Справа № 296/12572/25
2/296/725/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄРДПОУ 39700642) суму заборгованість за кредитним договором у розмірі 105 432,52 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу: 5 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №883950134, який підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MPDT, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 34 600,00 грн та зобов`язалась його повернути і сплатити відсотки за користування кредитом. 15.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/31, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №883950134. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 105 432,52 грн та складається з наступного: 34 599,80 грн - заборгованість по кредиту; 70 832,72 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази.
Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі направлялася на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, та отримана відповідачкою 24.11.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - кредитодавець) та відповідачкою по справі ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір кредитної лінії №883950134, який підписано останньою за допомогою одноразового ідентифікатора MPDT.
Згідно п.2.1. розділу 2 договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Пунктами 2.2. та 2.3. розділу 2 договору передбачено наступне: Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 34600 грн 00 коп. (тридцять чотири тисячі шістсот грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 14.01.2025 (що є датою надання Кредиту).
Згідно пункту 3.1. розділу 3 договору, Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
Пунктом 3.2 розділу 3 договору, сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Для здійснення першої пролонгації за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 2 698 грн 80 коп. (п.3.3. договору).
Згідно п.5.1. розділу 5 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки №5167-80XX-XXXX-9309, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Згідно з п.7.1. розділу 7 договору, рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.02.2025, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Відповідно до п.7.2. розділу 7 договору, в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору (п.7.2.1. договору); дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору (п.7.2.2. договору).
Згідно п.7.3. розділу 7 договору, кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 13.02.2030.
Відповідно до п.8.1. розділу 8 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено.
Положеннями п.8.3. розділу 8 договору передбачено, що Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.
Пунктом 8.7 розділу 8 договору, з умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом наступним чином: за період від 14.01.2025 р. до 13.02.2025 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 73,47 (сімдесят три цілих сорок сім сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,26 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 94,90 (дев`яносто чотири цілих дев`ять десятих) відсотків річних (п. 8.7.1.); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 13.02.2025 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 10,20 (десять цілих дві десятих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,88 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 321,93 (триста двадцять одна цілих дев`яносто три сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку. Зменшення розміру Індивідуальної процентної ставки, у разі використання Позичальником промокоду, відбувається починаючи з дати використання промокоду і до дати закінчення дії знижки, що надається згідно з умовами промокоду. Використання промокоду з метою зменшення розміру Індивідуальної процентної ставки відбувається виключно після здійснення Позичальником всіх необхідних для Пролонгації оплат (п. 8.7.2.).
Відповідно до п.11.1. розділу 11 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь - якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання.
Згідно наявного в матеріалах справи паспорту споживчого кредиту продукту "СМАРТ" до договору №883950134 від 14.01.2025, в якому в якості споживача зазначено ОСОБА_1 , вбачається, що в ньому містяться наступні відомості щодо умов кредитування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога»: мета отримання кредиту - на споживчі цілі; тип кредиту - кредитна лінія; сума/ліміт кредиту становить 34 600,00 грн; строк кредитування - до 1857 днів (дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження); спосіб та строк надання кредиту - цілодобово, шляхом переказу грошових коштів позичальнику, після заповнення заявки в строк від 1 хвилини до 3-х днів; процентна ставка, процентів річних - базова процентна ставка: 357,70% (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки: 3,65% - 357,70% або Індивідуальної ставки: 321,20 - 357,70%); загальні витрати за кредитом - за Базовою процентною ставкою: 620890,08 за умови надання знижки до Дисконтної процентної ставки та/або Індивідуальної процентної ставки загальні витрати за кредитом будуть зменшені; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - за Базовою процентною ставкою: 655490,08 за умови надання знижки до Дисконтної процентної ставки та/або Індивідуальної процентної ставки загальна вартість кредиту буде зменшена.
З наданих на виконання ухвали суду про витребування доказів повідомлення АТ «Державний ощадний банк України» №46/1211/154722/2025/БТ від 03.12.2025 та виписки за період 14.01.2025-14.01.2025, а також доданих до позовної заяви позивачем підтвердження ТОВ «ПрофітГід» та довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» №883950134/29102025/Э від 29.10.2025 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» переказало на банківську картку емітовану в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я відповідачки по справі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 34 600,00 грн згідно договору №883950134.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" вбачається, що на виконання кредитного договору №883950134 від 14.01.2025 було надано грошові кошти в загальному розмірі 34 600,00 грн строком на 30 днів, при цьому, на виконання договору відповідачкою здійснено дві оплати на погашення заборгованості в загальному розмірі 4 464,00 грн, а саме: 13.02.2025 на суму 4 429,00 грн, 23.03.2025 на суму 35,00 грн. Станом на 15.04.2025 заборгованість за тілом кредиту становить 34 599,80 грн, за відсотками нарахованими за користування кредитними коштами - 20 648,88 грн, за неустойкою - 17 299,90 грн.
15 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - клієнт) було укладено договір факторингу №МВ-ТП/31, пунктом 2.1. розділу 2 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
У пункті 1.3. розділу 1 договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує (пункту 4.1. розділу 4 договору).
Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до кінця календарного року (до 31 грудня включно), в якому його було укладено, але у будь-якому разі до моменту повного виконання Сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним (пункт 8.1. розділу 8 договору).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 15.04.2025 до договору факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025 ТОВ «Таліон плюс» отримало право вимоги до відповідачки на загальну суму 72 548,58 грн.
На виконання умов договору факторингу № МВ-ТП/31 від 15 квітня 2025 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в розмірі 3 671 928,65 грн, відповідно до платіжної інструкції №1426 від 17.04.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №883950134, за період по 10.09.2025 ОСОБА_1 нараховано заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 70 832,72 грн, за тілом кредиту 34 599,80 грн, а всього 105 432,52 грн.
11 вересня 2025 року за вих.№ТП/883950134 Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" на адресу відповідачки по справі ОСОБА_1 було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору, в якій зазначено про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором №883950134 від 14.01.2025.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст.512 ЦК України).
Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір кредитної лінії №883950134 від 14 січня 2025 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачкою по справі ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та факт використання коштів підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме повідомленням АТ «Державний ощадний банк України» №4681211/154722/2025/БТ від 03.12.2025, випискою за договором, довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» №883950134/29102025/Э від 29.10.2025, підтвердженням від ТОВ «ПрофітГід».
Також, дослідженим судом договір факторингу, реєстром відступлення прав вимоги, платіжною інструкцією, що право вимоги за кредитним договором №883950134 від 14 січня 2025 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс».
Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Враховуючи вищевикладене, оскільки отримані за кредитним договором №883950134 від 14.01.2025 кошти 105 432,52 грн в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, проценти за користування кредитними коштами нараховано в межах строку дії договору, відтак заборгованість в сумі 105 432,52 грн, а саме: за тілом кредиту в сумі 34 599,80 грн, заборгованість за процентами в сумі 70 832,72 грн, підлягає стягненню на користь позивача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає наступне.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року; додаткову угоду №1788 від 019 жовтня 2025 року до договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року; акт прийому - передачі наданих послуг від 09 жовтня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000666; ордером на надання правничої допомоги серії СВ №116266 від 02 грудня 2024 року; платіжною інструкцією №138 від 09.10.2025.
Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг від 09 жовтня 2025 року сума гонорару адвоката складається з вартості таких послуг: підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій - 1 000,00 гривень (4 години); підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) - 500,00 гривень (2 година); підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірка, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду - 3 500,00 гривень (10 година). Всього - 5 000,00 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведені приписи, категорію справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового/судових засідань за допомогою технічних засобів, обсягу наданих позивачем доказів, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, код ЄДРПОУ 39700642) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором №883950134 від 14 січня 2025 року в загальному розмірі 105 432,52 грн (сто п`ять тисяч чотириста тридцять дві гривні п`ятдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16.10.2026.
Суддя М. В. Петровська