ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Одеса Справа № 916/3345/21(916/1224/26)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лічман Л.В.,
судді Павленко Н.А., Савицький Я.Ф.,
секретар судового засідання Лещенко Л.С.,
за участю представників учасників справи:
від позивача-1: Крижовий Д.С., Гижко О.Л.,
від позивача-2: Леонов К.Ю.,
від відповідачів: Кудрявцев О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства ,,Державний експортно-імпортний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський олійноекстракційний завод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. про закриття провадження у справі, постановлену суддею Грабован Л.І.,
у справі № 916/3345/21(916/1224/26)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський олійноекстракційний завод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича, Акціонерного товариства ,,Державний експортно-імпортний банк України"
до відповідачів: Приватного підприємства ,,Харчові технології", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агропром-КР"
про визнання договорів недійсними та витребування майна,
яка розглядається в межах справи № 916/3345/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Одеський олійноекстракційний завод",
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Одеський олійноекстракційний завод" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Леонова Костянтина Юрійовича (далі - ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод") та Акціонерне товариство ,,Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України") звернулись до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства ,,Харчові технології" (далі - ПП ,,Харчові технології"), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Агропром-КР" (далі - ТОВ ,,Агропром-КР"), в якому просять:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2016 р., укладений між ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод", ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР", що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною Світланою Вікторівною та зареєстрований в реєстрі за № 904;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.04.2016 р., укладений між ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод", ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР", що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною Світланою Вікторівною та зареєстрований в реєстрі за № 907;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2017 р., укладений між ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" та ПП ,,Харчові технології", що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєховою Світланою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 987;
- витребувати на користь ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" від ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР" нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди загальною площею 28053,6 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 471144051101, яке належить на праві спільної часткової власності ПП ,,Харчові технології" (99/100 частки) та ТОВ ,,Агропром-КР" (1/100 частки);
- витребувати на користь ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" від ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР" нерухоме майно, а саме земельну ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:30:005:0010 загальною площею 6,8445, цільове призначення: землі промисловості, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101, яка належить на праві спільної часткової власності ПП ,,Харчові технології" (99/100 частки) та ТОВ ,,Агропром-КР" (1/100 частки);
- витребувати на користь ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" від ПП ,,Харчові технології" нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю цеху загальною площею 290,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 132А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 395334551101.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2026 р., зокрема, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі № 916/1224/26; постановлено справу № 916/1224/26 розглядати в межах справи № 916/3345/21 про банкрутство з присвоєнням справі № 916/3345/21(916/1224/26).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. (суддя Грабован Л.І.): провадження у справі № 916/3345/21(916/1224/26) закрито; повернуто з Державного бюджету України на користь АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" судовий збір у розмірі 1174784,00 грн.
В оскаржуваній ухвалі зазначено, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала аналогічна справа № 916/3345/21(916/4077/23) за позовом ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" до ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України", про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та визнання протиправними та скасування рішень приватних нотаріусів. У задоволенні цього позову відмовлено рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін після перегляду в апеляційному та касаційному порядках.
Дійшовши висновку про ідентичність предмета та підстав спорів, а також суб`єктного складу учасників у названій та у даній справах, місцевий господарський суд вчинив процесуальну дію на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, яка відсилає до норми п.2 ч.1 ст.175 ГПК України.
В обґрунтування ухвали вказано, що позовні вимоги у справах відрізняються лише в частині похідних позовних вимог, а саме у справі № 916/3345/21(916/1224/26) - витребування майна, у справі № 916/3345/21(916/4077/23) - скасування рішень про державну реєстрацію прав. При цьому зміна похідної позовної вимоги не порушує тотожності предмету позову, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 800/442/18 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2025 р. у справі № 914/1068/24.
З приводу тотожності суб`єктного складу суд першої інстанції зауважив, що участь АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 916/3345/21(916/4077/23) третьою особою, а у справі № 916/3345/21(916/1224/26) позивачем не дає підстав стверджувати про відмінність сторін у справах, оскільки, реалізуючи свої права, у справі № 916/3345/21(916/4077/23) банк навів доводи щодо спірних правовідносин, яким судом надано оцінку, а нових аргументів під час розгляду справи № 916/3345/21(916/1224/26) не зазначив.
Окремо місцевий господарський суд повідомив, що підставами позовів у обох справах являється фраудаторність договорів купівлі-продажу, тобто їх укладення на шкоду кредиторам, за наявності заборгованості, за заниженою ціною, між пов`язаними особами, без реальної економічної мети. При цьому при подачі повторної позовної заяви змін зазнали лише докази, якими позивачі прагнуть підтвердити ті самі обставини. Долучення нових доказів на підтвердження тієї самої підстави, яка вже була досліджена судом у справі 916/3345/21(916/4077/23), не є новою підставою позову і не усуває тотожності підстав позовів.
Не погодившись з постановленою ухвалою, АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. у справі № 916/3345/21(916/1224/26) про закриття провадження у справі; справу направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду; судові витрати, понесені у зв`язку з поданням цієї апеляційної скарги, покласти на відповідачів або вирішити питання про їх розподіл за результатами подальшого розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції проігнорував те, що суб`єктні склади сторін у справі № 916/3345/21(916/4077/23) та у справі № 916/3345/21(916/1224/26) є різними, адже у першій банк брав участь як третя особа, в той час як другій є співпозивачем, тобто особою, яка безпосередньо звернулася до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу як кредитора боржника у процедурі банкрутства.
Важливим, на думку скаржника є те, що у позові у справі № 916/3345/21(916/4077/23) відмовлено через обрання неефективного способу захисту порушених прав, тому, врахувавши висновки Верховного Суду у попередній справі, АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" звернулось з новим позовом про витребування майна, яке є ефективним способом захисту. Попередня відмова у позові з мотивів неефективності способу захисту не вирішила спір у належній матеріально-правовій конструкції та не встановила відсутності самого матеріального інтересу у поверненні майна, а лише зафіксувала дефект обраного процесуального механізму, тому висновок суду першої інстанції про закриття провадження є помилковим, оскільки прирівнює попередню відмову через неналежний спосіб захисту до остаточного вирішення спору за новим ефективним способом захисту.
Крім того, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд підмінив правову категорію ,,тотожність позовів" значно ширшою категорією ,,пов`язаність спорів". Скаржник визнає, що обидві справи мають спільну фактичну основу, оскільки стосуються правочинів щодо відчуження майна боржника, однак така пов`язаність може мати значення для оцінки доказів або правової історії спору, але не є самостійною підставою для закриття провадження.
Окремо апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції неправильно ототожнив правову кваліфікацію фраудаторності з фактичними підставами позову, оскільки фраудаторність правочину є не окремим юридичним фактом, а правовою оцінкою сукупності обставин, які можуть свідчити про вчинення боржником правочину на шкоду кредиторам. Відповідна правова оцінка може ґрунтуватися на різних фактичних елементах, тому суд не мав права обмежитися констатацією того, що в обох справах йдеться про фраудаторність, натомість повинен був дослідити, чи є тотожними конкретні обставини, якими обґрунтовано повторний позов, та чи збігається нова процесуальна конструкція захисту з тією, яка була предметом попереднього розгляду.
ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" також подало апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. у справі № 916/3345/21(916/1224/26) про закриття провадження у справі; справу направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що:
- позивачі перед поданням позову врахували, що позовні вимоги у справі № 916/3345/21(916/4077/23) залишено без задоволення саме з підстав неефективного способу захисту, та зазначали про відсутність підстав для застосування до нового позову приписів ст.ст.175,231 ГПК України, по-перше у зв`язку з висновками, зробленими в п.п.89 та 90 постанови Верховного Суду у справі № 916/3345/21(916/4077/23), по-друге, у зв`язку з відмінним суб`єктним складом спору та іншими підставами позову;
- згідно з процесуальним законодавством суд не мав права закрити провадження у справі згідно з п.3 ч.1 ст.231 ГПК України (у зв`язку з наявністю рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав), якщо в попередньому позові відмовлено виключно через неправильно обраний спосіб захисту;
- для закриття провадження необхідна повна тотожність позовів (збіг сторін, предмета та підстав). Зміна способу захисту у новому позові означає, що предмет позову змінився, а, отже, позови не є тотожними;
- під час розгляду першої справи спір по суті не вирішено, а лише констатовано помилку в процесуальному інструменті, використаному позивачем. Відтак, існування рішення у попередній справі не може бути підставою для закриття провадження у справі за позовом, в якому позивач перейшов від неефективного способу захисту до належного.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. про закриття провадження у справі № 916/3345/21(916/1224/26); встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 р.: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. про закриття провадження у справі № 916/3345/21(916/1224/26); встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
У строк, установлений судом, відповідачами подано відзив на апеляційні скарги, в якому просять оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
У відзиві зазначено, що відмова у позові у справі № 916/3345/21(916/4077/23) ґрунтувалася не на неефективності способу захисту, а передусім на обставинах, які спростовують фраудаторність оскаржуваних правочинів. Виокремлення Верховним Судом неефективного способу захисту як самостійної та достатньої підстави для відмови у задоволенні позову не скасовує решти висновків, яких дійшов суд першої інстанції при ухваленні рішення. Саме тому подання нового позову з вимогами про недійсність тих самих договорів купівлі-продажу майна з тих самих фактичних підстав є спробою повторного перегляду судового рішення, що набрало законної сили.
Крім того, відповідачі вказують, що позивачі не заперечують, що основна вимога про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна у двох справах є дослівно тотожною. Відмінність полягає виключно у похідній вимозі: у справі № 916/3345/21(916/4077/23) - скасування реєстраційних дій, у справі № 916/3345/21(916/1224/26) - витребування майна. При цьому мета обох позовів ідентична - повернення майна боржнику задля формування ліквідаційної маси. При цьому позивачі безпідставно визначають похідну вимогу про витребування майна, яка фактично дозволяє реалізувати основну вимогу, як предмет позову, тоді як саме основна матеріально-правова вимога про недійсність тих самих договорів купівлі-продажу майна визначає предмет позову і залишається незмінною.
На думку відповідачів, головним у правильності позиції суду першої інстанції є те, що у справі № 916/3345/21(916/1224/26) банк не заявив жодної власної матеріально-правової вимоги, відмінної від ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод". Вимога про витребування майна заявлена виключно на користь ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод". Банк об`єктивно не може і не міг отримати у підсумку як розгляду справи № 916/3345/21(916/1224/26), так і справи № 916/3345/21(916/4077/23), жодного результату, відмінного для ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод". Таким чином, матеріально-правовий інтерес банку в обох справах є тотожним, що свідчить про те, що участь банку як співпозивача у справі № 916/3345/21(916/1224/26) зводиться до формальної, що не змінює суб`єктного складу спору порівняно з тим, що був у справі № 916/3345/21(916/4077/23).
Суд першої інстанції при аналізі підстав позовів не зводив їх до самого лише терміну ,,фраудаторність". В ухвалі здійснено порівняння конкретних фактичних обставин, якими обґрунтовано позови у справах № 916/3345/21(916/1224/26) та № 916/3345/21(916/4077/23): занижена ціна продажу; завідома невигідність і збитковість договорів; замкнений цикл (кругообіг) капіталу; наявність заборгованості перед банком на момент укладення договорів; укладення договорів між пов`язаними особами. Саме цими підставами обґрунтовувалися обидві позовні заяви. Подання нових доказів на підтвердження тих же обставин не є новою підставою позову, тому висновок про тотожність підстав ґрунтується на дослідженні фактичних обставин, а не на самій лише правовій кваліфікації, та є правильним.
Також відповідачі не погоджуються з твердженнями позивачів про те, що закриття провадження у справі № 916/3345/21(916/1224/26) порушує їх право на ефективний судовий захист, адже у постанові Верховного Суду у справі № 916/3345/21(916/4077/23) вказано, що обставини дійсності/недійсності правочину можуть досліджуватися при обранні ефективного способу захисту, тобто констатовано загальне правило, однак позивачі безпідставно розцінили це як дозвіл повторно заявляти той саме позов та з тих же підстав. Наступний позов, який дослівно відтворює раніше заявлені вимоги про недійсність оспорюваних правочинів та підстави їх пред`явлення, є саме повторним зверненням, а не реалізацією ефективного способу захисту.
Відповідачі наголошують, що вимога про витребування майна не є самостійною вимогою, а похідною від основної вимоги про визнання договорів купівлі-продажу майна недійсними, а, отже, оскільки основна вимога та підстави позову у справах № 916/3345/21(916/1224/26) та № 916/3345/21(916/4077/23) є тотожними, закриття провадження в повному обсязі являється правомірним.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2026 р.: об`єднано апеляційні скарги АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" в одне апеляційне провадження; призначено справу № 916/3345/21(916/1224/26) за апеляційними скаргами на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. до розгляду в судовому засіданні; повідомлено учасників справи про те, що засідання відбудеться 28.09.2026 р.
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 р.: оголошено перерву у судовому засіданні до 06.10.2026 р. для надання додаткової оцінки обставинам справи; забезпечено сторін участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 06.10.2026 р. за участю представників всіх сторін згідно з приписами ст.ст.233,240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечень проти них, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
За правилами п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.п.2, 4, 5 ч.1 ст.175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст.175 цього Кодексу.
Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Передумовою для застосування положень наведеної процесуальної норми є наявність двох справ з тотожними позовами.
При цьому позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права, який враховується за правилами ч.4 ст.236 ГПК України, зроблено у постанові Верховного Суду 31.08.2026 р. у справі № 904/6190/25.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" вже зверталось з позовом до ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР", в якому просило:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2016 р., укладений між ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод", ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР", що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 904;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ПП ,,Харчові технології" з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 99/100, а саме нежитлових будівель та споруд загальною площею 26536,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта: 471144051101;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ТОВ ,,Агропром-КР" з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 1/100, а саме нежитлових будівель та споруд загальною площею 26536,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта: 471144051101;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. про припинення речового права за ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди загальною площею 26536,1 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта: 471144051101;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.04.2016 р., укладений між ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод", ПП ,,Харчові технології" та ТОВ ,,Агропром-КР", що посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіною С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 907;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ПП ,,Харчові технології" з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 99/100, а саме земельна ділянка, кадастровий номер [номер приховано]:30:005:0010, загальною площею 6,8445 га, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ТОВ ,,Агропром-КР" з видом спільної власності - спільна часткова та з розміром частки: 1/100, а саме земельна ділянка, кадастровий номер [номер приховано]:30:005:0010, загальною площею 6,8445 га, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рисіної С.В. про припинення речового права за ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" на нерухоме майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер [номер приховано]:30:005:0010, загальною площею 6,8445 га, яка знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 433771051101;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.07.2017 р., укладений між ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" та ПП ,,Харчові технології", що посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєховою С.В. та зареєстрований в реєстрі за № 987;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєхової С.В. щодо державної реєстрації права власності нерухомого майна за ПП ,,Харчові технології" з розміром частки: 1/1, а саме нежитлова будівля цеху загальною площею 290,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 132А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 395334551101;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Тєрєхової С.В. про припинення речового права за ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю цеху загальною площею 290,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 132А, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 395334551101.
За результатами розгляду зазначеного позову Господарським судом Одеської області ухвалено рішення від 21.02.2024 р. у справі № 916/3345/21(916/4077/23), яким відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вказане рішення залишено без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 р. та Верховного Суду від 14.11.2024 р.
При цьому Верховним Судом у постанові від 14.11.2024 р. у справі № 916/3345/21(916/4077/23) вказано, що:
- оскільки позивач у цій справі не заявляв до суду вимогу про застосування наслідків виконання недійсного правочину, обраний позивачем спосіб захисту прав не є ефективним, оскільки сам по собі не призведе до відновлення титульного володіння позивача спірним майном. Не відповідає також змісту реституції вимога позивача про скасування рішень приватного нотаріуса, якими припинено речові права позивача та зареєстровано право власності за відповідачами (п.88 постанови);
- в цьому випадку самостійною та достатньою підставою для відмови в позові є неефективний спосіб захисту, який обраний позивачем. Обставини щодо наявності/відсутності правових підстав для визнання недійним договору можуть бути предметом дослідження господарськими судами під час розгляду позовних вимог, які відповідають закону та призводять до поновлення прав позивача з дотриманням справедливого балансу інтересів сторін у відповідності до приписів ст.216 ЦК України (п.89 постанови);
- Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду про відмову в позові, однак вважає правильною відмову в позові виключно з мотивів, наведених у цій постанові (п.90 постанови).
Проаналізувавши зміст постанови Верховного Суду від 14.11.2024 р. у справі № 916/3345/21(916/4077/23), апеляційний господарський суд зазначає, що у позові ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" відмовлено виключно з мотивів обрання неефективного способу захисту порушеного права. При цьому Верховний Суд прямо вказав, що наявність/відсутність правових підстав для визнання недійним договору можуть бути предметом дослідження господарськими судами під час розгляду позовних вимог, які відповідають закону та призводять до поновлення прав позивача.
Врахувавши такі висновки суду касаційної інстанції, ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод" та АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" в порядку процесуальної співучасті подали новий позов, поєднавши вимогу про визнання договорів недійсними з вимогою про витребування майна, яка, на думку позивачів, є ефективним способом захисту.
За таких обставин, у зв`язку з тим, що спір між сторонами не було вирішено по суті, незважаючи на однаковість в обох справах вимог про визнання недійсними договорів, місцевий господарський суд не мав достатніх правових передумов для закриття провадження у даній справі, адже предмет спору у справах є різним.
Помилковим являється зроблений в оскаржуваній ухвалі висновок про те, що позовні вимоги відрізняються в частині похідних позовних вимог, а саме у справі № 916/3345/21(916/1224/26) - витребування майна, у справі № 916/3345/21(916/4077/23) - скасування рішень про державну реєстрацію прав, оскільки така позиція суду першої інстанції не враховує, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину не являється похідною, будучи окремим способом захисту, обрання або необрання якого безпосередньо впливає на можливість розгляду, зокрема, вимоги про визнання недійсним договору, а, відтак, і на результат вирішення спору.
Також потрібно зауважити, що, як вже вказано вище, предмет позовів не є єдиним критерієм, який перевіряється судом перед постановленням ухвали про закриття провадження у справі. Виходячи зі змісту п.3 ч.1 ст.175 ГПК України, дослідженню підлягає виникнення спорів з тих самих підстав та між тими ж сторонами.
Згідно з приписами ч.ч.1,3 ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
За змістом ч.1 ст.42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному ст.7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з підстав, зазначених у цій нормі.
Статус позивача у справі № 916/3345/21(916/4077/23) мало ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод", натомість у даній справі позивачем є не тільки ТОВ ,,Одеський олійноекстракційний завод", а й АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України", яке як кредитор за правилами ч.1 ст.42 КУзПБ може звертатись з позовом у справі про банкрутство з метою визнання недійсним укладеного боржником правочину як фраудаторного.
Таким чином, суб`єктний склад сторін у справах не збігається. Той факт, що АТ ,,Державний експортно-імпортний банк України" приймало участь у справі № 916/3345/21(916/4077/23) як третя особа та наводило доводи щодо спірних правовідносин, не спричиняє висновок про тотожність суб`єктного складу сторін у названій справі та у справі № 916/3345/21(916/1224/26), адже законодавець забороняє повторний розгляд справи між тими ж сторонами, у той час як третя особа являється учасником справи, а не стороною в судовому процесі.
Виявивши неідентичність предмета спору та суб`єктного складу сторін, колегія суддів не вважає за потрібне досліджувати доводи процесуальних опонентів стосовно підстав позовів у справах № 916/3345/21(916/4077/23) та № 916/3345/21(916/1224/26), адже і без встановлення обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, цілком зрозумілим є те, що висновок місцевого господарського суду щодо тотожності позовів не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, з урахуванням чого за правилами п.3 ч.1 ст.280 ГПК України оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Твердження відповідачів про те, що подання нового позову з вимогами про недійсність тих самих договорів купівлі-продажу майна, з тих самих фактичних підстав є спробою перегляду судового рішення, що набрало законної сили, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки нетотожність хоча б одного чинників, зазначених в нормі п.3 ч.1 ст.175 ГПК України, не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованої особи з метою вирішення спору.
Керуючись ст.ст.232,233,236,269,270,271,275,280,281,282,284 ГПК України, постановив:
Апеляційні скарги задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.07.2026 р. у справі № 916/3345/21(916/1224/26) скасувати.
Справу № 916/3345/21(916/1224/26) направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено та підписано 16 жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Л.В. Лічман
Судді: Н.А. Павленко
Я.Ф. Савицький