16.10.2026 Справа № 756/12606/26
Справа № 756/12606/26
Провадження № 2/756/9416/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позовних вимог
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98216395000 від 10.10.2021 у розмірі 46 478,29 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.10.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 43 216,77 грн для придбання товару. Відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту та сплати платежів належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 46 478,29 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 32 216,77 грн та заборгованості за комісією - 14 261,52 грн. 26.04.2023 АТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за зазначеним кредитним договором на підставі договору факторингу № 240. Відповідач заборгованість новому кредитору не погасив.
Рух справи
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.
Ухвалою судді від 24.07.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; перше судове засідання призначено на 01.09.2026.
14.09.2026 представник відповідача - адвокат Філатова О.С. подала відзив на позовну заяву, в якому просила застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову повністю. Відповідач проти позову заперечував. У відзиві зазначив, що до позовної заяви не додано доказів відкриття відповідачу карткового рахунку та його згоди на відкриття такого рахунку; наявна в матеріалах справи виписка не містить підпису та печатки банку і не підтверджує зарахування коштів саме на рахунок відповідача; позивач не навів розрахунку, з якого можна встановити підстави і порядок нарахування заборгованості за тілом кредиту та комісією в сумі 14 261,52 грн; до позовної заяви не додано акта приймання-передачі прав вимоги з реєстром боржників, у якому зазначено відповідача, а також доказів надіслання відповідачу досудової вимоги. Крім того, відповідач вважає, що позовна давність, перебіг якої почався з дня укладення договору 10.10.2021, сплила 10.10.2024.
23.09.2026 представник позивача - адвокат Усенко М.І. подав письмові пояснення щодо відзиву, в яких зазначив, що укладення кредитного договору, надання кредитних коштів і наявність заборгованості підтверджуються кредитним договором з додатками, випискою за кредитним договором і розрахунком заборгованості; відповідач частково виконував зобов`язання за договором; щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 2,75% від суми кредиту передбачена Додатком № 1 до договору; перехід права вимоги підтверджується договором факторингу, витягом з реєстру боржників, актом приймання-передачі та платіжною інструкцією; кінцевий строк повернення кредиту - 10.04.2023, а перебіг позовної давності зупинявся на період дії воєнного стану, тому позовну давність не пропущено. Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності його представника.
01.10.2026 судове засідання знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні.
У судове засідання 16.10.2026 сторони та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві та письмових поясненнях просив розглядати справу за його відсутності.
Встановлені фактичні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 10.10.2021 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 98216395000, підписаний обома сторонами. Укладенню договору передували анкета-заява відповідача на надання споживчого кредиту від 10.10.2021 та паспорт споживчого кредиту, також підписані відповідачем.
За умовами договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 43 216,77 грн без застави (п. 3.1 договору) для особистих потреб, а саме: 38 594,75 грн - на придбання товару (сантехніки) шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника платіжних документів ТОВ «Епіцентр К»; 3 722,02 грн - на оплату страхового платежу за договором добровільного страхування позичальника, укладеним з ПрАТ «СК «Кардіф»; 900 грн - на оплату разової комісії за надання послуг з управління кредитом при отриманні (встановленні) кредиту (п. 3.3 договору).
Позичальник зобов`язався повертати кредит, плату за кредит та інші платежі відповідно до Графіка платежів, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 10.04.2023 (п. 3.6 договору). Розмір ануїтетного платежу становив 2 401 грн з моменту укладення договору до 11.04.2022, з 12.04.2022 - 3 590 грн (п. 3.7 договору); ануїтетний платіж сплачується щомісячно до 10 числа включно (п. 3.8 договору).
Процентна ставка за договором встановлена в розмірі 0,00001% річних (п. 3.9 договору). Позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов договору та додатків до нього (п. 3.12 договору).
Додатком № 1 до договору передбачено, зокрема, щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 2,75% від суми наданого кредиту, яка включається до суми ануїтетного платежу починаючи з 12.04.2022. Паспортом споживчого кредиту розмір цієї комісії визначено як 1 188,46 грн на місяць. Ні договір, ні Додаток № 1 до нього не містять переліку послуг, які банк надає позичальнику за щомісячну комісію за управління кредитом.
Виконання банком обов`язку з надання кредиту підтверджується випискою АТ «Укрсиббанк» за кредитним договором № 98216395000 за період з 10.10.2021 по 26.04.2023, з якої вбачається, що 11.10.2021 банк здійснив операції з надання кредиту. згідно з угодою № 98216395000 від 10.10.2021 на суму 39 494,75 грн, з якої утримано разову комісію в сумі 900 грн, та на суму 3 722,02 грн, тобто на загальну суму 43 216,77 грн, що відповідає п. 3.1, 3.3 договору.
Факт придбання товару за рахунок кредиту підтверджується також наданими позивачем копіями листа на придбання товару, рахунку та фіскального чека про оплату товару.
Зі змісту зазначеної виписки вбачається, що відповідач у період з листопада 2021 року по травень 2022 року вносив платежі в погашення заборгованості за кредитом, після чого платежі припинив.
Внаслідок цього заборгованість за тілом кредиту станом на 26.04.2023 становила 32 216,77 грн (43 216,77 грн - 11 000 грн погашених коштів). Водночас банк нарахував відповідачу щомісячну комісію за управління кредитом 12 разів по 1 188,46 грн, що разом становить 14 261,52 грн.
26.04.2023 між АТ «Укрсиббанк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 240, за умовами якого клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників за первинними договорами, визначені в Реєстрі боржників (п. 2.1, 2.2 договору факторингу).
Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 240 від 26.04.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98216395000 від 10.10.2021 у загальному розмірі 46 478,29 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованість відповідача станом на дату подання позову становить 46 478,29 грн, з яких: тіло кредиту - 32 216,77 грн, відсотки - 0 грн, комісія - 14 261,52 грн.
10.07.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» склало на адресу відповідача досудову вимогу вих. № 22676681 про погашення заборгованості в сумі 46 478,29 грн, у якій повідомило про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Доказів погашення заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.
Застосовані норми законодавства
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України). Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції, чинній на час укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (ч. 5 ст. 216 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України (у редакції, чинній з 07.05.2022) було встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У редакції, чинній з 30.01.2024, зазначений пункт передбачав, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено на підставі Закону України № 4434-IX від 14.05.2025.
Мотиви та висновки суду
Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що укладення між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 кредитного договору № 98216395000 від 10.10.2021 і надання відповідачу кредиту в розмірі 43 216,77 грн доведено належними та допустимими доказами.
Доводи відповідача про недоведеність відкриття йому карткового рахунку та зарахування кредитних коштів саме на його рахунок суд відхиляє, оскільки за умовами п. 3.3 договору кредит надавався не на картковий рахунок, а шляхом оплати банком з позичкового рахунку позичальника вартості товару, страхового платежу та разової комісії. Відкриття карткового рахунку за п. 4.1 договору було лише можливістю, що потребувала окремої Індивідуальної угоди, і не є підставою позовних вимог. Перерахування кредитних коштів на виконання договору відображено у виписці за кредитним договором, яка містить найменування банку, номер договору, прізвище позичальника, дати, зміст і суми операцій. Відсутність на виписці підпису та печатки банку не спростовує відображених у ній операцій, оскільки відповідач факту укладення договору й отримання товару не заперечив, а здійснювані ним протягом листопада 2021 року - травня 2022 року платежі на погашення кредиту свідчать про отримання кредиту. Доказів, які б спростовували дані виписки, відповідач не надав.
Доводи відповідача про відсутність доказів переходу права вимоги спростовуються наявними в матеріалах справи договором факторингу № 240 від 26.04.2023, витягом з Реєстру боржників, актом приймання-передачі Права Вимоги від 26.04.2023 та платіжною інструкцією про оплату ціни відступлення. Ці докази у сукупності підтверджують, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язанні відповідача за кредитним договором.
Посилання відповідача на недоведеність надіслання йому досудової вимоги не впливає на вирішення спору. Законом не передбачено обов`язкового досудового врегулювання спорів такої категорії. Доказів виконання відповідачем зобов`язання первісному кредитору після 26.04.2023 матеріали справи не містять.
За таких обставин вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32216,77 грн є доведеною. Розмір цієї заборгованості підтверджується випискою, відповідач розміру неповернутого тіла кредиту не спростував, власного розрахунку не надав.
Водночас суд погоджується з доводами відповідача в частині необґрунтованості нарахування заборгованості за комісією в розмірі 14 261,52 грн.
Заявлена позивачем заборгованість за комісією складається з 12 щомісячних нарахувань по 1 188,46 грн щомісячної комісії за управління кредитом, передбаченої Додатком № 1 до договору (2,75% від суми кредиту). Кредитний договір укладено 10.10.2021, тобто після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування». Ні договір, ні Додаток № 1 до нього не містять переліку послуг, які банк надає позичальнику за щомісячну комісію за управління кредитом, а позивач не довів, що за цю комісію позичальнику надавалися будь-які додаткові чи супутні послуги, відмінні від обслуговування самого кредиту та інформування про його стан, яке відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» здійснюється безоплатно.
За таких обставин умова договору про сплату щомісячної комісії за управління кредитом обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», і відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону є нікчемною, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19. Нікчемна умова не створює юридичних наслідків, тому підстав для стягнення з відповідача 14 261,52 грн заборгованості за комісією немає.
Доводи позивача про те, що комісія погоджена сторонами при укладенні договору та що її стягнення не суперечить ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд відхиляє.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Твердження відповідача про те, що перебіг позовної давності почався з дня укладення договору 10.10.2021, є необґрунтованим. Договором визначено щомісячні строки внесення платежів до 10 числа кожного місяця та кінцевий строк повернення кредиту - 10.04.2023 (п. 3.6, 3.8 договору). Останній платіж відповідач здійснив у травні 2022 року, тому перебіг позовної давності щодо найбільш раннього з неоплачених платежів почався не раніше червня 2022 року, а щодо решти заборгованості - не пізніше 11.04.2023.
Увесь цей час припадає на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. На підставі п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позовна давність спочатку продовжувалась на строк дії воєнного стану, а з 30.01.2024 її перебіг був зупинений на строк дії такого стану. Перебіг позовної давності відновився лише після виключення зазначеного пункту Законом України № 4434-IX від 14.05.2025, а позивач звернувся до суду в липні 2026 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.
Отже, позивач звернувся до суду в межах позовної давності, а тому підстав для відмови в позові з цих мотивів немає і заява відповідача задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 32 216,77 грн. У задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за комісією в розмірі 14 261,52 грн слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Позивач просив стягнути з відповідача 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт № 1412 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 10.07.2026 на суму 8 000 грн, детальний опис наданих послуг та ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу з підстав їх неспівмірності, передбачених ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, відповідач не заявляв. Надані докази підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн у зв`язку з розглядом цієї справи.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 545,26 грн (8 000 грн х 32 216,77 грн / 46 478,29 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.07.2026. Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 845,46 грн (2 662,40 грн х 32 216,77 грн / 46 478,29 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 98216395000 від 10.10.2021 у розмірі 32 216,77 грн, судовий збір у розмірі 1 845,46 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 545,26 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ірина ШРОЛИК