16.10.2026 Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/13889/26
Провадження № 2/644/7761/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Саркісян О.А.,
розглянувши матеріали цивільної справи №644/13889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У С Т А Н О В И В:
Позивачка, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду. Для визначення підсудності спору суду необхідно з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд.
Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
В порядку частина 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Виняток із вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ч.ч. 6, 8, 9 ст. 187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідачем по справі залучений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання якого за зазначено за адресою: АДРЕСА_1 , адреса останнього місця мешкання: АДРЕСА_2
Як убачається з відповіді №3457135 від 15.10.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 .
В обгрунтування підсудності справи Індустріальному районному суду м. Харкова позивач посилається на те, що місце паспортної реєстрації відповідача АДРЕСА_1 є зоною тимчасової окупації і він не мешкає там біля 10 року, просить вважати його місце постійного проживання АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 2 Порядку створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою КМУ від 22.09.2016 року №646, єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб це автоматизований банк відомостей, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які є внутрішньо переміщеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Відповідно до наявної в матеріалах справи інформації про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб, є належним доказом того, що на момент звернення до суду з позовом відповідач, як переміщена особа, фактично проживає на території м. Дніпра.
Беручи до уваги зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою : АДРЕСА_3 , як внутрішньо переміщеної особи, на адресу місця проживання (перебування) відповідача поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Дніпра.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Суд зобов`язаний передати справу на розгляд до суду, якому вона підсудна за законом, оскільки ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
З огляду на викладене, беручи до уваги предмет позову, враховуючи відомості про зареєстроване місце проживання відповідача, як внутрішньо переміщеної особи, суд вважає за необхідне передати цивільну справу №644/13889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27,31, 187 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Цивільну справу №644/13889/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя Саркісян О.А.