16.10.2026 Справа № 756/13394/26
Справа № 756/13394/26
Провадження № 2/756/9778/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючий суддя Шролик І.С.,
секретар судового засідання Дулина В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позовних вимог
Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал`звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит № 102835486 від 28.03.2024 у розмірі 77 456 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено в електронній формі договір про споживчий кредит, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн. Відповідач зобов`язання з повернення кредиту, сплати процентів і комісії не виконав. 29.08.2024 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право вимоги за цим договором.
Заборгованість відповідача становить 77 456 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом, 63 696 грн - заборгованість за процентами, 1760 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту, 4000 грн - неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.
Рух справи
Ухвалою судді від 07.08.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про емітування платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я відповідача та про зарахування на неї кредитних коштів у розмірі 8000 грн від ТОВ «Мілоан» у період з 28.03.2024 по 04.04.2024.
На виконання ухвали суду до суду 01.10.2026 надійшла відповідь АТ КБ «ПриватБанк».
01.10.2026 справа зната з розгляду та призначена на 16.10.2026.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; відзив на позов не подав. Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що 28.03.2024 між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 102835486 (індивідуальна частина), який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 276700 о 19 год 14 хв 28.03.2024.
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» від 02.06.2026 з інформаційно-телекомунікаційної системи товариства одноразовий ідентифікатор 276700 для підписання договору надіслано позичальнику 28.03.2024 о 19 год 14 хв у формі смс на номер телефону НОМЕР_2 , який зазначено в договорі як номер позичальника.
За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 8000 грн (п. 1.2 договору) загальним строком на 345 днів з 28.03.2024 (п. 1.3 договору), з датою остаточного погашення заборгованості 08.03.2025 (п. 1.4 договору), а позичальник - повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів (п. 1.1 договору).
Комісія за надання кредиту становить 1840 грн, нараховується одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1, 2.2.2 договору). Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 730,00% річних, протягом решти строку кредитування - за стандартною ставкою 912,50% річних від фактичного залишку кредиту (п. 1.5.2, 1.5.3 договору). Денна процентна ставка за договором становить 2,04% (п. 1.5 договору). Проценти нараховуються з дня, наступного за днем надання кредиту, по дату остаточного погашення заборгованості включно; після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється (п. 2.2.2, 2.2.3 договору).
Додатком № 1 до договору є графік платежів, яким передбачено 23 платежі з 12.04.2024 по 08.03.2025.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 (п. 2.1 договору).
У разі прострочення повернення кредиту кредитодавець має право нараховувати проценти за ставкою 1825% річних як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України (п. 4.2 договору).
Кредитодавець має право відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника (п. 3.2.6 договору).
Відповідно до платіжного доручення № 85795593 від 28.03.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 8000 грн на картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 102835486».
Згідно з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» на платіжну картку № НОМЕР_1 зараховано кредитні кошти у розмірі 8000 грн від ТОВ «Мілоан».
Як вбачається з відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 102835486, 12.04.2024 відповідач сплатив 2400 грн процентів та 80 грн комісії за надання кредиту, після чого платежів не здійснював.
29.08.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т, за яким кредитор передав новому кредитору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників. Договір підписано сторонами кваліфікованими електронними підписами в сервісі «Вчасно» 29.08.2024.
Згідно з витягом з реєстру боржників № 2 до договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т від 29.08.2024 позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 102835486 від 28.03.2024 із загальною сумою заборгованості 39 256 грн, з яких 8000 грн - за кредитом, 25 496 грн - за процентами, 1760 грн - за комісією за надання кредиту, 4000 грн - неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.
Згідно з розрахунком заборгованості позивача за період з 28.03.2024 по 08.03.2025 позивач після відступлення права вимоги нараховував проценти за користування кредитом по 200 грн щоденно з 30.08.2024 по 08.03.2025, а всього 38 200 грн. Станом на 08.03.2025 заборгованість відповідача становить 77 456 грн, з яких 8000 грн - за кредитом, 63 696 грн - за процентами, 1760 грн - за комісією за надання кредиту, 4000 грн - неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За таких обставин договір про споживчий кредит № 102835486 від 28.03.2024, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, є укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» виконало свій обов`язок з надання кредиту, перерахувавши 8000 грн на картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк». Відповідач кредит у встановлений договором строк не повернув. Право вимоги за договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення прав вимоги № 111-МЛ/Т від 29.08.2024, тобто в межах строку кредитування, а тому позивач набув права нараховувати договірні проценти до кінця строку кредитування на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 8000 грн.
Комісія за надання кредиту у розмірі 1840 грн є разовою платою за надання кредиту, передбаченою п. 1.5.1 договору та включеною до загальних витрат за споживчим кредитом відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». З урахуванням сплачених відповідачем 80 грн, заборгованість за комісією становить 1760 грн і підлягає стягненню.
Вирішуючи вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 63696 грн, суд враховує, що проценти нараховані по 08.03.2025, тобто в межах визначеного п. 1.3, 1.4 договору строку кредитування, після спливу якого нарахування не здійснювалося.
Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Відповідно до п. 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Зазначений Закон від 22.11.2023 № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023. Отже, максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5% у період з 24.12.2023 по 22.04.2024, 1,5% - у період з 23.04.2024 по 20.08.2024, 1% - з 21.08.2024.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір № 102835486 укладено 28.03.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX. Стандартна процентна ставка 912,50% річних, визначена п. 1.5.3 договору, становить 2,5% на день, а денна процентна ставка, визначена п. 1.5 договору, - 2,04%, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений законом з 23.04.2024. Тому умови договору в частині розміру процентів, що перевищує встановлений законом максимум, є нікчемними, і суд самостійно визначає розмір процентів за максимальною денною процентною ставкою в межах заявленого позивачем періоду.
За період з 29.03.2024 по 22.04.2024 (25 днів) кредитодавець нарахував 4400 грн процентів (160 грн х 15 днів + 200 грн х 10 днів), що не перевищує максимального розміру 2,5% на день (8000 грн х 2,5% х25 днів = 5000 грн), а тому проценти за цей період становлять 4400 грн.
За період з 23.04.2024 по 20.08.2024 (120 днів) проценти не можуть перевищувати 14400 грн (8000 грн х 1,5% х 120 днів).
За період з 21.08.2024 по 08.03.2025 (200 днів) проценти не можуть перевищувати 16000 грн (8000 грн х 1% х 200 днів).
Отже, за весь строк кредитування проценти за користування кредитом становлять 34800 грн (4400,00 + 14 400,00 + 16 000,00).
З урахуванням сплачених відповідачем 12.04.2024 процентів у розмірі 2400 грн з відповідача підлягають стягненню проценти за користування кредитом у розмірі 32 400 грн. У стягненні процентів у розмірі 31 296 грн (63 696,00 - 32 400,00) слід відмовити.
Щодо вимог про стягнення 4000 грн неустойки та/або процентів за порушення грошового зобов`язання суд зазначає таке.
Як вбачається з відомості про щоденні нарахування та погашення, вказана сума нарахована первісним кредитором з 28.04.2024 на підставі п. 4.2 договору як проценти за порушення грошового зобов`язання за ставкою 1825% річних, тобто як інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Оскільки проценти за порушення грошового зобов`язання нараховані за прострочення, що мало місце в період дії воєнного стану, відповідач звільнений від їх сплати, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 102835486 від 28.03.2024 у розмірі 42 160 грн, з яких: 8000 грн - заборгованість за кредитом, 32 400 грн - заборгованість за процентами, 1760 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг № Д/28604 від 15.07.2026 та детальний опис наданих послуг, згідно з якими адвокат надав послуги загальним обсягом 6 год 30 хв вартістю 8000 грн. Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подав.
З урахуванням часткового задоволення позову (54,43% заявлених вимог) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4354,47 грн (8000 грнх 42 160,00 / 77 456,00).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1449,17 грн (2662,40 грн х 42 160,00 / 77 456,00).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102835486 від 28.03.2024 у розмірі 42 160 грн, судовий збір у розмірі 1449,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4354,47 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ірина ШРОЛИК