Справа № 450/826/26 Провадження № 2/450/1412/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Добош Н.Б.
при секретарі Солодовник Д.Ю.
представника позивача Карплюк П.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Пустомити цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство «Інститут Містобудування та архітектури» про встановлення права земельного сервітуту на земельній ділянці, -
в с т а н о в и в:
представник НЕК «Укренерго» звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити за Приватним Акціонерним Товариством «Національна Енергетична Компанія «Укренерго» в подальшому іменоване «Сервітуарій», право постійного, безплатного, земельного сервітуту (з метою забезпечення можливості Сервітуарія, його відокремлених підрозділів та/або залучених до виконання робіт підрядних організацій за об?єктом будівництва «Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна для проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва, експлуатації ПЛ 330 кВ) на частині земельної ділянки площею . 0,0754 га. Відповідача з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223, із загальною площею 2,0000 га., яка розташована на території Львівської області, Львівського району, в с. Полянка і належить громадянину ОСОБА_1 , на запропонованих умовах:
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що НЕК «Укренерго» віднесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 та відповідно до п.55 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» є оператором системи передачі (ОСП), який відповідальний за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. НЕК «Укренерго» є балансоутримувачем та здійснює обслуговування та експлуатацію магістральних та міждержавних ліній електропередач.
Позивач зазначає, що передумовою реалізації проєкту та причин реалізації НЕК «Укренерго» виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт по об?єкту «Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна з реконструкцією ПЛ 330 кВ Західноукраїнська- Львів південна N? 2 з відгалуженням на ПС 330 кВ «Львів західна», ПС 330 кВ «Львів південна» та ПС 330 кВ «Львів західна» Львівська область, Львівський та Яворівський райони» Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго») заплановано виконання повного комплексу будівельно-монтажних робіт по об?єкту відповідно до Плану розвитку системи передачі на 2025-2034 роки, схваленого постановою НКРЕКП N?58 від 21.01.2025 року. Метою будівництва даного об?єкту є забезпечення надійного електропостачання та зниження ризиків аварійних відключень споживачів Львівської області та країни в цілому.
Враховуючи вищезазначене, НЕК «Укренерго» прийнято до впровадження технічне рішення, що допоможе в максимально стислі терміни підвищити рівень надійності електропостачання Львівського енерговузла - будівництво ділянки ПЛ 330 кВ на ПС 330 кВ Львів західна.
Вибір напрямку траси виконувався з урахуванням вимог діючих в Україні нормативних документів, у тому числі Державних санітарних норм і правил захисту населення від впливу електромагнітного випромінювання (Наказ Міністерства охорони здоров?я України N? 239 від 01.08.1996). Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України N? 910-р від 03.10.2024 (ДСК) віднесено до пріоритетних для держави енергетичних інвестиційних проектів у 2023 році. Пріоритетним для держави визначено, зокрема будівництво магістральної повітряної лінії електропередачі ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна та розпорядженням Львівської обласної військової адміністрації N? 688/0/5-23ВА від 18.08.2023 щодо погодження місця розташування Об`єкту, зобов`язують НЕК «Укренерго» забезпечувати будівництво державних об?єктів критичної інфраструктури.
Проєктний напрямок Об?єкта проходить територією (Івано-Франківсткої селищної територіальної громади) Яворівського району та (Городоцької міської територіальної громади, Зимноводівської сільської територіальної громади, Оброшинської сільської територіальної громади, Пустомитівської міської територіальної громади та Солонківської сільської територіальної громади) Львівського району Львівської області. Оформлення речових прав земельного сервітуту на чужі земельні ділянки для забезпечення доступу до об?єкту будівництва є передумовою для будівництва повітряної лінії електропередачі, відтак - забезпечення надійної та безперебійної роботи об?єднаної енергетичної системи в умовах воєнного стану.
Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223 потрапляє в зону комплексу будівельно-монтажних робіт по об?єкту «Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна, та знаходиться між земельними ділянками, які передані в строкове та постійне користування НЕК «Укренерго» під розташування опор N? 64а та N? 65а.
Згідно інформації Державного реєстру речових прав зазначена земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223 перебуває у приватній власності - ОСОБА_1 .
Специфіка технології робіт при будівництві, зокрема реконструкції лінії електропередачі передбачає, що для натягування проводів між двома опорами, їх потрібно розкласти між ними і підняти вверх.
Враховуючи специфіку будівельно-монтажних робіт по об?єкту «Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна, позивач потребує встановлення земельного сервітуту з кодом 07.03 щодо частини земельної ділянки площею 0,0754 га - постійний з метою забезпечення можливості Сервітуарія, його відокремлених підрозділів та/або залучених до виконання робіт підрядних організацій за об?єктом будівництва Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна для проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва, експлуатації ПЛ 330 кВ, на частині земельної ділянки відповідача з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223, із загальною площею 2,0000 га, яка розташована на території Львівської області, Львівського район, Пустомитівської міської ради с. Полянка.
Позивач зазначає, що з метою погодження технічної документації та підписання договору сервітуту відповідачем, позивачем на адресу проживання відповідача: направлено оферту (вих. N? 01/61142 від 08.10.2025) про погодження документації із землеустрою та підписання договору про встановлення земельного сервітуту, за допомогою поштового зв?язку АТ «Укрпошта». Однак, поштове відправлення повернулась так, як закінчився встановлений термін зберігання. Позивач відповіді від Відповідача на пропозицію про укладання договору сервітуту та погодження Технічної документацій не отримав, що розцінює як Відмову від підписання договору. Відсутність згоди відповідача щодо підписання зазначеного договору унеможливлює виконання будівельно-монтажних робіт, а також експлуатацію земельної ділянки для обслуговування об?єктів НЕК «УКРЕНЕРГО». Оскільки, повітряна лінія «Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна проходить через земельну ділянку відповідача, виникає необхідність правового вирішення питання, щодо обмеженого користування частиною чужої земельної ділянки шляхом встановлення земельного сервітуту для будівництва та експлуатації повітряних ліній. Крім того з метою погодження технічної документації та підписання договору сервітуту позивачем було розміщено оголошення у газеті «Голос України» (N?174 від 23.11.2024р.).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, вказав, що позивач не має можливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, як встановлення права користування чужим майном (сервітуту), оскільки план будівництва передбачає необхідність доступу до земельної ділянки відповідача з метою експлуатації, обслуговування повітряної лінії. Просить позовні вимоги задоволити.
У судовому засіданні відповідач позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що встановлення земельного сервітуту в судовому порядку - це крайній захід, який застосовується виключно тоді, коли задовольнити законний інтерес позивача взагалі неможливо без обмеження прав власника. Обов`язковими передумовами звернення до суду є: -відсутність альтернативних варіантів, -мінімальна обтяжливість для власника земельної ділянки та недопущення його фактичного позбавлення можливості використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням так, як він хоче (сервітут позбавляє можливості будувати в розмірах, яких він має чи матиме намір, а цільове призначення згаданої дозволяє будувати певні споруди). Вважає, що позивачем не дотримано обов`язкового досудового порядку врегулювання спору та не вжито заходів для досягнення взаємної згоди. Позивач не надав належних і допустимих доказів того, що сторонами були проведені реальні переговори щодо укладення договору сервітуту. Єдиною обставиною, на яку посилається позивач, є направлення поштового відправлення, яке повернулося через закінчення строку зберігання. Сам по собі факт повернення листа не свідчить про відмову відповідача від укладення договору. Наголошує на тому, що позивач категорично відкидає його пропозиції щодо пошуку компромісів і домовленостей щодо умов договору земельного сервітуту, про що свідчить його лист-відповідь «Про розгляд листа-пропозиції». Крім того позивач не довів необхідності встановлення саме безоплатного сервітуту. Посилання позивача на можливість відшкодування збитків не є доказом законності встановлення безоплатного сервітуту, оскільки відшкодування збитків та плата за сервітут є різними правовими інститутами. Позивачем не доведено необхідності встановлення саме постійного сервітуту, позовна заява не містить мотивів, чому сервітут не може бути строковим. Не наведено жодного аналізу принципу пропорційності втручання у право приватної власності. Не доведено, що менш обтяжливий спосіб забезпечення потреб позивача є неможливим Вказує, що позивач повинен довести, що встановлення сервітуту саме в таких межах є єдиним можливим способом досягнення поставленої мети. Зазначає, що встановлення сервітуту позбавляє його повноцінно користуватися і розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. Будь-яке втручання у право власності має відповідати принципу справедливого балансу між суспільним інтересом та правами власника. Посилання виключно на суспільну необхідність будівництва лінії електропередач не позбавляє позивача обов`язку довести законність саме тих умов сервітуту, які він просить встановити і не забороняє йому проводити відшкодування у вигляді оплати за користування чужою ділянкою. Позивач не довів відсутність альтернативних способів реалізації проєкту (немає проведених експертиз та технічно не обґрунтовано неможливість проведення повітряних ліній іншим шляхом, не обтяжуючи прав власника землі). Позовна заява не містить належних доказів того, що: інше проходження траси ПЛ є неможливим; інший обсяг сервітуту є недостатнім; інший строк сервітуту не забезпечить досягнення мети, а встановлення плати за сервітут є для нього неможливим. На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю, а у випадку якщо суд дійде висновку про наявність підстав для встановлення сервітуту: відмовити у задоволенні вимог про встановлення саме безоплатного та постійного сервітуту.
Заслухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також, відповідно до частини першої статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).
Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Відповідно до статті 99 ЗК України, власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, таких земельних сервітутів: право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; інші земельні сервітути.
Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).
Відповідно до статті 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Згідно з частинами першою, третьою статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Згідно із статтею 403 ЦК України, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном і може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом, рішення суду.
Статтею 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Як роз`яснив судам Пленум Верховного Суду України у пункті 22-2 постанови від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи №297/363/18 (постанова від 13.03.2023), закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому необхідно довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити будь-яким іншим способом.
Тлумачення цих норм свідчить про те, що умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб.
Передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (постанови Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 911/2701/17, від 05 листопада 2024 року у справі № 923/898/21, від 19 листопада 2025 року у cправі № 902/1257/24).
Судом установлено, що відповідно до п.1.1. Статуту Приватного Акціонерного Товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі-Товариство), Приватне Акціонерне Товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.112017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».
Згідно із п.2.2.3., предметом діяльності Товариства є виконання функцій оператора системи передачі, зокрема: контроль за додержанням нормального режиму роботи ОЕС України.
Відповідно до п.2.2.26., предметом діяльності Товариства є виконання функцій з управління та експлуатації магістральними мережами, зокрема: реалізація програм капітального будівництва, технічного переоснащення і реконструкції магістральних та міждержавних електричних мереж.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна убачається, що власником земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:0223 , є ОСОБА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка, кадастровий номер [номер приховано]:02:002:0223, яка знаходиться за адресою Львівська область Пустомитівський район с. Полянка, відноситься за категорією до земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до рішення Пустомитівської міської ради від 30.05.2023 № 2154, Пустомитівська міська рада погодила НЕК «Укренерго» необхідність розташування об`єкта «Нове будівництво ПЛ 330 кВ Львів південна - Львів західна з реконструкцією ПЛ 330 кВ Західноукраїнська- Львів південна N? 2 з відгалуженням на ПС 330 кВ «Львів західна», ПС 330 кВ «Львів південна» та ПС 330 кВ «Львів західна» Львівська область, Львівський та Яворівський район» на території Пстомитівської міської ради. Також, до виконання робіт по об`єкту зобов`язано приступити після отримання нотаріально засвідчених письмових згод власників (користувачів) земельних ділянок, через які планується прокласти високовольтну лінію електропередач потужністю 330 кВ на території Пустомитівської міської ради.
27.03.2024 року між ТОВ « ПДІ «Енергоінжпроект», який виконує проектні роботи із землеустрою з метою оформлення прав на земельні ділянки за НЕК «Укренерго» та ПП «Інститут Містобудування та архітектури» був укладений договір № 187-СП , відповідно до якого розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223, на яку поширюється право сервітуту на користь НЕК «Укренерго». Відповідно до розробленої технічної документації із землеустрою під встановлення земельного сервітуту для потреб НЕК «Укренерго» підпадає частина земельної ділянки, а саме 0,0754 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223, загальною площею 2,0000 га, яка згідно відомостей з Держреєстру, належить громадянину ОСОБА_1 та розташована за адресою
АДРЕСА_1 метою погодження технічної документації та підписання договору сервітуту власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223 - ОСОБА_1 , позивачем було розміщено оголошення у газеті «Голос України» (N?174 від 23.11.2024р.).
З метою погодження технічної документації та підписання договору сервітуту власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0223, позивачем на адресу проживання віповідача: АДРЕСА_2 , направлено оферту (вих. N? 01/61142 від 08.10.2025) про погодження документації із землеустрою та підписання договору про встановлення земельного сервітуту, за допомогою поштового зв?язку АТ «Укрпошта». Однак, поштове відправлення повернулась так, як закінчився встановлений термін зберігання.
Особливості встановлення земельних сервітутів для розміщення об`єктів енергетики та передачі електроенергії передбачені Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів».
Згідно з частинами першою-п`ятою статті 16 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, підприємства, які будують чи експлуатують об`єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки для розміщення об`єктів, зазначених у частинах другій, четвертій цієї статті, на праві постійних або строкових земельних сервітутів.
Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів, пристроїв і споруд.
Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт об`єктів передачі електричної енергії.
Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для: будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв; проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації ліній електропередачі; розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації ліній електропередачі; проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва ліній електропередачі.
Земельні сервітути щодо права будівництва та обслуговування об`єктів передачі електричної енергії встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи постійними користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому Цивільним кодексомУкраїни.
Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.
У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об`єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються: зміст земельного сервітуту, кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності), площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, дані про земельну ділянку, на якій встановлюється земельний сервітут (частини сім, вісім статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).
У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки (частина дванадцять статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів»).
Отже, зазначена норма передбачає підстави виникнення земельних сервітутів для розміщення та обслуговування об`єктів енергетики; види сервітутів (постійний, строковий); його зміст, який має відповідати Типовій формі договору про встановлення земельного сервітуту; наслідки недосягнення згоди та неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Так, види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Закон вимагає від позивача надання суду доказів на підтвердження того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому, слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом.
Отже, встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати: що правове регулювання дій щодо встановлення сервітуту має здійснюватися виключно між власником (володільцем) земельної ділянки та особою, яка має намір нею користуватися, а тому необхідно визначити суб`єктний склад спірних правовідносин відповідно до частини другої статті 402, частини другої статті404ЦКУкраїни (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2018 року у справі № 642/3165/17 (провадження № 61-14776св18); що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 351/1146/16-ц, провадження № 61-16854св18).
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2022 року у справі № 306/612/20 (провадження № 61-14169св21), зазначено, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки.
Тлумачення цих норм свідчить про те, що умовою встановлення сервітуту є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб. Отже, передумовою звернення до суду за встановленням сервітуту повинен бути доказ вчинення дій зацікавленою особою щодо встановлення сервітуту та недосягнення про це згоди із власником ділянки, щодо якої планується встановити сервітут. Якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв`язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/4106/14-ц, від 19 червня 2019 року у справі №925/603/18, від 17 жовтня 2019 року у справі №484/690/16-ц та від 27 листопада 2019 року у справі №751/8865/15-ц".
До матеріалів справи долучений Лист-пропозиція ОСОБА_1 ПАТ НЕК «Укренерго» від 08.07.2026 року в якому він повідомляє, що не заперечує проти врегулювання питання встановлення земельного сервітуту шляхом укладення договору в позасудовому порядку за умови встановлення оплатного земельного сервітуту із зазначенням справедливої плати за користування земельною ділянкою та встановлення строку дії земельного сервітуту та можливості переглянути умови договору після закінчення строку такого, та погодження інших умов шляхом переговорів.
Однак як вбачається з копії листа НЕК «Укренерго» «Про розгляд листа-пропозиції» Вих № 01/46298 від 24.07.2026 року відповідачу повідомлено, про неприйнятність строковості та платності договору земельного сервітуту, з огляду на постійний характер експлуатації повітряних ліній електропередачі, та винесення/перенесення таких ліній суперечитиме принципу безперервності електропостачання визначеного Законом України « Про ринок електричної енергії». Крім того вказує, що потенційно невелика плата за земельний сервітут не покриватиме витрат землевласника на адміністрування такого договору, тоді як отримання відшкодування збитків, до складу яких включається компенсація плати за користування правом земельного сервітуту є більш економічно вигідною умовою. Зазначає, що встановлення земельного сервітуту не означає вибуття із володіння та користування власника цієї земельної ділянки, власник не позбавлений можливості використовувати зазначену земельну ділянку за цільовим призначенням, а наявність сервітуту не перешкоджає праву розпорядження земельною ділянкою, як об`єктом нерухомого майна.
У листі «Про розгляд листа-пропозиції» позивачем було зазначено, що НЕК Укренерго не використовуватиме постійно земельні ділянки (їх частини) на які встановлюється земельний сервітут, використання землі буде орієнтовно 3-10 днів ( в залежності від складності робіт) на час будівництва ПЛ в подальшому після введення в експлуатацію ПЛ земельні ділянки використовуватимуться для проходу з метою огляду повітряної лінії електропередач, що в свою чергу займатиме кілька хвилин два рази на рік.
Як вбачається з умов договору такі істотні умови використання про які зазначені у даному листі не відображені у договорі.Також як зазначено позивачем ділянка між опорою № 64а (земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0231 частина якої надана позивачу у користування (сервітут) від 12.12.2023 року терміном на 10 рокі до 12.12.2033). Із врахуванням зазначеного способу використання, із врахуванням ст.16 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів", позивачем не обґрунтовано необхідності встановлення безстрокового сервітуту.
Також у листі «Про розгляд листа-пропозиції» позивачем вказано, що використання землі в Україні є платним відповідно до ч.1 ст98 ЗК України, одночасно вказує, що невелика плата за земельний сервітут не покриватиме витрат землевласника на адміністрування, при цьому будь-якого розміру плати стороною позивача не запропоновано.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що умову, щодо попереднього звернення до власника з пропозицію укласти договори строкового та безстрокового сервітуту позивачем не виконано, та позивачем не доведено, що умови договору сервітуту є найменш обтяжливими для власника земельної ділянки.
Відповідно до ст.319 ч.1,2 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не заперечує щодо встановлення земельного сервітуту однак, вважає, що такий має бути встановлений на певний строк та на умовах платності, однак позивачем не дотримано обов`язкового досудового порядку врегулювання спору та не вжито заходів для досягнення взаємної згоди щодо умов сервітуту, щодо узгодження умов, способів та обсягів використання земельної ділянки із землевласником. Умова про безоплатний характер сервітуту не враховує витрат власника земельної ділянки щодо утримання такої, тощо.
При таких обставинах, встановлення земельного сервітуту в судовому порядку беззаперечно призведе до порушень прав власника земельної ділянки, адже основний спосіб його встановлення є договірний і суд не вправі заміняти домовленість сторін судовим рішенням.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, суд вважає, що позивачем не доведено підстав позову про встановлення земельного сервітуту відповідно до вимог статті 100 ЗК України та статті 16 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про те, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія Укренерго» не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватне підприємство «Інститут Містобудування та архітектури» про встановлення земельного сервітуту, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство «Інститут Містобудування та Архітектури» ЄДРПОУ 34519816, Львівська область Львівський район м. Дубляни, вул. Коцюбинського, буд. 32.
Повний текст рішення складено 16.10.2026 року.
Суддя Н. Б. Добош