Справа № 548/1786/26
Провадження № 2/548/931/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.10.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участі секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,
розглянувши у приміщенні суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Павелко Руслан Сергійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
установив:
Позиції сторін, процесуальні дії, вчинені по справі.
Представник позивача - адвокат Павелко Р.С., діючи в інтересах своєї довірительки, за допомогою підсистеми "Електронний суд" 15.07.2026 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу на підставі ст. 104, 105, 110 СК України.
На обґрунтування позову зазначив, що 13.07.2024 між сторонами був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка прохає суд розірвати укладений між сторонами шлюб, зареєстрований 13.07.2024 Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 60.
Ухвалою від 16.07.2026 у справі було відкрите провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначений відповідачу строк 15 днів для подання відзиву на позов.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзив від відповідача не надходив.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивачка чи її представник до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Пунктом 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, необхідно вважати відповідача ОСОБА_2 належно повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, були надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 . Також копії цих документів неодноразово були надіслані судом для вручення відповідачу до військової частини НОМЕР_1 , у якій перебуває на військовій службі ОСОБА_2 , що вбачається із повідомлення командира цієї військової частини від 26.08.2026 (докази надіслання маються у матеріалах справи). Розписки про вручення їх останньому військовою частиною до суду надіслані не були.
З урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, предмету позову, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини, встановлені судом.
З досліджених наданих письмових доказів суд встановив, що між 13.07.2024 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований шлюб Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 60, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленням за підписом командира ОСОБА_5 від 26.08.2026 з додатками.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав. Зокрема, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року наголошено на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Cпільне життя сторін не склалося, шлюб носить формальний характер. Між сторонами припинені подружні стосунки і відновлювати їх вони не мають наміру.
З матеріалів справи вбачається, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин стала втрата почуття любові між сторонами. Сім`я розпалася та існує формально. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права та права їхньої неповнолітньої дитини.
Клопотання про надання строку для примирення від сторін до суду не надходили.
Зважаючи на зазначене, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а позивачка прохала суд про стягнення із відповідача на її користь понесених судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1064,96 грн, що підтверджується копією квитанції про сплату від 15.07.2026, їх необхідно стягнути із відповідача на користь позивачки.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачка прохала про стягнення із відповідача на її користь понесених нею витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн на підставі: копії договору про надання правничої допомоги б/н від 14.07.2026, укладеного між позивачкою та адвокатом Павелком Р.С.; додатку до нього з детальним описом наданих послуг та їх вартості; квитанції № 22 від 14.07.2026 про сплату 6000,00 грн за надання правничої (правової) допомоги.
Суд, проаналізувавши надані докази, доходить висновку про таке.
Відповідно до ч. ч. 2, 3ст. 137ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Витрати позивачки на правову допомогу наведені у додатку до договору про надання правничої допомоги від 14.07.2026 та на думку суду підтверджуються належними та допустимими вищенаведеними доказами, розмір вказаних витрат відповідає характеру та обсягу дій, вчинених представником позивачки у справі, не є завищеними чи необґрунтованими та цілком пропорційний предмету спору та складності справи.
Обгрунтованого клопотання про зменшення заявленого розміру вартості професійної правничої допомоги відповідачем подано не було.
Оскільки позов задоволено повністю, тому понесені та документально підтверджені позивачкою судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн підлягають стягненню із відповідача на її користь.
Керуючись ст. 104, 105, 110-114 СК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України,
ухвалив:
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 , представник позивача Павелко Руслан Сергійович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що був зареєстрований Хорольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 60, розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого позивачкою судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. та 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. понесених нею і документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник позивачки: ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1486 від 25.09.2015.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 .
Головуючий