Справа № 487/6544/26
Провадження № 2/487/4039/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
16.10.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,-
ВСТАНОВИВ:
14.08.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Душаченко І.С. звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просила стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи щомісячно, починаючи з 14.08.2026 року і до припинення навчання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2
З 02.09.2024 року ОСОБА_1 навчається у Вищому професійному училищі за денною формою навчання, у зв`язку із чим потребує допомоги в утриманні з боку батька ОСОБА_2 .
Між тим відповідач не надає будь-якої матеріальної допомоги, необхідної для навчання позивача, не зважаючи на те, що згідно з законодавством зобов`язаний це робити.
Вказані обставини, слугували підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 17.08.2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Душаченко І.С. не з`явилися. Представник відповідача надала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи провести за відсутності позивача та її представника та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
До судового засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату та час був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив не надавав.
З відома позивача у відповідності до положень ст.ст.280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії, виданого 15.08.2008 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки №274 від 30.07.2026 року, виданої виконуючим обов`язки Вищого професійного училища №21 м. Миколаєва Т. Алфер`євою, ОСОБА_1 навчається в Вищому професійному училищі №21 м. Миколаєва з 02.09.2024 року по 30.06.2027 року. Форма навчання денна (змішана).
Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
За змістом ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 201 СК України визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Матеріали справи не містять відомостей про наявність у відповідача на праві власності майна, про наявність та розмір його доходу. Жодних доказів на підтвердження відсутності у відповідача можливості надавати допомогу сину, який продовжує навчання, матеріали справи також не містять.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є повнолітньою особою та у зв`язку з навчанням у Вищому професійному училищі №21 м. Миколаєва потребує матеріальної допомоги.
За змістом ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Позивачем доведено, що він продовжує навчання після досягнення повноліття, навчається на денній формі навчання та обмежений у можливості працювати, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги.
З огляду на викладене, виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи категорію справи, а саме стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у зв`язку з чим не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, а також те, що батько й мати повинні утримувати дитину, суд вважає заявлений розмір аліментів - 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно - обґрунтованим, необхідним і співмірним.
За такого, з відповідача належить стягнути аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання, починаючи з 14.08.2026 року і до закінчення позивачем навчання, але не пізніше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для встановлення визначеної позивачем нижньої межі аліментів не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, оскільки мінімальний гарантований розмір аліментів, передбачений абз. 2 ч.2 ст.182 СК України, встановлено для аліментів на дитину та обчислюється від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стаття 200 СК України, яка визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина, відсилає до ст.182 цього Кодексу лише в частині обставин, що враховуються судом, і не встановлює мінімального розміру таких аліментів. Застосування як нижньої межі прожиткового мінімуму для працездатної особи закон не передбачає. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Призначивши аліменти, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.
Згідно з п.7 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд доходить висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів, на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 18, 23, 76, 279, 258, 259, 280-282, 263-265, 352, 354, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 14.08.2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в межах сплати платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддя: І.О. Притуляк