Постанова № 140691506 у справі № 305/3737/24 від 22.09.2026

Справа № 305/3737/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Мацунич М.В., Джуга С.Д.

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - ОСОБА_2 , на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2025 року у справі № 305/3737/24 (Головуючий: Ємчук В.Є.), -

В С Т А Н О В И Л А

У жовтні 2024 року ОСОБА_3 інтереси якої представляє адвокат Мігалі І.В. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов`язкову частку у спадщині.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка являлася мамою ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на все її майно. Згідно з випискою з погосподарської книги № 47 від 22.03.2023 року ОСОБА_4 належав житловий будинок в АДРЕСА_1 . Позивачка, як спадкоємець першої черги, будучи непрацездатною особою, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, звернулася до Рахівської державної нотаріальної контори із заявою про видачі свідоцтва про право на спадщину. Відповіддю Рахівської ДНК від 10.10.2024 позивача повідомлено, що спадкова справа № 83/2013 після смерті ОСОБА_4 відкрита за заявою ОСОБА_5 , як спадкоємця за заповітом. На підставі довідок органу місцевого самоврядування, у зв`язку із наявністю заповіту в порядку трансмісії (після смерті ОСОБА_6 ) свідоцтво про право на спадщину видане його дружині - ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 в цілій частині. Також, повідомлено, що видати позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на обов`язкову частку державним нотаріусом являється неможливо та рекомендовано звернутися до суду.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав від 14.10.2024 право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 зареєстровано 19.06.2024 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія 1-790 від 19.06.2024 на ім`я ОСОБА_1 . Спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 , який являється братом позивачки, прийняв спадщину після смерті матері - ОСОБА_4 , але не оформив її. Під час оформлення спадщини за чоловіком ( ОСОБА_7 ) у червні 2024 року відповідачка приховала від нотаріуса той факт, що у спадкодавця - ОСОБА_4 є непрацездатна дочка (позивачка), яка являється інвалідом першої групи. На момент смерті матері ОСОБА_4 (21.01.2013) позивачка була непрацездатною, оскільки являлась особою з інвалідністю, через що має право на обов`язкову частку у спадщині, що підтверджується довідкою МСЕК від 17.02.2006 року. Позивачка не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки свідоцтво про право на спадщину в цілій частині видане іншій особі, її права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на це майно.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серія та номер 1-790, видане Рахівського державною нотаріальною конторою 19.06.2024, на ім`я ОСОБА_1 ; скасувати запис 55511421 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речових прав на житловий будинок в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2895390221060; визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 право на обов`язкову частку у спадщині померлої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме: на 1/4 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Рішенням Рахівського районного суду від 28 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Внесено зміни до свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_1 19.06.2024 року державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. за реєстровим № 1-790, зазначивши, що частка ОСОБА_1 у спадковому майні - житловому будинку АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 3/4.

Державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право 55511421) будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №2895390221060, в частині 1/4 - скасовано.

Визнано за ОСОБА_3 право на обов`язкову частку у спадщині померлої ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме: на 1/4 частку житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 , право власності на 1/4 частку житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як ОСОБА_4 (мати позивачки) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і право позивачки на отримання обов`язкової частки мало бути реалізовано до 21.07.2023 року, чого зроблено не було. Позивачка з покійною матір`ю ОСОБА_4 не проживала, заяву про прийняття спадщини в 6-ти місячний строк не подавала, доказів зворотнього позивач не надала, а отже вважається такою, що спадщину не прийняла, її право не підлягає захисту, і таке не порушено. Спадщина, яка відкрилася на позивача, яка маж право на обов`язкову частку у спадщині, не переходить до неї автоматично, спадкоємець має прийняти спадщину у визначений законодавством спосіб та належні строки, що позивачкою зроблено не було. Разом з тим, строк позовної давності у позивача закінчився 21.07.2016 року, а в суд із даним позовом позивачка звернулася 16 жовтня 2024 року.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Бухтоярова Р.О. який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

Представник ОСОБА_3 - адвокат Мігалі І.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилося про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлена, про що свідчить її заява про розгляд справи у її відсутності, свої пояснення не предмет спору нею надавалися у попередньому судовому засіданні і її неявка не перешкоджає розгляду справи у відсутності представника відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч 1 ст. 16 ЦК України).

Встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21 січня 2013 року.

Згідно зі ст. ст. 1217, 1223 ЦК Україн, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

ОСОБА_4 , 1924 року народження, при житті 02.02.1998 року зробила заповітне розпорядження, згідно з яким все своє майно, а також житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_2 заповіла сину ОСОБА_5 , 1964 року народження. Заповіт був посвідчений секретарем виконкому Розтоківської сільської ради та зареєстрований у реєстрі за №2 02.02.1998.

ОСОБА_4 до дня смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою сільської ради №360 та №359 від 04.08.2020 року.

Після смерті ОСОБА_4 , її син, який був визначений спадкоємцем у заповіті від 02.02.1998, подав 17 травня 2013 року до Рахівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а отже на підставі цієї заяви була відкрита спадкова справа, що підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №33990526.

Отже, ОСОБА_5 , є таким, що прийняв спадщину за заповітом, що залишилася після смерті його матері - ОСОБА_4 відповідно до статтей 1268/1270 ЦК України.

Позивачка ОСОБА_3 звертаючись до суду за захистом своїх прав на спадкове майно, що належало її матері - ОСОБА_4 , надала суду довідку МСЕ серія 7-66 КА, від 17.02.2006, з якої вбачається, що 17.02.2006 вона пройшла огляд й за висновком Рахівської медико-соціальних (експертних) комісій їй призначено першу групу інвалідності безстроково.

Стаття 1241 ЦК України передбачає, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

10.10.2024 завідувачка Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. у листі №49/01-16 повідомила ОСОБА_3 про те, що видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом не можливо, оскільки свідоцтво про право власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_4 в порядку спадкової трансмісії видано ОСОБА_1 .

ОСОБА_5 проживав зі своєю дружиною ОСОБА_1 у АДРЕСА_3 , аж до дня смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а отже відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вона прийняла спадщину, що залишилася після його смерті, тому державний нотаріус Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. 19.06.2024 видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з житлового будинку у АДРЕСА_1 . У цьому свідоцтві зазначено, що житловий будинок належав ОСОБА_5 , бо він прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав.

Враховуючи вищезазначені обставини, судова колегія приходить до наступного висновку, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки виникло право на отримання обов`язкової частки у спадщині і це право нею могло бути реалізовано до 21.07.2013 року, шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою, що нею не було зроблено.

Таким чином, позивач заяву про прийняття спадщини в 6-ти місячний строк не подала, разом із покійною ОСОБА_4 не проживала і вважається такою, що спадщину не прийняла.

Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19.

Висновки суду першої інстанції про доведеність позивачкою наявності підстав для спадкування обов`язкової частки у спадщині, судова колегія до уваги не приймає, рішення суду підлягає скасуванню і відповідності до п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України із ухваленням нового рішення, яким у позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог із вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Рахівського районного суду від 28 лютого 2025 року скасувати.

У позові ОСОБА_3 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ