Справа № 554/4334/26
Провадження № 2/553/1527/2026
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
16.10.2026 м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Мороза Ю.С.,
представника відповідачки - адвоката Шеховцова І.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
Від ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості в розмірі 24 248,09 грн, з яких сума кредиту 5 199,98 грн, сума процентів за користування кредитом 10 322,51 грн, нараховані позивачем проценти за 214 календарних днів 6 125,60 грн, штрафні санкції 2 600,00 грн, судовий збір 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5370176 в електронній формі, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 91027, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредитні кошти, які зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до умов кредитного договору сума кредиту становить 5 200,00 грн, строк кредиту 360 днів: з 08.03.2025 по 03.03.2026. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачці кредитні кошти шляхом зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка вказана відповідачкою під час укладення договору.
У період з 08.03.2025 по 30.10.2025 відповідачкою здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 1 383,08 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,02 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 383,06 грн. Детальний розрахунок заборгованості та оплат, здійснених відповідачем, зазначений в розрахунку заборгованості.
30.10.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу № 30/10/2025 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідачки за договором № 5370176 від 08.03.2025 у розмірі 18 122,49 грн, що складається з: 5 199,98 грн тіло кредиту, 10 322,51 грн проценти за користування, 2 600,00 - штрафні санкції.
ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 по 03.03.2026 здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 6 125,60 грн.
Отже заборгованість ОСОБА_1 за договором № 5370176 від 08.03.2025 в загальному розмірі становить 24 248,09 грн, з яких сума кредиту 5 199,98 грн, сума процентів за користування кредитом 10 322,51 грн, нараховані позивачем проценти за 214 календарних днів 6 125,60 грн, штрафні санкції 2 600,00 грн.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора.
Таким чином, відповідачка має заборгованість перед позивачем за договором № 5370176 від 08.03.2025 загальною сумою 24 248,09 грн. У зв`язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.
Аргументи учасників справи.
18.05.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що копію договору на вказану суму вона не отримувала, договір із вказаною компанією не укладала, документів, що обґрунтовували розмір пені, строки сплати, розмір штрафів які заявлені позивачем їй не надавались. Позивачем не надано доказів пересилання коштів на банківську картку, її номер, назву банку, рух коштів по рахунку.
24.06.2026 від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено наступне: Кредитний договір укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачкою повністю відповідає вимогам чинного законодавства України. Кредитні кошти Відповідачці перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку НОМЕР_1 , яку Відповідачкою вказано особисто в заяві на отримання Кредиту. Проценти нараховано у межах погодженого строк у надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 5370176 від 08.03.2025, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідачки у сумі 16 448,11 грн (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 10 322,51 грн, проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 6 125,60 грн). До договорів споживчого кредиту, укладених після 24.01.2024 не застосовуються положення щодо звільнення споживача від неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит. А тому, нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за договорами, укладеними з 24.01.2024, є обґрунтованим та правомірним. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Первісним кредитором, 30.10.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 30/10/2025 (Копію додано до позовної заяви), за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача (Витяг з реєстру боржників, щодо Відповідача додано до позовної заяви). Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з реєстру боржників, що підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ "Про захист персональних даних".
Рух справи.
Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 05.05.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Від представника позивача Столітнього М.М. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить задовольнити позов.
Представник відповідачки - адвокат Шеховцов І.Є. в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги відповідачка визнає частково, не заперечує факт укладення договору з ТОВ «Лінеура Україна» та отримання кредитних коштів, не визнає розмір нарахованих відсотків та штрафів.
Відповідачка ОСОБА_1 до суду не прибула, про причини неявки не повідомила.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Судом встановлено, що 08.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5370176 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 91027.
Згідно з умовами п. 1.2 Договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5 200,00 гривень.
Відповідно до п. 1.3 Договору строк кредитування (строк, на який надається кредит): 360 днів. Періодичність платежів - кожні 15 днів.
Згідно з п. 1.4 Договору комісія за надання кредиту становить 520,00 гривень.
Стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору (п.п. 1.4.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
У п. 3.1 Договору сторонами погоджено, що проценти, що нараховуються за цим Договором, є однією зі складових оплати (другою складовою) за надання та користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
До періоду розрахунку процентів включається день надання кредиту та день фактичного повернення кредиту. У випадку, якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.2 Договору).
08.03.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 підписали Додаток №1 до Договору № 5370176 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2025, який містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Крім того, 08.03.2025 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 91027 підписала Додаток № 2 до Договору № 5370176 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2025 (Інформаційне повідомлення) та електронним підписом одноразовим ідентифікатором 10800 Паспорт споживчого кредиту.
12.03.2019 між ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір № ФК-П-19/03-01 про переказ коштів, відповідно до якого ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» надає ТОВ «Лінеура Україна» послуги з переказу коштів.
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» №1-0311 від 03.11.2025, адресованого ТОВ «Лінеура Україна», відповідно до договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 08.03.2025 15:32:08 на суму 5 200,00 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPaі.ua - 674263670.
Відповідно до повідомлення №БТ/Е-20706 від 18.05.2026, наданого АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 08.03.2025 було зараховано кошти в сумі 5 200,00 грн за ініціативою ТОВ «Лінеура Україна».
Як убачається з розрахунку заборгованості за Договором № 5370176 від 08.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеною ТОВ «Лінеура Україна», станом на 30.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 18 122,49 грн, з яких: тіло кредиту - 5 199,98 грн; проценти за користування - 10 322,51 грн, штрафні санкції - 2 600,00 грн. З розрахунку убачається, що ОСОБА_1 21.03.2025 було сплачено грошові кошти в сумі 1 211,61 грн, з яких 691,60 грн кредитором було зараховано в рахунок процентів, 520,00 грн - в рахунок сплати комісій за надання кредиту, 0,01 грн - в рахунок тіла кредиту, 04.04.2025 була сплачено 691,47 грн, з яких 691,46 грн кредитором було зараховано в рахунок процентів, 0,01 грн - в рахунок тіла кредиту.
30.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Лінеура Україна» був укладений договір факторингу №30/10/2025, відповідно до умов п. 1.1 якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2 та надходження Ціни Продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок Клієнта, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників та повна сума Ціни Продажу, що надійшла на рахунок Клієнта, - підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості.
Згідно з п. 3.3 Договору факторингу Ціна Продажу за Договором становить 4 552 371,37 грн.
У п. 3.4 Договору факторингу сторони погодили, що Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п. 3.3 цього Договору, протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за реквізитами Клієнта.
30.10.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Лінеура Україна» підписали Акт прийому-передачі інформації згідно з Реєстром Боржників в електронному виді за Договором Факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025.
Як убачається з платіжної інструкції № 6433 від 31.10.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на рахунок ТОВ «Лінеура Україна» за договором факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 було сплачено 4 552 371,37 грн.
Згідно з витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 5370176 в сумі 18 122,49 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 199,00 гривень, за відсотками - 10 322,51 гривень, за пенею, штрафами - 2 600,00 гривень.
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» складено розрахунок заборгованості за Договором № 5370176 про надання споживчого кредиту від 08.03.2025 за 124 календарних днів (31.10.2025-03.03.2026), з якого убачається, що за вказаний період ОСОБА_1 нараховано проценти за стандартною процентною ставкою (0,95%) в сумі 6 125,60 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з положеннями ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Правилами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Правилами ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.
Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 08.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5370176 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 91027.
При укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
До ТОВ «ФК «Фінтрас Капітал» від ТОВ «Лінеура Україна» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за Договором № 5370176 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2025 на підставі договору факторингу № 30/10/2025 від 30.10.2025.
Суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за Договором № 5370176 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.03.2025. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачкою не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачкою прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» щодо стягнення з відповідачки заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
Доводи відповідачки, викладені у відзиві, стосовно відсутності доказів укладення між сторонами договору не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.
У свою чергу, вирішуючи питання щодо розміру заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, суд керується таким.
Згідно з розрахунком заборгованості за Договором № 5370176 від 08.03.2025 станом на 30.10.2025, складеним ТОВ «Лінеура Україна», з 08.03.2025 по 30.10.2025 їй нараховувалися проценти за користуванням кредитними коштами в сумі 49,0 грн/49,39 на день, тобто за стандартною процентною ставкою 0,95%. 21.04.2025, 06.05.2025 та 21.05.2025 ОСОБА_1 були нараховані штрафні санкції в сумі 2 600,00 грн. 21.03.2025 ОСОБА_1 здійснила часткове погашення за договором в сумі 1 211,61 грн, з яких 691,60 грн кредитором було зараховано в рахунок процентів, 520,00 грн - в рахунок сплати комісій за надання кредиту, 0,01 грн - в рахунок тіла кредиту, 04.04.2025 було сплачено 691,47 грн, з яких 691,46 грн кредитором було зараховано в рахунок процентів, 0,01 грн - в рахунок тіла кредиту. Інших погашень ОСОБА_1 не здійснювала.
Нарахування процентів здійснено у розмірі та за період, визначений сторонами відповідно до умов укладеного договору. Заперечуючи проти розміру відсотків, контрарозрахунку відповідачкою не наведено.
Що стосується нарахованих кредитором відповідачу штрафних санкцій в сумі 2 600,00 грн, суд зазначає таке.
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 183/7850/22 від 31 січня 2024 року зазначено, що касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:
на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі №910/8349/22);
на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі №706/68/23 (провадження №61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, суд доходить висновку, що нарахування ТОВ «Лінеура Україна» відповідачці штрафних санкцій є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачки штрафу в сумі 2 600,00 грн слід відмовити.
Відтак, заборгованість відповідачки за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» становить 21 648,09 грн (5 199,98+10 322,51+6 125,60 = 21 648,09).
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно платіжної інструкції № 2423 від 22.03.2026 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 376,99 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України обов`язок доведення не співмірності витрата покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження факту наданих послуг правничої допомоги до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладений між адвокатом Столітнім М.М. та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»; заявку від 23.02.2026 № 16837 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, акт від 23.03.2026 № 16837 прийму передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату № 16837/03-2026 від 23.03.2026, ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» адвокату Столітньому М.М., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Столітнього М.М.
Частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, розподілу підлягають не лише фактично понесені витрати (відповідно можуть бути підтверджені фінансовими документами) та і ті, що будуть в майбутньому сплачені стороною (відповідно не можуть бути підтверджені фінансовими документами).
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Із матеріалів справи та наданих представником позивача документів на підтвердження понесення позивачем витрат по сплаті правничої допомоги адвоката вбачається, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, а також з обсягом, наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, те що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, справа за своєю суттю є нескладною, із приводу спірних правовідносин існує стала судова практика, суд зменшує витрати позивача на правничу допомогу до 4 000,00 грн, відтак з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності з відповідачки на користь позивача належить стягнути 3 571,20 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5370176 від 08.03.2025 у розмірі 21 648 (двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім) грн 09 к., з яких: 5 199,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 16 448,11 грн заборгованість за процентами.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2 376 (дві тисячі триста сімдесят шість) грн 99 к. та витрати на правничу правову допомогу в розмірі 3 571 (три тисячі п`ятсот сімдесят одна) грн 20 к.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне рішення складено 16.10.2026.
Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»", місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ: 44559822;
відповідачка - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Головуюча Ю.М. Подмаркова