Справа № 540/1060/16-ц
Номер провадження 4-с/948/5/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2026
Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Порохні І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Машівського районного суду Полтавської області скаргу ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 20263 року боржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича, заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_2 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у виконавчому провадженні № 53423118.
В обґрунтування скарги представник заявника зазначав, що рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29.09.2016 у справі N?540/1060/16-ц стягнуто з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття.
15.02.2017 Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва відкрито виконавче провадження N? 53423118 на підставі виконавчого листа N? 540/1060/16-ц, виданого Машівським районним судом Полтавської області 18.11.2016.
11.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою встановлено його офіційне місце роботи у ПАТ «Київенерго» та направлено постанову для виконання роботодавцю. На виконання цієї постанови бухгалтерією роботодавця протягом багатьох років систематично утримувалося та перераховувалося 25% доходу боржника як аліменти.
З наявної в матеріалах виконавчого провадження відповіді роботодавця вбачається, що постанова перебувала на виконанні з 11.04.2017, відрахування у розмірі 25 % здійснювалися щомісячно, а станом на звільнення 28.07.2026 заборгованість за даними виконуваної постанови була відсутня. Боржник стверджує, що не ухилявся від виконання рішення, мав офіційний дохід та фактично виконував рішення у спосіб, організований самим органом державної виконавчої служби.
Також зазначає, що у липні 2026 року державний виконавець безпосередньо направляв до Пенсійного фонду України запити у ВП N? 53423118 та отримував інформацію про те, що боржник є пенсіонером та станом на момент винесення постанови від 30.07.2026 відомості саме про пенсійний дохід ОСОБА_1 були відомі виконавцю.
30.07.2026 старшим державним виконавцем Кедиком Б.Я. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП N? 53423118 та направлено її для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Скаржник зазначає, що відомості ПФУ про суми нарахованої/виплаченої пенсії, у тому числі будь-який «загальний розрахунок» пенсійних виплат, є доказом розміру доходу. Проте у розумінні частин третьої та четвертої статті 71 Закону У країни «Про виконавче провадження» не є розрахунком заборгованості зі сплати аліментів. Визначення саме суми аліментної заборгованості закон покладає на виконавця.
Скаржник вказує, що в порушення вимог частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» станом на 01.09.2026 державник виконавець не обчислював заборгованість, в автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості про будь-який сформований розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП N? 53423118. Ці відомості скаржнику не були надані.
За твердження скаржника відомості ПФУ про період отримання пенсії не можуть замінити розрахунок державного виконавця та бути достатньою правовою підставою для застосування будь-яких заходів, наслідки яких закон пов`язує саме з установленим розміром заборгованості.
Також скаржник вказує, що відповідно до ч. 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» саме державний виконавець зобов`язаний періодично перевіряти всі офіційні джерела доходів боржника. Тому той факт, що протягом попередніх років державний виконавець не встановив або не звернув стягнення на пенсійний дохід, сам по собі не доводить вини боржника, умисного приховування доходу чи ухилення від сплати аліментів.
Крім того скаржник зазначає, що в порушення вимог ст. 28 «Про виконавче провадження» йому не були доведені до відома розрахунки аліментної заборгованості, вимоги про сплату такої заборгованості чи іншого документа, з якого можна було б установити, що державний виконавець вважає за скаржником наявним борг у ВП N? 53423118. Не отримавши розрахунку та вимог щодо боргу, скаржник був об?єктивно позбавлений можливості перевірити його склад і розмір, надати виконавцю заперечення та документи, які мають бути враховані при помісячному розрахунку, а також своєчасно оскаржити конкретний розрахунок.
У зв`язку з викладеним, просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві Кедика Богдана Ярославовича, яка полягає у невиконанні обов`язку визначити в установленому законом порядку та повідомити Скаржнику і стягувачу розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП N? 53423118 після направлення 30.07.2026 постанови до ГУ ПФУ в м. Києві та після звернення Скаржника із заявою від 20.08.2026, а також у неналежному повідомленні Скаржника про виконавчі дії та документи, що безпосередньо стосуються визначення і стягнення заборгованості;
- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо направлення до ГУ ПФУ в м.Києві постанови від 30.07.2026 у такій редакції, яка за відсутності визначеного та повідомленого сторонам розрахунку заборгованості створила підстави для ретроспективного обліку та стягнення ПФУ невизначеної суми боргу за минулий період;
- визнати неправомірною та скасувати постанову старшого державного виконавця від 30.07.2026 у частині її застосування як підстави для стягнення з пенсії Скаржника заборгованості за період до 30.07.2026 без попереднього визначення державним виконавцем конкретного розміру такої заборгованості та повідомлення розрахунку сторонам. У частині звернення стягнення на поточні пенсійні виплати постанова не оскаржується.
- зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом формування в АСВП помісячного розрахунку заборгованості у ВП N? 53423118 відповідно до статті 195 СК України, частин третьої-четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4 розділу XVI Інструкції N? 512/5, із обов`язковим врахуванням усіх звітів роботодавця, фактично утриманих та перерахованих аліментів, документів про доходи та інших платежів, що мають значення для розрахунку;
- зобов`язати державного виконавця невідкладно надати (повідомити) зазначений розрахунок скаржнику та стягувачу із зазначенням за кожний місяць: бази доходу, належної суми аліментів, фактично сплаченої/утриманої суми та різниці у вигляді заборгованості або переплати;
- зобов`язати державного виконавця після проведення належного розрахунку усунути невизначеність постанови від 30.07.2026 щодо минулого періоду: направити до ГУ ПФУ в м.Києві уточнення/зміну до постанови (або інший передбачений законом виконавчий документ), у якому окремо визначити поточні відрахування та, за наявності, конкретно розраховану заборгованість, не допускаючи стягнення невизначеного боргу за минулий період.
Ухвалою суду від 10.09.2026 скаргу прийнято до розгляду на 21.09.2026.
21.09.2026 учасники провадження у судове засідання не з`явилися. Заінтересована особа ОСОБА_2 направила заяву про проведення судового засідання 21.09.2026 без її участі. Інші учасники провадження про причину неявки у судове засідання не повідомили, відомості про належне їх повідомлення про дату, час та місце розгляду справи відсутні.
Ухвалою суду від 21.09.2026 повторно витребувано у Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії усіх розрахунків заборгованості у виконавчому провадженні №53423118.
16.10.2026 учасники провадження: боржник, державний виконавець у судове засідання не з`явилися.
Заінтересована особа стягувач ОСОБА_2 направила заяву про проведення судового засідання 16.10.2026 без її участі. Просила в задоволенні скарги відмовити (а.с.153).
Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулось до суду з клопотанням про розгляд скарги у їх відсутності (а.с.87,90).
Державний виконавець Кедик Богдан Ярославович 12.10.2026 направив на адресу суду заяв, в якій просив залишити скаргу без розгляду, у зв`язку з пропуском строку, передбаченого ст. 449 ЦКП України, або відмовити по суті, у зв`язку з тим, що вимоги боржника не обґрунтовані.
Зазначив, що боржник ОСОБА_1 , отримуючи пенсійні виплати з 24.10.2017 року (загальний розмір отриманої пенсії за даними ГУ ПФУ в м. Києві становить 938 000,24 грн), у порушення вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» самостійно не повідомив державного виконавця про наявність у нього додаткового джерела доходу у вигляді пенсії. Отримавши відомості про наявність пенсійного доходу у боржника, виніс постанову про звернення стягнення на пенсію боржника від 30.07.2026 відповідно до ст. 68, 70, 71 Закону та направив її для виконання до ГУ ПФУ в м. Києві. Доводи скарги щодо «невизначеності» розрахунку заборгованості повністю спростовуються доданими доказами, а саме станом на 01.10.2026 державним виконавцем сформовано деталізований помісячний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 53423118, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 становить 233 684,72 грн. На виконання приписів ст. 68-71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено до ГУ ПФУ в м. Києві Вимогу від 01.10.2026 № 53423118, де визначено порядок та загальний розмір відрахувань з пенсії (50%, з яких 25% - поточні аліменти, 25% - у рахунок погашення заборгованості в сумі 233 684,72 грн). Таким чином, державний виконавець діяв виключно в межах повноважень, у спосіб та на підставі закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідив матеріали провадження, суд встановив таке.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 29.09.2016 у справі N?540/1060/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.29 провадження 2/540/326/16).
18.11.2016 Машівським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист N? 540/1060/16-ц (а.с.9).
15.02.20217 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів мого заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.99).
11.04.2017 державним виконавцем винесено постанову у ВП № 53423118 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою встановлено офіційне місце роботи боржника у ПАТ «Київенерго» та направлено постанову для виконання роботодавцю (а.с.10-11).
З повідомлення КП «Київтеплоенерго» вбачається, що постанова перебувала на виконанні з 11.04.2017, відрахування у розмірі 25 % здійснювалися щомісячно, а станом на звільнення 28.07.2026 заборгованість за даними виконуваної постанови була відсутня (а.с.16-20).
30.07.2026 старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедиком Богданом Ярославовичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у ВП N? 53423118 та направлено її для виконання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (а.с.12-13).
18.08.2026 за № 2600-0505-8/137792 ГУ ПФУ в м. Києві надало державному виконавцю інформацію про розмір призначеної, нарахованої пенсії ОСОБА_1 з 24.10.2017 (а.с.21-23).
Листом ГУ ПФУ в м. Києві № 2600-05056-8/138864 від 19.08.2026 повідомлено державного виконавця про взяття на облік боржника та зазначено, що стягнення з нього будуть проводитись з вересня 2026. Борг нараховано з 27.10.2017 (а.с.14).
Як вбачається з копії листа від 20.08.2026 ОСОБА_1 звертався до державного виконавця з заявою про надання йому довідки про відсутність заборгованості (а.с.15).
З інформації з ГУ ПФУ в м.Києві від 18.09.2026 № 2600-0505-7/155885 вбачається, що відповідно до постанови державного виконавця Топорницькому І.В. був нарахований борг за період з 24.10.2017 (дати призначення пенсії) по 31.08.2026 в розмірі 231250,06 грн, стягнення якого розпочато з вересня 2026 року в розмірі 50% від розміру пенсії, з яких 25% поточні аліменти, а 25% заборгованість зі сплати аліментів (а.с.13).
З наданих заперечень державного виконавця та доданого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.10.2026 державним виконавцем сформовано деталізований помісячний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП № 53423118, згідно з яким заборгованість ОСОБА_1 становить 233 684,72 грн. На виконання приписів ст. 68-71 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено до ГУ ПФУ в м. Києві Вимогу від 01.10.2026 № 53423118, де визначено порядок та загальний розмір відрахувань з пенсії (50%, з яких 25% - поточні аліменти, 25% - у рахунок погашення заборгованості в сумі 233 684,72 грн) (а.с.131).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Щодо строку звернення божника до суду зі скаргою, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Перебіг цього строку починається з наступного дня після фактичної або можливої обізнаності особи саме про оскаржуване рішення чи дію. Водночас щодо бездіяльності виконавця Верховний Суд виходить із її триваючого характеру: допоки виконавець не вчинить дію, яку зобов`язаний був вчинити, порушення продовжується і може бути предметом судового контролю.
Станом на день подання скарги до суду відомості про направлення копії постанови державного виконавця від 30.07.2026 засобами поштового зв`язку боржнику державним виконавцем, були відсутні. Витяг з реєстру поштових відправлень не містить відомості щодо отримання боржником та стягувачем документів. 20.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до ВДВС з метою отримати офіційні відомості про можливу заборгованість, однак відомості про складання виконавцем розрахунку в матеріалах ВП відсутні.
Боржник зазначає, що повний текст постанови державного виконавця від 30.07.2026 боржник отримав під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 27.08.2026. За скаргою він звернувся до суду 01.09.2026, тобто в межах десятиденного процесуального строку. Щодо невизначення та ненадання розрахунку заборгованості порушення має триваючий характер: станом на 01.09.2026 розрахунок в АСВП був відсутній.
Отже строк зі зверненням до суду зі скаргою боржником не порушено.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх в добровільному порядку врегульовані Законом України від 02.06.2016 № 1404VІІІ.
За змістом частини першої, абзацу 1 частини другої, абзацу 1, 3, 22 третьої, п`ятої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України (частина перша статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».)
Відповідно до ч.3 ст. 71 ЗУ статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу) визначається виконавцем у порядку встановленому Сімейним кодексом України.
За приписами ч.3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до пункту 4 розділу XVI до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5 виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною 4 статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та витрати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст. 195 Сімейного кодексу України.
Згідно ч. 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі:
1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача;
2) подання заяви стягувачем або боржником;
3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи;
4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;
5) закінчення виконавчого провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Приймаючи до уваги те, що станом на день розгляду справи державним виконавцем сформований відповідний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з пенсії ОСОБА_1 , враховуючи наявність в проваджені суду скарги боржника на цей розрахунок, тому вимоги скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Голосіївського ВДВС у м. Києві Кедика Богдана Ярославовича, яка полягає у невиконанні обов`язку визначити в установленому законом порядку та повідомити скаржнику і стягувачу розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП N? 53423118, а також у неналежному повідомленні скаржника про виконавчі дії та документи, що безпосередньо стосуються визначення і стягнення заборгованості, зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом формування в АСВП помісячного розрахунку заборгованості у ВП N? 53423118 відповідно до статті 195 СК України, частин третьої-четвертої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 4 розділу XVI Інструкції N? 512/5, із обов?язковим врахуванням усіх звітів роботодавця, фактично утриманих та перерахованих аліментів, документів про доходи та інших платежів, що мають значення для розрахунку; зобов`язання державного виконавця невідкладно надати (повідомити) зазначений розрахунок скаржнику та стягувачу із зазначенням за кожний місяць: бази доходу, належної суми аліментів, фактично сплаченої/утриманої суми та різниці у вигляді заборгованості або переплати, задоволенню не підлягають.
Щодо неправомірності постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи довжника від 30.07.2026 в частині не зазначення розміру заборгованості та її ретроспективної дії.
Суд не може погодитися з доводами скаржника про незаконність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.6 Х Інструкції N? 512/5 передбачено, якщо боржник має декілька джерел доходів, виконавчий лист направляється виконавцем окремо до кожного джерела доходу у вигляді окремих постанов про звернення стягнення.
Приписами ч.3 розділу Х Інструкції N? 512/5, встановлені вимоги до постанови про звернення стягнення. Постанова повинна містити повне найменування та місцезнаходження підприємства, установи, організації, прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, якій надсилається постанова, та її місце проживання; порядок стягнення суми боргу; розмір відрахувань; реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, рахунку приватного виконавця, на який необхідно перераховувати стягнуті кошти; вимогу щодо направлення звітів про здійснені відрахування та виплати із зазначенням періодичності подання звітів та адреси, на яку необхідно направляти звіти; роз`яснення про відповідальність за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог Закону ( у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника).
Постанова державного виконавця від 30.07.2026 цим вимогам відповідає.
Судом враховано, що відповідно до частини 8 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок перевіряти не менше одного разу на три місяці інформацію про доходи боржника.
Разом з тим, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2017 державний виконавець зобов`язав боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення не неї неправдивих відомостей.
Суд бере до уваги, що частиною п`ятою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» на боржника покладено обов`язок повідомляти виконавцю про зміну відомостей щодо його доходів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.
Боржник ОСОБА_1 почав отримувати пенсію з 24.10.2017. Достеменно знаючи та усвідомлюючи свій обов`язок сплачувати аліменти на утримання сина з усіх видів доходів, він майже 9 років не повідомляв виконавця про зміну свого матеріального становища та отримання ним пенсії, отже не вчиняв дій щодо належного, повного та своєчасного виконання судового рішення.
Так, згідно зі статтею 179 Сімейного кодексу України, аліменти, одержані на дитину, є виключно її власністю.
Суд зауважує, що несплата аліментів за рішенням суду це, в першу чергу, порушення прав особи, на користь якої ухвалене рішення, і в даному випадку права боржника при наявності в нього обов`язку виконати рішення суду не порушуються.
Суд зазначає, що обов`язок утримувати дитину закріплений судовим рішенням або нотаріальним договором, а не розрахунками виконавчої служби. Тому помилка або бездіяльність державного виконавця не є законною підставою для припинення виплат, в тому числі і заборгованості, яка виникла не лише через бездіяльність виконавця, а також у зв`язку з неналежною поведінкою боржника, яка полягала зокрема в неповідомленні державного виконавця про отриманням ним пенсії з 2017 року.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, про те, що відсутність розрахунку заборгованості державного виконавця (станом на день звернення боржника до суду з даною скаргою) не є самостійною підставою для визнання неправомірними дії державного виконавця щодо направлення до ГУ ПФУ в м.Києві постанови від 30.07.2026 у такій редакції, яка за відсутності визначеного та повідомленого сторонам розрахунку заборгованості створила підстави для ретроспективного обліку та стягнення ПФУ невизначеної суми боргу за минулий період; визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця від 30.07.2026 у частині її застосування як підстави для стягнення з пенсії скаржника заборгованості за період до 30.07.2026 без попереднього визначення державним виконавцем конкретного розміру такої заборгованості та повідомлення розрахунку сторонам. У зв`язку з чим, в цій частині вимог скарга задоволенню не підлягає.
Вимога про зобов`язання державного виконавця після проведення належного розрахунку усунути невизначеність постанови від 30.07.2026 щодо минулого періоду: направити до ГУ ПФУ в м.Києві уточнення/зміну до постанови (або інший передбачений законом виконавчий документ), у якому окремо визначити поточні відрахування та, за наявності, конкретно розраховану заборгованість, не допускаючи стягнення невизначеного боргу за минулий період, не підлягає до задоволення, оскільки розрахунок заборгованості станом на день вирішення спору судом складений.
Керуючись ст.ст. 447-453,353-355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В заводоволенні скарги ОСОБА_1 , відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 16.10.2026.
Суддя Г.Л.Тимофєєва