№366/1542/26
№2/366/1303/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16.10.2026 Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н. Слободян, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку ч. 2 ст.247ЦПК України, в приміщенні суду в с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №1213102 від 18.03.2020, укладеним між нею та ТОВ «Мілоан», правонаступником якого за договором факторингу є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у розмірі 17431,27 грн., з них: 6668,00 грн - тіло кредиту, 9763,27 грн - заборгованість за процентами, 1000 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту. Крім того, просить стягнути судові витрати: 2662,40 грн - судовий збір та 8000 грн - витрат на правову допомогу.
Рух справи
11.06.2026 позовна заява з клопотанням про витребування доказів надійшла досуду та була передана на розгляд судді.
16.06.2026 у справі відкрите провадження, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Задоволене клопотання про вттребування інформації від АТ КБ "ПриватБанк". Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.
03.07.2026 надійшов відзив відповідача на позов, у якому остання звертає увагу на таке. 1) у справі відсутні належні повноваження представника позивача; 2) відсутні докази переходу права вимоги до фактора; 3) відсутні документи, які підтверджують узгодження сторонами умов договору; 4) договір укладався на 60 днів, доказів пролонгації на надано, а тому частина процентів нарахована понад цей строк кредитування; 5) умови договору щодо комісії за обслуговування кредиту є нікчемними; 6) відсутні докази перерахування коштів; 7) розмір витрат на правову допомогу завищений, з огляду на шаблонність справи; 8) крім іншого, просила витребувати оригінал кредитного договору з усіма додатками до нього, а також сертифікат КЕП.
23.07.2026 позивачем направлено до суду оригінал договору від 18.03.2020 та належним чином завірені копії, що підтверджують повноваження представника.
21.09.2026 на виконання ухвали суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла витребувана інформація.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Відповідно до ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
18.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , на підставі анкети-заяви, поданої останньою, укладено кредитний договір№1213102, відповідно до умов якого відповідач отримала кошти у розмірі 10000,00 грн, строком на 26 днів, термін повернення кредиту 13.04.2020, комісія за надання кредиту -1000,00 грн (10% від суми кредиту одноразово),процентна ставка протягом усього періоду кредитування - 1,5%. Кредитний договір укладений за допомогою ІКС Товариства, доступ до якого забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності ведення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві. Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором N9945418.03.2020 о 13:19:00, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Факт перерахування коштів платіжним дорученням 85317345. (а.с.16-25)
ТОВ "Мілоан" виконало свої зобов?язання, перерахувавши відповідачу 10000,00 грн 18.03.2020 на її картку № НОМЕР_1 , що підтверджено інформацією, отриманою від АТ "КБ "ПриватБанк".
Відповідач не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості, яка,згідно з випискою з особового рахунку, складеного позивачем, станом на 14.04.2026 становить 17431,27 грн, з них: 6668,00 грн - тіло кредиту, 9763,27 грн - заборгованість за процентами, 1000 грн - комісія за надання кредиту. (а.с.30).
10.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ,відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кре дит-Капітал» за плату належні йому Права грошової Вимоги до Боржників за кредитними договорами. (а.с.31 - 47), в т.ч. до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1213102 від 18.03.2020 на суму 17431,27 грн.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Відповідно до частин третьої, шостої, дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), зокрема шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти та сплатити проценти розмірі та на умовах, встановлених договором.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 18.03.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1213102, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 26 днів, із кінцевим терміном повернення 13.04.2020.
Договором передбачено процентну ставку 1,5 % на день та одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1000 грн, що становить 10 % суми кредиту.
Згідно з погодженим сторонами графіком загальна сума процентів за встановлений договором строк кредитування становить 3900 грн.
Договір укладено в електронній формі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором N99454 18.03.2020 о 13:19.
Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може укладатися шляхом прийняття пропозиції та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Договір, укладений у такий спосіб із дотриманням вимог закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного в письмовій формі.
Факт надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 10 000 грн 18.03.2020 підтверджується наявними у справі платіжними документами та інформацією АТ КБ «ПриватБанк», отриманою на виконання ухвали суду.
Отже, заперечення відповідачки щодо відсутності доказів укладення кредитного договору та фактичного отримання кредитних коштів спростовуються дослідженими судом доказами.
10.12.2020 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №55-МЛ, за умовами якого первісний кредитор передав новому кредитору права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними відповідним реєстром боржників.
До зазначеного реєстру включено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1213102 від 18.03.2020. Виконання передбачених договором умов оплати підтверджується наданими платіжними документами.
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Таким чином, позивач набув право вимоги за спірним кредитним договором, однак обсяг цієї вимоги підлягає перевірці судом незалежно від суми, зазначеної в реєстрі боржників.
Щодо основної суми заборгованості
За змістом статей 526, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти у строк та на умовах, установлених договором.
Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка здійснила чотири платежі в погашення основної суми кредиту:
? 16.04.2020 - 833 грн;
? 19.05.2020 - 833 грн;
? 11.06.2020 - 833 грн;
? 10.07.2020 - 833 грн.
Загальна сума погашення основного боргу становить 3332 грн.
Таким чином, неповернутою залишається сума кредиту в розмірі 6668 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Щодо процентів за користування кредитом
Позивач просить стягнути 9763,27 грн заборгованості за процентами.
Водночас умовами кредитного договору визначено строк кредитування 26 днів, із кінцевим терміном повернення кредиту 13.04.2020.
За погодженим сторонами графіком проценти за цей строк становлять 3900 грн.
Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору продовження строку кредитування передбачало наявність відповідної пропозиції кредитодавця, її прийняття позичальником та здійснення передбаченого договором платежу, зокрема сплати комісії за продовження кредиту.
Однак матеріали справи не містять доказів погодження сторонами нового строку кредитування, відповідної пропозиції кредитодавця та її прийняття відповідачкою.
Із розрахунку заборгованості також не вбачається здійснення платежів, визначених саме як комісія за продовження строку кредитування.
Сам по собі факт внесення відповідачкою коштів після 13.04.2020 не свідчить про укладення сторонами угоди щодо пролонгації кредиту.
Положення пункту 2.2.3 договору про подальше нарахування процентів за базовою ставкою не підтверджує автоматичного продовження погодженого строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 розмежувала проценти як плату за правомірне користування кредитом, передбачені статтею 1048 ЦК України, та проценти як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.
При цьому для визначення правової природи процентів, нарахованих після закінчення строку кредитування, необхідно оцінювати зміст відповідних умов договору.
У спірному договорі подальше нарахування визначено як нарахування процентів за користування кредитом за базовою ставкою. Із відповідних положень не вбачається однозначного погодження сторонами цієї ставки саме як міри відповідальності за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.
Отже, за відсутності доказів продовження строку кредитування суд не вбачає підстав для стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих після 13.04.2020.
Згідно з розрахунком кредитодавця відповідачкою сплачено проценти:
? 15.04.2020 - 220 грн;
? 16.04.2020 - 433 грн;
? 19.05.2020 - 433 грн;
? 11.06.2020 - 433 грн;
? 10.07.2020 - 433 грн.
Загальна сума сплачених процентів становить 1952 грн.
Відтак залишок процентів, нарахованих у межах погодженого строку кредитування, становить:3900 грн ? 1952 грн = 1948 грн.
Щодо сплачених 400 грн комісії за управління та обслуговування кредиту
Із розрахунку заборгованості вбачається, що під час здійснення платежів 16.04.2020, 19.05.2020, 11.06.2020 та 10.07.2020 кредитодавцем додатково віднесено по 100 грн на сплату комісії за управління та обслуговування кредиту, загалом 400 грн.
Ці платежі не є комісією за продовження строку кредитування та не підтверджують пролонгацію договору.
Суд враховує, що зазначені кошти фактично отримані кредитодавцем, проте віднесені ним на оплату управління та обслуговування кредиту, а не на погашення основного боргу чи процентів.
Оцінюючи правову природу цих платежів, суд виходить із необхідності встановлення, чи передбачала відповідна умова договору надання позичальниці самостійної платної послуги та чи існували правові підстави для утримання такої плати.
За умови встановлення відсутності правових підстав для утримання зазначеної комісії сплачені відповідачкою 400 грн підлягають урахуванню при визначенні залишку її невиконаного грошового зобов`язання, оскільки не можуть одночасно залишатися у кредитодавця як плата за необґрунтовану послугу та не враховуватися при визначенні заборгованості.
У такому разі залишок процентної заборгованості з урахуванням цих коштів становить:1948 грн ? 400 грн = 1548 грн.
Щодо одноразової комісії за надання кредиту
Відповідно до умов договору сторони погодили одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 1000 грн, що становить 10 % суми кредиту.
На момент укладення договору 18.03.2020 дія Закону України «Про споживче кредитування» не поширювалася на кредитні договори строком до одного місяця.
Суд враховує, що зазначена комісія визначена сторонами як одноразовий платіж, розмір якого встановлений безпосередньо договором.
Цей платіж відрізняється від періодичної комісії за управління та обслуговування кредиту, яку кредитодавець утримував під час здійснення відповідачкою наступних платежів.
З урахуванням погоджених сторонами умов договору, правового регулювання на час його укладення та відсутності доказів сплати одноразової комісії суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення 1000 грн комісії за надання кредиту.
Висновок щодо позовних вимог
Таким чином, за наведеним розрахунком обґрунтована заборгованість відповідачки за кредитним договором №1213102 від 18.03.2020 становить:
? 6668 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;
? 1548 грн - заборгованість за процентами з урахуванням сплачених коштів;
? 1000 грн - одноразова комісія за надання кредиту.
Усього - 9216 грн.
У решті вимог про стягнення заборгованості слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заявлені позовні вимоги становлять 17 431,27 грн, з яких задоволенню підлягає 9216 грн, що становить 52,87 %.
З урахуванням документально підтвердженої сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн пропорційна частка, яка підлягає відшкодуванню позивачу, становить 1407,61 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Позивачем подано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 та акт наданих послуг №Д/25143, відповідно до яких вартість правничої допомоги становить 8000 грн.
До опису наданих послуг включено усну консультацію тривалістю 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами справи - 2 години, погодження правової позиції - 30 хвилин та складання позовної заяви - 3 години 30 хвилин.
Відповідачка у відзиві заперечувала проти заявленого розміру витрат, посилаючись на його неспівмірність зі складністю справи та шаблонний характер підготовлених документів.
Оцінюючи наведені заперечення, суд враховує характер спору, ціну позову, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, заявлений на їх виконання, та складність відповідних правових питань.
Спір стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором. Підготовка позову не вимагала дослідження значного обсягу нестандартних правовідносин чи вирішення виключної правової проблеми.
З огляду на зазначене суд вважає заявлені витрати в розмірі 8000 грн неспівмірними з обсягом і складністю наданої правничої допомоги та визначає співмірний розмір таких витрат у сумі 4000 грн.
З урахуванням часткового задоволення позову та положень статті 141 ЦПК України відшкодуванню позивачу підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2114,82 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1213102 від 18.03.2020 у розмірі 9216,00 грн, із яких:
? 6668 грн - заборгованість за основною сумою кредиту;
? 1548 грн - заборгованість за процентами;
? 1000 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1407,62 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2114,82 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.10.2026.
Інформація про сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «КРЕДИТ КАПІТАЛ» (адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4 поверх. Код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК);
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 )
Суддя Наталія СЛОБОДЯН