П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року
м. Рівне
Справа № 559/4081/25
Провадження № 22-ц/4815/1027/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Ковальчук Н. М.,
суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С.
секретар судового засідання - Пиляй І. С.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 лютого 2026 року у складі судді Макеєва С.В., ухвалене в м. Дубно Рівненської області,
в с т а н о в и в :
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в договорі. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми, отриманого Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. 07.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07.08.2019 року. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у розмірі 150000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Станом на 27.10.2024 року у відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 розділу 2 умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 11.05.2025 року становить 244 667,45 грн, в тому числі за тілом кредиту 244 667,45 грн, за пенею 0 грн, за порушення грошового зобов`язання 0 грн, яку і просив суд стягнути з відповідачки, а також витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 лютого 2026 року вказаний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.08.2019 у розмірі 244 667,45 грн 45 коп., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 670,01 грн 01 коп..
Рішення суду першої інстанції вмотивоване передбаченим законом обов`язком позичальника повернути кредит у строк та на умовах, передбачених договором, та обґрунтовано тими обставинами справи, які вказують, що такий обов`язок відповідачем як позичальником дотриманий не був.
Вважаючи рішення суду незаконним, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що судом не встановлено дійсний розмір заборгованості, лише взято до уваги, що вона звернулась до банку із Анкетою-заявою та кредитний ліміт збільшено до 150000 грн. В розділі оскаржуваного рішення суду «Фактичні обставини, встановлені судом» відсутній розмір заборгованості по тілу кредиту, який встановлений судом і в розділі «Мотивована оцінка суду» не надано жодної оцінки розрахунку позивача, відзиву відповідача та доказам про сплату заборгованості та розбіжностям у розрахунках. Вважає, що сама по собі довідка банку про збільшення кредитного ліміту, на яку посилається суд, не є доказом, який підтверджує розмір заборгованості, проте, жодним чином не взято до уваги ані розрахунок заборгованості, ані докази сплати на погашення заборгованості, а також рішення суду містить хибні відомості щодо генерації особистого ключа доступу (вказано 08.06.2020). Окрім того суд зазначив, що «відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, не погоджуючись з розрахунками позивача, проте не надала суду власних розрахунків, а також те, що вона не була ознайомлена з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» спростовується змістом анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, де вона підтвердила факт отримання та ознайомлення із відповідними документами», проте таке твердження суперечить дійсності, оскільки мною зазначено у відзиві суму заборгованості, яка вказана в мобільному додатку, розмір заборгованості станом на березень 2024 року і вона суперечить розрахунку, поданому банком. В розрахунку зазначено, що просять стягнути тіло кредиту, але фактично нараховано відсотки і розмір тіла кредиту та відсотків з поданого розрахунку є невідомими. Зауважує, що нею сплачено 1000 євро, більша частина сума ніяк не відображена в розрахунку заборгованості, гроші просто зникли, а тому очевидно, що такий розрахунок є хибним, суперечить та повністю спростовується поданими відповідачем доказами і даний факт судом жодним чином не враховано та не надано правову оцінку при вирішенні спору.
Зазначає, що в оскаржуваному рішенні судом не взято до уваги, що станом на 05.03.2024 заборгованість становила 19 085,55 грн і це підтверджується долученими відповідачем доказами та не спростовано позивачем. Суд не врахував, що 05.03.2024 вона поповнила карту для погашення заборгованості на суму 1000 євро та банк зробив наступне: зарахував 310,63 євро (еквівалент 12875,64 грн) як договірне списання та 689 євро (еквівалент 28559,05 грн) зараховано в погашення заборгованості, однак у Виписці зазначають заборгованість після сплати мною коштів у розмірі 169085,55 грн, а в Розрахунку 05.03.2024 зарахування суми у розмірі 28559,05 грн на погашення боргу взагалі відсутнє. Стверджує, що матеріали справи не містять підтверджень відносно того, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту, які долучені позивачем до матеріалів справи, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву. Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом щодо вимог заявленого позову, оскільки даний доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила надання банківських послуг. Вказує, що не можна вважати доведеною ту обставину, що вона погодилася на відсоткову ставку: поточну - 38,4% річних, прострочену відсоткову ставку - 68%; ставку пені - 74,4% річних, адже Анкета-заява не містить розмірів відсоткової ставки та такої умови надання кредитних коштів як утворення овердрафту для погашення відсотків та пені з ініціативи банку. В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання мною у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів монобанк, за яким можна було б стверджувати, що вона як клієнт банку та сторона договору погодила такі умови кредитування. Стверджує, що Паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а сам лише факт підписання Анкети-заяви не свідчить про видачу кредиту відповідачу на умовах списання відсотків та утворення овердрафту, оскільки така позиція не ґрунтується на положеннях закону, жодних відомостей з цього приводу така анкета-заява не містить. Вказує, що судом не враховано, що банком було застосовано нарахування відсотків за порушення грошового зобов`язання, однак про це жодним чином не зазначено ні в розрахунку, ні в позовній заяві, не обчислено суму, яку нараховано як відсотки, яку нараховано як пеню і яка сума є дійсною вартістю кредиту. Натомість, Банк зазначив всю суму 244 667,45 грн як тіло кредиту, що повністю не відповідає дійсності та спростовується поданими доказами. Наголошує, що розрахунок заборгованості, виписка з рахунку не є документами, які доводять погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів. Зважаючи на те, що заборгованість утворювалася в тому числі у зв`язку зі списанням відсотків, які не погоджувалися з відповідачем, неможливо встановити дійсну суму неповернутого тіла кредиту. Крім того, вважає недоведеними вимоги Банку про стягнення овердрафту, тоді як вона відповідних умов договору не погоджувала, а овердрафт утворився через самостійне нарахування та списання банком відсотків та штрафів, шляхом збільшення кредитного ліміту. Так, 27.02.2022 кредитний ліміт вона зменшила до 64374 грн (фактично використана сума коштів), сплатила 1000 євро, що в еквіваленті становить 41434,69 грн на погашення заборгованості, та надалі кредитний ліміт банк підвищував самостійно, нараховуючи та списуючи відсотки через овердрафт. Також судом не враховано, що позивач зазначив у Розрахунку заборгованості, що судові витрати 0 грн, але і це не відповідає дійсності. Так, 02.08.2024 нараховано 2744,48 грн та зазначено у розрахунку як «Банківські операції» та 03.09.2025 нараховано 3670,01 грн та зазначено «Судові витрати». На моє запитання відносно нарахування суми 2744,48 грн відповіли, що це виставлена вимога погашення всього боргу з усіма використаними, однак чим це передбачено та як обчислюється залишилося невідомим, як і лишається невідомим нарахування судових витрат в одноособовому порядку банком - цю суму додано до її надуманого боргу в додатку і також Банк виставляє вимогу до суду про стягнення з неї судових витрат у аналогічному ж розмірі 3670,01 грн. Цю ж суму судовим рішенням повторно вирішено стягнути з неї у рішенні, що суперечить вимогам чинного законодавства та подвійне стягнення судових витрат, що відбулось у даному випадку не допускається. Наголошує, що фактичний розмір заборгованості становив 64374 грн. а після сплати частини заборгованості в березні 2024 року розмір фактичної заборгованості становив 19 085,55 грн., що підтверджується долученими мною доказами. З наведених підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким вирішити спір з урахуванням усіх доказів та вирішити питання розподілу судових витрат.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 07.08.2019 року ОСОБА_1 звернулась до AT «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07.08.2019.
У Анкеті-заяві зазначено, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю анкету-заяву відповідачка підтверджує отримання примірника договору в мобільному додатку, своє ознайомлення та згоду з умовами договору.
Анкета-заява також є заявою на відкриття рахунку, про що у ній же зазначено. В Анкеті-заяві відповідачка просить встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.
Згідно п. 2.3 розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», відповідно до ст.628 ЦК України, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунку, депозитного договору, договору про надання кредиту. До відносин між сторонами (в тому числі з питань внесення змін до договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у договорі.
Відповідно до п.5.3. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» Сторони домовилися, що банк має право, на власний розсуд, переглядати ліміт до використання в межах суми ліміту кредитування, що зазначена в Договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону клієнта та/або у мобільному додатку.
Відповідно до п.5.9. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у тарифах.
Відповідно до п.5.11. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.
Відповідно до п.5.15. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної стави, зазначеного в тарифах, нараховуються від суми загальної заборгованості з моменту виникнення заборгованості під час дії пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення щомісячного мінімального платежу в повному обсязі, або за кожен календарний день поточного календарного місяця, в якому клієнт своєчасно не вніс щомісячний мінімальний платіж за звітний місяць після закінчення дії пільгового періоду за карткою.
Відповідно до п.5.16. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Відповідно до п.5.18. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», у разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абз. 1 цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу). У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій.
Відповідно до п.5.22. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами, якщо інше не передбачено умовами цього договору.
Відповідно до п.2. розділу 2 умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», платіжна картка є дійсною до останнього дня місяця року, зазначеного на її лицьовій стороні, якщо інше не передбачено договором. Закінчення дії платіжної картки не призводить до припинення дії договору. Після закінчення терміну дії платіжна картка випускається на новий термін на розсуд банку. Заява клієнта на перевипуск картки на новий термін не потрібна.
Пільговий період за користування відповідачкою кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць. Вона беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту та повідомляти його про це шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).
Відповідно до довідки про наявність рахунку від 11.05.2025 ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 , картка НОМЕР_1 , тип рахунку - картка чорна, валюта рахунку - UAН, статус картки - активна до 03/24.
Відповідно до довідки про розмір встановленого ліміту від 11.05.2025 ОСОБА_1 за карткою неодноразово збільшувався встановлений кредитний ліміт, останній раз - у розмірі 150 000,00 грн..
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, і - як наслідок - виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 11.05.2025 року становить 244 667,45 грн, що є заборгованістю за тілом кредиту в сумі 244 667,45 грн..
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020 р. суд дійшов висновку, що «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Можливість укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією, яка викладена Верховним Судом у постанові від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 та ін.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Таким чином, ОСОБА_1 уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям, і доводи її апеляційної скарги про неукладеність кредитного договору з позивачем спростовані наявними у справі доказами та наведеними нормами.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У апеляційній скарзі стороною відповідача заперечується факт укладення кредитного договору в цілому, однак такі твердження спростовуються встановленими обставинами справи та дослідженими доказами.
Відхиляючи зазначені доводи апеляційної скарги, апеляційний суд також бере до уваги, що відповідачка на спростування заборгованості не надала суду іншого належного розрахунку, який відрізнявся б від наданого позивачем, виходячи з умов кредитного договору.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими ті врегульовані, апеляційний суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Банк» заборгованості за договором кредиту у розмірі 244667,45 грн..
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 19 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.
Головуючий Ковальчук Н. М.
Судді: Хилевич С. В.
Шимків С. С.