Справа № 524/4140/26
Номер провадження 2/289/1123/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Споживчий центр» (місце знаходження / місце проживання: вул. Саксаганського, буд. 133А, м. Київ, 01032) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №17.02.025-100000655 від 17.02.2025 у розмірі 12600,00 грн. та понесені судові витрати. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 02.06.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановлений законом спосіб. Представник відповідача подала відзив на позовну заяву в якій просить позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до відповідача про стягнення заборгованості задовольнити частково в розмірі 1700,00 грн.
Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З`ясувавши обставини, на які представник позивача посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 17.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17.0.2025-100000655 у формі електронного документу з використанням електронного підпису Е419 (а.с.27-33).
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору про переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 04.01.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків, внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02.10.2012) та отримало Ліцензію Національного банка України.
За інформацією в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до зазначеного договору № 17.02.205-100000655 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 (а.с. 39).
У відповідності до розрахунку заборгованості за договором кредиту, станом 12.03.2026 борг ОСОБА_2 становить 12 600,00 грн.
Позивач також підтверджує часткове повернення коштів відповідачем в розмірі 3300 грн.
Відповідач позовні вимоги визнає частково, не заперечуючи проти отримання кредитних коштів в розмірі 5000 грн. Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом і нарахування відсотків та штрафних санкцій позивачем є безпідставним, а тому з урахуванням часткового погашення боргу, позовні вимоги слід задовольнити в розмірі 1700 грн.
Суд, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу з відповідача на користь позивача.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику,наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначений цим Законом.
Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.
Оскільки товариство не є банківською установою, то, відповідно, позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів, і, як наслідок, формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками не може.
При цьому, чинне законодавство України не містить вимог щодо засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватись розмір заборгованості. Відповідно застосовуються загальні правила щодо доказів та обов`язків щодо доказування.
Відтак, встановивши, що 17.02.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №17.0.2025-100000655, строком дії договору на 189 днів, відповідач частково сплатив кошти в розмірі 3300 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту в сумі 1700,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості по процентам, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Відповідно до Витягу з наказу № 483-ОС від 13.05.2025, військового квитка серії НОМЕР_2 , довідки ВЧ НОМЕР_3 від 22.09.2025 та довідки відділу кадрів ВЧ НОМЕР_4 .01.2026 ОСОБА_1 з 13.05.2025 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на військовий період у ВЧ НОМЕР_3 .
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Надані відповідачем докази проходження військової служби судом оцінюються як такі, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 пільг щодо нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».
Позивач доводи сторони відповідача не заперечував, належними доказами не спростував, уточнень позовних вимог до суду не подавав.
Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов`язань перед позивачем щодо погашення кредиту, є підставою для часткового задоволення позову.
При звернені до суду ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було сплачено 2662,40 грн. судового збору. Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 19,76-81,95,133,137,141,223,264-265,280,288-289,352-354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_6 ) суму заборгованості за договором №17.02.2025-100000655 від 17.02.2025 у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок та 359,42 грн. судового збору.
В задоволенні решті заявлених вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК