МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2026 р. Справа №370/3246/25
Провадження № 2/370/1138/25
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Косенко А.В.,
із секретарем судового засідання Зозулею Я.А.,
за участю:
представника позивача Богданчук О.В.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини,
в с т а н о в и в :
Адвокат Богданчук Олександра Володимирівна, діючи в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач), звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), зазначивши третьою особою: Службу у справах дітей Макарівської селищної ради про визначення місця проживання дітей з батьком та встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей, в якому вказала, що позивач із відповідачкою з 08.03.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.10.2024 року у справі №370/2181/24 було розірвано. У шлюбі у них народилося двоє доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільні діти на протязі останніх двох років постійно проживають разом із батьком та перебувають на постійному його утриманні.
Також представник зазначила, що до розірвання шлюбу, так і після, позивач сам виховує доньок, забезпечує матеріально, піклується про їхній стан здоров?я, здобуття освіти, розвиток, для дітей завжди створюються всі належні умови в будинку, в якому разом проживають. Доньки ОСОБА_5 та Євгенія навчаються в Макарівському ліцеї №1 Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області.
Враховуючи фактичні обставини, які склались за останні роки, а саме: відповідачка проживає окремо від сім?ї, самоусунулася від прийняття участі у вихованні дітей, їх матеріальному забезпеченні, дітей самостійно виховує та утримує батько, тому позивач вважає за необхідне визначити місце проживання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ним для найкращих інтересів дітей для забезпечення їх розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним, а також для забезпечення належних умов для морального, духовного та фізичного розвитку спільних дітей.
Разом з тим, позивач стверджує, що створив всі належні умови для виховання та розвитку доньок: піклується про їх здоров?я, забезпечує всім необхідним, дбає про них, створює належні умови для морального, духовного та фізичного розвитку дітей у їх найкращих інтересах. При цьому, не перешкоджає і, не має наміру перешкоджати відповідачці в здійсненні її прав та обов?язків щодо спільних дітей.
Враховуючи викладене, позивач просив суд:
- визначити місце проживання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- встановити факт перебування неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 03.11.2025 року (а.с.34-35) позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2025 року, яке неодноразово відкладалось. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України; встановлено строк для подання письмових пояснень третьою особою. Також вказаною ухвалою суду зобов`язано Службу у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області у порядку ч. 5 ст. 19 СК України, надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, який надійшов до суду 17.02.2026 року та приєднаний до матеріалів справи (а.с.58-62).
02.03.2026 року до суду надійшла заява представника позивача, адвоката Богданчук О.В. про відмову позивача від позову в частині визначення місця проживання неповнолітніх дітей з батьком, а саме: визначити місце проживання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 02.03.2026 року (а.с.74-75) прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог про визначення місця проживання дітей з батьком, а провадження у справі в цій частині закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Також вказаною ухвалою суду зобов`язано Службу у справах дітей Макарівської селищної ради у порядку ч. 5 ст. 19 СК України, надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору, а саме: про факт перебування двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на самостійному вихованні і утриманні батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які проживають разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання вимог ухвали суду від 02.03.2026 року від Служби у справах дітей Макарівської селищної ради 24.04.2026 року до суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що ними було здійснено виїзд за вказаною у позовній заяві адресою проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 : АДРЕСА_1 . В ході виїзду обстежено умови проживання, про що складено відповідний акт обстеження умов проживання. Зі слів батька, обидві доньки проживають разом із ним, а мати ОСОБА_6 проживає окремо, з дітьми спілкується, має довірливі відносини, купує речі за необхідності. Також здійснено виїзд за місцем проживанням матері дітей ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Зі слів жінки, вона проживає окремо від дітей. Діти з весни 2024 року проживають разом із батьком в с. Плахтянка. ОСОБА_1 має гарні стосунки з доньками. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 гостюють у матері, в свою чергу вона відвідує їх за місцем проживання батька. ОСОБА_6 підтримує гарні відносини з чоловіком. Діти проживають із батьком за згодою обох батьків, між батьками відсутній спір.
Разом з тим, Служба у справах дітей вказує, що неповнолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не перебувають на обліку Служби у справах дітей Макарівської селищної ради, не мають статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, та не перебувають під опікою/піклуванням. ОСОБА_1 не позбавлена батьківських прав, мати виконує свої батьківські обов?язки, не ухиляється від їх виконання по відношенню до своїх доньок. Проживання матері окремо від дітей не припиняє її батьківські обов?язки та не означає, що діти виховуються і утримуються виключно батьком. ОСОБА_6 не позбавлена можливості брати участь у вихованні, навчанні, утриманні своїх дітей. Вона підтримує гарні стосунки з дітьми та батьком дітей, між ними відсутній спір. Тому, надання висновку про встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей є неможливим, оскільки не належить до повноважень та компетенції Служби у справах дітей, оскільки між батьками відсутній спір щодо дітей. Також ними було долучено копію акту обстеження умов проживання сім`ї від 16.12.2025 року, який приєднаний до матеріалів справи (а.с.85-87).
Ухвалою суду від 24.04.2026 року (а.с.90) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 08.06.2026 року, яке було відкладене на 08.09.2026 року.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Богданчук О.В. відмовилася від позову в частині встановлення факту самостійного утримання та виховання батьком доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки остання досягла повноліття, і така відмова була прийнята судом. В решті позовних вимог, представник підтримала в повному обсязі та просила задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги визнала в повному обсязі та не заперечувала проти їх задоволення. Разом з тим, вказала, що оскільки матеріальне становище батька дітей набагато краще ніж її, спільні діти за їх згодою проживають вже більше двох років з ним. З доньками відповідачка спілкується постійно, проте вони повністю перебувають на його утриманні, аліменти з неї не стягуються.
Представник Служби у справах дітей Макарівської селищної ради через канцелярію суду направив клопотання, в якому просить розглядати справу за їх відсутності (а.с.106).
Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 08.03.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Макарівського районного суду Київської області від 29.10.2024 року у справі №370/2181/24 було розірвано (а.с.11).
За час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.09.2008 року (а.с.12), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.02.2011 року (а.с.14).
Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями наступних документів, що містяться в матеріалах справи: паспорта позивача серії НОМЕР_3 , виданого 03.06.1998 року Макарівським РВ ГУ МВС України в Київській області (а.с.7); витягу з реєстру Макарівської територіальної громади №2025/010176946 від 25.07.2025 року (а.с.15).
Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 01.04.2008 року, з 30.05.1989 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9).
Із характеристики виданої на ОСОБА_4 , ученицю 8-Б класу Макарівського ліцею №1 Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області встановлено, що ОСОБА_4 навчається в Макарівському ліцеї з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована працелюбна учениця. На уроках уважна, активна, завжди виконує домашнє завдання, виявляє велику зацікавленість до навчання. Швидко та ґрунтовно засвоює навчальний матеріал. Учениця має добре розвинену пам?ять, вільно переключається з одного виду діяльності на інший, вміє зосереджуватись на суттєвих фактах. Має здібності до вивчення багатьох предметів. Євгенія організована, має навички самостійної роботи. Досить добре висловлює власну думку усно та письмово, доводить її, при цьому демонструючи багатий словниковий запас. Пізнавальні здібності виявляються в допитливості, любить спостерігати та експериментувати. До виконання громадських доручень ставиться дуже відповідально. Була обрана лідером класу. Завжди бере активну участь у громадському житті класу, школи, у роботі учнівського самоврядування, у культмасових заходах. Дівчина скромна, стримана, врівноважена, розсудлива, дисциплінована, самостійна, вміє контролювати себе, має дуже добрі організаторські здібності. Впевнена у своїх силах, має почуття власної гідності. Завжди прагне до поставленої мети, все намагається зробити якісно, переробляє, якщо не вийшло. Характерне зростання творчої активності. Має велику повагу серед учителів. Завжди навколо неї дуже багато друзів. ОСОБА_7 виховується в родині, де відповідально ставляться до виховання та навчання дитини. Вдома створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини, здійснюється контроль за успішністю та поведінкою дочки. Батьки завжди підтримують тісний зв?язок зі школою, класним керівником, постійно відвідували батьківські збори та шкільні заходи (а.с.18).
Відповідно до довідки №127, виданої 26.06.2025 року Макарівським ліцеєм №1 Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, батько учениці ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 безпосередньо цікавиться успіхами своєї дитини у навчанні, контролює виконання домашніх робіт, відвідує батьківські збори, бере участь у житті школи, привозить і забирає дитину зі школи (а.с.19).
Згідно акту обстеження про факт підтвердження постійного проживання та володіння, складеного 02.10.2025 року депутатом Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області Новіцькою Т.В., у присутності ОСОБА_2 , ОСОБА_8 (мама ОСОБА_9 , власник житлового будинку), а також свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що останні підтвердили факт постійного проживання ОСОБА_2 з його двома неповнолітніми доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які на протязі останніх півтора року, а саме з квітня 2024 року і по даний час проживають разом із батьком та знаходяться на його повному утриманні. Разом з ними проживає мама позивача та бабуся дівчаток - ОСОБА_8 . З початку 2024 року, відповідачку яка є матір`ю дітей не бачили ні з дітьми, ні в житловому будинку, а ні в селі Плахтянка близько двох років. Особистих речей ОСОБА_1 в будинку не виявлено. Також в акті зазначено про те, що позивач самостійно виховує дітей, забезпечує всім необхідним, дітей відвозить у школу в селище Макарів, створює всі належні умови для проживання, навчання, відпочинку, підготовки уроків (а.с.20).
З Акту обстеження умов проживання, проведеного 16.12.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що позивач ОСОБА_2 разом із двома доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проживають в будинку загальною площею 100 м.2, який електрифікований та газифікований. В будинку чисто, тепло, житло оснащене меблями та побутовою технікою, продукти харчування наявні у достатній кількості. Для виховання та розвитку дітей створено всі умови, а саме: є окремі кімнати, ліжка для сну, столи для вивчення уроків, речі особистого вжитку, одяг та взуття по сезону, канцелярське приладдя, телефони, інтернет. Також позивачем було повідомлено Службі у справах дітей, що діти проживають з ним, при цьому мати проживає окремо, однак з доньками спілкується, купує їм речі за необхідності, має з ними довірливі стосунки (а.с.88).
Крім того, неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно поданої до суду письмової заяви, запевняє, що користуючись своїм правом передбаченим ст. 160 СК України, самостійно визначила своє місце проживання разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою вона проживає разом із старшою сестрою та батьком з яким склалися довірливі стосунки. Також стверджувала, що перебуває на повному матеріальному та побутовому утриманні свого батька, котрий забезпечує харчуванням, одягом, необхідними засобами для навчання, оплачує лікування та дозвілля, створює всі умови для гармонійного розвитку. При прийнятті рішення у справі просила врахувати її думку та офіційну позицію (а.с.70-72).
Відповідно до довідки, виданої директором Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» С. Заєць, ОСОБА_2 з 01.07.2025 року працює в Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на посаді пожежник-рятувальник на гасінні лісових пожеж (на сезон). Дохід з 01.07.2025 року по 31.08.2025 року склав 28560,00 грн (а.с.21).
Згідно характеристики, виданої 29.08.2025 року Філією «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ОСОБА_2 працює в Плахтянському лісництві Макарівського надлісництва Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» з 01.07.2025 року на посаді пожежного рятувальника на гасінні лісових пожеж Плахтянського лісництва Макарівського надлісництва. За час роботи зарекомендував себе відповідальним, дисциплінованим працівником, виконує виробничі завдання на належному рівні, в колективі користується повагою. З товаришами і колегами у відносинах рівний, доброзичливий. Дисциплінарних стягнень немає. Правил внутрішнього трудового розпорядку та умов трудового договору не порушує (а.с.22).
Із копії витягу з «Резерв+» від 01.09.2026 року (а.с.107), вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (Макарів) і має відстрочку від проходження військової служби до 26.12.2026 року (тип відстрочки: бронювання).
Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд виходить також з наступного.
Відповідно до ст. 315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частина перша ст. 319 ЦПК України зобов`язує суд у рішенні про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого зазначити мету встановлення факту.
Проте, суд критично відноситься до обґрунтування мети, з якою позивач просить встановити цей факт. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення.
Отже, слід дійти висновку, що позивач звернувся до суду з метою закріплення факту, який ніким не оспорюється та не ставиться під сумнів. На думку суду, встановлення факту самостійного виховання позивачем дитини не породжує ті юридичні наслідки, про які зазначено в позові, та від встановлення судом таких фактів не залежить виникнення, зміна особистих його прав як батька, про які він зазначив у позові.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини (стаття 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною першою статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, за яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена в частині першій статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.
Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України невідчужуваність сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22.
Водночас суд звертає увагу на актуальну правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.03.2026 у справі №487/11354/24. Касаційний цивільний суд наголосив, що саме по собі проживання матері окремо від дитини та її обмежена участь у вихованні не означає автоматичного усунення від виховання і не є достатньою підставою для встановлення факту самостійного виховання дитини батьком. Для задоволення позову необхідним є доведення обставин свідомого та умисного ухилення матері від виконання своїх обов`язків, а суду не надано жодних доказів того, що відповідач об`єктивно позбавлена можливості чи права брати участь у житті доньки.
Подібний висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 09 грудня 2025 року у справі №307/4851/22, від 28 січня 2026 року у справі №947/37166/23, від 06 травня 2026 року у справі №725/9013/25, від 20 травня 2026 року у справі №725/6080/25.
Відповідно до статей 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Верховний Суд уже зауважував, що встановлення певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (постанови Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі №482/2163/17, від 15 вересня 2021 року у справі №487/3126/17, від 07 лютого 2024 року у справі №569/18407/22, від 11 грудня 2024 року у справі №569/2642/23).
Матеріали справи свідчать, що неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає разом з батьком, позивачем по справі, що сторонами не заперечується, однак вказана обставина жодним чином не підтверджує факт ухилення матері від участі у вихованні та утриманні дитини.
Ті обставини, що мати дитини проживає окремо, не свідчать про те, що позивач самостійно виховує дитину і не позбавляють матір дитини батьківських прав і не залишають дитину без материнського виховання.
Також позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що батько дитини самостійно несе витрати по її утриманню, так і доказів того, що матір дитини таких витрат не несе. Самі лише посилання позивача на вказані обставини не підтверджують факту самостійного утримання ним доньки. У випадку ухилення матері від обов`язку по утриманню дитини, позивач як батько неповнолітньої дитини не був позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про стягнення з матері дитини аліментів на її утримання.
Враховуючи, що нормами СК України закріплений обов`язок батьків виховувати та утримувати дитину, то відсутні підстави для встановлення у судовому порядку факту самостійного виховання та перебування дитини на утриманні позивача.
Як зазначалося вище, сімейні відносини базуються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Зазначені правові висновки стосовно дотримання принципу справедливості зробив Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №754/5841/17.
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників сімейних правовідносин, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/1).
Суд підкреслює, що відповідно до загальних засад цивільного судочинства, обов`язок доказування покладається на сторони, а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Висновок суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинен базуватися на стандарті переконливості. Наявні у справі матеріали та пояснення сторін свідчать лише про добровільний розподіл побутових і фінансових ролей між колишнім подружжям на даний час, проте не є переконливим доказом повного і безповоротного припинення материнських обов`язків ОСОБА_1 .
Водночас, навіть за умови того, що мати не бере участі у забезпеченні дитини та не надає матеріальної допомоги доньці, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачки аліментів на дитину.
Зважаючи на вище викладені обставини, суд не приймає визнання відповідачкою позову, оскільки таке визнання позову суперечить закону.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність необхідних та достатніх підстав для встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради про встановлення факту самостійного утримання та виховання дітей - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2026 року.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 43915184, адреса: 08001, Київська область, Бучанський район, с-ще Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 30.
Суддя А.В. Косенко