Ухвала № 140686913 у справі № 205/9231/26 від 14.09.2026

14.09.2026

Єдиний унікальний номер 205/9231/26

Номер провадження2/205/5630/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новоорловська- 22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСББ «Новоорловська-22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання за період з довтня 2024 року по травень 2026 року в сумі 5 810,00 гривень.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 року, цивільну справу №205/9231/26, провадження №2/205/5630/26, було розподілено головуючому судді Дорошенко Г.В. та передано судді канцелярією суду 21.07.2026 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

04 серпня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» сформовано відзив на позовну заяву, до якого долучено копію платіжної інструкції 9422-1543-6766-8572 від 23.07.2026 із призначенням платежу «внесок на утримання будинку» на підтвердження погашення заборгованості за внесками на утримання будинку.

11 серпня 2026 року від представника позивача адвоката Патики А.В. надійшла заява, у якій він повідомив, що позивач не підтримує позовні вимоги у зв`язку з їх виконанням відповідачем після подачі позовної заяви та просив в порядку ч.3 ст.142 ЦПК стягнути з відповідача понесені ОСББ судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу).

10 серпня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» сформовано заперечення на заяву позивача, згідно з якими зазначила У заяві позивача зазначено розмір заборгованості - 5810,00 грн за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року. Разом з тим мною 23.07.2026 сплачено 6391,00 грн. Зазначила хоча ч. 3 ст. 142 ЦПК України передбачає можливість стягнення судових витрат позивача з відповідача у разі задоволення вимог після пред`явлення позову, застосування цієї норми не є автоматичним обов`язком суду, а відбувається з урахуванням загальних критеріїв розподілу судових витрат, встановлених ст. 141 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує дії сторін щодо досудового вирішення спору. Позивач не надсилав жодних досудових претензій, вимог чи повідомлень про наявність заборгованості. Довідавшись про заборгованість виключно з ухвали суду, я сплатила її в той же день. За таких обставин виникнення судових витрат обумовлено виключно бездіяльністю позивача щодо досудового врегулювання спору, а не моєю недобросовісною поведінкою, у зв`язку з чим прошу суд відмовити у стягненні з мене судового збору або зменшити його розмір. Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн заперечує з огляду на їхню неспівмірність зі складністю справи відповідно до ст. 137 ЦПК України, підтримую в повному обсязі. Крім того, позивач станом на дату цього заперечення не надав жодних доказів на підтвердження факту та розміру понесених витрат на правничу допомогу (договору, акта наданих послуг, розрахунку вартості послуг), що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України є обов`язковою умовою для їх стягнення.

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд дослідивши матеріали справи, доводи учасників справи, дійшов наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ «Новоорловська-22» заборгованості за внесками та обов`язковими платежами співвласників об`єднання в розмірі 5810 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №0.0.4979292210.1 від 23.07.2026 року ОСОБА_1 сплатила на користь ОСББ «Новоорловська-22» 6391,00 грн із призначенням платежу - внесок на утримання будинку. Отже, заборгованість, стягнення якої є предметом позову, погашена відповідачем 23.07.2026 року, тобто після відкриття провадження у справі ухвалою суду від 22.07.2026 року.

Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1, 3 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Таким чином, враховуючи, що відповідач задовольнив заявлені позивачем вимоги після пред`явлення позову, внаслідок чого позивач відмовився від позову, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Разом з тим, суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 3328 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (частина друга статті 255 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

При зверненні до суду з позовом ОСББ «Новоорловська-22» сплатило судовий збір у розмірі 3328,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 129 від 12.05.2026 року (а.с.9).

Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 142 ЦПК України та ту обставину, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого ним судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до чч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 12.05.2026 року, укладеного між АО «Погрібної Ольги та Патики Андрія» та ОСББ «Новоорловська-22»; платіжної інструкції №128 від 12.05.2026, призначення платежу: оплата за проф. правн. доп. по дог. від 05.05.2026 р.№1 (а.с. 12-14).

Зокрема, АО «Погрібної Ольги та Патики Андрія» надано обсяг правової допомоги позивачу у вигляді складання та подачі позовної заяви щодо стягнення заборгованості зі сплати внесків та обов`язкових платежів співвласників, вартість якої визначено у розмірі 4 000 грн, відповідно до п. 3.1 Договору.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 4 000,00 грн, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об`єднанням обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому зазначені судові витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 133, 137, 142, 206, 255, 258-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти відмову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новоорловська- 22» від позову.

Провадження у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новоорловська- 22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам та обов`язковим платежам співвласників об`єднання за період з жовтня 2024 року по травень 2026 року закрити в зв`язку із відмовою позивача від позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новоорловська- 22» (код ЄДРПОУ 45532293, місцезнаходження: 49035, м.Дніпро, вул. Новоорловська, буд.22), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 7328 (сім тисяч триста двадцять вісім) гривень 00 коп.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк із дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г. В. Дорошенко