Справа №738/307/26
Провадження №2/751/1724/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Яременко І. В.
секретаря судового засідання Решетник В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача
ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №6528334 в розмірі 11 826,00 грн, а також понесених судових витрат.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 6528334, згідно з умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн строком на 360 днів, до 16.08.2026, зі сплатою процентів у розмірі 0,95% у день, комісії за надання кредиту у розмірі 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 517,50 грн, а також неустойки в розмірі 150 грн за кожен день понадстрокового користування. Проте відповідач не виконав належним чином свого зобов`язання, заборгованість за договором кредиту складає 11 826,00 грн. 16.09.2025 за договором факторингу №16/09/25-01 до ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Менського районного суду Чернігівської області від 20.02.2026 справу передано на розгляд до Новозаводського районного суду м. Чернігова.
Ухвалою судді від 24.04.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та витребувано докази у справі.
06.07.2026 на адресу суду надійшли витребувані судом докази.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутність їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. З клопотанням про відкладення слухання справи до суду не звертався, відзив на позовну заяву до суду не надходив.
01.09.2026 ухвалою суду в порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
22.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії (надійний) № 6528334, за умовами якого відповідачу надано кошти у кредит на суму 3 000,00 грн, строком - 360 днів, до 16.08.2026, процента ставка (фіксована) - 0,95% в день, комісія за надання кредиту - 17,25% (517,50 грн), неустойка - 150,00 грн у день, орієнтовна загальна вартість кредиту - 13 777,50 грн (а.с.13-20).
Договір кредиту підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу.
Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 персональні дані останнього, в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.20зв).
На виконання умов укладеного договору, 22.08.2025 позикодавець перерахував грошові кошти на картку позичальника НОМЕР_1 у розмірі 3 000 грн, що підтверджується довідками АТ «ЮНЕК БАНК» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 21).
Згідно інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , на яку здійснено зарахування коштів 22.08.2025 на суму 3 000 гривень, що підтверджується випискою руху коштів по картці (а.с. 69-70).
Відповідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 23.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 11 826,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 308,50 грн заборгованість за відсотками за період з 22.08.2025 до 10.11.2025, 517,50 грн - комісія за надання кредиту, 6 000,00 грн - неустойка (а.с.11зв.-12).
16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №16/09/25, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором кредиту № 6528334 від 22.08.2025 (а.с. 22зв.29, 31зв.).
Згідно реєстру прав вимог №23/12/25-01, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №16/09/25 від 16.09.2025, зокрема за договором кредиту №6528334 від 22.08.2025 на суму 11 826,00 грн, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.30-31).
Відповідно розрахунку ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість відповідача за договором кредиту №6528334 від 22.08.2025 станом на 21.01.2026 становить 11 826,00 грн, з яких: 3 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 308,50 грн заборгованість за відсотками за період з 22.08.2025 до 10.11.2025, 517,50 грн - комісія за надання кредиту, 6 000,00 грн - неустойка (а.с.5).
ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст..ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.
При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем договору та отримання відповідачем кредитних коштів. Нарахування відсотків за користування кредитом відбувалося у межах визначеного сторонами строку кредитування.
Відповідачем не було подано до суду жодних доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 спростування доказів позивача є процесуальним обов`язком саме відповідача (а не суду).
Не надано відповідачем доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення комісії, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20 вересня 2024 року у справі № 331/2974/23 (провадження N 61-7620св24).
Враховуючи вище викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії за договором кредиту №6528334 від 22.08.2025 в сумі 517,50 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені/неустойки, суд дійшов наступного висновку.
Умовами кредитного договору передбачено нарахування пені в розмірі 150,00 грн в день (п.2.2 договору).
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин на території України діяв воєнний стан, позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню у розмірі 6 000,00 грн за договором №6528334 від 22.08.2025.
Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Деал Фінанс Груп».
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 662,40 грн (а.с.6), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 311,61 грн (5826/11826х2662,40).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до положень ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладеного між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., акту прийманням-передачі наданої правничої допомоги, витягу з акту №7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, платіжної інструкції від 16.01.2026, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 4 500 грн (а.с.32-38).
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 216,89 грн (5826/11826х4500).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 5 826 (п`ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 00 коп заборгованості за договором позики №6528334 від 22.08.2025, що складається із заборгованості за основним боргом - 3 000 грн 00 коп, заборгованості за відсотками - 2 308 грн 50 коп, комісії - 517 грн 50 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 1 311 грн 61 коп судового збору, 2 216 грн 89 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 04.09.2026.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 44280974)
Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Головуючий - суддя І. В. Яременко