Справа № 175/21488/25
Провадження № 2/175/5201/26
РІШЕННЯ
Іменем України
"16" жовтня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 35625014) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2026 року по справі №175/21488/25, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №[номер приховано] від 15.04.2020 року в розмірі 31383 грн (тридцять одна тисяча триста вісімдесят три гривнi) 82 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 04.03.2026 року по справі №175/21488/25 задоволено, заочне рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04.03.2026 року по справі №175/21488/25 скасовано, призначено справу до судового розгляду.
Через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли письмові пояснення в яких відповідач категорично не погоджується із позовними вимогами та вважає їх недоведеними та необґрунтованими. Вказує, що позивачем не надано докази видачі кредиту, а саме: меморіальний ордер, виписка по рахунку, заява на видачу готівки, платіжне доручення, тощо. Окрім того, розрахунок заборгованості позивача не містить періоду нарахування заборгованості, порядку нарахування боргу, не відображено погашення боргу, лише зазначення боргу станом на 15.05.2024 року. Кредитний договір та паспорт кредиту не містять умов щодо нарахування та сплати комісії. Також вказує на відсутність належних доказів переуступлення права вимоги.
Представником позивача подано додаткові письмові пояснення у справі, у яких зазначено, що, підписавши кредитний договір, відповідач підтвердив свою обізнаність з його умовами та згоду з ними. При цьому волевиявлення сторін було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, та спрямовано на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а саме на отримання позичальником кредитних коштів, що й було реалізовано сторонами. Зазначено, що відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до самостійно обраної ним фінансової установи та до укладення договору отримав від неї всю інформацію, передбачену законодавством. Представник позивача наголосив, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у повному обсязі доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів та наявність у нього відповідної заборгованості. З метою надання вичерпної інформації у справі позивач звернувся до первісних кредиторів із запитами про надання додаткових доказів, зокрема детальних розрахунків заборгованості за кредитними договорами та інформаційних довідок щодо перерахування кредитних коштів. Крім того, представник позивача просив долучити до матеріалів справи виписку за картковим рахунком за відповідним кредитним договором.
04.09.2026 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі, у яких зазначено, що позивачем долучено до матеріалів справи виписку за рахунком, яка містить відомості щодо нарахування відсотків, погашення та перенесення заборгованості, однак не містить інформації про видачу кредитних коштів відповідачу. Також представник відповідача звернув увагу на те, що кредитний договір та паспорт кредиту не містять умов щодо нарахування комісії. Крім того, позивачем не надано розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, у зв`язку з чим неможливо встановити порядок її нарахування, а також період, за який здійснено розрахунок заборгованості за відсотками та комісією. З огляду на викладене, представник відповідача вважає позовні вимоги недоведеними та необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
У судове засідання сторони не з`явилися, просили здійснювати розгляд справи без їх участі.
У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
15.04.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» було укладено кредитний договір №[номер приховано].
Згідно умов кредитного договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 31988 грн. 36 коп. (п.1.2), строком кредитування 48 днів (п.1.2.).
Пунктом 4 паспорта споживчого кредиту, тип кредиту - кредит, сума кредиту становить 31 988,36 грн, строк кредитування - 48 місяців. Кредит надається безготівковим шляхом протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору. Мета отримання кредиту - будь-які законні цілі. Забезпечення кредиту не передбачено, необхідність проведення оцінки забезпечення кредиту відсутня.
У відповідності з пунктом 5 паспорта споживчого кредиту, початковий процент при наданні кредиту становить 0,00 % від суми кредиту, при збільшенні строку, на який надається кредит, - 0,00 % від суми кредиту. Щомісячні проценти становлять 2,99 % від суми кредиту, річні проценти - 11,99 % від суми боргу за договором, проценти на пільговий період - 0,01 % від суми боргу за договором. Чергова частина кредиту сплачується згідно з графіком платежів. За умови дотримання пільгового періоду позичальник звільняється від внесення щомісячних процентів протягом трьох платіжних періодів, починаючи з першого дня надання кредиту, та сплачує річні проценти в розмірі, встановленому для пільгового періоду. Сума платежу без прострочення внесення щомісячних платежів за пільговий період становить 31 989,29 грн. Тип процентної ставки - фіксована. Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, а також платежі за послуги кредитного посередника, що підлягають сплаті позичальником, не передбачені. Загальні витрати за кредитом становлять 50 577,34 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 82 565,70 грн, реальна річна процентна ставка - 65,94 % річних. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов`язкові для укладення договору або отримання кредиту, зокрема послуги нотаріуса, оцінювача, страховика та інші обов`язкові послуги, відсутні.
Крім того, позивачем було долучено до матеріалів справи виписку по особовому рахунку кредитного договору №[номер приховано] ОСОБА_1 за період з 15.04.2020 року по 15.05.2024 року.
07.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» було укладено договір факторингу №ТАСЦФР-10-2016, на підставі якого право вимоги за вказаним договором набуло АТ «Таскомбанк». Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру з підлягає заборгованостей позичальників.
15.05.2024 між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством 3 обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року реєстру вимоги до відповідача в сумі 31383 грн. 82 коп., з яких: - 13901 грн. 32 коп. - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 2179 грн. 14 коп. загальна заборгованість по відсоткам; - 15303 грн. 36 коп. загальна заборгованість по комісії.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Вимогами ст. 512, 514, 517 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 28.10.2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19) вказано, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом із тим, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена в п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року №75.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Отже, банківська виписка (облікова) з рахунків позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі №910/1580/18; від 23.09.2019 року у справі №910/10254/18.
При цьому відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів, а також правомірності здійснених нарахувань і обґрунтованості визначеного розміру заборгованості.
Суд звертає увагу, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало суду копію кредитного договору №[номер приховано] від 15.04.2020 року, копію паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №[приховано], які містять підпис ОСОБА_1 , виписку по особовому рахунку кредитного договору № НОМЕР_1 ОСОБА_1 за період з 15.04.2020 року по 15.05.2024 року , копії договорів про відступлення права вимоги, копію витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, акт прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, розрахунок заборгованості.
Однак, суд зауважує на тому, що вказані документи підтверджують лише умови кредитування та переуступку права вимоги попередніми кредиторами за вказаним кредитним договором останньому кредитору ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». При цьому, вказані документи не є належними та допустимим доказами надання ОСОБА_1 кредиту за кредитним договором №[номер приховано] від 15.04.2020 року. Отже, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі укладених договорів та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає позивач.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, а також виписка по картковому рахунку, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, а, отже, не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документами, що створені самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач.
З огляду на те, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду первинних бухгалтерських та платіжних документів на підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , зазначений у кредитному договорі, та фактичного користування ними відповідачем, а також документів, які б давали змогу ідентифікувати зазначений рахунок як такий, що належить відповідачу, суд доходить висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку кожному доказу, суд доходить висновку, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 27, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ