Справа № 296/14833/25
2/296/403/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 жовтня 2026 року м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:
- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №167044 від 10.01.2025 у розмірі 18 560,45 грн, яка складається з: 12 800,53 грн заборгованість за тілом, 5 259,92 грн заборгованість за відсотками та заборгованість за комісією 500,00 грн;
- судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн покласти на відповідачку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 10 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №167044, який підписано відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 3e2ffafb, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 18 750,00 грн та зобов`язалась його повернути і сплатити проценти за користування кредитом. 16 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №167044. Оскільки відповідачка в повному обсязі не повернула своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язанням, у неї виникла заборгованість, яка становить 19 560,45 грн та складається з наступного: 12 800,53 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 259,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 500,00 грн - заборгованість по комісії; 1 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). При цьому, в прохальній частині позовної заяви відсутня вимога щодо стягнення з відповідачки заборгованості за штрафними санкціями.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Петровської М.В. від 12 січня 2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано докази.
Відповідачка ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою - повідомленням в цивільній справі двічі направлялися на адресу відповідачки за зареєстрованим місцем її проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі №910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі - кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) було укладено договір про споживчий кредит №167044 (індивідуальна частина), який підписаний останньою у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме з використанням одноразового ідентифікатора 3e2ffafb.
Відповідно до п.2.1. договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу,але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Пунктом .2.2.1. договору про споживчий кредит передбачено, що cума (загальний розмір) кредиту становить 18 750,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн 00 коп) надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 9 668,10 грн для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №159586 від 06.11.2024 укладеним з кредитодавцем; у розмірі 5 331,90 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок позичальника); у розмірі 3 750,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Відповідно до п.2.3. договору, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 330,00 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначеного в п.2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіку платежів. Розмір процентної ставки незмінний.
Згідно п.2.5. договору, комісія за надання кредиту складає 3 750,00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 20,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Загальний строк кредитування за цим договором складає 126 днів з 10.01.2025 (дата надання кредиту) по 16.05.2025 (п.2.6. договору).
Положеннями п.2.7., п.2.7.1., п.2.8. та п.2.9.1. договору передбачені наступні умови кредитування: загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складає (не перевищує) 17 517,81 грн (п.2.7.); денна процентна ставка складає 17 517,81 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот сімнадцять грн. вісімдесят одна коп.) / 18 750,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. 00 коп.) / 126 днів * 100% = 0,7415%/день (п.2.7.1.); орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) складає 9 403,10% річних (п.2.8.); орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом) складає 36 267,81 грн (п.2.9.1).
У відповідності до п.2.10. договору, якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 200,00 грн, а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 20,00 грн за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку,якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючидень такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.
Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №167044 від 10.01.2025 (графіку платежів), позичальник в строк до 16.05.2025 повинна була сплатити кредит у загальному розмірі 36 267,81 грн, що складається з: суми кредиту - 18 750,00 грн; процентів за користування кредитом - 13 758,81 грн; платежу за обслуговування кредитної заборгованості - 9,00 грн; комісії за надання кредиту - 3 750,00 грн.
10 січня 2025 року відповідачкою по справі ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 8eaa9a44 було підписано паспорт споживчого кредиту (додаток до договору про споживчий кредит №167044 від 10.01.2025), який містить ідентичні договору умови кредитування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС».
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про проведення взаємозаліку, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» 03.11.2025 за №3944/03-12, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» в межах виконання умов кредитного договору №167044 від 10.01.2025 здійснило наступні операції: перерахувало на погашення заборгованості за договором взаємозаліку №159586 від 06.11.2024 грошові кошти в розмірі 9 668,10 грн; перерахувало на картковий рахунок позичальника грошові кошти в розмірі 5 331,90 грн; комісія - 3 750,00 грн.
Факт належності ОСОБА_1 картки з номером № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), а також переказ на вказану картку 10.01.2025 грошових коштів в розмірі 5 331,90 грн підтверджується наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів відповіддю Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260205/52493-БТ від 11.02.2026 та доданою до відповіді випискою за договором №б/н за період 10.01.2025-15.01.2025.
Згідно з наявною в матеріалах справи карткою обліку виконання договору, складеною директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» Македонським О.Є., заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року станом на 22.05.2025 за період з 01.01.2025 по 22.05.2025 (відсотки за користування кредитом обраховано по 16.05.2025) становила 19 560,45 грн, в тому числі: 12 800,53 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 259,92 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи); 500,00 грн - заборгованість по комісії. Також в даній картці містяться наступні відомості щодо погашення відповідачкою заборгованості: 27.01.2025 внесено кошти в розмірі 3 613,09 грн (1 232,28 грн зараховано кредитором в рахунок погашення тіла кредиту, 1 гривню в рахунок погашення комісії, а решту коштів - в рахунок погашення відсотків); 08.02.2025 внесено кошти в розмірі 3 712,09 грн (1 388,68 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, 100,00 грн - в рахунок погашення комісії, а решту коштів - в рахунок погашення відсотків); 22.02.2025 внесено кошти в розмірі 3 712,09 грн (1 564,94 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, 100,00 грн - в рахунок погашення комісії, а решту коштів - в рахунок погашення відсотків); 11.03.2025 внесено кошти в розмірі 3 712,09 грн (1 763,57 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, 100,00 грн - в рахунок погашення комісії, а решту коштів - в рахунок погашення відсотків).
16 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - фактор) було укладено договір факторингу №16042025, пунктом 2.1. якого передбачено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно п.3.1.1. договору факторингу, фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо.
Відповідно до п.4.1 договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних додатках.
Згідно наявних в матеріалах справи Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог №5 від 05 серпня 2025 року до договору факторингу №1604025 від 16 квітня 2025 року та витягу з Додатку №1 до договору факторингу №16042025 від 16 квітня 2025 року Реєстр прав вимог №5 від 05 серпня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року на загальну суму 19 560,45 грн (12 800,53 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 5 259,92 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 1 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи); 500,00 грн - заборгованість по комісії). Фінансування, тобто належна до сплати клієнту за цим Реєстром прав вимог та визначена згідно пункту 3.1. договору сума складає 1 281 573,57 грн.
На виконання умов договору факторингу №1604025 від 16 квітня 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» грошові кошти в розмірі 1 281 573,57 грн згідно платіжної інструкції №547 від 11 серпня 2025 року в якій зазначене наступне призначення платежу: оплата за відступлення прав вимог згідно договору факторингу №16042025 від 16.04.2025, та Реєстру прав вимог №5 від 05.08.2025, без ПДВ.
З виписки з особового рахунка за договором про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», вбачається, що станом на 01.11.2025 (включно), а саме за період з 05.08.2025 по 01.11.2025, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитом в наступних розмірах: прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту) - 12 800,53 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 5 259,92 грн; прострочена заборгованість за комісією - 500,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями частин 1, 3 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч.1 ст.633 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».
Правовий висновок щодо правомірності укладення кредитного договору шляхом підписання електронним цифровим підписом викладений у постанові Верховного Суду від 12.01.2021, справа №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19) та від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що договір про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства, підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора, та при його укладенні погоджено всі істотні умови кредитування. При цьому, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» про проведення взаємозаліку №3944/03-12, відповіддю Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-260205/52493-БТ від 11.02.2026, а факт їх використання (в частині суми перерахованої на картку позичальника) підтверджується випискою за договором №б/н за період 10.01.2025-15.01.2025 по банківському рахунку відповідачки. Відомості щодо повного погашення відповідачкою заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Також суд зазначає, що відповідно до договору про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року та картки обліку виконання договору, складеної директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС», сума отриманого відповідачкою ОСОБА_1 кредиту (тіла кредиту) складає 18 750,00 грн, а одноразова комісія за договором становить 20,00 % від суми кредиту, що складає 3 750,00 грн. При цьому, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки комісію в розмірі 500,00 грн.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Також, дослідженим судом договором факторингу №1604025 від 16 квітня 2025 року, актом приймання-передачі Реєстру прав вимог №5 до договору факторингу, витягом з Додатку №1 до договору факторингу, платіжною інструкцією №547, підтверджено, що право вимоги за договором про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» на користь позивача по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал».
Враховуючи вищевикладене, оскільки фактично отримані за договором про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року грошові кошти в розмірі 12 800,53 грн (з урахуванням коштів внесених відповідачкою на погашення заборгованості за тілом кредиту), в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, а також беручи до уваги, що відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 5 259,92 грн нараховані в межах строку дії договору, відтак суд вважає за необхідне стягнути вказані вище суми з відповідачки на користь позивача разом з комісією у сумі 500,00 грн. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки становить 18 560,45 грн.
Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано докази, а саме: договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року; додаткову угоду №25771367698 від 11 вересня 2025 року до договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10 вересня 2025 року; акт прийому - передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10; довіреність від 10 вересня 2025 року.
Відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року сума гонорару адвоката складається з вартості таких послуг: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №167044 від 10.01.2025 - 5 000 гривень (2 години), вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №167044 від 10.01.2025 - 1 000 гривень (2 година), підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №167044 від 10.01.2025 - 500 гривень (1 година), підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №167044 від 10.01.2025 - 500 гривень (1 година). Всього 7 000 грн.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи наведені приписи, категорію справи, розгляд якої проведено в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового/судових засідань за допомогою технічних засобів, обсягу наданих позивачем доказів, cуд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн, що на думку суду, є достатнім та справедливим.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №167044 від 10 січня 2025 року в розмірі 18 560,45 грн (вісімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень сорок п`ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).
В решті вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 16.10.2026.
Суддя М. В. Петровська