук) не є предметом цього спору, однак суд враховує їх як обставину, що свідчить про збереження в Реєстрі відомостей аналогічного змісту станом на день розгляду справи, щодо правомірності внесення яких відповідач також жодних доказів не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, про захист яких вони просять. З урахуванням того, що спірні відомості про порушення правил військового обліку та розшук позивача залишаються в Реєстрі, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача вилучити з Реєстру всі відомості про порушення позивачем правил військового обліку та про його розшук, внесені за відсутності протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів позивача про сплив строків накладення адміністративного стягнення (ч. 9 ст. 38 КУпАП) та про зловживання відповідачем повноваженнями суд зазначає, що вони не впливають на вирішення спору, оскільки протиправність дій відповідача встановлено з інших підстав, а питання строків накладення стягнення вирішується в межах провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке стосовно позивача не відкривалося.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року).

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем 06.08.2025 року судовий збір у сумі 1211,20 грн. Суд зазначає, що судовий збір у цій справі сплачено за ставкою, встановленою для адміністративного позову немайнового характеру, поданого фізичною особою (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки предметом позову є дії суб`єкта владних повноважень щодо внесення відомостей до Реєстру, а не оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 47, 72-77, 90, 121, 139, 162, 241-246, 250, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Мандича Леоніда Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проти ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та про розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір у сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Барвенко В. К.