Справа № 450/1957/26 Провадження № 2-о/450/153/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Добош Н.Б.
присяжних Скочиляс П.Я., Кваснікевич А.М.
при секретарі Солодовник Д.Ю.
за участі заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою,-
встановив:
заявник звернувся до суду з даною заявою в якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим. В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 12.03.1983 та свідоцтвом про одруження від 02.08.2001. ОСОБА_3 до моменту зникнення постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Починаючи з 18 лютого 2023 року, зв`язок з батьком було втрачено, за місцем свого постійного проживання він відсутній, і з того часу жодних відомостей про місце його перебування - невідоме. 13.02.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вийшов із дому та неповернувся. За фактом безвісти зникнення ОСОБА_3 було ініційовано розшукові заходи. Слідчим відділенням Відділення поліції №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023141420000045 від 18.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: "13.02.2023 близько 16:00 год ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 вийшов з дому та не повернувся, місце перебування останнього невідоме", що підтверджується витягом із ЄРДР від 18.02.2023. 01.03.2024 Відділення поліції №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області надано лист, що досудове розслідування триває та проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії направленні на встановлення місця снаходження ОСОБА_3
27.02.2026 адвокат Микита Т.В. звернувся із адвокатським запитом до відповіддю ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області щодо стану №12023141420000045 від 18.02.2023 року за фактом зникнення ОСОБА_3 . Згідно з відповіддю ВНП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області від 04.03.2026 р. за № 70091-2026, протягом трьох років органи поліції здійснювали комплексні розшукові заходи, однак станом на березень 2026 року позитивного результату досягнуто не було, місцезнаходження особи не встановлено. Досудове розслідування на даний момент триває. Станом на сьогодні, місце знаходження ОСОБА_3 - невідоме.
Визнання ОСОБА_3 померлим необхідно ОСОБА_1 для реалізації спадкових прав та правового врегулювання майнових відносин. Так, за життя батьком заявниці, було складено заповіт, який посвідчений секретарем Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 12.08.2008 та зареєстровано за № 123 Згідно із заповітом ОСОБА_3 від 12.08.2008 зареєстровано за № 123, останній заповів ОСОБА_1 усе належне йому майно. Оскільки з моменту останніх відомостей про ОСОБА_3 минуло понад три роки, відповідно до норм цивільного законодавства існують всі підстави для оголошення його померлим.
На підставі наведеного просить заяву задоволити.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.04.2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала, вказала, що 13.02.2023 року її батько ОСОБА_3 вийшов з дому та не повернувся. Зусиллями всіх родичів намагались відшукати батька, звернулись у поліцію, однак з цього часу жодних звісток від батька не отримували, та розшуковими заходами його не вдаось відшукати. Просила заяву задоволити.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заяву підтримав та просив таку задовольнити.
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення заявника та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 293ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд розглядає справу про оголошення фізичної особи померлою за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою.
Судом встановлено, що заявниця являється донькою ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 .
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається реєстрація 17.02.2023 року кримінального провадження за №12023141420000045 та зазначено короткий виклад обставин: 13.02.2023 року близько 16 год 00хв ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 житель с.Сороки-Львівські вийшов з дому та не повернувся, місце перебування останнього невідоме.
01.03.2024 року ЛРУП №1 ВП №1 скерувало на адресу ОСОБА_5 лист в якому повідомлено, що на даний момент досудове розслідування щодо кримінального провадження триває та проводяться необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії на встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 .
На адвокатський запит представника ОСОБА_2 ЛРУП №1 ВП №1 надано відповідь в якому повідомлено, що відділення поліції в межах кримінального провадження здійснювались пошукові заходи ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак станом на даний час позитивного результату досягнуто не було.
ОСОБА_3 до моменту зникнення постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 11.05.2026року.
Згідно із заповітом ОСОБА_3 від 12.08.2008 зареєстровано за № 123, останній заповів ОСОБА_1 усе належне йому майно.
У судовому засіданні ОСОБА_7 вказала що являється сусідкою заявниці та добре знала ОСОБА_3 , який проживав навпроти. Свідку відомо, що приблизно у лютому 2023 року ОСОБА_3 пішов з дому і не повернувся, нікому нічого не повідомив. До цього часу траплялись випадки, що він йшов з дому, але потім повертався. На цей раз ОСОБА_3 не повертався, родичі розшукували його, однак так і не відшукали. З того часу будь-яких відомостей від нього чи про його місцеперебування невідомо.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні вказала, що проживає по сусідсту від заявниці та добре знала ОСОБА_3 . Вказала, що у 2023 році ОСОБА_3 пішов з дому та не повернувся. Родичі та свідки шукали його, однак не змогли відшукати. З того часу за місцем проживання ОСОБА_3 не з`являвся.
У судовому засіданні ОСОБА_9 вказала що проживає у с.Сороки-Львівські, та заявниця є її сестрою, а ОСОБА_3 батьком. 13.02.2023 року приблизно о 18 годині до свідка прийшла її мати та запитала чи вона не бачила батька. Разом вони почали телефонувати до родичів та знайомих, однак жодних відомостей про ОСОБА_3 та його місцеперебування не здобули. Розпочали пошуки батька. Потім повідомили поліцію. Розшукові заходи не дали результатів. Здавали аналізи для порівняння ДНК. Від того часу будь-яких звісток від ОСОБА_3 не було. Телефону батько не мав.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні вказала, що заявник являється її донькою, а ОСОБА_3 чоловіком. 13.02.2023 року ОСОБА_3 пішов з дому і пропав. Ввечері в цей день побачила, що ОСОБА_3 певний час відсутній вдома та розпочала його пошуки. Шукали у сусідів, в лікарнях, однак ніде його не було. На наступний день звернулись до поліції. Однак по сьогоднішній день жодних відомостей про ОСОБА_3 не отримувала, додому він не повернувся.
Статтею 46 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України, при цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою.
Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини матеріально правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.
В ряді Постанов Касаційного цивільного Суду Верховного Суду, а саме: у Постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22, у Постанові від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23, у Постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23, у Постанові від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23, у Постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначається, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Іншими словами, Верховний Суд у своїх Постановах виснував про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою, а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи.
Пункт 47 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2024 року у справі № 127/28463/23 вказує на те, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина друга, третя статті 46 ЦК України).
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Суд вважає за необхідне зазначити, що оголошення фізичної особи померлою у судовому порядку можливе у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті.
Так, оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Тлумачення частини першої та другої статті 46 ЦК України свідчить, що цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №490/342/17).
Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, що викладена 26 лютого 2024 року, у справі №686/9938/23.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 пішов з дому 13.02.2023 року, тобто більше трьох років тому. З цього часу інформації про відоме місце перебування ОСОБА_3 не отримано, розшуковими заходами також не вдалось відшувати ОСОБА_3 .
В той же час, до видання уповноваженим органом свідоцтва про смерть особи, родичі не мають можливості звернутись за оформленням спадкових прав. Таке право і така можливість виникає виключно після отримання ними свідоцтва про смерть.
Суд враховує, що оголошення ОСОБА_3 померлим є необхідним заявнику для реалізації права на спадкування.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам та вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим.
Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 пішов з дому 13.02.2023 року, тобто більше троьх років тому. З цього часу розшукові заходи позитивного результату не дали. За весь час будь-яких відомостей щодо місцезнаходження ОСОБА_3 не віднайдено, на зв`язок із рідними і знайомими ОСОБА_10 жодного разу не виходив. За таких обставин, є всі підстави вважати, що він помер.
Суду не надано жодних належних доказів, які б містили інформацію про відоме місце перебування ОСОБА_3 , а тому суд вважає, що заява є обґрунтованою та є всі підстави оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим.
Разом з тим суд враховує, що встановлення факту визнання особи померлою для заявника має юридичне значення.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померлим.
Оскільки, матеріали справи не дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_3 , в такому випадку особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це.
З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.
Водночас, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (частина перша статті 48 ЦК України). Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядкуст. 309 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12-13, 46-48, 229, 247,258,259,263-265,293,305-308,354,355 ЦПК України, ст. ст.46,47 ЦК України, суд, -
ухвалив:
заяву задовольнити.
Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Кудобинці Зборівського району Тернопільської області, який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Днем смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати день набрання законної сили рішенням суду про оголошення її померлою..
Роз`яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про оголошення особи померлою, про скасування рішення про оголошення фізичної особи померлою, передбаченомуст. 309 ЦПК України.
Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 14.09.2026 р.
Суддя Добош Н.Б.
Присяжні : Скочиляс П.Я.
Кваснікевич А.М.