Справа № 682/1727/26
Провадження № 2/682/1442/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року
Славутський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого судді Мотонок Т.Я.,
за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1727/26 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Жирновський Олексій Олександрович, до Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», про визнання недійсним кредитного договору,
в с т а н о в и в:
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Жирновський О.О., до АТ «АКЦЕНТ-БАНК», про визнання недійсним кредитного договору.
В обґрунтування позову зазначено, що у травні 2026 року на домашню адресу Позивача надійшов лист із АТ «Акцент-Банк» про ніби-то наявність у неї простроченої заборгованості перед Відповідачем у розмірі 3 871,33 грн. З метою з`ясування природи виникнення заборгованості Відповідач звернувся до відділення «А-Банк» у м. Славута, де отримав довідку про заборгованість перед банком в розмірі 18 236, 85 грн станом на 06.05.2026 на підставі ніби-то укладеного Позивачем із Відповідачем кредитного договору SAMABWFC1[телефон приховано] від 22.12.2025; а також виписку по банківській картці НОМЕР_1 , до якої Позивач не має ніякого відношення.
27.05.2026 у відповідь на адвокатський запит Відповідач надав наступні матеріали: скан-копію «Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком» від 22.12.2025 (додається) про ніби-то прохання Позивача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт, ніби підписану Позивачем електронним підписом; скан-копію «Анкети-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» з фотокопіями паспорта та ніби з власноручним підписом Позивача від 22.12.2025 (додається); ще одну скан-копію «Заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком» від 22.12.2025 про ніби-то прохання Позивача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт, ніби вже підписану власноручним підписом Позивача.
05.06.2026 після спілкування Представника позивача із Відповідачем електронною поштою останній надав оновлену відповідь на адвокатський запит, яка відрізнялась лише змістом супровідного листа, де містилася відмова у зупиненні нарахування відсотків та штрафних санкцій за спірним кредитним договором.
Аналіз отриманих Позивачем та його представником від Відповідача матеріалів свідчить про те, що Позивач жодного кредитного договору з Відповідачем не укладала, до відділень банку за отриманням кредиту не зверталася, заяв на отримання кредиту не подавала та не підписувала, електронних документів не замовляла та не підписувала, коштів від Відповідача не отримувала, зокрема: 1) за твердженням Відповідача, в одному випадку заява про відкриття кредитного рахунку підписана Позивачем електронним підписом та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Проте, у ході перевірки автентичності електронного підпису Позивача на документах через сервіс «Дія» факт його накладання Позивачем спростовано; 2) за твердженням Відповідача, в другому випадку заява про відкриття кредитного рахунку та анкета-заява про приєднання підписана Позивачем власноручним підписом у якомусь відділені «А-Банку». Проте, навіть візуально, без проведення почеркознавчої експертизи, підписи на вищевказаних документах абсолютно не схожі на підписи Позивача, які містяться в її особистих документах; 3) на адвокатський запит Представника позивача надати матеріали фото-, аудіо-, відеофіксації обставин укладання Позивачем кредитного договору, Відповідач надав лише неякісні фото вибіркових аркушів паспорту та довідки про присвоєння РНОКПП Позивача, які могли потрапити до Відповідача навіть із соціальних мереж, що не підтверджує факту існування цивільно-правових відносин між ними; 4) надані Відповідачем матеріали не містять жодного посилання на діючий фінансовий номер телефону Позивача, через який могла здійснюватися ідентифікація Позивача як позичальника та могли надсилатися одноразові паролі; 5) у електронному листуванні Представника позивача із Відповідачем висловлювалась протилежна офіційній думка, що Позивач підписав кредитний договір внутрішньобанківським підписом в одному із відділенні «А-Банку». Проте, із наданих Відповідачем матеріалів вбачається, що кредитний договір від імені Позивача був укладений о 19:14 год. 22.12.2025, в той час як усі відділення «А-Банку» в Україні станом на 22.12.2025 та на сьогодні працюють до 18:00 год, що спростовує твердження Відповідача про ймовірне підписання кредитного договору Позивачем внутрішньобанківським підписом.
Позивач не мав наміру та не укладав кредитний договір із Відповідачем; не підписував ніяких документів з метою його укладання; не домовлявся із Відповідачем про істотні умови кредитування. Таким чином, кредитний договір був оформлений невідомими особами без участі Позивача та з використанням його персональних даних, що свідчить про відсутність вільного і такого що відповідає його внутрішній волі волевиявлення Позивача на укладення договору (правочину).
За таких обставин позивач та її представник звернулись до суду та просили: визнати недійсним кредитний договір SAMABWFC1[телефон приховано] від 22.12.2025, укладений на підставі заяви від 22.12.2025 про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 у гривні та встановлення кредитного ліміту за карткою НОМЕР_1 від імені ОСОБА_1 із АТ «Акцент-Банк»; зобов`язати АТ «Акцент-Банк» припинити нарахування заборгованості, відсотків та штрафних санкцій за кредитним договором SAMABWFC1[телефон приховано] від 22.12.2025, укладеним на підставі заяви від 22.12.2025 про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 у гривні та встановлення кредитного ліміту за карткою НОМЕР_1 , а також припинити будь-які заходи щодо її стягнення.
Ухвалою суду від 25.06.2026 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.07.2026.
Крім того, ухвалою суду від 25.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви сторони про забезпечення позову.
24.07.2026 підготовче засідання відкладено на 21.09.2026
27.07.2026 до суду надійшов відзив на позову заяву від представника відповідача АТ «АКЦЕНТ БАНК».
Ухвалою суду від 21.09.2026 відзив відповідача залишено судом без розгляду, підготовче засідання закрито та призначено до судового розгляду на 19.10.2026.
19.10.2026 в призначений час учасники справи до суду не з`явились.
Представником позивача, адвокатом Жирновським О.О., заявлено клопотання про розгляд справи за його із позивачем відсутності.
Від представників АТ «АКЦЕНТ БАНК» заяв та клопотань до суду не надходило.
У зв`язку із неявкою учасників справи, фіксування судового розгляду технічними засобами не здійснювалось на підставі ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши надані судом докази, суд приходить до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Так, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 у справі № 761/42030/21.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відсутність на кредитному договорі підпису особи, від імені якої він складений, свідчить про недотриманням установленої для нього законом обов`язкової письмової форми, зокрема щодо його підписання.
За такого, у випадку укладання кредитного договору, законом вимагається обов`язкова письмова форма, зокрема і підписання його сторонами, та передбачений наслідок недотримання цих вимог нікчемність кредитного договору.
Судом встановлено, що 22.12.2025 ОСОБА_1 звернулась до АТ «АКЦЕНТ БАНК» та підписала Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК». У вказаній Анкеті відповідач вказала свої анкетні дані, зокрема, дату народження ІПН, відомості про паспорт громадянина України, місце роботи, отримуваний дохід.
Зі змісту заяви слідує, що проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону/термінала) підпису під цією Анкетою-заявою, заявник підтверджує, що: надані документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу; до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі, відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб; - умови, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», визначені в Договорі та Тарифах; дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: https://a-bank.com.ua, між мною та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Метою оформлення цього Договору є отримання у майбутньому таких фінансових послуг, як: відкриття та користування поточними рахунками (у т.ч. з випуском та використанням платіжних карток) та/або отримання кредитів у вигляді готівкових або безготівкових коштів (в тому числі у вигляді овердрафтів), та/або здійснення валютно-обмінних операцій, та/або розрахунково-касових операцій, та/або розміщення коштів на вклади (депозити); Банк у правочинах (угодах, виписках, квитанціях, довідках тощо) може використовувати факсимільний підпис уповноваженої особи Банку з відтворенням відбитка печатки Банку технічними друкованими пристроями, зразки яких наведено в Умовах та правилах надання банківських послуг; правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися клієнтом з використанням електронного підпису.
Підписанням Анкети-заяви позивач визнала, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях. Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 024286539259da5f3beec5f410fe8bb0e06f797711d51b23acdc92c743f056299d, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання електронного підпису, покладаються на Клієнта.
У випадку укладання договору в електронній формі, погодилась отримати примірник договору шляхом його надсилання на електронну скриньку, а у разі відсутності такої скриньки, отримати у повідомленні в месенджери (Viber, Telegram тощо) у вигляді гіперпосилання для самостійного завантаження або для повторного отримання примірника звернутись до Банку через дистанційні канали обслуговування.
Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем 024286539259da5f3beec5f410fe8bb0e06f797711d51b23acdc92c743f056299d, що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій.
Підписуючи Анкету-заяву позивач визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта (а.с. 9).
Зазначена заява, як вбачається із її змісту, підписана ОСОБА_1 власноручним підписом.
Варто зауважити, що частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Позивач вказує на те, що нею жодних документів в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не підписувалось, проте єдиним належним способом підтвердити належність/неналежність підпису є почеркознавча експертиза. Позивач експертизу не ініціював, тому посилатися на неналежність їй підпису - безпідставно.
Надалі, 22.12.2025 ОСОБА_1 підписала Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, із якої слідує, що вона, діючи на підставі особистого волевиявлення, підписуючи цю Заяву, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг становлять Договір, просить відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_2 у UAH та встановити кредитний ліміт на відповідних умовах, зокрема, і щодо суми кредиту, процентної ставки, строку кредитування тощо.
Згідно заяви, ця Заява, у вигляді паперового документа, - підписується Клієнтом власноручним підписом, а у вигляді електронного документа - підписується Клієнтом цифровим власноручним підписом або простим/ удосконаленим електронним підписом у мобільному додатку ABank24 чи в інших каналах дистанційного обслуговування.
Так, дана заява підписана позивачем за допомогою відкритого ключа: 024286539259da5 f3beec5f410fe8bb0e06f797711d51b23acdc92c743f056299d.
Посилання сторони позивача на те, що даний підпис не ідентифікується через сервіс «Дія», не заслуговують на увагу, оскільки у Заяві чітко вказано на те, що підпис здійснюється у мобільному додатку ABank24 чи в інших каналах дистанційного обслуговування.
Варто зауважити, що позивач надала згоду на підписання документів у Банку як і власноручним, так і електронним підписом, тому такі підписи мають однакову силу.
Так, згідно п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
На підставі наведених вище заяв позивачу ОСОБА_1 у банку було відкрито рахунок № НОМЕР_2 на підставі угоди № SAMABWFC1[телефон приховано] від 22.12.2025, на який, згідно виписки, встановлено кредитний ліміт (а.с. 28).
Крім того, суду надано виписку по картці ОСОБА_1 , в якій відображені фінансові операції з користування грошима, тобто ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, а отже і підтвердила факт укладення договору із АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, первинним є документ, який містить відомості про операцію. Зокрема, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Пунктом 62 цього ж Положення передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Також варто зауважити, що позивачем не спростовано, що фінансовий номер мобільного телефону, зазначений Анкеті-заяві, їй не належить та ніколи не належав.
Крім того, до Анкети-заяви долучено фото-копії документів позивача. Про їх зміну або втрату позивач не повідомляла, про факт заволодіння її даними третіми особами - не повідомляла. Позивач не надала доказів, що хтось міг скористатись її особистими даними за розголошення відомостей, за які несе особисту відповідальність.
При цьому суд зазначає, що питання відповідальності Позивача щодо невиконання обов`язків по договору, визначення суми заборгованості, правомірність нарахованих відсотків не є предметом даної справи.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
З огляду на наведене, приймаючи до уваги вимоги позивача про визнання кредитного договору недійсним, виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, надходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат варто зазначити, що у зв`язку з тим, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, зазначені витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.
Підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу та витрат на сплату судового збору за подачу заяви про забезпечення позову у зв`язку із відмовою у позову - немає.
Крім того, стороною відповідача додатково не заявлялось клопотання про стягнення витрат на правову допомогу із позивача на користь відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ БАНК» (адреса: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080)
Повний текст рішення складено: 19.10.2026.
Суддя Мотонок Т. Я.