Справа №567/524/26
Провадження №2/567/537/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 жовтня 2026 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Приступа А.І.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Божко Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти у зв`язку з продовженням навчання в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, мотивуючи тим, що відповідач є його рідним батьком, який після досягнення ним повноліття не приймає участі в його матеріальному утриманні у зв`язку з продовженням ним навчання.
Зазначає, що з 27.10.2007 р. його матір ОСОБА_3 перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Острозького районного суду Рівненської області 01.05.2023 року.
Вказує, що з 01.09.2025 року він навчається в Рівненському державному гуманітарному університеті на 2 курсі денної форми навчання, на художньо-педагогічному факультеті, на спеціальності «ВЗ Декоративне мистецтво та ремесла», у зв`язку з чим працевлаштуватись та отримувати особистий дохід він не може. Вказує, що у зв`язку з навчанням він не має змоги працювати. Зазначає, що матеріально його забезпечує мати, яка купує йому продукти харчування, одяг, взуття, канцелярські знаряддя, оплачує проїзд до місця навчання та додому. Відповідач матеріальної допомоги в добровільному порядку на його утримання не надає.
Зазначає, що він фактично знаходиться на утримання матері, яка самостійно не може забезпечити необхідне та достатнє утримання для його гармонійного розвитку та навчання, оскільки весь її дохід складається із заробітної плати, яку матір отримує працюючи в ТОВ "МОРГАН ФЕНІЧЕ" на посаді складальника деталей та виробів цеху зборки та упаковки.
Позивач вказує, що він немає власного рухомого чи нерухомого майна, корпоративних прав, у нього відсутні грошові заощадження. Стан його здоров`я добрий.
Зазначає, що відповідач участі в його утриманні у зв`язку з продовженням навчання після досягнення повноліття не приймає, хоча має можливість брати достатню, належну та регулярну участь в його матеріальному утриманні та надавати матеріальну допомогу, оскільки за віком та станом здоров`я є працездатним, отримує стабільний дохід, оскільки офіційно перебуває на військовій службі. В добровільному порядку матеріальної допомоги відповідач не надає, між ним та його батьком домовленості щодо його утримання у зв`язку з продовженням навчання не досягнуто, що й спонукало його звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 08.04.2026р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.04.2026 року витребувано з Головного управління державної податкової служби України у Рівненській області інформацію про дохід громадянина ОСОБА_2 , 06.11.1977 року (з наданням підтверджуючих документів). Витребувано з ТСЦ №5641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області інформацію про те, які транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з наданням підтверджуючих документів). Витребувано з Сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Острозької міської ради інформацію про те, яке нерухоме майно зареєстроване за громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з наданням підтверджуючих документів).
Відповідач в поданій до суду заяві заявлені до нього позовні вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) на утримання повнолітнього сина визнав повністю, просив здійснювати розгляд справи без його участі.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 в поданому до суду клопотанні просив долучити до матеріалів справи докази на підтвердження свого матеріального становища (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, витяг із наказу №63 в/ч НОМЕР_1 , постанову про закінчення виконавчого провадження від 11.03.2026 р. та копію трудової книжки), які просив врахувати при ухваленні рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Божко Т.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у ній, просили суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві позовні вимоги визнав повністю, розгляд справи просив здійснювати у його відсутності.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та надані сторонами докази, з`ясувавши всі обставини справи у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи та доводів сторін судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, що підтверджується рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 01.05.2023 року (а.с.29-30).
Під час спільного подружнього життя у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.03.2008 року, відповідно до якого батьком вказано ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_3 (а.с.11).
Згідно довідки Рівненського державного гуманітарного університету № 72-29/13 від 03.03.2026 року, позивач ОСОБА_1 навчається на 1 курсі денної форми навчання, спеціальність ВЗ «Декоративне мистецтво та ремесла» (а.с.14).
Згідно довідки від 09.03.2026 року № МФ 000000023 мати позивача - ОСОБА_3 працює у ТОВ «Морган Феніче» з 16.10.2023р. на посаді складальник деталей та виробів цеху зборки та упаковки, та загальний розмір отриманого нею доходу за період з 01.09.2025р. по 28.02.2026р. становить 230 444,07 грн. (а.с.16).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 473507887 від 21.04.2026 року, відомості про зареєстровані права власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_2 відсутні (а.с.44).
Згідно відповіді Територіального сервісного центру №5641 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській області № 31/35/5641-5689-2026 від 18.04.2026 р. за відповідачем ОСОБА_2 не зареєстровано жодного транспортного засобу (а.с.42).
Згідно відповіді Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.05.2026 року №3202/5/17-00-12-02-04 (з додатками до неї) відповідач ОСОБА_2 за період з вересня 2025 року по березень 2026 року регулярно отримував виплати військовослужбовця (а.с.55-57).
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2026 року № 63, молодшого сержанта ОСОБА_2 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 06.03.2026 року № 35-РС з військової служби у відставку за підпунктом «б» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби), вважати таким, що 07 березня 2026 року справу та посаду здав і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 07 березня 2026 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Крім того, відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 27.03.2026 року № 70/26/262/В (номер рішення № 70/26/262/Р), ОСОБА_2 25.03.2026 року встановлено третю (III) групу інвалідності. Причиною інвалідності зазначено захворювання, одержані в період проходження військової служби, що підтверджується наявним висновком ВЛК про те, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби.
Таким чином, судом встановлено, що 07.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у відставку за станом здоров`я та виключений із списків особового складу військової частини. Після його звільнення ОСОБА_2 направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З доводів позивача ОСОБА_1 встановлено, що у зв`язку з тим, що він навчається на денній формі навчання - він не працює, будь-яких інших доходів не отримує, відтак потребує матеріальної допомоги, зокрема, для придбання продуктів харчування, одягу, взуття, канцелярського приладдя, послуг інтернету та для оплати інших щоденних побутових витрат. Усі витрати на його утримання, які пов`язані з навчанням, здійснює його матір, так як відповідач участі в його утриманні не бере. На даний час між сторонами не досягнуто домовленості щодо порядку, способу та обсягу участі відповідача як батька в утриманні повнолітнього сина, а тому враховуючи право позивача суд вважає, що існують підстави для стягнення аліментів у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Зокрема, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків - визначений законодавчо прожитковий мінімум, який встановлюється законом про бюджет кожного року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 209 гривень.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Відповідач доказів на підтвердження належної участі у матеріальному утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання, суду не надав.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідач є працездатною особою, за станом здоров`я визначено помірний ступінь обмеження щодо трудової діяльності, доказів на підтвердження того, що він не має можливості надавати кошти на утримання сина, відповідач суду не надав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином відповідача та після досягнення повноліття навчається на державній формі на 2 курсі денної форми навчання за спеціальністю «ВЗ Декоративне мистецтво та ремесла» та витрати, пов`язані з навчанням несе він сам та його матір ОСОБА_3 , водночас відповідач не приймає участі в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання, та доказів, які б спростовували встановлені судом обставини відповідачем не надано.
Згідно ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Аналіз ст.ст.199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 коштів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, добровільно не надає та відповідачем вказана обставина не спростована, та з урахуванням повного визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку про можливість надання відповідачем такої допомоги, а відтак про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, що буде відповідати вимогам закону та принципам справедливості.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги, що відповідач за віком та станом здоров`я є працездатним, а тому суд вважає, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), буде розумним, справедливим розміром аліментів, який зможе матеріально підтримати позивача.
Враховуючи те, що обоє з батьків дитини повинні приймати участь в її матеріальному утриманні та вихованні, а також те, що відповідач має можливість надавати допомогу повнолітньому сину, який продовжує навчання, суд вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання позивача у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до закінчення ним навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років, що буде достатнім для забезпечення першочергових потреб позивача.
При цьому, суд враховує відсутність можливості позивача у вільний від навчання час працювати та отримувати інший дохід, а також бере до уваги, що у зв`язку з навчанням безумовно мають місце витрати, пов`язані з придбанням канцелярського приладдя, навчальної літератури та інших необхідних предметів для навчання, а також витрати на проїзд, продукти харчування, одяг, взуття, та на інші щоденні побутові витрати.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 26.03.2026р., а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а відтак відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладене та керуючись ст.ст.182, 199-201 СК України, ст. ст. 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти у зв`язку з продовженням навчання у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 26.03.2026 р. і до закінчення ним навчання, однак не пізніше як до досягнення двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави 1331,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.10.2026 року.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.