справа №334/5982/26
провадження №2/399/625/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шуліки О.О.,
з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в сел. Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області надійшла з Дніпровського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами у розмірі 55712 грн. 80 коп., понесені судові витрати та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 20.02.2020 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір №[номер приховано], відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 8000,00 грн. для задоволення особистих потреб, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі - 2,0 %. Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена чинним законодавством. 14.07.2021 року було укладено договір №14-07/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №[номер приховано]. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/23 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №[номер приховано]. 28.08.2025 року було укладено договір №28-08/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №[номер приховано]. Відповідач неналежним чином виконувала свої кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 45053,12 грн., з яких: 2250,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 42803,12 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
12.01.2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №0290-2223, який підписано одноразовим ідентифікатором А217. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 000,00 грн.; строк кредитування - 14 днів. 28.10.2021 року було укладено договір №02/10/2021 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0290-2223. Відповідач неналежним чином виконувала свої кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10659,68 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 2240 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки - 349,33 грн., нараховані 3% річних - 70,35 грн.. У зв`язку з чим просять стягнути з відповідача суму заборгованості, понесені судові витрати та витрати на правничу допомогу.
Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Просила розглянути справу без її участі, позов підтримала в повному обсязі. Не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживанням як внутрішньо переміщеної особи та через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Причини неявки суду не повідомила. Відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надійшло. Будь - яких інші заяви та клопотання відповідачем до суду не направлено.
В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надала, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подала, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Щодо стягнення заборгованості за договором №[номер приховано] від 20.02.2020 року.
Судом встановлено, що 20.02.2020 року звернулася до ТОВ «Інфінанс» у зв`язку з чим підписала Заяву-анкету на отримання кредиту №[номер приховано], на підставі якої, шляхом Акцепту оферти уклала Договір надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту отримала кредит у розмірі 2250,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом.
14.07.2021 року укладено договір №14-07/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №[номер приховано].
10.01.2023 року укладено договір №10-01/23 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №[номер приховано].
28.08.2025 року було укладено договір №28-08/25 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №[номер приховано].
Відповідач неналежним чином виконувала свої кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 45053,12 грн., з яких: 2250,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 42803,12 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Щодо стягнення заборгованості за договором №0290-2223 від 12.01.2020 року.
12.01.2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №0290-2223, який підписано одноразовим ідентифікатором А217. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 000,00 грн.; строк кредитування - 14 днів.
28.10.2021 року було укладено договір №02/10/2021 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0290-2223.
Відповідач неналежним чином виконувала свої кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 10659,68 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 2240 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; інфляційні збитки - 349,33 грн., нараховані 3% річних - 70,35 грн..
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
За статтями 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст. 3, 12, 13, 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44 ЦПК України).
Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач у судове засідання суду не з`явилася, не заперечувала факти укладання кредитного договору, отримання кредиту, не спростувала розрахунку та розміру боргу, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача. Отже, відповідачем не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, не спростовано підстав позову.
Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності відзиву на позов відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитними договорами, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3328,00 грн..
Крім того директор ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначив про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16 000, 00 грн..
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, витяг з акту №35 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року, заявка про надання юридичної допомоги №961 від 01.05.2026 року, отже позивачем надані належні докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, у розмірі 16 000, 00 грн., адже такі витрати підтверджено документально і клопотань про їх зменшення у зв`язку з їх неспівмірністю від відповідача не надходило.
З огляду на викладене, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 витрати на судовий збір в сумі 3328,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн., що підтверджено документально.
Керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитними договорами №[номер приховано] від 20.02.2020 року та №0290-2223 від 12.01.2020 року в загальному розмірі 55712 (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 80 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати на судовий збір в сумі 3328 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000 грн. 00 коп.
Інформація про сторони:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області О.О. Шуліка