Справа № 127/17565/26
Провадження № 22-ц/801/2357/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.
Доповідач:Голота Л. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Справа № 127/17565/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Сала Т.Б., Оніщука В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 127/17565/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2026, ухвалене у складі судді Федчишина С.А. в приміщенні суду в м. Вінниця, повний текст рішення складено 21.07.2026, -
в с т а н о в и в :
22.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1100091 від 16.12.2019 в розмірі 26550,00 грн., з яких: 9000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 12150,00 грн прострочена заборгованість за процентами, 900,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 4500,00 грн заборгованість по штрафам/пені, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 1100091, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав 9000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором, однак зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.
Відповідачу було надано кредит у сумі 9000,00 грн., тип кредиту - кредит; строком на 30 днів з 16.12.2019. Комісія за надання кредиту: 900,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом складає 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
27.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги 49 - МЛ від 27.03.2020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за Кредитним договором №1100091 від 16.12.2019. Відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26 550,00 грн.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1100091 від 16.12.2019 в розмірі 13050 (тринадцять тисяч п`ятдесят) грн 00 коп, з яких: 9000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4050,00 грн прострочена заборгованість за процентами. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 1308,64 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 2000,00 грн у відшкодування витрат на правову допомогу. Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подано апеляційну скаргу (вх. № 10649/26-вх від 13.08.2026), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) судом першої інстанції не надано оцінки тій обставині, що комісію за надання кредиту нараховано правомірно відповідно до умов договору погодженого між сторонами, а тому наявні правові підстави для її стягнення; крім того у зв`язку з продовженням користування кредитними коштами після спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4 договору з 16.01.2020 розпочалось нарахування процентів відповідно до п.2.2.3 договору, що склало 60 днів та пеня в розмірі 2 % від суми тіла кредиту, що може складати не більше 50 % від тіла кредиту (нараховувалась (період з 16.01.2020 по 9.02.2020), тобто 25 днів). Станом на 15.03.2020 після всіх нарахувань та погашень, сума боргу становила 26550 грн, що складається з: 9000 грн тіло; 900 грн комісія за надання кредиту; 8100 грн + 4500 = 12150 грн проценти; 4500 грн пеня відповідно до п. 4.1 договору; (2) нарахування пені здійснювалось в період з 16.01.2020 по 9.02.2020, а пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.
24.09.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшли додаткові пояснення (вх № 12584/26 від 24.09.2026) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
14.10.2026 до суду надійшов через підсистему «Електронний Суд» відзив (вх № 13496/26-вх) ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подано апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2026 у справі з ціною позову (26550 грн), що є менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (99840 грн).
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не оскаржується.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» в апеляційному порядку не оскаржується.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
16.12.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит № 1100091, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора N 95202.
ТОВ «Мілоан» надано кредит у сумі 9000,00 грн, тип кредиту - кредит; строком на 30 днів з 16.12.2019. Комісія за надання кредиту: 900,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом складає 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
27.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги 49 - МЛ від 27.03.2020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за Кредитним договором №1100091 від 16.12.2019. Відповідно до Реєстру Боржників до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 26550,00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що доведеними є позовні вимоги про стягнення 13050 грн, з яких: 9000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4050,00 грн прострочена заборгованість за процентами.
В іншій частині позовних вимог суд першої інстанції відмовив з тих підстав, що супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірною та задоволенню не підлягає. Заявлений позивачем штраф/пеня у розмірі 4500,00 грн стягненню з відповідача не підлягає, оскільки відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Висновок суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог зроблений без повного з`ясування обставин справи, за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9.01.2020 у справі № 643/5521/19 зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до договору про споживчий кредит №1100091 від 16.12.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан», між сторонами договору було погоджено :
-сума кредиту становить 9000 грн у валюті : Українська гривня (п.1.2);
-кредит надається строком на 30 днів з 16.12.2019 (п. 1.3);
-термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом : 15.01.2020 (п. 1.4);
-комісія за надання кредиту : 900 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від ми кредиту одноразово (п. 1.5.1);
-проценти за користування кредитом : 4050 грн, які нараховуються за ставкою 1.5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором : фіксована (п.1.5.2);
-проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинено або припинено товариством в односторонньому порядку. При цьому сторони погодили, що після зупинення товариством в односторонньому порядку нарахування процентів товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням товариства (п. 2.2.3);
-у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4 цього договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом (п. 4.1).
У постанові ВС від 30.09.2020 по справі № 559/1605/18 зазначено, що тлумачення статті 627 ЦК України свідчить, що за загальним правилом обсяг договірної відповідальності регулюється в ЦК України нормами, які мають диспозитивний характер. Тобто, сторони при укладенні конкретного виду договору можуть регулювати їх самостійно.
Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтею 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати проценти у визначеному договором розмірі.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 7.09.2026 по справі № 552/672/23 зазначено, що оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.
При цьому кредитний договір 1100091 від 16.12.2019 та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними.
Відповідно до розрахунку заборгованості (відомість про щоденні нарахування та погашення) ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором 1100091 від 16.12.2019 становить в розмірі 26550,00 грн., з яких: 9000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 12150,00 грн прострочена заборгованість за процентами (період з 17.12.2019 по 15.03.2020), 900,00 грн прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту, 4500,00 грн заборгованість по штрафам/пені.
Колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано оцінки тій обставині, що комісію за надання кредиту нараховано правомірно відповідно до умов договору погодженого між сторонами (пункту 1.5.1), а тому наявні правові підстави для її стягнення; крім того у зв`язку з продовженням користування кредитними коштами після спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4 договору з 16.01.2020 розпочалось нарахування процентів відповідно до п.2.2.3 договору, що склало 60 днів та пеня в розмірі 2 % від суми тіла кредиту відповідно до пункту 4.1 (нараховувалась (період з 16.01.2020 по 9.02.2020), тобто 25 днів).
Станом на 15.03.2020 після всіх нарахувань та погашень, сума боргу становила 26550 грн, що складається з: 9000 грн тіло; 900 грн комісія за надання кредиту; 4050 грн заборгованість по процентам (за період з 17.12.2019 по 15.01.2020 30 днів) та 8100 грн заборгованість по процентам (за період з 16.01.2020 по 15.03.2020 (60 днів); 4500 грн пеня.
Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що нарахування пені здійснювалось в період з 16.01.2020 по 9.02.2020, а пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022, набрав чинності 17.03.2022, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
У постанові ВС від 21.01.2025 № 751/3052/23 зазначено, що за змістом положень параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення позики чи сплати процентів за позикою) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.
Колегія суддів вважає, що позивачем доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по пені в розмірі 4500 грн за період з 16.01.2020 по 9.02.2020 відповідно до п. 4.1 договору.
Аргументи відзиву на апеляційну скаргу про те, що позивачем пропущено строк позовної давності, передбачений статтею 258 ЦК України щодо вимоги про стягнення пені, колегія суддів не вважає такими, що дають правові підстави для відмови в задоволенні цієї вимоги.
В суді першої інстанції відповідачем не було заявлено про застосування строку позовної давності, рішення суду першої інстанції відповідач не оскаржує.
Апеляційний суд зазначає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався та був відмінений з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
4.09.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.
Таким чином, позивачем, з урахуванням пункту 18 та 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, позов подано 22.05.2026, тобто з дотримання строку, передбаченого статтею 258 ЦК України.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.
Відповідно до пункту 1 - 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог слід скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1100091 від 16.12.2019 в розмірі 13500 грн, з яких : 8100 грн заборгованість по процентам (за період з 16.01.2020 по 15.03.2020 (60 днів); 900 грн заборгованість по комісія за надання кредиту; 4500 грн заборгованість по пені.
В іншій частині (стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1100091 від 16.12.2019 в розмірі 13050 грн, з яких: 9000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 4050,00 грн прострочена заборгованість за процентами (за період з 17.12.2019 по 15.01.2020 (включно)) рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмовлених позовних вимог з ухваленням нового про задоволення позовних вимог (про стягнення заборгованості за кредитним договором №1100091 від 16.12.2019 в розмірі 13500 грн, з яких : 8100 грн заборгованість по процентам (за період з 16.01.2020 по 15.03.2020 (60 днів); 900 грн заборгованість по комісія за надання кредиту; 4500 грн заборгованість по пені), рішення суду слід скасувати також в частині розподілу судових витрат відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн /а. с. 5/.
При поданні апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3993,60 грн.
Також позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції в розмірі 8000 грн /а. с. 4/.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, друга статті 141 ЦПК України).
Колегія суддів враховує, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судомна підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (постанова Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем надано суду наступні докази : копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093 від 29.09.2012; копію виписку з ЄДР: АО «Апологет»; копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1.07.2025; копію довіреності ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на укладення договорів про надання правової допомоги; копію ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1408806 від 20.10.2025; копію акта наданих послуг № Д/23028 від 14.04.2026; копію детального опису наданих послуг до акту № Д/23028 від 14.04.2026.
Зважаючи на наведене, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн, враховуючи положення частини другої статті 141 ЦПК України, задоволення позовних вимог до відповідача в повному обсязі.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2026 в частині відмовлених позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 1100091 від 16.12.2019 в розмірі 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень, з яких : 8100 гривень заборгованість по процентам (за період з 16.01.2020 по 15.03.2020); 900 гривень заборгованість по комісії за надання кредиту; 4500 гривень заборгованість по пені.
В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21.07.2026 залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, за подання апеляційної скарги в розмірі 3993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) гривні 60 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень, всього 14656 (чотирнадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість) гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. В. Оніщук
Т. Б. Сало