Судові рішення

Рішення № 140693733 у справі № 175/13047/26 від 16.10.2026

Рішення від 16.10.2026 в адміністративній справі № 175/13047/26 (категорія «Дорожнього руху»). Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області, суддя Журавель Т. С.

Справа№ 175/13047/26
СудДніпровський районний суд Дніпропетровської області
СуддяЖуравель Т. С.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяДорожнього руху
Дата ухвалення16.10.2026
Надійшло до реєстру19.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140693733

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 175/13047/26

Провадження № 2-а/175/117/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

B обгрунтування позовної заяви зазначено, що інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №4 полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Коркачем А.В. було неправомірно винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення від 07.07.2026 року серії EHA №7509364 за ч. 1 ст.121 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що позивач керував ТЗ на якому задні покажчики поворотів працюють червоним кольором, чим порушив ДСТУ 3649:2010, а саме п. 31.1ПДР. Позивач вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Зазначає, що жодного переобладнання транспортного засобу не здійснювалося, а автомобіль перебуває у заводській комплектації, що підтверджується сертифікатом експертної установи та документами про первинну реєстрацію транспортного засобу, якими засвідчено відповідність усіх його пристроїв, зокрема попереджувальних світлових сигналів, чинним стандартам. Звертає увагу суду на те, що матеріали справи не містять відеозаписів чи пояснень свідків, які б підтверджували факт руху автомобіля з увімкненими покажчиками повороту червоного кольору. Натомість на підтвердження функціонування покажчиків повороту жовтого кольору позивачем долучено відповідний відеозапис. Крім того, вказує, що при складанні оскаржуваної постанови інспектором поліції було неправильно визначено правову кваліфікацію інкримінованого адміністративного правопорушення. На підставі викладеного позивач просить суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, в порядку ст. 286 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи прийнято здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

28.08.2026 року представником Департаменту патрульної поліції подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що під час розгляду справи інспектор повідомив позивача про порушення вимог ДСТУ 3649:2010, яке, на думку відповідача, полягало у використанні на транспортному засобі покажчиків повороту червоного кольору замість автожовтого, як того вимагає зазначений стандарт. На підтвердження викладених обставин до матеріалів справи долучено відеозапис із нагрудної камери інспектора. Зазначає, що інспектор, який розглядав справу про адміністративне правопорушення, не мав можливості дослідити сертифікат відповідності, оскільки позивач не надав його під час перевірки документів. При цьому, відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України водій транспортного засобу не зобов`язаний мати при собі сертифікат відповідності вимогам стандартів. У зв`язку з цим відповідач вважає, що поліцейський під час перевірки оцінює колір зовнішніх світлових приладів візуально, без необхідності вимагати від водія пред`явлення оригіналу відповідного сертифіката. На підставі викладеного представник стверджує, що інспектор належним чином відреагував на виявлені ознаки адміністративного правопорушення, здійснив розгляд справи та оцінив наявні докази за своїм внутрішнім переконанням. Відтак, оскаржувану постанову винесено в межах наданих повноважень, у порядку та спосіб, визначені КУпАП, з урахуванням обставин справи. З огляду на це відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись із доводами, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач не надав суду жодного доказу скасування, анулювання чи визнання недійсним сертифіката відповідності, а також доказів його видачі неуповноваженим органом. Крім того, зазначає, що відповідачем не надано жодного експертного висновку чи висновку спеціаліста, яким було б установлено невідповідність відомостей, зазначених у сертифікаті відповідності, фактичним технічним характеристикам автомобіля. Також відсутні будь-які докази зміни або переобладнання конструкції задніх світлових приладів транспортного засобу після проведення його сертифікації позивачем. Натомість відповідач протиставляє офіційному документу, що підтверджує відповідність транспортного засобу встановленим вимогам, лише суб`єктивне візуальне сприйняття кольору світлових сигналів поліцейським та представником відповідача, яке не підтверджене результатами будь-якого спеціального дослідження. Водночас, як стверджує позивач, із долученого відповідачем відеозапису чітко вбачається, що під час увімкнення задні покажчики повороту автомобіля випромінюють жовте, жовто-оранжеве, тобто автожовте світло, що спростовує доводи відповідача про використання покажчиків повороту червоного кольору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Ford Mustang» ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 14.04.2026 року.

Згідно постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 07.07.2026 року серії EHA №7509364, інспектором взводу №2 роти №3 батальйону №4 полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Коркачем А.В. зафіксовано, що 07.07.2026 року, о 21 год. 37 хв., в м. Київ, по вул. Князів Острозьких №8, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mustang» д.н.з. НОМЕР_3 , на якому задні покажчики поворотів працюють червоним кольором, чим порушив п.31.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п.1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 31.1 ПДР України передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Зі спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП в результаті порушення п.31.1 ПДР, а саме керування автомобілем у якого задні покажчики поворотів червоного кольору, що не відповідає вимогам п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Суд звертає увагу, що диспозиція ч.1 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом, який, зокрема: має несправність системи зовнішніх світлових приладів; має технічні несправності, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється; переобладнаний з порушенням правил, норм і стандартів.

Зі спірної постанови вбачається, що несправність системи зовнішніх світлових приладів транспортного засобу позивача не була підставою для її прийняття.

Згідно з п.31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; ьб) якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.

У пп. 31.4.3 ПДР визначено технічні несправності та невідповідності вимогам зовнішніх світлових приладів, за яких забороняється експлуатація транспортних засобів, а саме: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

При цьому, суд звертає увагу, що в спірній постанові відсутнє будь-яке посилання на положення п.31.3 або 31.4 ПДР, не наведено обґрунтувань, що колір покажчиків повороту не відповідає конструкції транспортного засобу або наявні технічні несправоності зовнішніх світлових приладів, або що транспортний засіб позивача виготовлений або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, натомість зазначено саме про порушення 31.1 ПДР та п.6.1.5 ДСТУ 3649:2010.

За правилами п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби», вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» усі покажчики поворотів (передні, бічні та задні) відносяться до приладів зовнішніх світлових (ПЗС) та мають бути автожовтого кольору.

Однак, у випадку невідповідності кольору покажчиків повороту вимогам правил, норм і стандартів, така обставина може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП виключно у разі підтвердження факту переобладнання транспортного засобу.

Водночас, приписи ст. 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як доказ доведеності вини ОСОБА_1 представником Департаменту патрульної поліції було надано відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції, в якому зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення. Однак з вищезазначеного відеозапису не вбачається можливим встановити, якого саме кольору були покажчики повороту на автомобілі «Ford Mustang» д.н.з. НОМЕР_3 .

При цьому, в силу ст. 31 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів. Правила ввезення транспортних засобів на територію України визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1988 року № 1388, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 року №1388 з подальшими змінами, встановлена єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Згідно з Порядком транспортні засоби підлягають державній реєстрації з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Відповідно до пункту 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Перша державна реєстрація транспортних засобів в Україні проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану певної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов`язковим вимогам правил та нормативів, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, або відомостями реєстру сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання (пункт 10 Порядку).

Суд звертає увагу, що транспортний засіб позивача у встановленому законом порядку пройшов процедуру державної реєстрації, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 (власник: ОСОБА_1 , дата реєстрації: 10.07.2024 року).

Отже, суд доходить висновку, що факт реєстрації транспортного засобу свідчить про те, що вказаний автомобіль за своїми характеристиками відповідає обов`язковим вимогам правил та нормативів, що й було підставою для проведення компетентним органом його реєстрації, факт якої є своєрідним дозволом на експлуатацію на території України, оскільки у випадку невідповідності вищевказаним вимогам автомобіль не був би зареєстрований.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам і пройшли державний технічний огляд (за винятком транспортних засобів, що не підлягають огляду).

Згідно з ч. 1, 4 ст. 32 Закону України «Про дорожній рух» переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Відтак, транспортні засоби повинні мати зовнішні світлові прилади, які повинні відповідати вимогам конструкції транспортного засобу, у разі переобладнання - вказані зміни повинні бути відображені у реєстраційних документах, проте, в рамках спірних правовідносин, обставина щодо переобладнання належного позивачу транспортного засобу жодним чином не підтверджена, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року зазначено про те, що обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція.

Таким чином, наявність усіх юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив, що жодними належними та допустимим доказами відповідачем не доведено факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, що свідчить про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що відповідачем не було доведено правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії EHA №7509364 від 07.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
19.08.2026 Ухвала № 139091037 Дніпровський районний суд Дніпропетровської області