Справа №461/5240/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/заочне/
15 жовтня 2026 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Романюка В.Ф.,
з участю:
секретаря судового засідання Чубей К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 264463,87 грн., а також 3173,57 грн. судового збору.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 17.01.2025 між Банком та гр. ОСОБА_1 (надалі Відповідач) було укладено Кредитний договір №R01.00615.011548122 (надалі Кредитний договір).
Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 246734,23 грн. (Двісті сорок шість тисяч сімсот тридцять чотири гривні двадцять три копійки), зі сплатою 47,12% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту.
Однак, відповідач не виконує свої зобов`язання, передбачені договором кредиту, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 264463,87 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задоволити.
Ухвалою суду від 14 липня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 03 серпня 2026 р. на 13 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року через неявку осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 16 вересня 2026 року на 09 год. 20 хв.
Представником відповідача адвокатом Шикуровим Ю.Л. 10.08.2026 через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву в якому вказує що станом на дату подання позовної заяви Відповідачка частково не повернула отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатила нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором.
Вказує, що Позивач вважає, що станом на 09.06.2026 борг Відповідачки становить 264463,87, з яких - Прострочений борг 224964,94 грн. -Прострочені проценти 39498,93 грн. Однак, зазначене твердження не відповідає фактичним обставинам справи. Так, дійсно Відповідачка отримала від Позивача кредит в розмірі 246734,23 грн. Однак, виконувала свої обов`язки не належним чином, в зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість. Однак, розмір заборгованості, розрахована Позивачем, не відповідає інформації відображеної у виписці по рахунку за період з 01.01.2000 року по 09.06.2026 року. Так, відповідно до інформації, викладеної у виписці, Відповідачка здійснила наступні оплати : 21.02.2025 року - погашення прострочених процентів 4 874, 24 грн. - погашення простроченого основного боргу 1 612, 76 грн. 18.03.2025 року - погашення прострочених процентів 5 000, 00 грн. 27.03.2025 року - погашення простроченого основного боргу 2 626, 23 грн. - погашення прострочених процентів 3 860, 37 грн. 31.03.2025 року - погашення прострочених процентів 2 000, 00 грн. 20.04.2025 року - погашення простроченого основного боргу 1 782, 43 грн. - погашення прострочених процентів 2 209, 24 грн. - погашення прострочених процентів 8, 33 грн. - погашення прострочених процентів 3 000, 00 грн. 10.05.2025 року - погашення прострочених процентів 4, 67 грн. - погашення прострочених процентів 7 495, 33 грн. 24.05.2025 року - погашення прострочених процентів 9 322, 50 грн. - погашення прострочених процентів 29, 24 грн. - погашення простроченого основного боргу 2 164, 50 грн. - погашення строкових процентів 19, 56 грн. - погашення прострочених процентів 6, 90 грн. 17.06.2025 року - погашення строкового основного боргу 57, 30 грн. 23.06.2025 року - погашення простроченого основного боргу 1 883, 08 грн. - погашення прострочених процентів 9 546, 62 грн. - погашення строкових процентів 14, 64 грн. 17.07.2025 року - погашення строкового основного боргу 51, 77 грн. 22.07.2025 року - погашення простроченого основного боргу 2 267, 77 грн. - погашення прострочених процентів 9 163, 52 грн. - погашення строкових процентів 14, 64 грн. 17.08.2025 року - погашення строкового основного боргу 54, 07 грн. 25.08.2025 року - погашення прострочених процентів 9 375, 99 грн. - погашення строкових процентів 21,24 грн. - погашення простроченого основного боргу 2 056, 94 грн. 17.09.2025 року - погашення строкового основного боргу 45, 83 грн. 23.09.2025 року - погашення строкового основного боргу 2 149, 67 грн. - погашення прострочених процентів 9 291, 50 грн. - погашення строкових процентів 16, 65 грн. 17.10.2025 року - погашення строкового основного боргу 42, 18 грн. 22.10.2025 року - погашення строкового основного боргу 2 538, 07 грн. - погашення прострочених процентів 8 906, 75 грн. - погашення строкових процентів 16, 38 грн. 17.11.2025 року - погашення строкового основного боргу 38, 80 грн. 19.11.2025 року - погашення простроченого основного боргу 9, 06 грн. - погашення прострочених процентів 9 100, 38 грн. - погашення строкового основного боргу 2 347, 82 грн. 17.12.2025 року - погашення строкового основного боргу 45,74 грн.
Вважає, що Відповідачка сплатила :
- погашення прострочених процентів 93 195, 58 грн.
- погашення простроченого основного боргу 21 429, 67 грн.
- погашення строкових процентів 109, 12 грн.
- погашення строкового основного боргу 339, 63грн.
Загальна сума сплачених коштів становить - 115 074, 00 грн.
А тому просить позовні вимоги задовільнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» борг в розмірі 149 389, 87 грн.
Разом із відзивом на позовну заяву представником відповідача було скеровано клопотяння про зміну територіальної підсудності. Вказує на те, що в позовній заяві Позивач зазначає адресу реєстрації Відповідачки АДРЕСА_2 . Також, зазначена адреса реєстрації зафіксована Позивачем в Кредитному договорі №R01.00615.011548122 від 17.01.2025 року. Зазначене порушення дає підстави для звернення до суду з клопотанням про застосування вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
18 серпня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає що у відзиві на позовну заяву Відповідач не заперечує, що отримала від Позивача кредит у розмірі 246 734, 23 грн та частково сплатила заборгованість у розмірі 115 074, 00 грн. Так, із доданих Позивачем доказів, зокрема, виписки по рахунку, яка є документом первинного бухгалтерського обліку і вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, вбачається, що Відповідачем справді сплачено заборгованості у розмірі 115 074, 00 грн., які були розподілені наступним чином згідно умов кредитного договору:
93 146, 44 грн.-оплачена сума процентів;
21 769, 30 грн.-оплачена сума кредиту;
158, 26 грн.-оплачена сума процентів нарахованих на прострочену заборгованість.
Вищевказане також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № R01.00615.011548122 від 17.01.2025 виконаним станом на 09.06.2026, який відображає періоди нарахування процентів, застосовану проценту ставку та розподіл коштів згідно умов кредитного договору, який позивач просить прийняти до уваги під час ухвалення рішення та долучити до матеріалів справи.
Обчислюючи розмір заборгованості за кредитним договором, Відповідач послуговується простою математичною формулою: 264 463, 87 грн (сума заявлена до стягнення) - 115 074, 00 грн (сплачені відповідачем коштів), однак не бере до уваги, що кошти у розмірі 115 074, 00 грн були враховані Позивачем при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором, що додатково підтверджується детальним розрахунком заборгованості. Крім цього, наголошує, що, враховуючи сталу практику Верховного Суду нарахування процентів за договором відбувалось з 17.01.2025 по 02.04.2026 (до дати надіслання відповідачу Вимоги про усунення порушення кредитного зобов`язання). Просить позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.
Разом із відповіддю на відзив від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про зміну територіальної підсудності справимотивоване тим, що відповідно до ч.1 ст.27ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 28 ЦПК України встановлено альтернативну підсудність справ за вибором позивача.
Вирішуючи питання територіальної підсудності справ, слід з`ясовувати характер спірних правовідносин.
Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 , позивач вимоги обґрунтовував невиконанням умов кредитного договору.
Отже, до таких справ застосовується загальне правило територіальної підсудності справ, визначене статтею 27 ЦПК України, або ж альтернативна підсудність справ, яка застосовується за вибором позивача.
Згідно з ч.16 ст.28 ЦПК України, позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Верховний Суд в ухвалі від 2 липня 2018 року (справа №552/9770/14-ц, провадження № 61-36739 ск18) вказав на те, що право вибору між судами, яким згідно із загальним правилом підсудності цивільних справ і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Згідно з ч.8 ст.28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.532 ЦК України, місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання.
Так, підписанням кредитного договору (п. 24) сторони підтвердили, що цей договір виконується за місцем знаходження Банку: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11 і у випадку спору між сторонами за цим Договором позов може пред`являтись також за місцем виконання Договору.
Відповідно до п.1.5 Статуту АТ «Ідея Банк» (наявний у матеріалах справи) місцезнаходження банку є місто Львів, Галицький район, вул. Валова,11, а, отже, позивач скористався своїм правом на подання цього позову за місцем виконання договору, у зв`язку з чим відсутні підстави для передачі справи за підсудністю.
Просить суд відмовити у задоволені клопотання про зміну територіальної підсудності.
Представником відповідача 11.09.2026 через підсистему «Електронний суд» подано доповнення до відзиву в якому вказує, на те, що відповідно до умов п. 2 Кредитного договору, Позивач надавав кредит Відповідачці строком на 48 місяці.
Сторонами був узгоджений та підписаний Графік щомісячних платежів за кредитним договором, згідно якого, Відповідачки повинна була повертати кредит та проценти у визначений Графіком строк (щомісяця).
В зв`язку з неналежним виконанням Відповідачкою своїх обов`язків по сплаті кредиту, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом, та в позовній заяві зазначив що станом на 09.06.2026 у Відповідачки виник борг.
Однак, Позивач не дотримався вимог Закону України «Про споживче кредитування».
Так, відповідно до п.1 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
При цьому, за вимогами абз. 2 ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Таким чином, наведені приписи підтверджують обов`язковість досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався для власних потреб (п. 1 Кредитного договор), тому відповідно до наведених вище правил статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» Банк повинен був попередньо направити Позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.
За умовами договору, строк кредитування погоджений між сторонами 48 місяців. Разом з тим, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду з позовом АТ «ІДЕЯ-БАНК» будь-яких доказів узгодження між сторонами зміни строку кредитування у бік зменшення позивачем не надано, як і не надано доказів направлення відповідачці досудової вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, а також отримання такої відповідачкою.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, кредитодавець не може заявляти вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту у позовній заяві. Подання кредитодавцем позову є складовою цивільного процесу, а не цивільних правовідносин.
Тому таке подання не можна кваліфікувати, як вимогу у розумінні статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» . Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши на підставі Закону вимогу про дострокове повернення коштів за договором, у споживача (позичальника) немає обов`язку здійснити таке дострокове повернення.
Зважаючи на те, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним порядку досудового повернення кредиту відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» , яка передбачає обов`язкове направлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту, то у відповідача відсутній обов`язок достроково повернути кошти за кредитним договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором. Наведене узгоджується з висновками щодо застосування Верховним Судом аналогічних норм частини десятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній до 10 червня 2017 року), наприклад, у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц, у постанові від 02.02.2022 у справі №755/11307/17, у постанові від 04.12.2020 у справі №753/21158/17.
Приймаючи викладені вище норми закону та інформацію, викладену в позовній заяві та додатках до неї, стосовно заявлених вимог та здійснених Відповідачкою платежів, є підстави зробити наступний висновок.
Кредит був виданий 17.01.2025 року. Строк кредитування 48 місяців. Перший платіж повинен був бути здійснений 17.02.2025 року. Борг було зафіксовано станом на 09.06.2026 року. Щомісячний платіж (тіло та проценти) становить 11 487 грн. Враховуючи зазначене вище та вимоги статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» , Позивач мав право звернутися до суду з позовом про стягнення боргу в розмірі 195 279 грн. (17 місяців кредитування х 11 487 грн. щомісячний платіж). З урахування того, що Відповідачка сплатила :- погашення прострочених процентів 93 195, 58 грн.- погашення простроченого основного боргу 21 429, 67 грн.- погашення строкових процентів 109, 12 грн.- погашення строкового основного боргу 339, 63грн. Загальна сума сплачених коштів становить - 115 074, 00 грн. Підсумовуючи викладене вище, вважає, що стягненню підлягає саме 80 205 грн.
Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шокурова Ю.Л. про передачу за підсудністю цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, - відмовлено.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, оскільки згідно позовної заяви просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представником відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Зважаючи на те, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, повторно не з`явився в судове засідання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення чи про розгляд справи у відсутності відповідача до суду не надходило, а також відповідач не подав відзив на позовну заяву, тому суд, вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін. Відтак, за згодою представника позивача, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 17.01.2025 між Банком та гр. ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №R01.00615.011548122.
Пунктом 11.4. Кредитного договору визначено, що нанесенням електронного підпису під цим договором, погоджується з тим, що ДКБОФО та Тарифи, які є невід`ємною частиною ДКБОФО, Графік щомісячних платежів (надалі-Додаток №1) є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконувати їх умови та підтверджує, що в день укладення цього Договору за його вибором йому надано ДКБОФО та Тарифи, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b.
Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 246734,23 грн. (Двісті сорок шість тисяч сімсот тридцять чотири гривні двадцять три копійки), зі сплатою 47,12% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту.
Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду.
Остання сплату Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 19.11.2025. Отже, сума боргу Відповідача за Кредитним договором станом на 09.06.2026 становить:
Прострочений борг: 224964,94
Прострочені проценти: 39498,93
Загальна заборгованість: 264463,87
Заборгованість Відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ) та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 09.06.2026.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав зобов`язання у строк, який встановлений договором чи законом.
За змістом статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання згідно умов кредитного договору, що підтверджується випискою по Поточному рахунку Відповідача. Однак, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, та інші платежі за кредитним договором.
Відтак, у зв`язку із невиконанням умов Кредитного договору, на адресу Відповідача Банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 02.04.2026. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вище вказаної вимоги виконати зобов`язання по Кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за Кредитним договором. Також Відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за Кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги АТ «Ідея Банк» будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із Відповідача заборгованості за Кредитним договором на власний вибір
Однак, відповідач належним чином не відреагував на вимогу та зобов`язань за вищезгаданим договором кредиту не виконав.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
АТ «Ідея Банк» на обґрунтування своїх вимог надало до суду виписку по рахунку по Кредитному договору Відповідача, докази видачі кредиту, довідку - розрахунок кредитної заборгованості, належним чином засвідчену копію Кредитного договору.
Зазначені документи в повній мірі підтверджують видачу кредиту ОСОБА_1 та наявність у останнього заборгованості перед Банком.
Виписка по рахунку у відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним бухгалтерським документом та підтверджує видачу ОСОБА_1 , кредиту, а також усі погашення по кредиту та їх зарахування, останню сплату Відповідачем по Кредитному договору здійснено 19.11.2025 .
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 затверджено «Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» (надалі - Положення від 04.07.2018 № 75), пунктом 63 якого встановлені вимоги до виписки з клієнтського рахунку та зазначено, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку .
Виписка з усіма реквізитами міститься в матеріалах справи.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 по справі № 554/4300/16-ц зробив висновок, що «банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором».
З виписки по рахунку також вбачається, що Відповідач спершу погашав згідно графіку щомісячник платежів ( додаток 1 до Кредитного договору), та після листопада 2025 року припинив такі погашення згідно графіку та Банк скерував йому вимогу про усунення порушень кредитних зобов`язань відповідно до чинного законодавства України.
Сума заборгованості, заявлена в позовній заяві в розмірі 264463,87 грн, утворилася внаслідок того, що відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, а саме: - 224964,94 грн - простроченого боргу;- 39498,93 грн - прострочених процентів.
Відповідач не заперечує, що отримала від позивача кредит у розмірі 246 734, 23 грн та частково сплатила заборгованість у розмірі 115 074, 00 грн. Так, із доданих Позивачем доказів, зокрема, виписки по рахунку, яка є документом первинного бухгалтерського обліку і вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, вбачається, що Відповідачем справді сплачено заборгованості у розмірі 115 074, 00 грн., які були розподілені наступним чином згідно умов кредитного договору:
93 146, 44 грн.-оплачена сума процентів;
21 769, 30 грн.-оплачена сума кредиту;
158, 26 грн.-оплачена сума процентів нарахованих на прострочену заборгованість.
Вищевказане також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № R01.00615.011548122 від 17.01.2025 виконаним станом на 09.06.2026, який відображає періоди нарахування процентів, застосовану проценту ставку та розподіл коштів згідно умов кредитного договору, який позивач просить прийняти до уваги під час ухвалення рішення та долучити до матеріалів справи.
Відповідач обчислюючи розмір заборгованості за кредитним договором, послуговувався простою математичною формулою: 264 463, 87 грн (сума заявлена до стягнення) - 115 074, 00 грн (сплачені відповідачем коштів), однак не бере до уваги, що кошти у розмірі 115 074, 00 грн були враховані Позивачем при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором, що додатково підтверджується розрахунком заборгованості (детальним)
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц у своїй Постанові від 23 грудня 2020 року) виснував, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Окрім того, у даній справі Кредитний договір виконаний одним шрифтом, його зміст є зрозумілим до прочитання та не може розцінюватися як надання інформації у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб.
Відтак, укладеним 17.01.2025 кредитним договором №R01.00615.011548122 вказано рахунок на який здійснено переказ коштів в розмірі 115 074, 00 грн відкритий в АТ «Ідея Банк» та рахунок на який здійснювалось повернення заборгованості по кредитному договору, що відповідає у виписці.
Також АТ «Ідея Банк» у даній ситуації не нараховував жодних платежів (штрафів/пені, інше) за порушення/ невиконання відповідачем зобов`язань по Кредитному договору.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відтак, суд вважає, що позов є підставним, оскільки встановлено, що дійсно ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача, а тому позов необхідно задоволити.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3173,57 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 128, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 19390819, адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором, - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 264463,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь позивача - Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 19390819) судовий збір в розмірі 3173,57 грн., що сплачений при поданні позовної заяви.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Ф. Романюк