ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2069/26 Головуючий по 1 інстанції
Справа №700/512/26 Категорія: 304090000 Пічкур С.Д.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Валентини Олександрівни на рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі - ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося до суду із вказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.04.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1533289 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після цього, було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://https://sloncredit.ua/, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 02.04.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №1533289 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору.
В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https:// sloncredit.ua /), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .
02.04.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор H556, котрий в свою чергу боржником було 02.04.2024 18:35:17 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1533289, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 02.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1533289 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає Позичальнику кредит у гривні в сумі 4400,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: cтандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1,875% в день.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.
15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ "Свеа фінанс", надалі - Позивач, Новий кредитор, було укладено Договір факторингу № 01.02-23/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до Додатку 1 до Договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1533289 складає: 46 200,00 грн.
Заборгованість за договором №1533289 від 02.04.2024 року становить: заборгованість за сумою кредиту - 4 400,00 грн., заборгованість по відсотках - 39 600,00 грн., пеня, штраф - 2 200,00 грн., загальна заборгованість - 46 200,00 грн.
Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.
З урахуванням вищенаведеного позивач просив суд стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 02.04.2024 року в сумі 46 200,00 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1533289 від 02.04.2024 року у розмірі 44 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» суму сплаченого судового збору у розмірі 2535,62 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивовано наступним.
Суд першої інстанції встановив факт укладення 02.04.2024 електронного договору споживчого кредиту №1533289 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем через ІТС із використанням системи BankID НБУ та підписанням одноразовим ідентифікатором (H556), що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Факт перерахування коштів у сумі 4 400,00 грн. на картку позичальника підтверджено платіжним документом надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК».
Право вимоги за кредитним договором було правомірно передано ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі договору факторингу від 15.07.2025 № 01.02-23/25.
Суд визнав обґрунтованими вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитом (4 400,00 грн) та заборгованості за процентами (39 600,00 грн.), оскільки відповідач порушив зобов`язання за ст. 526, 610, 1054 ЦК України.
Однак, суд відмовив у стягненні пені у розмірі 2 200,00 грн., керуючись пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який звільняє позичальників від сплати неустойки у період дії воєнного стану в Україні.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції у частині стягнутих відсотків та судових витрат представник ОСОБА_1 - адвокат Вдовиченко В.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду у даній частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 з 28.03.2025 року мобілізований до лав ЗСУ і по теперішній час безперервно виконує бойові завдання та розпорядження, а тому на нього розповсюджуються пільги щодо сплати відсотків за користування кредитом передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Судом безпідставно взято до уваги як належні докази розміру заборгованості наданий позивачем розрахунок та інформаційну довідку сервісу ТОВ «Пейтек».
Зазначає про недоведеність позивачем переходу права вимоги від ТОВ «Слон Кредит».
Також акцентує увагу на тому, що відповідно до норм статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» загальний розмір процентів, комісій, штрафів та пені за мікрокредитами не може перевищувати подвійну суму, одержану споживачем.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 02.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1533289 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://https://sloncredit.ua/, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 02.04.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №1533289 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору.
В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету Позичальником Первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https:// sloncredit.ua /), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 .
02.04.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор H556, котрий в свою чергу боржником було 02.04.2024 18:35:17 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1533289 , на умовах визначених офертою.
Таким чином, 02.04.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1533289 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору , ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає Позичальнику кредит у гривні в сумі 4400,00 грн, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: cтандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом. Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1,875% в день.
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.
15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-23/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до Додатку 1 до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-23/25 від 15.07.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1533289 складає: 46 200,00 грн.
Заборгованість за договором №1533289 від 02.04.2024 року становить: заборгованість за сумою кредиту - 4 400,00 грн., заборгованість по відсотках - 39 600,00 грн., пеня, штраф - 2 200,00 грн., загальна заборгованість - 46 200,00 грн.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Вказані обставини не заперечуються відповідачем у справі, а доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди із нарахованими відсотками за користування кредитним договором.
На підтвердження доводів щодо наявності підстав для звільнення відповідача від сплати відсотків за користування кредитом, до суду апеляційної інстанції надано військовий квиток серії НОМЕР_3 , у відповідності до якого ОСОБА_1 28.03.2025 року на підставі указу Президента 27/2025 від 14.01.2025 було призвано у ЗСУ за загальною мобілізацією.
Відповідно до долучених довідок від 29.10.2025 №693/67683 та від 04.07.2026 №693/38579 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Таким чином право на пільги щодо сплати відсотків за користування кредитним коштами виникло у ОСОБА_1 з 28.03.2025 року, тобто з часу його призову по мобілізації до лав ЗСУ.
У той же час, кредитний договір укладено 02.04.2024 року строком на 360 днів, тобто кінцевий строк повернення кредиту 27.03.2025 року.
Таким чином на час нарахування відсотків пільги передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на відповідача не розповсюджувались.
Водночас, як видно із розрахунку заборгованості відсотки підлягали нарахуванню по 28.03.2025 включно, тобто включають один день після закінчення строку дії договору.
Колегія суддів також звертає увагу на невідповідність розміру відсоткової ставки вимогам Закону України «Про споживче кредитування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.
Пунктом 1.5.1. кредитного договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,875% в день (пункт 1.5.2. кредитного договору).
Як видно із розрахунку заборгованості нарахування відсотків здійснювалося кредитором з 02.04.2024 до 01.05.2022 (включно) за відсотковою ставкою 1,875% в день, з 03.05.2024 до 28.03.2025 (включно) за відсотковою ставкою 2,5% в день.
Отже, вказаний розмір заборгованості за відсотками підлягає перерахунку судом апеляційної інстанції у зв`язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства щодо максимальної відсоткової ставки в день.
За розрахунком суду з 02.04.2024 по 21.04.2024 кредитором застосовано знижену відсоткову ставку 1,875% в день, яка не суперечить максимально допустимому розміру та за вказаний період заборгованість становить 1650 грн. (20 днів х 82,5 грн.).
Далі, за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 максимальна ставка 1,5% в день, борг становить 7 920,00 грн. (120 днів х 66 грн.), а за період з 20.08.2024 року по 27.03.2025 року - 1% в день, борг становить 9 680,00 грн. (220 днів х 44 грн.).
Отже, загальний розмір боргу за відсотками становить 19 250,00 грн.
Що стосується посилань в апеляційній скарзі на статтю 21 Закону України «Про споживче кредитування, то у відповідності до положень частини 2 даної статті сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. За порушення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача.
Таким чином у даній нормі визначено максимальний розмір штрафних санкцій для позичальника за невиконання умов договору, який не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної за таким договором.
Вказана норма не обмежує розмір відсотків за користування кредитними коштами, оскільки вказане не є санкцією для боржника, а є правомірною платою за користування чужими коштами.
Тому такі аргументи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.
Що стосується доводів сторони відповідача про відсутність застережень в кредитному договорі про здійснення перерахунку коштів за допомогою посередників та відсутність підтвердження договірних правовідносин між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек», то колегія суддів звертає увагу на інформацію, яка міститься в листі ТОВ «Пейтек» від 15.08.2025 № 20250815-613.
Згідно з відомостями даного листа між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Пейтек» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 року.
Відповідачем не заявлялося клопотань про витребування відповідних підтверджень наявності договірних правовідносин між даними товариствами. Крім того, сам факт отримання кредитних коштів ним не заперечується.
Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором від ТОВ «Слон кредит» на користь ТОВ «Свеа Фінанс».
15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та надалі - Позивач, Новий кредитор) було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-23/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а овий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Також на підтвердження переходу права вимоги позивачем надано реєстр боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-23/25 від 15.07.2025, який скріплений електронними підписами та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 16.07.2025.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі5.
Колегія суддів визнає, що копія договору факторингу та реєстр прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
У частині вирішення спору щодо пені судове рішення сторонами не оскаржувалося, а тому перегляду в апеляційному порядку у вказаній частині не підлягає.
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.
Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції, в частині стягнення заборгованості за відсотками не в повній мірі відповідають нормам матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду у даній частині.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 липня 2026 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору у розмірі 4 754,29 грн. до ухвалення судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1362,90 грн. (позов задоволено на 51,2%).
Апеляційна скарга задоволена судом на 51,39%, а тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2443,22 грн.
Крім того, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2311,06 грн.
Здійснивши зустрічне зарахування вимог у порядку визначеному ч. 10 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір у розмірі 1080,32 грн.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вдовиченко Валентини Олександрівни - задовольнити частково.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 22 червня 2026 року змінити та викласти резолютивну частину рішення суду в наступній редакції:
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1533289 від 02.04.2024 року в розмірі 23 650,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом тілом кредиту - 4 400,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 19 250,00 грн.
Здійснити перерозподіл судових витрат.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1080,32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2311,06 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді