Рішення № 140686983 у справі № 370/3294/25 від 01.07.2026

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д. Ростовського, 35, смт Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Справа №370/3294/25

Провадження № 2/370/1150/25

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., із секретарем судового засідання Зозулею Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в селищі Макарів Київської області справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Макарівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (далі - відповідачі) про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно, в якому вказала, що вона є спадкоємицею житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_5 . Разом із нею спадкоємцями майна є двоє її братів - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, а спадкоємцями його майна є відповідачі у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Однак, під час оформлення права власності на земельну ділянку у 2025 році та внесення даних про успадкований об`єкт нерухомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо про те, що відповідно до архівних даних БТІ КП КОР «Київське БТІ» право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Належність ОСОБА_5 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 підтверджується довідкою про право особистої власності робітника або службовця на житловий будинок, виданої згідно із записом в погосподарській книзі виконавчого комітету Андріївської сільської ради народних депутатів за №299.

У зв`язку із відсутністю відомостей в архівних даних БТІ про успадкований об`єкт нерухомого майна та неможливістю внесення даних до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачка змушена звернутися до суду із даним позовом.

На підставі викладеного, позивачка просила суд: визнати за нею в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 5000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який загалом складається з житлового будинку загальною площею 75,2 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м., з погрібом, сараєм, навісом, туалетом, колонкою, колодязем інженерних мереж, огорожею.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 11.11.2025 року (а.с.37-38) позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2026 року, яке в подальшому було відкладено на 25.02.2026 року. Також встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року (а.с.66-67) у порядку вимог ст. 84 ЦПК України, витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 8) належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 (оформлювалася державним нотаріусом Макарівської державної нотаріальної контори Дзюбою Н.М.).

На виконання вимог ухвали суду від 25.02.2026 року, копія спадкової справи №6 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 надійшла до суду 24.03.2026 року та приєднана до матеріалів справи (а.с.76-90).

Ухвалою суду від 10.04.2026 року (а.с.109-110) у порядку вимог ст. 84 ЦПК України, витребувано від приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк Л.Г. (33001, м. Рівне, вул. П. Могили, 22б, тел. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) належним чином засвідчену копію спадкової справи №40/2017 заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Витребувані докази надійшли до суду 08.05.2026 року (а.с.122-161), які приєднані до матеріалів справи.

Також від представника позивачки, адвоката Ткаченко Н.В. 10.04.2026 року (а.с.100-106) та 12.05.2026 року (а.с.162-168) до суду надійшли клопотання про долучення доказів, які прийняті судом та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року (а.с.178) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 01.07.2026 року.

У судове засідання 01.07.2026 року учасники справи не прибули. Представник позивачки, адвокат Ткаченко Н.В., подала до суду заяву про розгляд справи за її та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с.190).

Згідно із заявою ОСОБА_2 від 08.04.2026 року, справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Клименко Д.Б., відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 у судовій справі №370/3294/25 визнає в повному обсязі, заперечень проти задоволення позову не має. Разом з тим, стверджує, що не заявляє майнових прав на успадковане після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 5000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також не претендує на визнання частки на право власності на нього (а.с.117).

Згідно із заявою ОСОБА_3 від 06.05.2026 року, справжність підпису якої засвідчено приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк С.Г., відповідачка позовні вимоги ОСОБА_1 у судовій справі №370/3294/25 визнає в повному обсязі, заперечень проти задоволення позову не має. Разом з тим, стверджує, що не заявляє майнових прав на майно у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 5000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , яке було успадковане після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 діда по батькові ОСОБА_5 , а також не претендує на визнання частки на право власності на нього (а.с.169).

Відповідач ОСОБА_4 , згідно поданої заяви до суду, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задовольнити, при цьому, заперечень проти позову не має (а.с.43).

Разом з тим, відповідачі згідно поданих заяв, просили слухати справу за їх відсутності (а.с.43, 45, 56).

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 73 років помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 15.11.1985 року (а.с.80).

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 відкрилася спадщина за законом, до складу якої увійшов жилий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями майна за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 є його діти позивачка у справі ОСОБА_1 (а.с.82-83), ОСОБА_2 (а.с.81) та ОСОБА_6 (а.с.84), що прийняли спадщину після його смерті, оскільки у встановлений законом строк, звернулися до Макарівської державної нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини, де і була заведена спадкова справа №6 (а.с.77-89). Інших спадкоємців судом не встановлено.

Як вбачається із матеріалів вказаної спадкової справи, спадкоємці майна померлого ОСОБА_5 , згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Макарівської державної нотаріальної контори Дзюбою Н.М. 17.05.1986 року, зареєстрованого в реєстрі за №1002, успадкували жилий будинок з надвірними будівлями, жилою площею 30,0 кв.м., що знаходиться в селі Андріївка Макарівського району Київської області, належний спадкодавцю на підставі запису в погосподарській книзі виконкому Андріївської сільської ради за №299. Вказане свідоцтво про право на спадщину підлягало реєстрації у виконкомі Андріївської сільської ради (а.с.7).

При цьому, з довідки про право особистої власності робітника або службовця на жилий будинок, що видається в зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину на будинок або його частину, виданої 29.11.1985 року виконкомом Андріївської сільської Ради народних депутатів, встановлено, що ОСОБА_5 на підставі запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Андріївської сільської Ради народних депутатів за №299, належить на праві особистої власності жилий будинок АДРЕСА_2 (а.с.8).

Однак, під час оформлення права власності на земельну ділянку у 2025 році та внесення даних про успадкований об`єкт нерухомості до державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці стало відомо про те, що відповідно до архівних даних БТІ КП КОР «Київське БТІ» право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Разом з тим, судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02.10.2016 року (а.с.14).

Спадкоємцями майна за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 є його діти, відповідачі у справі ОСОБА_3 (а.с.15, 16) та ОСОБА_4 (а.с.15-зворот), які спадщину прийняли, оскільки у встановлений законом строк, звернулися до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дацюк Л.Г. із відповідними заявами про прийняття спадщини, де і була заведена спадкова справа №40/2017 (а.с.123-160). Інших спадкоємців судом не встановлено.

З матеріалів вказаної вище спадкової справи №40/2017 встановлено, що належна ОСОБА_6 частка спірного житлового будинку не увійшла до складу спадщини після його смерті, оскільки не була належним чином зареєстрована. Вказане також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 31.07.2017 року №93263664 (а.с.147-148).

Згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.05.2026 року №476811165, відомості щодо права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 - відсутні (а.с.168).

Згідно копії архівної довідки №Мк0625016 від 16.07.2025 року КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації», встановлено, що станом на 31.12.2012 року, право власності на об`єкт нерухомого майна - домоволодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) АДРЕСА_1 - не зареєстровано. Реєстровий №, відомості щодо зміни адреси - відсутні, реєстраційний номер РПВН - не зареєстровано (а.с.9-зворот).

Рішенням сесії Андріївської сільської ради №31-02-ХХІV від 30.10.2002 року «Про перейменування центральної вулиці» центральну вулицю в селі Андріївка перейменовано з Садової (раніше вулиця Леніна) на вулицю Меля Олексія Михайловича, що підтверджується довідкою №269, виданою 03.10.2025 року Макарівською селищною радою (а.с.9).

Відповідно до експертного висновку №056/547-n, наданого 04.04.2026 року Українським бюро лінгвістичних експертиз, з практики лінгвістичних експертиз відомі непоодинокі випадки ідентифікації орфографічно відмінних форм прізвища, що виникли в ході міжмовних (здебільшого українсько-російських) перетворень. Найчастіше це прізвища, які мають виразні ознаки спорідненості в українській, російській та інших слов?янських мовах. Етимологічна реконструкція прізвища з прозорою внутрішньою формою та сплутування форм прізвища, що походять від національних варіантів того ж особового імені (на зразок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), належать до найбільш поширених відхилень від чинних правил міжмовного перетворення. Прізвище ОСОБА_13 походить від особового імені ОСОБА_14 . Під впливом російської мови виник субнормативний український запис цього прізвища - ОСОБА_15 . Запис прізвища російською мовою у формі ОСОБА_16 виник як наслідок його етимологічної реконструкції за аналогією із зазначеними вище прикладами. Лінгвістична ідентифікація записів такого типу базується на їх співвіднесенні з типовими девіаціями в практиці документування власних назв, зумовленими зазначеними вище причинами. З урахуванням зазначеного українські записи прізвища ОСОБА_13 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ; довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, запис ОСОБА_1 ) й ОСОБА_17 (свідоцтво про право на спадщину за законом, запис ОСОБА_18 ) та російський запис ОСОБА_19 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_20 ) у документах, наданих для експертизи, є ідентичними (а.с.106).

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу від 01.08.2022 року, до складу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , входить: житловий будинок (літера А) загальною площею 75,2 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м., який складається: передпокій - 12,7 кв.м.; житлова кімната - 19,2 кв.м.; житлова кімната - 7,9 кв.м.; кухня - 10.0 кв.м.; житлова кімната - 6.9 кв.м.; І веранда - 5,4 кв.м.; ІІ кухня - 13,1 кв.м.; господарські будівлі та споруди: (а1) веранда; (а2) прибудова; ганок; ганок; (Б) погріб; (б1) вхід в погріб; (В) сарай; (Г) навіс; (Д) туалет; №1 - колонка; №2 - колодязь інженерних мереж; №3 - огорожа; №4 - хвіртка; №5 - ворота. Разом з тим, повідомляється, що зміна площі відбулась внаслідок перерахунку площ після уточнення лінійних розмірів згідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна від 24.05.2001 року №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.12.2018 року за №1442/32894 (а.с.10-13).

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються зокрема нормами Цивільного кодексу УРСР 1963 року (далі - ЦК УРСР, що діяв на момент відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 ), та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно положень ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст. 525 Кодексу).

Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом (ст. 524 ЦК УРСР).

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР).

Для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ст. 548 ЦК УРСР).

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Згідно ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.

Відповідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 07.02.2018 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 100 ЦК УРСР, яка була чинною на час смерті ОСОБА_5 , в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.

Чинне на той час законодавство не передбачало обов`язкової державної реєстрації права власності на жилий будинок і не пов`язувало виникнення права власності на жилий будинок з фактом такої реєстрації.

Виходячи зі змісту пунктів 10-13 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства Української РСР, оформлення права власності на жилий будинок здійснювалось виключно за заявою зацікавлених осіб у випадку відсутності правовстановлюючих документів. Встановлення факту належності жилого будинку здійснювалося на підставі огляду будинку та шляхом одержання відомостей від громадян, які проживають у будинку та у сусідніх будинках (пункт 12 Інструкції).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Тобто, набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

В свою чергу відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

В рішенні ЄСПЛ у Справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року) Суд виклав основні ознаки принципу «належного урядування», відповідно до якого державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Надані позивачкою докази свідчать про те, що як УРСР, так і держава Україна як її правонаступник, визнають факт належності на праві власності ОСОБА_5 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, зазначається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тож, приймаючи визнання відповідачами позову, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 206, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці площею 5000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , який загалом складається з житлового будинку загальною площею 75,2 кв.м., житловою площею 34,0 кв.м., з погрібом, сараєм, навісом, туалетом, колонкою, колодязем інженерних мереж, огорожею.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2026 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_6 .

Суддя А.В. Косенко